Евглена зелена, амеба, інфузорія — одноклітинні тварини.

Урок 1.

Тема уроку. Евглена зелена, амеба, інфузорія — одноклітинні тварини (середовища існування, процеси життєдіяльності). Лабораторне дослідження №3 «Спостереження інфузорій».

Мета уроку:

• освітня: сформувати знання учнів про найпростіших тварин у природі – одноклітинних: амеби та інфузорії туфельки; дати характеристику їхній будові та процесам життєдіяльності, розкрити значення цих тварин у екосистемах та у житті людин
• розвиваюча: розвивати уміння порівнювати будову та життєві функції найпростіших тварин; уміння аналізувати та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, мислення.
• виховна: виховувати почуття відповідальності за довкілля та бережне ставлення до живих організмів планети  і особливо до невидимих оку тварин та рослин; сприяти розумінню єдності походження представників різних царств.
  
  Обладнання : комп’ютер, кросворд, таблиці, малюнки,  презентація «Одноклітинні», «Спостереження інфузорії»,  культура живих інфузорій, скляка з водою, мікроскоп,  відеофільми: «Одноклітинні тварини», «Амеба протей-рух тіла», «Інфузорія - рухи»,  «Амеба протей», « Інфузорія туфелька».
  
  Тип уроку: урок засвоєння нових знань. 

Основні поняття та терміни: еукаріоти, амеба, інфузорія, псевдоніжки, війки, травна вакуоля, скоротлива вакуоля, гетеротрофний тип живлення.

Девіз уроку:

 «Радість бачити і розуміти – найкращий дар природи».

Енштейн

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

Добрий день ,мої любі учні! Рада вас бачити. Сьогодні у нас дуже цікавий урок. Хочу побажати нам усім успіху, оскільки від того, як ви зрозумієте матеріал та оволодієте навичками сьогоднішнього уроку, буде залежати як ви зможете працювати надалі на уроках праці. 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом “Сходинки успіху”.

У зошитах учнів малюються сходи, на кожній сходинці пишеться мета, якої учень намагається досягти у процесі вивчення теми (мета може змінюватись: недосяжна при можливостях учня – на більш реальну)

Сходинка зафарбовується (на ній можна змалювати щось) якщо учень досягнув цієї мети.

Діти подивіться на ці 2 фотографії, скажіть що нагадують вам ці організми?

Вам, друзі, за урок запам'ятати треба

Поняття: вольвокс, інфузорія, амеба.

Як найпростіших визначають вчені,

До них належать ще й евглени ці зелені.

Використання ІКТ (Презентація «Одноклітинні тварини»)

(Обговорення думок)

«Термінологічне лото».

На дошці прикріплені аркуші з номерами, на зворотному боці яких записані терміни. Учні виходять до дошки, вибирають аркуш і дають визначення терміна. 

Приклади термінів: клітина, організм, гетеротрофи, автотрофи, міксотрофи, живлення, дихання, розмноження, виділення, подразливість. 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності 

Слово вчителя
Перед повідомленням теми та мети уроку, ми повинні поставити проблемні запитання: 

- як організм з такою простою будовою здатен існувати у довкіллі?

- чи дійсно будова найпростіших така вже проста?

 - як існує життя на одноклітинному рівні – головне завдання цього уроку і майже 10 наступних уроків. 

- чи є одноклітинні істоти цілісними самостійними організмами, що рухаються, живляться, дихають, реагують на подразнення, розмножуються та мають всі ознаки живих організмів?

- чи дійсно будова одноклітинних така вже проста?

Вивчення одноклітинних організмів ми розпочинаємо з представників царства Тварини. Одноклітинні тварини поширені по всій земній кулі — у морях, океанах, прісних водоймах, ґрунті або в організмах тварин, рослин і людини. Хоча ми й живемо в оточенні одноклітинних, людина довідалася про них порівняно недавно. Їх відкрив у 1673 р. голландський учений Антоні ван Левенгук. Розглядаючи краплю води з настоянки перцю під самостійно сконструйованим мікроскопом, який збільшував у 300 разів, він виявив безліч різноманітних живих істот. Дослідник назвав їх «малесенькими звірятками з настою» — інфузоріями. Нині відомо до 70 тис. видів одноклітинних тварин. За своєю будовою вони надзвичайно різноманітні. Переважна більшість одноклітинних має мікроскопічно малі розміри, і для їх вивчення доводиться користуватися мікроскопом.

Постановка проблемних питань

— Які ж загальні ознаки представників одноклітинних тварин?

