Евглена зелена, амеба, інфузорія — одноклітинні тварини (будова, роль у природі)

Біологія 6 клас               Дата______________

Урок № 14-15

Тема: евглена зелена, амеба, інфузорія —  одноклітинні тварини (будова, роль у природі)

Мета: поглибити й розширити знання учнів про особливості будови й життєдіяльності одноклітинних тварин; сформувати знання про особливості будови, життєдіяльності прісноводних одноклітинних тварин: амеби, евглени зеленої, інфузорії-туфельки; розвивати логічне мислення, уміння встановлювати ознаки подібності та відмінності між організмами; удосконалювати вміння працювати з мікроскопом, спостерігати за живими найпростішими на тимчасових препаратах; виховувати наполегливість, працелюбність, культуру спілкування.

Обладнання : зошит, таблиці

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1. Індивідуальна робота учнів за картками.

2. «Творча лабораторія» (робота у творчих групах).

— Можливо, що багато видів одноклітинних тварин до цих пір не описані. Як ви гадаєте, чому? Де їх можна шукати?

— Одноклітинні тварини дуже швидко розмножуються. Нащадки однієї амеби могли б покрити Землю за півтора-два місяці. Як ви гадаєте, чому цього не відбувається?

— Чому інфузорія-туфелька рухається набагато швидше, ніж амеба протей?

— Чому перед поділом амеби ділиться її ядро? Як ви гадаєте, чи за будь-якого поділу клітини необхідний поділ ядра?

3. «Коло ідей».

— Амеб помістили у дві колби: в одну — із джерельною водою, а в іншу — з кип’яченою. В одній з колб через деякий час амеби загинули.

У якій колбі, на вашу думку, загинули тваринки і чому?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

«Дивлюся я на них… так і здається, що ці мереживні сплетіння не частина живих істот, а найтонші ювелірні вироби, призначені прикрашати вбрання морських принцес. Розмаїття їх форм невичерпне: в обрисах їх скелетів-оболонок дотримано таку правильність малюнка, немов ці мистецькі вироби вийшли з рук найліпших майстрів» (П. Васильківський).

— Про яких тварин писав П. Васильківський?

На це запитання ви дасте відповідь наприкінці уроку.

Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Особливості будови одноклітинних тварин — мешканців водойм

Слово вчителя

 Одноклітинні тварини поширені повсюдно. Вони освоїли прісні, морські води та ґрунт. Багато одноклітинних тварин, які живуть у Світовому океані, навіть мають мінеральний скелет.

Особливості будови та життєдіяльності амеби звичайної

 Амебу — вільноіснуючу мікроскопічну тварину можна знайти в невеликих ставках або проточних канавах з мулистим дном. Вона схожа на маленьку (0,2–0,5 мм), ледве помітну неозброєним оком безбарвну драглисту грудочку, що постійно змінює свою форму. Слово «амеба» означає «мінлива». Це — всеїдна тварина. До її раціону входять водорості, джгутикові, інфузорії. Тіло амеби досягає в діаметрі 0,1 мм.

Форма тіла амеби постійно змінюється через випинання цитоплазми, що утворюються в різних його ділянках і називаються несправжніми ніжками (псевдоподіями). Ці тимчасові структури служать для пересування та захоплення їжі. Амеба дихає розчиненим у воді киснем, який проникає в її цитоплазму через усю поверхню тіла. В амеби немає спеціалізованих сенсорних органел, але вона реагує на багато подразників. Наприклад, вона може розпізнавати різні види їжі, «тікає» від яскравого світла, високих концентрацій низки речовин у середовищі й постійного механічного подразнення. Якщо діє дуже сильний подразник, амеба втягує всі псевдоніжки та якийсь час залишається без руху. Нестатеве розмноження амеби здійснюється шляхом поділу клітини навпіл.

«Коло ідей»

— Як можна перевірити, до яких речовин чутливі амеби? Складіть план відповідного експерименту.

(Обговорення результатів роботи учнів.)

Особливості будови та життєдіяльності евглени зеленої

 Евглена зелена — вільноіснуючий організм, який мешкає в ставках із забрудненою водою, у калюжах і в будь-яких водоймищах із стоячою водою. Тіло евглени має довжину 0,05 мм. Форма його овальна; передній кінець тупий, задній загострений. На передньому кінці розташований джгутик — виріст цитоплазми, який є органелою руху. Евглена ніби «угвинчується» у воду і пересувається досить швидко.

