Парик Альона Віталіївна

Кам'янець-Подільський ліцей №8

Тема: Практична робота Рашизм vs система міжнародної безпеки і сучасний світоустрій.

Мета: дослідити трансформацію системи міжнародної безпеки і подальшу роль України; визначити суть рашизму та його відмінність від нацизму,  розвивати в учнів уміння співідносити історичні події, Всесвітньої історії та історії України, а також опрацьовувати історичні документи, робити висновки й узагальнення; розвивати в учнів патріотичні почуття.

Тип уроку: практичне заняття.

Поняття та назви: "гібридна війна", рашизм, анексія, санкції.

Очікувані результати:  після цього уроку учні зможуть орієнтуватись в плані своєї безпеки та безпеки держави на міжнародному рівні; вміло аналізувати інформацію із ЗМІ, та відфільтровувати пропаганду; чітко розуміти межу між рашизмом та нацизмом.

Компетентності

Ключові: спілкування державною мовою ( доступно і переконливо висловлювати думку);  уміння вчитися вродовж життя ( критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості);  соціальна та громадянська компетентності ( працювати в групі,  досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, використовуючи власний і чужий, зокрема взятий із історії досвід).

Предметні: хронологічна (розглядати  суспільні явища в розвитку та в конкретно - історичних умовах певного часу) інформаційна ( виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел); просторова ( знаходоти взаємозалежності  в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля), логічна (порівнювати та оцінювати факти та діяльність історичних осіб з позиції загальнолюдських і національних ціностей,  визначити власну позицію щодо суперечливих питань історії).

Хід уроку

І.    Організаційний момент уроку

II.    Мотивація навчальної діяльності.

Визначте зміст фото та місце їх походження?

III.    Актуалізація знань учнів

  Скласти асоціацію до поняття "Холодна війна"

IV.    Повідомлення теми, дидактичної мети уроку. Формулювання очікуваних результатів.

 За допомогою вчителя учні визначають країни в які Росія з початку ХХІ століття втручалась військовим шляхом

V.    Вивчення нового навчального матеріалу

1. Учні протягом уроку занотовуть почутий/побачений матеріал, з якого складають діаграму Венна.

2. Представлення класу презентації та основного матеріалу

https://naurok.com.ua/urok---krugliy-stil-rashizm-nacizm-301536.html

Тривожними сигналами зміни системи регіональної європейської та міжнародної безпеки на початку ХХІ ст. стали недостатньо рішучі дії глобальної спільноти та провідних світових акторів щодо агресивної політики рф у Придністров’ї, Грузії у 2008 р., анексії Криму у 2014 р., посилення авторитаризму в Білорусі, численні дезінформаційні кампанії в США і ЄС, зокрема в балтійських державах як колишній радянській сфері впливу. Ці події значною мірою стали передумовами російсько-української війни.

Широкомасштабна агресія кремля проти України стала найсерйознішим викликом для системи міжнародної і регіональної безпеки з часів Другої світової. Ця війна продемонструвала неспроможність безпекових інститутів, створених понад 70 років тому, і знову порушила питання ролі міжнародних організацій та суверенних держав у підтриманні миру. При цьому без чіткого розуміння залишаються відносини по лінії Україна-НАТО та варіанти майбутньої мирної угоди, що вплинуть на європейський та світовий лад.

Проблема забезпечення міжнародного миру та безпеки залишається однією з найважливіших для світової спільноти у ХХІ ст., а наріжним каменем і характерною особливістю будь-яких досліджень з теорії міжнародних відносин – з’ясування основних причин конфліктів, пошук способів їх розв’язання або уникнення. Конфлікти, насамперед збройні (війни), є складовою частиною міжнародної політики. У політології побутує дискусійна думка про те, що політичним відносинам властиві конфлікти, зумовлені зіткненням національних інтересів.

Досвід міжнародних відносин свідчить, що в основі виникнення протиріч лежить не один чинник, а декілька. Джерелом загострення міжнародних відносин є неспівпадіння інтересів багатьох держав, економічних союзів, або військово-політичних блоків. Предметом суперечностей є території, кордони, прагнення посісти домінуюче становище в регіоні, протистояння економічних, політичних інтересів країн, що розвиваються, негативні етнічні стереотипи, релігійні протиріччя тощо. Для успішного подолання конфліктів необхідні насамперед взаєморозуміння, взаємні поступки і компроміси конфліктуючих сторін. Ефективне вирішення конфліктів можливе за умови визнання його учасниками необхідності йти на компроміси, поступки і взаємні компенсації.

Серед усіх типів міжнародних конфліктів найнебезпечніші – воєнні (збройні), оскільки вони характеризуються жорсткістю та безкомпромісністю позицій їх учасників, призводять до величезних людських втрат, руйнувань, матеріальних збитків. При цьому їх важко зупинити. Характер воєнних конфліктів і можливості їх мирного розв’язання прямо пов’язані зі специфікою міжнародної системи, в якій вони відбуваються. Збройні конфлікти, тобто війни, є цілеспрямовано організованими зіткненнями збройних сил конфліктуючих сторін з метою нанесення максимально можливої шкоди противнику, аж до знищення його військового й господарського потенціалу.

