Етнічний склад. Повсякденне життя населення.

 Мета: визначити основні риси повсякденного життя українського населення,

            з’ясувати  етнічний склад українських земель; розвивати вміння аргументувати власну думку, комунікативні навички, стимулювати творчу

             активність; виховувати повагу до культурних надбань українського народу.

Очікувані результати: учні вміють визначати історичні умови розвитку українського населення, значення мови, яка поряд із релігією залишається духовною опорою нації, на конкретних прикладах характеризують основні досягнення українського населення; продовжують розвивати вміння працювати із джерелами, порівнювати, аналізувати, робити висновки; мають сформовані навички самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів.

Тип уроку: практичне заняття.

Обладнання: підручник, тексти джерел, ілюстрації (українська хата: зовнішній і внутрішній вигляд)            

                                      Хід уроку   

1.Організаційна частина.

  Оголошення теми та очікуваних результатів.

2.Актуалізація опорних знань.

Завдання.

1. Назвіть основні стани суспільства на українських землях у Х1У- пер.пол.ХУ1ст.

2.Хто належав до панівної верстви населення?

3. Які права та обов’язки мали шляхтичі?

4.Як відбувався процес формування шляхетського стану?

5. Назвіть особливості соціальної структури населення українських земель у Х1У – пер.пол.ХУ1ст.

3. Практичне заняття.

1.Етнічний склад населення України.

2.Повсякденне життя.

Робота з додатковою літературою.

       І. Крип’якевич про склад населення України.

 Чужосторонні колонії на наших землях в тих часах доволі різноманітні. Були це найбільше купецькі оселі по містах…У Х111 і Х1У віках почався невеликий наплив німецьких колоністів. Вже тоді стрічаємо зорганізовані німецькі громади по більших містах, таких як Володимир, Галич, Львів, Сянік… Чужу колонізацію ведемо особливо енергійно по містах. При давніх оборонних городах поставали тепер нові міські оселі, на так званому німецькому праві, - призначені для чужих колоністів. Так, наприклад, у Львові, поруч давнього міста на Підзамчі, утворено німецьку оселю в теперішнім середмісті. Нові оселі діставали самоуправу та різні господарські привілеї, тим то могли успішно конкурувати з місцевим населенням. Українці (чи то «визнавці грецької віри»)  по нових містах діставали тільки невеликий квартал або вулицю ( як у Львові- Руська вулиця), а то й зовсім не могли ставати громадянами міста. Колоністи, що напливали до нас, були спершу здебільшого німці, від Х1Уст. Вони вже всі попольщилися. Таким чином, нові міста скріпили польський елемент на українських землях.

  1). Хто був засновником «чужосторонніх колоній» на українських землях?

  2). Про яке  «німецьке право» йдеться в наведеному уривку?

  3). Як позначився наплив колоністів на житті українського населення?

              З опису України ХУ1-ХУ11ст. німецьким мандрівником купцем М. Груневегом.

  У цьому місті (у Львові), як у Венеції, стало звичним зустрічати на ринку людей з усіх країн світу в своїх уборах: угорців у їхніх малих магерках, козаків у великих кучмах, росіян у білих шапках, турків у білих чалмах. Ці всі у довгому одязі, а німці, італійці, іспанці – у короткому. Кожен, якою б мовою він не говорив, знайде тут свою мову.

1). Як М. Груневег характеризує етнічний склад населення міста Львова?

2). Поміркуйте, чому автор наведеного джерела порівнює місто Львів із Венецією. Про що може свідчити таке порівняння.

                   ІЗ досліджень історика М. Капраля.

  У містах України за часів Середньовіччя нараховувалося чимало євреїв, греків, німців, поляків, вірмен,татар, турків та ін. Усвідомлюючи свою етнічну окремішність , іноземці здебільшого не вкладали кошти у землеробство та сільське нерухоме майно. Вони займалися торгівлею, лихварством, ремісництвом. Селилися іноземці в окремих частинах міста, гуртуючись власними общинами. Великі єврейські общини існували в Луцьку, Володимирі, Києві та інших містах. Кожна з них мала власний орган самоуправління, який підпорядковувався лише місцевій владі, та створювала власні суди. Верхівка міст толерантно ставилась до євреїв, оскільки вони зосередили в своїх руках лихварство і, накопичивши значні капітали, суттєво впливали на грошовий обіг у суспільстві. До того ж єврейські багатії завжди були в пригоді, коли короновані особи потребували кредитів.

  1) Представники яких національностей проживали в українських містах за часів Середньовіччя?

  2) Чим переважно займалися іноземці?

  3) Як існування єврейських общин впливало на розвиток українських міст?

Робота в групах.

 Об’єднати учнів у три групи, кожна з яких отримує картку з прислів’ям. Завдання учнів – пояснити, як вони зрозуміли його та підготувати невелику презентацію-повідомлення за своїм питанням.

1група – «Своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха».

2група – «Кожух та свита, то й душа сита».

3група – «Млин меле водою, а чоловік живе їдою».

4.Оцінювання.

5.Домашнє завдання. Повторити матеріал за вивченими темами.