Презентація "Середньовічне місто"

Тема: Середньовічне місто. Виникнення середньовічних міст. Населення та зовнішній вигляд міста. Цехи. Майстерня ремісника. Торгівля. Лихварі та банкіри. Міське самоврядування. Міста-комуни. Городянин — людина нового типу Виконала вчитель історії та правознавства Чигиринського ліцею №3 Чигиринської міської ради Черкаської області Мієрська В. В.

Опорні поняття. Місто. Самоврядування. Ремесло. Цехи. Торгівля. Лихварство. Городянин

Теорії походження міста«Романістична» теорія, яка будувалася головним чином на матеріалі романізованих областей Європи, вважала середньовічні міста та їх установи прямим продовженням пізніх античних міст. «Вотчинна» теорія - місто і його інститути розвивалися з феодальної вотчини, її управління та права. «Маркова» теорія виводила міські установи і право з ладу вільної сільської громади — марки. «Бургова» теорія вбачала центри міста у фортеці - бурзі і бурговому праві. «Ринкова» теорія виводила міське право з ринкового права, що діяло в місцях, де велася торгівля.

Назви міст допоможуть визначити де виникали міста. Наприклад: Гамбург та Зальцбург, Франкфурт і Оксфорд. Закінчення назв на : форд, фурт – ознаачає «брід» касл – означає – «замок» бридж – означає «міст» бург – означає «фортеця»

Розташування будинків у середньовічному місті Обов’язковими складовими середньовічного міста були кам’яні захисні стіни, собор, ринкова площа. Також у  містах могли розташовуватися укріплені палаци-фортеці феодалів, монастирі. Плану забудови середньовічного міста, на відміну від античних, як такого не було. Міста розбудовувалися концентричними колами від центру  — фортеці або ринкової площі. На головні площі розміщувався собор, ринок і будівля міської ради – ратуша, де засідала міська рада – магістрат. Вулиці були вузькими, не освітлювалися, тривалий час не мали бруківки й  каналізації. Будинки стояли досить тісно й  мали два-три поверхи. Біля будинків розташовувалися сади й городи, у дворі тримали худобу та птицю. За стінами міста жителі мали земельні ділянки й  виноградники.

Водопровід і каналізація у місті були відсутні, воду брали з колодязів, всі нечистоти виливали прямо на вулицю. В містах було брудно, бруду додавали домашні тварини, що гуляли вулицями. В період дощів на вулицях утворювалися калюжі, в яких можна навіть було потонути. Через тісноту і бруд часто поширювалися заразні хвороби, від яких помирало багато людей. ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД МІСТА

Розташування міста. Місто розташовувалося так, щоб його зручно було оточити захисною стіною, щоб і місцевість служила його захистом. Міста виникали на горбах, на берегах річок, островах посеред річки і т.д. Міста оточувалися валом, фортечними стінами. Потрапити в місто можна було лише по підйомному мосту і через вузькі ворота. Всім ( ремісникам, покупцям, торговцям) необхідним був захист в разі воєн, нападів розбійників. Потенційні покупці проживали саме в замках і фортецях. Близькість до святого місця ( церкви, монастирі). Бо це були найбільш людні місця. Чому?

ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ МІСТЗбільшення площі орних земель. Двопілля було замінено трипіллям. Поліпшення знарядь праці, збільшення кількості залізних знарядь праці. Поява колісного плуга. Збільшилась кількість продуктів харчування. Розвиток сільського господарства дозволив частині населення зайнятися тільки ремеслом. Зростає зацікавленість населення у якісних товарах. Ремесло відокремлюється від сільського господарства. Виникнення міст як центрів ремесла і торгівлі.

Населення міст. Основну частину городян у німецькомовних містах складали бюргери, в італомовних — пополани, у франкомовних — буржуа. Крімназваних груп, значну частину населення складали вантажники, водоноси, вугільники, м’ясники, пекарі, тобто ті, щобули зайняті у сфері обслуговування.

Цехи. Майстерня ремісника. На відміну від селян, ремісники виготовляли продукцію лише на продаж. Виробництво товарів розташовувалося в  майстерні на першому поверсі помешкання ремісника. Усе виготовлялося вручну за допомогою простих знарядь праці одним майстром від початку і  до кінця. Зазвичай майстерня була й  крамницею, де ремісник продавав вироблені ним речі. Із часом ремісники почали об’єднуватися в цехи — замкнені організації ремісників однієї спеціальності в межах одного міста, створені з метою усунення суперництва і взаємодопомоги ремісників. Крім виробництва, цехи організовували життя та побут ремісників. Члени цеху будували власну церкву, школу, разом відзначали свята. На утриманні цеху були вдови, сироти, люди з каліцтвом. У разі облоги міста члени цеху під власним прапором утворювали окремий бойовий підрозділ, який мав обороняти певну ділянку стіни або вежі.

РОЗВИТОК ТОРГІВЛІРозвитку торгівлі заважали:поганий стан доріг ( саме мабуть тоді виникло прислів”я “ Що з воза впало, те пропало”)численні митні кордони;пограбування купців;відсутність достатньої кількості грошей, велика кількість різних монетних систем. В центрах перетину основних торгових шляхів виникали ярмарки. У ХІІІ ст. особливо славилися ярмарки Шампані ( Франція).

Лихварі Для захисту своїх інтересів купці об’єднувалися в  гільдії. Згодом утворилися торговельні компанії — об’єднання купців із різних міст зі своїми представництвами. Основні торговельні операції здійснювалися на ярмарках — великих щорічних торгах, у яких брали участь купці з різних країн. На торгах місцевого значення з найближчих містечок і сіл звозили зерно, вино, тканини та інші товари. Сюди приїздили купці закуповувати товари, щоб везти їх далі. Будь-які значні грошові операції були неможливі без системи позичок. Поширилося лихварство. Людей, які позичали гроші за винагороду (під відсотки), називали лихварями.

Міняйли. У Середні віки основна частина платежів здійснювалася готівкою. У грошовому обігу було чимало золотих і срібних монет, які карбували в різних містах Європи та Азії. Тому в середньовічному суспільстві з’явилися міняйли. Крім обміну монет, вони контролювали і їхню якість,оскільки доволі часто траплялися фальшиві (із домішкаминеблагородних металів) і зіпсовані (вага монети не відповідала встановленій нормі) гроші. У XIV ст. лихварі та міняйли стали засновниками банків. Перші банки надавали дві основні послуги: зберігали гроші й видавали кредити, тобто позичали гроші під відсотки. Розвинулася нова система розрахунків — векселями

БОРОТЬБА МЕШКАНЦІВ МІСТ ІЗ СЕНЬЙОРАМИУ середньовічній Європі діяло правило «Нічиєї землі не буває». Вся земля в період середньовіччя належала феодалам. Феодал мав повне право розпоряджатися долею міста та його жителів. Він намагався якомога більше одержати прибутку від городян. Це спонукало городян боротися за самоврядування міст, чи, як тоді говорили, за комуну. Міста здобували свободу, купуючи її у феодала або ведучи жорстокі війни. Так, понад 200 років виборювали незалежність жителі північнофранцузького міста Лана . Здобувши незалежність, міста отримували спеціальний документ – хартію, в якій записували права й вольності городян. МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО – ПРАВО МІСТ НА САМОВРЯДУВАННЯ