Етапи роботи над розвитком вербально-логічного мислення молодших школярів за допомогою мнемотехніки, ейдетики та кінезіології (з досвіду роботи вчителя)

Іовчева В.В.

 

 

 

 

 

 

Етапи роботи

над розвитком вербально-логічного мислення

молодших школярів

за допомогою мнемотехніки, ейдетики  та кінезіології

(з досвіду роботи вчителя)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ізмаїльський район 2022

 

ЗМІСТ

Анотація………………………………………………………….. 3

Теоретичне підґрунтя роботи

над розвитком вербально-логічного

мислення молодших школярів

за допомогою мнемотехніки, ейдетики,

кінезіології. Актуальність проблеми…………………………. 4

Дослідження питань вербально-логічного

мислення………………………………………………………….. 5

Мнемотехніка та ейдетика……………………………………… 6

Функціональна міжпівкульна асиметрія мозку…………………..9

Кінезіологія – метод підсилювання

Розвитку пам'яті…………………………………………………. 10

Основні етапи роботи.

Компетенції та компетентності………………………………… 11

Висновки…………………………………………………………....23

Список літератури………………………………………………...25

Додатки……………………………………………………………..26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У даній методичній розробці визначені етапи роботи над розвитком вербально-логічного мислення молодших школярів за допомогою мнемотехніки, ейдетики  та кінезіології. В роботі рекомендований чіткій порядок видів вправ з учнями щодо розвитку пам’яті, концентрації уваги, мислення, аналізу, мовлення.

Метою такої роботи є практична допомога вчителям молодших класів позитивно впливати на розвиток пам'яті, образного, логічного, асоціативного мислення, уяви, мовлення учнів молодшого шкільного віку; використовувати прийоми, способи роботи під час вивчення напам`ять віршів, правил, текстів. В розробці показано, як вчити учнів запам’ятовувати будь-яку інформацію, завдяки схемам, рухам, які учні складають самостійно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор:

Іовчева Вікторія Вікторівна – вчитель початкових класів, спеціаліст вищої категорії, «Вчитель-методист» Бросківського закладу загальної середньої освіти Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Етапи роботи над розвитком вербально-логічного мислення молодших школярів

за допомогою мнемотехніки, ейдетики  та кінезіології

 

І. Теоретичне підґрунтя роботи над розвитком вербально-логічного мислення молодших школярів за допомогою мнемотехніки, ейдетики та кінезіології

 

 1. Актуальність проблеми розвитку пам'яті у дітей

молодшого шкільного віку

 

З розвитком цифрових інформаційних технологій, появою ноутбуків, планшетів та смартфонів змінилося спілкування людей. Не потрібно запам’ятовувати будь-яку інформацію, тому що її легко знайти, наприклад, у смартфоні. Не обов’язково щось рахувати, бо це все може зробити машина… Діти дуже сприятливі до всього нового, тому їм дуже легко опановувати техніку. Для них це цікаво ще тому, що опанування пов’язано ще й з іграми. Але, на нашу думку,  саме діти стали більш вразливі від впливу прогресу інформаційних цифрових технологій.

З одного боку – швидкість, зручність, наче б то допомагає, але ми помітили, що учні стали більш вразливі, образливі, психічно неврівноважені; учні перестали читати, самостійно мислити; у школярів знизилася якість концентрації уваги, пам`яті, змінилася сила голосу (вони стали тихіше говорити); їх спілкування набуло менш емоційного характеру. Відповіді стали більш однозначними, скороченими. Саме тому ми звернулися до такої технології як мнемотехніка. Під час роботи стало зрозуміло, що тільки використовувати в роботі мнемотаблиці в готовому вигляді не дуже продуктивно.  Слід працювати так, щоб змусити дитину самостійно створювати такі таблиці. Ми звернулися до такої технології як ейдетика, яка нам допомогла навчити дітей створювати свої образи, які бачить і розуміє кожна дитина особисто. Наприкінці експерименту ми спробували під час вивчення текстів напам`ять додати рухи (елементи кінезіології), які, на нашу думку, підсилили результат.

