ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

ЕСТЕТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Аліна Хоменко

IV курс, початкове навчання та практична психологія

Науковий керівник: Янковська І.М., к.п.н.,

доцент кафедри педагогіки і

методики початкового навчання

У статті визначено поняття естетичне виховання учнів молодшої школи, розглянуто процес сприйняття та умови ефективного естетичного розвитку дитини, визначено мету, завдання сучасного естетичного виховання учнів.

Ключові слова: естетичне виховання, образотворче мистецтво, естетична свідомість, ідеал, почуття, творчий розвиток

Постановка проблеми. На сучасному етапі Україна переживає складний кризовий період. Зміни відбуваються не лише у політиці й економіці, але у свідомості людей. Проблеми естетичного виховання опинилися у центрі уваги суспільства та освіти. Вирішення означених проблем науковці вбачають у зосередженні уваги на формуванні творчого відношення дитини до навколишнього світу, сприйняття нею явищ дійсності під естетичним кутом зору. У контексті висловленого одним з найважливіших завдань сучасної системи освіти є естетичне виховання, як умова універсалізації духовної культури особистості у всіх проявах буття.

Аналіз актуальних досліджень. Особистісна орієнтація сучасної освіти передбачає прилучення особистості до досвіду людства, до творчої діяльності, що є основою естетичного розвитку особистості. У зв`язку з цим, важливого значення набуває осмислення конкретних питань естетичного виховання і естетичної діяльності та базових теоретичних засад їх формування.

Проблема естетичного виховання у аспекті широко репрезентована у спадщині видатних українських педагогів та діячів освіти Е.Водовозової, П.Каптерева, С.Лисенкової, С.Русової, Е.Михеєвої, К.Ушинського та інших. Так, Ю. Борєв зазначав про важливе значення естетичного виховання, в якому вбачав інструмент формування гармонійної і цілісної особистості. Він наголошував, що воно захоплює в поле своєї дії всю особистість, а також спонукає людину до творчості, сприяє удосконаленню власне естетичної області свідомості.

В естетичному вихованні молодших школярів велике значення набуває мистецтво, яке обумовлене тенденціями нового світогляду сучасної людини. Оскільки, освіта в Україні та процес її інтеграції у європейську і світову спільноту потребують істотного удосконалення духовної культури людини.

Різні аспекти естетичного виховання за допомогою мистецтва досліджувалися у роботах Л. Акулової, О. Алавідзе, В. Бутенка, Н. Бутенко, Д. Джоли, І. Зязюна, Л. Коваль, А. Комарової, В. Корнієнко, Н. Крилової, Ю. Крупника, Є. Лановенка, Ю. Поршнєвої, І. Регейло, Л. Столовича, М. Тофтула, Г. Хурошвілі.

На переконання науковців, одним з головних завдань естетичного виховання є формування та розвиток світогляду, яке здійснюється на заняттях із образотворчого мистецтва в процесі ознайомлення учнів з творчістю видатних митців, вивчення української та світової художньої спадщини, оволодіння мистецтвознавчими поняттями, також під час практичної художньої діяльності.

Ю. Борев зазначає ,що образотворче мистецтво та художня діяльність допомагає збагатити суб’єктивне світосприйняття і світогляд дитини. Водночас, образотворче мистецтво розвиває її інтелектуальну, пізнавальну, художньо-емоційну та сенсорну сферу,за допомогою специфічності художньо-образної мови та засобів образотворчої виразності, оскільки “Образотворче мистецтво є одним з важливих засобів виховання підростаючого покоління, яке впливає і допомагає формувати художні смаки, розширює естетичний кругозір, інтелект, духовність, загальну та художню культуру ”[13,с. 128].

Естетичне виховання проникає в усі сфери дитячого життя, воно забезпечується всіма ланками виховання і використовує багатство і різноманітність його засобів.

Мета статті ― розглянути проблему естетичного виховання молодших школярів та умови його поліпшення засобами образотворчого мистецтва.

Виклад основного матеріалу. Виховання – це складний і багатогранний процес формування особистості, створення оптимальних умов для її фізичного, психічного та соціального розвитку. Воно включає в себе низку аспектів за допомогою яких відбувається формування особистості. Важливою складовою всебічного гармонійного розвитку особистості є естетичне виховання, яке безпосередньо спрямована на формування здатності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини   [3, с.108].

Методологічною засадою естетичного виховання, наголошує  І.Зайченко, є етика – наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, про сутність і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси, про роль мистецтва в розвитку суспільства [4, с. 73].

В.Сухомлинський зазначав, що пізнання краси і виховання почуттів є першоосновою естетичного виховання. Через красу навколишньої дійсності і мистецтва людина пізнає і зміцнює у своїй свідомості суспільні ідеали, свої стосунки з людьми. Естетичне виховання сприяє розвитку свідомості й переконань людини не менш, ніж наука, формує її світогляд [2, с. 83].

Наповнюючи сенс естетичного виховання, О.Матвієнко наголошує на тому, що до його складу входять наступні чинники: естетична свідомість, естетичні почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, естетична поведінка.

Естетична свідомість - форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання, оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах.

Естетичні почуття - особливі почуття насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в дійсності й у творах мистецтва.

Естетичний смак - здатність людини правильно оцінювати прекрасне, відокремлювати справді прекрасне від неестетичного.

Естетичний ідеал - уявлення людини про прекрасне, до чого вона прагне, на що рівняється.

Естетика поведінки - риси прекрасного у вчинках і діях людини (у ставленні до праці й до суспільства, в манерах і зовнішньому вигляді, у формах спілкування з людьми [3, с. 48]

Варто зазначити, що сформовані естетичні смаки та естетичний ідеал і розвинена здатність оцінювати прекрасне дають людині змогу зрозуміти суть прекрасного в оточуючому світі, в мистецтві. Отже, досить важливо проблемою є формування естетичного сприймання через мистецтво.