Ущільнений зовнішній шар ектоплазми називається пелікулою; завдяки йому евглена має постійну форму тіла. Ближче до заднього кінця розташовується округле ядро.

Евглена зелена є організмом з ознаками рослини і тварини. На світлі вона здійснює автотрофне живлення завдяки наявності хлоропластів. У темряві та за наявності в середовищі розчинених органічних речовин евглена переходить на гетеротрофний спосіб живлення. Такий змішаний тип живлення отримав назву міксотрофного. Дихання й виділення продуктів обміну відбувається так само, як в амеби. Скоротлива вакуоля, розташована на передньому кінці тіла, здійснює осморегуляцію та виведення рідких продуктів обміну. На передньому кінці її тіла розташовується стигма — світлочутливе вічко яскраво-червоного кольору, завдяки якому евглена пересувається у бік освітленої частини водоймища (позитивний фототаксис). Евглена розмножується нестатевим шляхом — поздовжнім поділом навпіл. При настанні несприятливих умов джгутик відкидається, клітина округляється, покривається щільною оболонкою, і утворюється циста.

Це цікаво!

 Дидиній — невелика (110–150 мкм) прісноводна інфузорія з хоботоподібним переднім кінцем тіла, що закінчується ротом. Дидиній полює переважно на туфельок, які за розмірами більші за нього. Спочатку він угвинчується в тіло жертви за допомогою хоботка, а потім, розширюючи рота, заковтує туфельку повністю, значно роздуваючись. Здобич перетравлюється протягом 2 год. За добу дидиній з’їдає 12 інфузорій-туфельок.

Особливості будови та життєдіяльності інфузорії-туфельки

 Інфузорії-туфельки — це одноклітинні тварини, які поширені в прісних стоячих водоймах. Назву цей вид дістав через форму клітини, що нагадує туфельку. Характерна особливість — наявність безлічі війок по всій поверхні тіла. Війки перебувають у безперервному русі, що забезпечує швидке переміщення інфузорії в просторі. Коливання війок нагадують рухи весел, при кімнатній температурі вони роблять до 30 махів за секунду. Рух війок злагоджений завдяки мережі скоротливих волокон, розташованих у цитоплазмі.

 У всіх інфузорій не менше двох ядер. В інфузорії-туфельки їх два. Одне з них більше, інше менших розмірів. Маленьке ядро (генеративне) відіграє основну роль у статевому процесі, велике ядро (вегетативне) регулює всі життєві процеси, окрім статевого.

 Травні органели починаються з клітинного рота. Потраплянню їжі в ротовий отвір сприяють коливання навколоротових війок, які спричиняють рух води із завислими в ній бактеріями та іншими частинками. Клітинний рот переходить у клітинну глотку. Біля внутрішнього кутка глотки утворюється пухирець, у який потрапляють харчові частинки, що накопичуються на дні. Таким чином утворюється травна вакуоля. При достатній кількості їжі травна вакуоля утворюється приблизно кожну хвилину. Неперетравлені залишки їжі виводяться через спеціальний отвір — порошицю. Функція виділення здійснюється скоротливими вакуолями.

 Розмноження в інфузорій нестатеве і статеве. Нестатеве розмноження відбувається 1–2 рази на добу шляхом поперечного поділу їхнього тіла навпіл, яке починається з ділення ядер.

Заповнення таблиці

Порівняльна характеристика прісноводних найпростіших

2. Роль одноклітинних тварин у природі

Повідомлення учня

Одноклітинні тварини ґрунту

У ґрунтах усіх типів є представники амеб, джгутикових, інфузорій тощо. Вони мешкають у капілярах ґрунту, заповнених водою. Кількість найпростіших у ґрунті варіює від 1 тис. на чайну ложку в неродючих до 1 млн на чайну ложку в дуже родючих ґрунтах. Базою їхнього живлення є ґрунтові бактерії, водорості, гриби або рештки живих організмів. Активність ґрунтових одноклітинних визначається наявністю у ґрунті вологи. Засуху вони можуть переносити у вигляді цист. У ґрунтах, де домінують гриби (наприклад, лісові ґрунти), ракоподібні амеби та інфузорії більш поширені, ніж інші види найпростіших. Загалом у ґрунтах з високим вмістом гумусу мешкає більша кількість дрібних найпростіших (джгутикові й голі амеби), у ґрунтах із грубою текстурою переважають джгутикові, амеби обох видів та інфузорії.