— На підставі яких особливостей будови й життєдіяльності ми зараховуємо тварин до цієї групи?

На ці питання ви знайдете відповідь на сьогоднішньому уроці.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку. 

ІV. Вивчення нового матеріалу 

Давним-давно жив-був у славному стольному граді хоробрий дружинник. І був у того дружинника син, якого назвали Іваном. І зростав той Іван разом із самим княжичем. Подобалось отрокам скакати на баских конях, мірятися силою та спритністю на полюванні.

Але найбільше любили вони читати книжки, мріяли мандрувати світом, побачити чужі землі, навчитися всього, що знає людство. Та негоже княжичу ставати мандрівником, залишати рідне князівство. І от, лише коли вони виросли, відіслав княжич свого вірного друга Івана в далекі мандри.

Сім років, сім місяців та сім днів мандрував світом Іван. А як повернувся додому, привітно зустрів його вже Великий князь і велів щовечора приходити до княжих покоїв і розповідати про дива небачені.

І ось увечері відбулася перша зустріч, під час якої Іван розповів про дивну тварину під назвою Амеба.

Повідомлення учнів про амебу.

(Демонстрація електронної презентації « Одноклітинні - мешканці водойм»)

 1. Розповідь про Підцарство Одноклітинні – Protozoa:

 - Середовище існування;

- кількість – 70 000 видів;

- тіло одноклітинне або колоніальне (вольвокс);

- будова амеби

- органели руху; Використання ІКТ (Перегляд відеофільму: «Амеба протей-рух тіла, Інфузорія - рухи»)

- подразливість;

- розмноження;

Поділ Амеби

У робочому зошиті заповнити інформацією таблицю про амебу.

Учитель. Настав другий вечір, і знову Іван прийшов у княжі покої. На цей раз він розповів про тварину під назвою Евглена зелена.

Ось якою була його розповідь...

Повідомлення учнів про евглену

(Демонстрація електронної презентації « Одноклітинні - мешканці водойм»)

Робота із зошитом: заповнення таблиці інформацією про евглену, що поєднує в собі властивості рослин і тварин.

Учитель. Ось уже втретє прийшов Іван до князя й розповів про цікаву тварину, форма якої нагадує черевичок,- Інфузорію-туфельку.

Повідомлення учнів про інфузорію

(Демонстрація електронної презентації « Одноклітинні »)

Середовище існування інфузорії туфельки

Будова інфузорії туфельки

Поділ Інфузорії (Робота з таблицями)

інцистування…

2. Особливості будови клітини одноклітинних тварин 

Розповідь учителя

Одноклітинні організми — це організми, які перебувають на клітинному рівні організації. За будовою вони відповідають окремій клітині багатоклітинних (звідси назва «одноклітинні»), за функціями — цілому самостійному організму. Принциповою відмінністю одноклітинних тварин від клітини багатоклітинних є спеціалізація останніх, тобто кожний вид клітин виконує в організмі яку-небудь одну функцію і тому залежить від діяльності інших клітин і не може існувати ізольовано. На протилежність цьому єдина клітина, яка є організмом одноклітинних тварин, пересувається, захоплює їжу, розмножується, захищається від ворогів, тобто володіє всіма властивостями цілого організму і фізіологічно йому відповідає. Тому сьогодні одноклітинних називають організмами на клітинному рівні.

Одноклітинних тварин учені об’єднують в окрему групу і називають найпростішими.

Розміри тіла найпростіших варіюють у широких межах. Найдрібніші з них, які паразитують у клітинах крові ссавців, не перевищують 2–4 мкм; деякі інфузорії досягають 1,5 мм у довжину, паразит грегарина — до 1 см; черепашки морських корененіжок-форамініфер, які мешкають на великих глибинах, можуть досягати 5–6 см у діаметрі.

Робота із зошитом: заповнення таблиці інформацією про інфузорію.

1.Виконання лабораторного дослідження «Спостереження інфузорій»(див. презентацію «Спостереження інфузорій».

Значення амеб, евглени зеленої та інфузорій:

•                               входять до ланцюгів живлення;
•                               є складовою частиною бентосу і планктону;
•                               є поживою для інших, особливо водних тварин;
•                               є індикаторами визначення санітарного стану водойм.

Учитель. Захопився Великий князь розповідями про небачених тварин так, що вирішив ще раз відправити свого вірного товариша Івана пізнавати світ тварин, щоб і надалі щовечора той міг розповідати цікаві захоплюючі історії

Технологія «Діалог» 
— Запропонуйте модель будови тіла одноклітинного організму.

(Обговорення результатів роботи.)