Слід зазначити, що мнемотехніка тісно пов`язана з валеологію, оскільки допомагає дітям без труднощів запам’ятовувати будь-яку інформацію: оповідання, статтю, вірш, правило…

Завдяки будь-якому досягненню у школярів підвищується настрій, з`являються позитивні емоції, підвищується самооцінка, розуміння того, що «я зможу!»

 

2. Дослідження питань вербально-логічного мислення

 

Вивченню питань розвитку вербально-логічного мислення присвятили свої дослідження як зарубіжні спеціалісти, так і українські; як сучасні вчені, так і вчені давнини.

Дослідження у ґалузі педагогіки та психології з питань розвитку вербально-логічного мислення молодших школярів займалися Л.С. Виготський, А.Р. Лурія; проблемами пам`яті з точки зору філософського осмислення «мистецтво пам`яті» - мнемоніки Аристотель та Цицерон; напрямок психічних процесів вивчали А.І. Захаров, А.Р. Лурія, А.А. Смірнов, С.Л. Рубінштейн…, а процеси навчання та виховання досліджували П.І. Зінченко, К.Д. Ушинський, Д.І. Ельконін.

 

 

 

3. Мнемотехніка та ейдетика

 

Мнемотехніка – це психологічний термін, який розкриває встановлення зв’язків  між  об’єктами, які потрібно запам’ятовувати та їх мисленому розміщенні в уявленому, добре знайомому просторі, який розділений за певним принципом.

Мнемотехніка (гр., мистецтво запам’ятовування) розглядається як система особливих способів, що полегшують запам’ятовування й збільшують обсяг пам`яті; мнемоніка.

Мнемотехніка передбачає впровадження логічного процесу запам’ятовування, яке ґрунтується на використанні процесів мислення в якості опори.

Процесом запам’ятовування можна керувати свідомо, якщо спрямувати запам’ятовування у зорово аналізаторній системі. Запис образів в пам'ять реалізується простою операцією мислення «Об`єднання образів».

 

Мнемотаблиці для складання речень

 

Великий вчений нейропсихолог, педагог А.Р. Лурія вперше розділив поняття «мнемотехніка» та «ейдотехніка».

Мнемотехніка – це методи, які ґрунтуються на вербально-логічному мисленні.

Ейдотехніка від слова “эйдос” – образ, методи, які ґрунтуються на підставі конкретно-образного мислення.

Насамперед, спираючись на наш досвід, саме ейдетика допомагає учням самостійно створювати систему малюнків, схем, рухів задля будови «мнемокартинки». Тому ця техніка відіграє велике значення в нашому алгоритмі роботи над розвитком вербально-логічного мислення молодших школярів за допомогою мнемотехніки та кінезіології та передує роботі з мнеморядками.

Учні наприкінці першого року навчання мають оволодіти організаційними, загальними мовленнєвими, пізнавальними та певними контрольно-оцінними вміннями та навичками. Їх формування залежить від рівня розвитку різних видів пам'яті (логічної, уявної, рухової, зорової, образної, просторової).

Пріоритетним для молодших школярів є формування розгорнутої навчальної діяльності (уміння вчитися). Без цього уміння неможливо засвоїти об`єм знань.

Людина отримує за своє життя дуже велику кількість інформації, але більшу частину матеріалу, який отримує, забуває. Помилково вважається, що пам'ять або є, або її немає.

Саме ейдетика займається розвитком особливої – образної пам'яті.

Ейдетизм – це різновид образної пам'яті, зв’язаний з таким феноменом мозку людини, як уміння бачити предмет, який вже зник з поля зору. Ейдетика наче б то продовжує бачити те, чого вже немає. Саме ця особливість властива  дітям. Тому вони легко сприймають методи розвитку образної пам’яті. Через деякий час після тренування учні можуть легко запам’ятовувати до 100 іноземних слів в день, географічні назви, формули, історичні дати… Межі пам’яті розширюються.