Сучасні збройні конфлікти носять характер гібридних війн (Г. в.), які поєднують традиційні (зброю) і нетрадиційні (інформаційний вплив) методи ведення війни. Масове застосування останніх отримало назву Інформаційної війни (І. в.). Головна її мета – вплив на свідомість і поведінку людей за допомогою маніпулювання інформацією, щоб змусити їх мислити і діяти в інтересах агресора. Увага громадськості розслабляється за допомогою яскравих розважальних шоу, зосередженні на другорядних подіях тощо. До арсеналу інструментів І. в. входять: політична пропаганда, дезінформація, технології викривлення інформаційного простору, використання компроматів, інформаційного бруду, неправдивої інформації. За допомогою таких методів можна змінити систему цінностей та інтересів громадян іншої держави, підірвати її суверенітет та незалежний розвиток. І. в. як складова Г. в. є специфічною, адже неможливо визначити її початок і кінець. Вона не має лінії фронту, ніяких юридичних і моральних норм та правил, ведеться без офіційного оголошення так, що країна, яка зазнала такого нападу, не відразу про це дізнається. Учасниками І. в. можуть бути країни, їхні органи, терористичні і наркобізнесові угрупування, комерційні фірми та особи, які діють без злочинних намірів.

І. в. є складовою Г. в., в яку була втягнута Україна у 2014 р. Російською Федерацією (РФ). Це спричинило хаос у міжнародній системі післявоєнної Європи. Основною передумовою Г. в. Росії проти України, яка нині переросла у фазу відкритої збройної агресію з боку РФ, є системна криза російської державності, зумовлена намаганнями російського політикуму відновити Російську імперію, розширити контроль над частиною світу, утримати за собою світову гегемонію, втрачену після економічного занепаду та розпаду СРСР. Насправді, ця війна Росії проти України ведеться вже понад 300 років з метою забезпечити російський контроль над Азовським і Чорним морем, українською територією та її природними ресурсами, зокрема землею.

Г. в. Росії проти України розглядається у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння.

«Рашизм» та «рашист» — ці терміни все частіше використовуються в суспільстві, однак до кінця не зрозуміло, що вони означають

Віє від них чимось знайомим та застарілим. Воно й не дивно, бо, за означенням дослідників, сучасна російська ідеологія «рашизм» — це суміш нацизму та комунізму з вкрапленням імперіалізму.

Спробуємо розібратись, які характерні риси «рашизму» та в чому його схожість і відмінність від інших вбивчих ідеологій ХХ століття.

Одним з головних ідеологів рашизму є Олександр Дугін, який став популярним після смерті його дочки. Він написав книгу "Основи геополітики: геополітичне майбутнє Росії". В цій книзі ідеолог розповідав, що Україна не має геополітичного значення, особливого культурного імпорту чи загальнолюдського значення, географічної унікальності, етнічної винятковості. І наполягав на тому, що Україна має бути анексована. Ймовірно, переконання, які описував Дугін у своїй книзі, і повпливало на зовнішню політику росії. Також в рашизмі присутні імперіалістичні бачення. Умовно, якщо це належало Російський імперії, значить має належати і сучасній росії. Нічого не нагадує?

Чи рашизм є "послідовником" нацизму та фашизму?

1927 рік у нацистській Німеччині вийшла друком збірка “Проблеми аншлюсу”. Там була опублікована карта з назвою ”Національні німецькі землі в минулому та в сучасності”. На ній показали територію, до якої входили Німеччина, Австрійська республіка, більша частина Чехословацької республіки, південна Польща, землі Познані, Данцигський коридор, італійський Тіроль та інші регіони. Тобто в нацизмі також проявлявся такий собі імперіалізм.

Якщо проводити паралелі з фашизмом, то тут все легше. Фашизм спирався на сильну державу і державні інституції, та й взагалі, однією з ознак фашизму якраз і є імперіалізм. Наприклад, Муссоліні хотів відродити Римську імперію. Але він виявився таким відроджувачем, що “неймовірну італійську армію” зупинила Греція.

А ще третій приклад, про який часто замовчують - це комунізм. Про цю ідеологію згадують не так часто, адже в часи Другої Світової війни комуністичний СРСР — одна з країн, яка перемогла нацистів. Але це також дуже жорстока ідеологія, на якій побудований сучасний рашизм. Наприклад, совєти хотіли відродити території Російської імперії, чим не імперіалізм.

Відмінні риси рашизму

Але у російського рашизму є особлива риса. Це та неймовірна жорстокість з, якою росіяни поводяться з українцями. Нацисти розстрілювали євреїв, фашисти вбивали тих, хто не погоджувався з режимом, комуністи вбивали противників партії і тих, хто їм не сподобається. Кожна ідеологія намагалась якось пояснити свої злочини. Але рашизм… рашизм нищить абсолютно все: своїх, чужих, тих хто з ними погоджується, тих хто з ними не погоджується. І пояснення цьому тільки одне: злий, бідний і дурний народ, якого годують “вєлічієм”. Це просто злість на все. Жодних принципів чи моралі.

Тож, порівнювати рашизм з нацизмом/фашизмом/комунізмом можна, але не варто їх ототожнювати, адже це геть інша ідеологія, в якої є власні так званні цінності.

4 Обговорення в групах

Які на вашу думку причини імперських планів керманича кремля? Чи є шанси, що політика росії зміниться з приходом іншого президента?

VI Закріплення вивченого матеріалу.

Учні демонструють та обгрунтовують роботу з діаграмою Венна.

VII Підсумки уроку

1. Визначити свое "місце" на пропонованій осі координат стосовно результатів заняття. Сформулюйте цю оцінку кількома реченнями. 

Зразу можу застосовувати

 Не дуже зрозуміло,                                                                                 Добре зрозуміло

 навіщо це мнені                                                                                     

                                                   Ніколи не зможу застосовувати

Вчитель пропонує учням за бажанням розповісти однокласникам про зміст своїх записів.

VIII. Домашнє завдання

Навести 2-3 приклади роботи російської пропаганди в українському інформаційному просторі.

Запропонувати шляхи боротьби з нею.