Тіло одноклітинних організмів складається з тих самих компонентів, що й клітина багатоклітинних — зовнішньої мембрани, цитоплазми, ядра й органел. Більшість найпростіших має одне ядро, але існують і багатоядерні форми. Ядро має будову, характерну для еукаріотів. 

Запитання до учнів:

— Пригадайте, що таке органела.

Очікувана відповідь учнів:

Органели — постійні клітинні структури, клітинні органи, що забезпечують виконання специфічних функцій у процесі життєдіяльності клітини — зберігання та передачу генетичної інформації, транспорт речовин, синтез і перетворення речовин та енергії, поділ, рух тощо.

Розповідь учителя

Зовнішня мембрана має типову будову, проте за рахунок додаткових утворень у деяких видів може досягати значної товщини і щільності. Цитоплазма поділяється на два шари: зовнішній і внутрішній. Зовнішній шар (ектоплазма) більш щільний, однорідний і прозорий, внутрішній (ендоплазма) — зернистий, має більш рідку консистенцію. В ендоплазмі розміщуються органели загального призначення — мітохондрії, ендоплазматична сітка, апарат Гольджі та інші. Крім того, відповідно до функцій, властивих цілому організму, найпростіші мають органели спеціального призначення, що здійснюють функції пересування, живлення, виділення, захисту тощо.

Завдання для учнів:

— Визначте способи пересування одноклітинних тварин та їхні органели руху.

Обговорення питання та складання опорної схеми 

 

Характерними органелами клітин одноклітинних тварин є травні і скоротливі вакуолі. Травна вакуоля — міхурець, заповнений травним соком. Вона утворюється навколо харчових часточок, що потрапили всередину клітини. Зі скоротливими вакуолями пов’язані процеси виділення, регуляції надходження води в клітину.

3. Основні процеси життєдіяльності одноклітинних тварин 

Особливості живлення одноклітинних тварин

Серед одноклітинних тварин є види з автотрофним, гетеротрофним та змішаним (міксотрофним) типами живлення. Автотрофи мають хлоропласти, які беруть участь у процесі фотосинтезу (наприклад, вольвокс — колоніальний організм). Хлоропласти є і в одноклітинних тварин, що мають міксотрофний тип живлення, наприклад евглени зеленої. Такі форми на світлі здатні до фотосинтезу, але, якщо світло відсутнє, вони переходять до гетеротрофного типу живлення, тобто поглинають готові органічні сполуки з навколишнього середовища. Тверді частинки або мікроорганізми поглинаються шляхом фагоцитозу, рідина — піноцитозу. Неперетравлені рештки викидаються назовні. В амеби — з травної вакуолі в будь-якій ділянці тіла, в інфузорії — через спеціальний отвір — порошицю.

Живлення амеби 
 
Особливості процесів дихання та виділення найпростіших

Процес виділення в одноклітинних тварин відбувається за допомогою скоротливої вакуолі.

Це — міхурець з водянистою рідиною, який збільшується в міру надходження до нього продуктів обміну й води і, досягнувши певного розміру, виштовхує свій вміст назовні. Основна функція скоротливої вакуолі — регуляція осмотичного тиску всередині тіла. Це пов’язано з тим, що концентрація солей у прісній воді значно нижча, ніж у цитоплазмі клітин найпростіших, і тому, за фізичними законами, вода з навколишнього середовища надходить до клітини, підвищуючи внутрішньоклітинний тиск. Щоб клітина не зруйнувалася, скоротлива вакуоля періодично скорочується, виводячи з неї надлишки води. Разом з водою виводяться і розчинені в ній продукти обміну речовин. У морських одноклітинних скоротлива вакуоля або відсутня, або скорочується дуже рідко. Діяльність скоротливої вакуолі має значення і для дихання, оскільки сприяє надходженню через мембрану клітин води з розчиненим у ній киснем, а із вмістом скоротливої вакуолі виводиться вуглекислий газ. 

Реакція одноклітинних тварин на подразники

Відповідь на подразнення — характерна риса одноклітинних тварин.

Подразливість — це здатність живих клітин, тканин або цілого організму реагувати на зовнішні або внутрішні дії — подразники — виявляється у найпростіших у вигляді рухових реакцій за напрямом до подразника або від нього, що називаються таксисами. Проте, якщо амеба звичайна відповідає на подразники всією поверхнею тіла, то в інфузорії-туфельки є спеціальні органели захисту і нападу. Це паличкоподібні утвори, що лежать під тонкою пелікулою перпендикулярно до поверхні тіла. На подразники тварина реагує викиданням довгих ниток. Це рідина, що швидко твердне на повітрі, а потрапляючи на тіло тварини відповідного розміру, паралізує її. 
 