Відомий психолог Л.С. Виготський вважав, що в дитячому віці мислення, пам’ять і уява нерозривні. Тому, якщо ми розвиваємо щось одне з трьох, то розвиваються і інші психічні  напрямки.

Виміряти об’єм пам’яті доки що нікому не вдавалося. За висновками американського дослідника С. Коэна можна зробити висновки, що ми ніколи навіть близько не наближаємося до меж наших можливостей, а мозок працює лише на мізерну частину своєї потужності.

Психологи все частіше доводять, що можливості людей, яких ми називаємо талантами, геніями – не аномалія, а норма.

Перед людством стоїть задача, щоб знайти способи та прийоми розслабити мислення кожного, підвищити його ККД, почати використовувати, вагомий кредит, дарований нам природою.

 Звичайно, щоб справиться с такою задачею, першим ділом потрібна добра пам’ять.

Мільйони років людина жила в умовах дикої природи. Вироблялася найкраща форма пам'яті: пам'ять  на звуки, запахи, кольори і т. п.

На жаль, уявна пам'ять збереглася тільки у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

У дорослих – словесно-логічна пам'ять має, нібито, замкнуте коло, а саме: для того, щоб покращити пам'ять – потрібно вчитися та тренуватися, а щоб вчитися та тренуватися – потрібна добра пам'ять.

Механізм  уявної пам'яті за висновками А.Р. Лурія:

• Абстрактне (словесне) мислення – це схема.

• Образи вставляються в неї, як сторінки в книгу. Вони зберігаються стільки, скільки необхідно. Коли потрібно, щось пригадати, вони з`являються у мисленні у вигляді образа.

 

Функціональна міжпівкульна асиметрія мозку

 

Уявна пам'ять --- Цифри, букви, події (сприйняття) ---- Образи (мозок)

Відомо, що права півкуля – це емоції, сприйняття, образи. Ліва - розум, сприйняття, слова.

Таким чином те, що сприйнято – не стирається.

Тому під час монотонного без емоційного пояснення вчителя емоції дитини розпливаються, працює лише мозок, якому важко зосередитися тільки на словах. Ліва півкуля залишається мінімально задіяною. Тому дитині важко запам’ятовувати сказане.

Мнемотехніка вирішує  питання валеології, вирішуються проблеми задоволення собою, сприяє розвитку мовлення, перетворює абстрактні символи в образи, розвиває дрібну моторику рук, основні психічні   процеси – пам'яті, уваги, образного мислення; допомагає використовувати прийоми роботи с мнемотаблицями та скорочує час навчання.

Мнемонічні прийоми працюють й  на біохімічному рівні.

4. Кінезіологія – метод підсилювання розвитку пам'яті

 

Нещодавно ми спробували примінити мнемотехніку, поєднуючи її з іншим методом – кінезіологією.

Кінезіологія - один із способів розвитку розумових і творчих здібностей учнів. Тож, для того, щоб посилити ефективність роботи над розвитком вербально-логічного мислення молодших школярів, ми вивчили питання кінезіології.

Кінезіологія – один із універсальних методів подолання труднощів у навчанні сучасних школярів – наука про розвиток розумових та творчих здібностей через певні рухові вправи. Саме вони дозволяють створити нейронні зв’язки, які поліпшують роботу головного мозку.

Слово «кінезіологія» походить від грецького слова «кінезіс» - рух, «логос» - наука, тобто, наука про рухи.

За дослідженням фізіологів права півкуля головного мозку гуманітарна, образна, творча; відповідає за тіло, координацію рухів, просторове та кінестетичне сприйняття. Ліва – математична, знакова, мовна, логічна, аналітична – відповідає за сприйняття слухової інформації. Обидві півкулі тісно пов’язані між собою системою нервових волокон (мозолисте тіло).