Форамініфери

Типові представники бентосу (донні мешканці). Клітина форамініфер розташована всередині черепашки. В одних видів вона утворена з органічної речовини, до якої можуть прилипати піщинки, панцири діатомових водоростей тощо. В інших до складу черепашки входить кальцій карбонат. Черепашки мають великий отвір — устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку. Ці псевдоподії забезпечують рух і травлення. Захоплені поживні частки можуть потрапляти усередину черепашки, де перетравлюються в травних вакуолях. У клітині форамініфер міститься одне або кілька ядер, які можуть поділятися на вегетативні та генеративні (як в інфузорій). Розмножуються як нестатевим, так і статевим способом. При цьому спостерігається явище чергування відповідних поколінь. Черепашки форамініфер відіграють велику роль у формуванні покладів крейди та вапняку.

Слово вчителя

 «Коли я почав свою роботу з виготовлення моделей рослин у Ботанічному музеї в Берліні в 1975 р., я не знав, наскільки світ мікроскопічних організмів урешті-решт привабить мене. Я вчився на дизайнера реклами, але вже тоді помітив, що вивчення природи мене цікавить набагато більше, ніж створення рекламних плакатів. Бажання створити повні моделі цих маленьких форм життя з’явилося, коли я подивився в мікроскоп у Берлінському товаристві мікроскопії і прочитав книги про мікроскопічний світ, зокрема радіолярії захопили мою уяву» (Дагмар Богварт).

Запитання до учнів:

— Чим же радіолярії захопили автора цих слів?

Повідомлення учня

Радіолярії (променяки)

Морські планктонні організми. Розміри — від 40 мкм до 1 мм, іноді більше (звичайний розмір основної частини клітини — 0,2–0,8 мм). Вони мають внутрішньоклітинний мінеральний (кремнезем) скелет складної будови. У радіолярій скелет може мати вигляд променеподібно розташованих голок, сполучених у центрі клітини; дірчастих куль, вставлених одна в одну; корон з довгими відростками тощо. Такий скелет сприяє ширянню цих організмів у товщі води. Тоненькі псевдоподії утворюють навколо клітини ловильну сітку, за допомогою якої захоплюється здобич. Розмножуються здебільшого нестатево. У цитоплазмі променяків часто мешкають одноклітинні водорості. Радіолярії також утворюють поклади, з яких добувають яшму, опали тощо.

Запитання для обговорення:

— Як ви гадаєте, яку роль відіграють одноклітинні тварини в екосистемах?

Очікувані відповіді учнів:

Одноклітинні тварини є надзвичайно важливою ланкою в ланцюгах живлення, саме вони є споживачами бактерій і одноклітинних рослин. Водночас одноклітинні є їжею для багатьох дрібних багатоклітинних тварин. Із черепашок найпростіших утворені осадові породи (вапняк, кремнезем), найпростіші, які живуть у ґрунті, беруть участь у ґрунтоутворенні.

Складання опорної схеми (самостійна робота учнів)

V. Узагальнення та систематизація знань

1. «Творча лабораторія».

— Поясніть, чому таких різних ззовні тварин, як амеба протей, форамініфера й радіолярія, відносять до однієї групи одноклітинних тварин.

— Як ви гадаєте, що відбувається, якщо здобич, яка прилипла до псевдоніжки форамініфери, не проходить в отвір її черепашки?

2. Обговорення проблемного питання.

Учні обговорюють питання, яке було поставлене на початку уроку, і дають на нього відповідь (питання про радіолярій).

3. «Закінчи речення».

1. До прісноводних одноклітинних тварин належать… (амеба протей, евглена зелена, інфузорія-туфелька).

2. Живлення амеби відбувається шляхом… (ендоцитозу).

3. Зелений колір евглени зумовлений наявністю… (хлоропластів).

4. Клітинний рот характерний для… (інфузорії).

5. Велике ядро інфузорії відповідає за процеси… (живлення, виділення, руху).

VІ. Підбиття підсумків уроку

Технологія «Незакінчені речення»

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було…

— Урок важливий, тому що…

— Мені сподобалося…

— Мені не сподобалося…

— Від наступного уроку я чекаю…

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати конспект уроку. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Скласти сенкан на теми «Амеба», «Інфузорія», «Евглена».

2. Підготувати повідомлення на тему «Паразитичні одноклітинні тварини».