Складання опорної схеми 

 

Завдання для учнів:

— Визначте тип таксисів у таких прикладах:

• Якщо в краплинку води, де знаходяться інфузорії-туфельки, внести кристал солі, то вони почнуть рухатися від нього. (Негативний.)

• Розсіяне світло приваблює евглену зелену. (Позитивний.)

Особливості розмноження одноклітинних тварин

Одноклітинні тварини можуть розмножуватися нестатевим і статевим шляхом. Найпростішою формою нестатевого розмноження є поділ клітини навпіл, унаслідок чого утворюються дві дочірні клітини. Нові, дочірні особини починають рухатися, живитися і швидко досягають розмірів материнської. В амеби й інфузорії поділ відбувається поперек тіла, в евглени зеленої — уздовж. Можлива й така форма, коли ядро клітини поділяється багаторазово. Потім навколо кожного новоутвореного ядра відокремлюється цитоплазма і материнська клітина поділяється на певну кількість дочірніх, як, наприклад, у малярійного плазмодія.

Інфузорія-туфелька час від часу розмножується шляхом кон’югації, у процесі якої дві особи обмінюються ядерною речовиною. Цей процес наближається до статевого розмноження. 

Вправа «Я думаю, що…» 

Учні продовжують речення і висловлюють свою точку зору.

— Що відбувається з найпростішими за несприятливих умов навколишнього середовища?

(Після відповідей учнів учитель пропонує звернутися до підручника і з’ясувати, чиє припущення було правильним.)

За несприятливих умов зовнішнього середовища (підвищення або зниження температури, висихання тощо) вегетативні форми одноклітинних тварин перетворюються на цисти (від грец. kystis — міхур). Вони перестають живитися, рухатися й покриваються товстою оболонкою, процеси обміну речовин при цьому різко сповільнюються. При відновленні сприятливих умов із цисти знову виходить активна вегетативна форма. Інцистування — захисна реакція, що виникла в процесі еволюції та забезпечує виживання в несприятливих умовах. Цисти можуть зберігатися протягом тривалого часу — місяцями й навіть роками (деякі джгутикові до 15 років).

Вихід амеби із цисти 

 
V. Узагальнення і закріплення знань

1. Закповнення таблиці з презентації «Одноклітинні»

2. «Закінчи речення».

1. Амеби рухаються за допомогою… (псевдоподій).

2. У прісноводних найпростіших продукти обміну та надлишки води виводяться через… (скоротливу вакуолю).

3. Здатність організмів реагувати на зміни навколишнього середовища називається… (подразливістю).

4. Інфузорія-туфелька рухається за допомогою… (війок).

5. Кисень у цитоплазму надходить через… (поверхню тіла).

6. В інфузорії неперетравлені рештки їжі виводяться через… (порошицю).

7. Евглена зелена рухається за допомогою… (джгутика).

3. «Мозковий штурм».

— Чи виправданою є назва «найпростіші» для одноклітинних тварин?

Очікувана відповідь учнів: Назва «найпростіші» для одноклітинних тварин не відповідає дійсності. Клітини одноклітинних і багатоклітинних тварин зазвичай мають усі органели, характерні для еукаріотичних клітин. Але порівняно з клітинами багатоклітинних, які, входячи до складу тієї чи іншої тканини, виконують певні функції, клітини одноклітинних є цілісним організмом, що виконує всі функції, притаманні організмові. У зв’язку із цим клітини одноклітинних, окрім вищезгаданих органел, ще мають особливі органели, які в багатоклітинних або відсутні, або трапляються дуже рідко: травні й скоротливі вакуолі; органели виділення (порошиця), руху (псевдоподії, джгутики, війки), захоплення їжі (клітинний рот, клітинна глотка). Окрім того, у деяких одноклітинних спостерігається диференціація ядер усередині клітини на вегетативні та генеративні. 

VІ. Підбиття підсумків уроку 

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю… 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

вивчити теоретичний матеріал  параграфа 16, 17 с.74-75,  заповнити таблицю у зошиті с.72-73, замалювати будову евглени зеленої (мал..с.74), відповісти на запитання 1,2 с.72.

Поміркуй!

Помістивши найпростіших тварин у проварену воду, подумати що з ними буде? 

• Творче завдання:
  • підготувати муляж одноклітинної тварини за вибором;
  • Створити портрет одноклітинної тварини за вибором;
  • казку про одноклітинну(казка-подорож, казка-навпаки);