Рухи пальців рук, рухи рук сприяють розвитку мовлення, допомагають профілактиці дисграфії та дислексії.

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ.   Основні етапи роботи

над розвитком вербально-логічного мислення

 молодших школярів

 за допомогою мнемотехніки, ейдетики  та кінезіології

 

1. Компетенції та компетентності – запорука успішного майбутнього дітей

Сьогодення диктує нам свої умови. Ринок праці дає пріоритети найрозумнішим, найкмітливішим. Конкуренція дуже сувора. Тому перед нами, вчителями, стоїть задача розвивати у молодших школярів не тільки компетенції, але і компетентності під час навчального процесу. Потрібно навчити учнів самостійно здобувати знання, легко пристосовуватися до різних умов життя, використовувати вибірково інформацію і т. і. Тому, на нашу думку, ми повинні вчити дітей спостерігати, концентрувати увагу, думати, аналізувати, робити висновки, проводити аналогію, планувати. Розвивати пам'ять, образне, логічне, асоціативне мислення, уяву, мовлення, збагачувати словниковий запас. Викликати у дітей цікавість до навчання, бажання розкривати свої здібності. Займатися творчою діяльністю. Виховувати бажання ділитися своїми почуттями з іншими, відкритість, впевненість, вміння оцінювати себе і інших, приймати співчуття і виявляти підтримку собі і іншим, нікого не критикувати, не боятися бути самим собою. Сприймати іншого як себе. Саме такі цінності лежать в основі нашої мети. На нашу думку, саме добра пам’ять може людину зробити впевненою у собі, інтелектуально розвиненою, більш пристосованою до сучасного життя.

Тому ми звернулися до методів та прийомів, які вже перевірені, та спробували підсилити вплив на навчання дітей завдяки об`єднанню деяких технік.

Роботу над розвитком вербально-логічного мислення за допомогою мнемотехніки ми почали з третього місяця навчання першого класу. До цього часу була спроба зрозуміти, як учні сприймуть мнемотаблицю готового вигляду. Звичайно,  це у дітей викликало труднощі. Наприклад:

 

В темнім небі зірки сяють.

Таким чином, першим етапом нашої роботи стало візуальне знайомство з мнемотаблицями та спроба їх опанувати.

 

1. Візуальне знайомство з мнемотаблицями та спроба їх опанувати.

 

Дійсно, прочитати зразу квадрат з малюнком дітям здалося складно. Коли ми виділили кожен образ окремо, то стало набагато легше.

 

* 

 В       темнім           небі               зірки          світять

Так, завдяки асоціаціям, учні кожне слово асоціювали з близьким особисто для них образом.

 

2. Знайомство з поняттям «асоціація».

 

3. Добір асоціацій до слів. (Прислівники фіксуємо як маленьку зірочку).

 

Далі готувалися листи А 4, на яких був за допомогою картинок записаний вірш.

Наприклад: Редька, ріпка та редиска,

                      Принтер, міксер та торшер,

                      Три морквини, крапка, риска –

                      Полічи-но скільки Р?

                    

 

 Слід зазначити, що значення кожного слова мало бути пояснено, бо мета поповнення словникового запасу не тільки зберігається, а стає необхідною. Без правильного лексичного значення слова може змінюватися і образ, а, значить, і мнемоланцюжок. Так, четвертий етап роботи передбачає пояснення лексичного значення кожного слова.

 

4.  Пояснення лексичного значення кожного слова.

 

Раніше ми зупинялися на ствердженні про те, що наша задача навчити учнів самостійно створювати малюнки-схеми. Але для цього потрібно їх познайомити з таким поняттям як асоціації.

Асоціації, в психології та філософії – це закономірно виникаючий зв’язок  між окремими подіями, фактами, предметами або явищами, відображеними у свідомості людини та закріпленими в його пам’яті.

Тобто, за допомогою ми звернулися до ейдотехніки. А саме: почали на кожному уроці розглядати малюнки та розповідати з чим вони асоціюються у нашій уяві.

