Ернесто Че Гевара та його біографія

Ернесто Че Гевара

Дитинство Ернесто Че Гевара (Ернесто Рафаель Гевара Лінч де ла Серна) народився 14 червня 1928 року в Росаріо (Аргентина), в сім'ї архітектора. У віці двох років Ернесто переніс важку форму бронхіальної астми (і ця хвороба переслідувала його все життя), і для відновлення його здоров'я сім'я переїхала в Кордобу — провінцію з найкращим кліматом.

Освіта. Початкову освіту Ернесто отримав вдома, продовжив навчання в Кордовський коледжі, а потім поступив в 1946 році в Національний університет Буенос-Айреса, в якому навчався на хірурга. У цей же період він продовжує і подорожувати — в 1948 році на велосипеді Ернесто об'їхав північні провінції Аргентини; у 1950 році матросом на вантажному судні побував на острові Тринідад і в Британській Гвіані; в 1952 році разом з доктором біохімії А. Гранадо побував в Чилі, Перу, Колумбії і Венесуелі.

Подорожування. Після закінчення університету в 1953 році Гевара працював лікарем, а потім відправився в другу подорож по країнах Латинської Америки. Спочатку побував в Коста-Ріці, де від кубинських політемігрантів вперше почув про Фіделя Кастро, а потім відправився до Гватемали, де в 1954 році США організували військову інтервенцію. Гевара перебрався в Мехіко, де працював лікарем.

Знайомство з Кастро. Тут в 1955 році він познайомився з братами Кастро, які розробляли план повалення диктатури Батісти на Кубі і планували взяти управління країною в свої руки. 25 листопада 1956 року на яхті «Гранма» революціонери відпливли на Кубу, де Гевара брав найактивнішу участь у революційно-визвольній війні. На Кубі він провів безліч успішних військових операцій, в 1957 році отримав звання майора повстанської армії.

Політичний шлях. Після перемоги Революції в 1959 році Че Гевара президентським декретом був проголошений громадянином Куби і незабаром став другою людиною в новому уряді після Фіделя. в 1965 році за власним бажанням він відмовився від кубинського громадянства, всіх постів і звань і відправився в Республіку Конго, де в цей час тривали бойові дії. Тут Гевара займався підготовкою партизан Лумумби з метою повалення уряду, але кампанія терпить крах. Після незначних бойових дій покидає він Конго, так і не отримавши підтримки у місцевого населення.

Невдалий вибір. У 1967 році Че Гевара очолив партизанський загін для звільнення Болівії. На самому початку справи просувалися успішно, було здобуто кілька перемог над урядовими військами, але незабаром болівійський режим закликав на допомогу американські спецслужби, і загін був виявлений. Під час бою в Ель-Юро багато бійців Че загинули, а сам він поранений захоплений у полон 8 жовтня 1967 року.

ж. Ахлива смерть. На наступний день, 9 жовтня 1967 року, останній революціонер 20 століття Ернесто Че Гевара був розстріляний американськими «рейнджерами» в місті Ла-Ігера (Болівія). Його тіло було виставлене на загальний огляд, а потім вивезено в невідомому напрямку. Лише в 1997 році вдалося знайти і впізнати останки легендарного команданте та шістьох його соратників, після чого вони були перевезені на Кубу і перепоховано з військовими почестями у спеціальному мавзолеї в місті Санта-Клара.

Цікаві факти. Бувши аргентинцем за походженням, молодий Че Гевара «відкосив» від обов’язкової служби в армії, прийнявши холодну ванну і спричинивши в себе напад астми. У деяких латиноамериканських країнах населення вважає Че Гевару святим. Подекуди це викликає незадоволення місцевих гілок католицької церкви. Після перемоги Кубинської революції Ернесто Гевара став президентом Національного банку, а потім — міністром промисловості Куби. Після захоплення Фіделем Кастро влади на Кубі в цій багатостраждальній країні почалися криваві «чистки» людей, неугодних режиму, і, судячи з деяких свідчень, Че Гевара прийняв у них активну участь, відправивши на смерть безліч «політично неблагонадійних» людей. Місце поховання тіла Че Гевари його катами тривалий час залишалося невідомим, тільки в липні 1997 року його останки були знайдені в братській могилі біля польового аеродрому Валлегранде.