Щоб сприймати художній чи музичний твір, треба мати елементарну підготовку, тому важливо дітей готувати до зустрічі з мистецтвом з раннього дитинства. Краще сприймається те, що зрозуміле, про що є певні знання чи досвід. Сприймаючи прекрасне, аналізуючи побачене, порівнюючи з відомим і баченим раніше, вона дає йому певну оцінку. Рівень такого естетичного мислення залежить від розумового виховання, вміння здійснювати мислительні операції.

Джерелами та засобами естетичного виховання, педагог С.Русова вважала, природу і мистецтво. Серед багатьох засобів естетичного впливу найважливішими дослідниця виділяла музику, образотворче мистецтво та літературу: «Усі форми мистецького зображення дають емоційний досвід – природа, музика, поезія, малюнок» – вказує автор [4, с. 111]. Провідною естетичною категорією в системі естетичного виховання, на її думку, є категорія краси. «Ми дуже рано помічаємо в дитині нахили до краси (два джерела її пізнання: природа і мистецтво)…» [4, с. 109]. Педагог вказувала на необхідність з раннього віку залучення дітей до освоєння світу природи та мистецтва. Пропонує шукати красу природи скрізь, навколо, для цього проводити екскурсії у різні пори року, не тримати дітей «у мурах школи». Музика, на думку вченої, здатна виявляти найглибші і найблагородніші почуття, вона пробуджує у дитині добре і гарне, вона вабить їх ритмом. Педагог висловлює багато практичних порад щодо розвитку музичного слуху, уяви, музичного смаку, рекомендуючи використовувати різноманітні спеціальні вправи для сприймання звуків навколишнього середовища чи абсолютної тиші.

Н. Чен , І.Малиніна, В.Голубєв називають образотворче мистецтво одним з найважливіших навчальних предметів сучасної школи. На їх думку, саме уроки образотворчого мистецтва відіграють найважливішу роль у вихованні й творчому розвитку дитини, допомагають учню увійти в дивний світ краси, гармонії та творчості, залучитися до невичерпної скарбниці художньої культури. Автори вказують, що образотворче мистецтво впливає на : внутрішній світ дитини, виховання у неї здатності орієнтуватися в навколишньому житті, вміння бачити прекрасне довкола себе, розвиток образного мислення, збагачення духовного життя, формування загальної та естетичної культури. Крім того, ці уроки розвивають зорову пам'ять, моторику рук, формують просторові уявлення, що допомагає дітям на інших уроках     [1,с. 156] .

Для здійснення естетичного виховання вчителю необхідна творчість вибору теми, змісту, засобів, які використовуються в організації навчально-виховного процесу з молодшими школярами. Цей вибір зумовлений перспективними й поточними дидактичними, виховними та розвивальними завданнями навчально-виховного процесу початкової школи, що відповідає засадам особистісно-орієнтованого навчання та виховання.

Висновки та перспективи подальших наукових розвідок. У цілому естетичне виховання передбачає розвиток здатності сприймати і відчувати прекрасне, гарне в природі, побуті, суспільних відносинах, у творах мистецтва. Ця здатність проявляється в емоційному реагуванні на все прекрасне, гарне, доступне сприйманню учня, в особливій зацікавленості прекрасним та його проявами в яскравих кольорах, звуках, формах та їх поєднаннях. Це здатність перетворювати, вносити найпростіші елементи красивого в життя та побут, виразно використовувати малюнки, ліплення, здатність знаходити способи зображення в малюнку і ліпленні. Також, це здатність до творчості в художній діяльності, у побуті. Мова йде про творчу уяву художнього типу, творчу ініціативу при внесенні красивого в побут, пошуки засобів виразності в малюнках; - здатність оцінювати красиве в оточенні. Полягає вона в умінні правильно розрізняти зміст, загальний характер і найяскравіші виражальні та образотворчі засоби творів живопису; в умінні оцінювати, як діти виконують малюнки, виділяти гарні предмети в побуті, красиве – у явищах природи [5, с. 123].

Отже, в основі естетичного виховання, лежить розвиток емоційної чутливості до прекрасного і негативного ставлення до потворного. Одне з головних завдань образотворчого мистецтва як засобу естетичного виховання – стимулювання творчих здібностей, ініціативи, самостійності. Особливість мистецтва в тому, що творчості навчити не можна, а можна лише створювати умови для пробудження, активізації в учнів творчих імпульсів, для пізнання радості творення. Чим раніше розпочати роботу з дітьми, тим більше шансів, що творчі можливості учнів не згаснуть, а розвинуться, щоб виявитися згодом у всіх сферах діяльності, для створення основи естетично правильної організації всього дитячого життя.

Список використаних джерел:

1.               Бех І.Д. Виховання особистості: у 2 кн. / І.Д. Бех. – Київ: Либідь, 2003. – Кн. 1. Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. – 280 с.
2.               Зайченко І.В. Педагогічна концепція С.Ф. Русової: навчальний посібник для студентів педагогічних спеціальностей вузів / І.В. Зайченко. – Чернігів: РВК "Деснянська правда", 2006. – 264 с.
3.               Масол Л.М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика: монографія /            Л.М. Масол. – Київ: Промінь, 2006. – 432 с.
4.               Печерська Е. П. Уроки музики в початкових класах : навч. посібник / В. О. Сухомлинський. – К. : Либідь,2004. – 272 с.1
5.               Рудницька О.П. Педагогіка: загальна та мистецька: Навчальний посібник / Оксана Петрівна Рудницька. – Тернопіль : Навчальна кн. – Богдан, 2005. –     360 с.