 

Наприклад:

Жіноча шляпка з квітами може нам нагадувати торт, галявину, райдугу, яскравість, ніжність, краса …

                                         

                                                       Парасолька – дах, захист…

Слон – лійка, сила, великий…

 

Асоціації можуть створюватися за кольором, за розміром, за формою, за звуками… Головне, щоб дитина сама відчувала те, з чим або ким вона порівнює цей предмет, ознаку, або дію…

 

5.          Добір асоціацій, уяви до картинки (на що схожа запропонована картинка).

 

Оскільки наша мета є навчити учнів створювати самостійно мнемотаблиці, то дітей потрібно навчити деяким мнемоприйомам.

Таким чином, нам слід було продемонструвати їм такий прийом як кольорова асоціація. Використовуючи такий прийом, учні за допомогою кольорів зображають будь-який предмет, тварин. Складаючи мнеморядки, вони створюють тексти, казки, оповідання.

 

 Наприклад: Жив собі на острові зелений крокодил. А в нього був друг – рожевий слон. Вони часто гуляли разом та дивилися на голубе небо.

 

 

         

 

 

Коли ми переставляємо кульки містами, то відповідно змінюється текст.

Використовуємо ми в роботі і такий прийом як заміщення. В якості заміщення ми можемо виставляти кружечки, квадратики, будь-які фігурки, котрі  умовно позначають якусь, наприклад, тваринку.

Рух таких фігурок сприяє побудові різних комбінацій історій, казок, оповідань тощо.

 

 

 

 

Прийом тактильного відчуття не залишився без нашої уваги. Діти підбирають якісь невеличкі предмети і вже не малюють, а будують мнемотаблиці. Під час цієї роботи, вони запам’ятовують ці предмети на дотик, а коли беруть їх по черзі до рук, то пригадують свою розповідь далі.

Таким чином, не можна ігнорувати такий етап роботи, як робота над мнемоприйомами.

 

6. Робота над  мнемоприйомами.

 

Наступний етап роботи заключається в тому, щоб навчити учнів самостійно записувати схеми по рядку. Для цього ми на дошці, а діти на листочках олівцями оформлюємо кожне слово у вигляді якоїсь своєї схеми. Колективно обмірковуємо, чому саме таке оформлення цього або іншого слова виникло у школяра. Кожен, хто бажав – пояснював свою асоціацію.

Тобто виник у кожного свій мнеморядок.  Наприклад:

 

З неба падає сніжок.

 

*       

 

Тобто, коротке слово «З» ми домовилися записувати зірочкою, слово «небо» можна оформити просто голубим кольором, хмаринкою, якоюсь прийнятною для дитини формою. Слово «падає» може нагадувати сніжок, дощ, стрілочку, комету, тобто все, що може падати,  можливо,  зв’язати цю асоціацію з небом. Слово «сніжок» - зобразити сніжинкою, крапочками і т. і.

Так ми починали записувати окремі мнеморядки.

 

7. Запис окремих мнеморядків.

 

Далі можемо об`єднати цей рядок в єдину картинку.

    З неба падає сніжок.

Тобто, в картинці вже вміщуються всі образи та дії, які ми розглядали раніше: і небо, і дія «падає», і сніжок.

То наступні етапи роботи – це спроба самостійного запису чотирьох рядків вірша, вичитування за мнемосхемою записаного та повторення закритими очима віршованих рядків, уявляючи свою мнемосхему.

 

8. Самостійний запис чотирьох рядків вірша;
9. Вичитування за мнемосхемою декілька разів записаного;
10.          Повторення вірша заплющеними очима, уявляючи кожен свої мнемосхеми.

 

Слід зазначити, що вже через півроку такої роботи, деякі учні вже самостійно навчилися під час складання мнемотаблиць використовувати абстрактні значки. Надалі такі схеми зі значками допоможуть дітям у майбутньому дорослому житті користуватися як інструментом для конспектів, під час стенографії, тощо.

 

          

Мнемосхеми різних учнів одного вірша.

 

2. Кінезіологічні вправи для підвищення результативності роботи над розвитком вербально-логічного мислення

 молодших школярів

 

Для того, щоб зберегти ритмічний малюнок, ми пропонували дітям плескати у долоньки, відстукувати ритм вірша.

 

 

Нещодавно ми спробували примінити мнемотехніку, поєднуючи її з іншим методом – кінезіологією.

Освітня кінезіологія сприяє розвитку творчих здібностей учнів, покращенню читання, письма, математики, запам’ятовування.

В основі побудови мнемотаблиць ми спираємося саме на розвиток творчих здібностей учнів. То чому ми не можемо об`єднати  між собою методи, прийоми, способи для того, щоб сприяти підсиленню ефекту якісної продуктивної роботи над розвитком вербально-логічного мислення молодших школярів за допомогою мнемотехніки, ейдетики  та кінезіології.

Тому ми спробували вчити вірші, запам’ятовувати математичні та мовні правила за допомогою рухів. До речі, рухи учень може придумувати самостійно особисто для себе; саме ті рухи, які допомагають йому виражати себе так, як хоче сам школяр.

Так, наприклад, правила з математики, вірші учні розповідають, супроводжуючи свої відповіді рухами.

 

 

У наступному етапі роботи ми вчилися створювати та використовувати «рухові мнеморядки» та «рухові мнемотаблиці».

 

11.  Створення та використання у роботі  «рухових мнеморядків» та «рухових мнемотаблиць».

 

Таким чином, спираючись на наш досвід, ми можемо створити алгоритм поетапних дій роботи над розвитком вербально-логічного мислення молодших школярів за допомогою мнемотехніки, ейдетики  та кінезіології.

Щоб досягти  певного успіху під час запам’ятовування віршів, правил, будь-яких текстів прози, ми пропонуємо чітко встановити порядок такої роботи. Добиватися позитивного завершення кожного етапу перш, ніж виконувати  наступний.

3. Основні етапи роботи

над розвитком вербально-логічного мислення

 молодших школярів

 за допомогою мнемотехніки, ейдетики  та кінезіології.

 

1. Візуальне знайомство з мнемотаблицями та спроба їх опанувати.

2. Знайомство з поняттям «асоціація».

3. Добір асоціацій до слів. (Прислівники фіксуємо як маленьку зірочку).

4. Пояснення значення кожного слова.
5.              Добір асоціацій, уяви до картинки (на що схожа запропонована картинка).
6. Робота над  мнемоприйомами.
7. Запис окремих  мнеморядків.
8. Самостійний запис чотирьох рядків вірша.
9.         Вичитування за мнемосхемою декілька разів записаного вірша.
10.        Повторення вірша заплющеними очима, уявляючи мнемосхеми, утворені особисто кожним учнем.
11.        Створення та використання у роботі  «рухових мнеморядків» та «рухових мнемотаблиць».

 

 

 

Висновки

На підставі  виконаної нами роботи  можна зробити наступні висновки. Поєднання в нашій роботі воєдино декількох технік, методів, прийомів та способів ми досягли деяких успіхів, а саме:

1. Діти легко стали запам’ятовувати не тільки віршовані та прозаїчні тексти художнього напрямку, а й, доки що, невеликі тексти правил, в яких існують терміни специфічні тому чи іншому предмету. 

2. У дітей покращилася не тільки пам'ять, а й концентрація увагу.

3. Мовлення  стало більш емоційно забарвленим, значно збагатився словниковий запас.

4. Учні з задоволенням розповідають будь що за допомогою рухів навіть на перерві. Вони сприймають ці рухи як гру, забаву.

5. Діти стали більш розкуті, ясніше стали висловлювати та пояснювати свої думки, аргументувати особисту точку зору.

6. Їх відповіді набули повноти, чіткості, свідомого розуміння про що вони говорять.

7. Вони стали привносити в цю роботу свої творчі здобутки (доробки, малюнки; використовувати у побудові тактильних мнемотаблиць природний матеріал).

8. Учні навчилися спостерігати, підмічати дрібнички, на які не звертали увагу раніше. Таке явище показали ранкові зустрічі.

9. Діти стали сміливіше братися за роботу, яку вони раніше боялися. Наприклад, повторити задачу, пояснити розв’язання виразів; вони легко коментують свої дії паралельно їх виконуючи.

10. У дітей підвищився настрій, бажання навчатися, бо в них це добре виходить. Підвищилася самооцінка, віра в себе.

Звичайно, цю роботу ми будемо продовжувати наступних три роки. Бачимо і віримо, що здобутки обов’язково будуть.

Таким чином, ми можемо стверджувати, що педагогічний потенціал цих методів у поєднанні має право на існування. Має валеологічне підґрунтя (добір матеріалу щодо запам’ятовування з точки зору об’єму, емоційного значення, змісту; використання різних форм роботи: індивідуальної, фронтальної, самостійної). 

Дані техніки дозволяють враховувати індивідуальні особливості дітей:

• розвиток правої та лівої півкулі;
• особливості сприймання (слухове, зорове, кінестетичне);
• рухливість психічних процесі і т. д

Всі три направлення є здоров’язберігаючими  технологіями, тому що враховують не тільки  особливості дітей, але й спираються на певні механізми і процеси пам’яті, створюючи умови щодо свідомого довгострокового запам’ятовування та засвоєння навчального матеріалу без негативного впливу на здоров’я учнів.

Результати використання вищезазначених методів показали, що учні не тільки стали краще засвоювати навчальний матеріал, але й самостійно навчилися запам’ятовувати, використовуючи вже відомі їм прийоми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури:

1. Короткий тлумачний словник української мови (3-тє вид. 2004, одним томом). Київ: Радянська Школа; Просвіта. Головредактор: Д.Г.Гринчишин. 6750 слів.
2. Сучасний тлумачний словник української мови (2008, одним томом). Харків: Школа. Головредактор: В.В.Дубічинський. 100 тис. слів.
3. Антощук Є.В. 8 уроків ефективного запам`ятовування. – Вінниця: Поділля, 2002.
4. Бесєдіна А. Вплив методів і завдань ейдетики на розвиток особистості учня // Рідна школа. – 2009. - № 2-3. – С.61-62.
5. Мажирина Н. Ейдетика. Світ іншими очима [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://clck.yandex.ru/redir
6. Андросян А. Активізація пізнавальної діяльності у дітей засобами музично-ігрової діяльності: Дефектологія. 2000. - № 1. – с. 43 – 46.
7. Єлісовенко Ю. Корекція неорганічних вад мовлення (з досвіду театральної педагогіки)//Дефектологія. – 2001. - № 2. – с.41 – 44.
8. Юрова Р.А. Заняття з логоритміки у групах. – К.: НМЦСО, 2000.
9. Земзюлін Т.В. Можливості психогімнастики / Науково-методичний збірник «Школа життєвої творчості». – К., 1995. – с.81 – 84.
10.  Клименко В. Шестиліток – знайомий – незнайомець // Директор школи. – 2001. - № 21 – 22.
11.  Чумакова Л.О. Через гру до знання / Науково-методичний посібник «Школа життєвої творчості». – К., 1995. – 126 с.
12.  Прищепа Л. Робота над розвитком мовлення молодших школярів // Початкова освіта. – 2001. - № 36.

 

 

 

 

ДОДАТКИ.

Додаток 1.

      

*  

  * 

  * 

                                       ЛІСОМ ОСІНЬ ПОХОДИЛА

 

                                       Лісом осінь походила —

                                       Все навкруг позолотила.

                                       Залишила лиш ялинку

                                       Їжачкові на хатинку.

 

                                                                            Г. Шевчук