Еволюція Ничипора Варениченка. Типове й екстремальне у долі персонажа. Проблема життєвого вибору. Жіночі образи

Про матеріал

Конспект уроку української літератури (10 клас)

Тема. Еволюція Ничипора Варениченка. Типове й екстремальне у долі персонажа. Проблема життєвого вибору. Жіночі образи.

Мета:

навчальна – розкрити характер головного героя роману, простежити еволюцію поведінки Чіпки, ознайомити учнів із значенням жіночих образ у творі;

розвивальна – розвивати вміння характеризувати образи, аргументовано висловлювати власну думку щодо життєвого вибору героїв твору, спонукати учнів до усвідомлення значення життєвого вибору для становлення і самореалізації людини; розвивати пам'ять, зв'язне мовлення, мислення;

виховна – виховати високі морально-етичні риси простої людини.

Тип уроку. Комбінований.

Методи і прийоми роботи. Пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, евристичний методи, слово вчителя, бліцдиктант, робота зі схемою, бесіда, робота з таблицею.

Обладнання: схема, ілюстрації, виставка творів П.Мирного

Міжпредметні зв'язки. Історія України, психологія.

Використана література:

1)Білецький О. Панас Мирний/ О.І. Білецький. – Зібрання праць: У 5-ти т. — Т. 2. — К., 1963.

2)Гончар О. Перший симфоніст української прози/О. Гончар. – Письменницькі роздуми. — К., 1980.

3)Грицай М. Панас Мирний/ М. Грицай. — К., 1986.

4)Міщук Р. Реалізм Панаса Мирного і проблема художньої розповіді/
Р.Міщук.Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ — початку ХХ ст.— К., 1991.

5)Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?: Посібник для 10 класу/ Автори-укладачі Ю. Башкірова, Н. Кривка. —X., 2000.

6)Сиваченко М. Корифей української прози/ М. Сиваченко.— К., 1967.

7)Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного/В. Черкаський — К., 1989.

8) Шевченко З. Панас Мирний: спроба сучасного прочитання життєвого і творчого шляху письменника/ З.Шевченко // Дивослово. – № 12 -2001, с.45

План уроку

1.Організаційний момент – 1 хв.

2.Актуалізація опорних знань учнів – 5 хв.

3.Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності – 8 хв.

4.- 23

5.5 хв.

6.3 хв.

Перегляд файлу

Конспект уроку української літератури (10 клас)

Тема. Еволюція Ничипора Варениченка. Типове й екстремальне у долі персонажа. Проблема життєвого вибору. Жіночі образи.

Мета:

навчальна  розкрити характер головного героя роману, простежити еволюцію поведінки Чіпки, ознайомити учнів із значенням жіночих образ у творі;

розвивальнарозвивати вміння характеризувати образи, аргументовано висловлювати власну думку щодо життєвого вибору героїв твору, спонукати учнів до усвідомлення значення життєвого вибору для становлення і самореалізації людини; розвивати пам'ять, зв'язне мовлення, мислення;

виховна – виховати високі морально-етичні риси простої людини. 

Тип уроку. Комбінований.

Методи і прийоми роботи. Пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, евристичний методи, слово вчителя, бліцдиктант, робота зі схемою, бесіда, робота з таблицею.

Обладнання: схема, ілюстрації, виставка творів П.Мирного

Міжпредметні зв’язки. Історія України, психологія.

Використана література:

  1. Білецький О. Панас Мирний/ О.І. Білецький. – Зібрання праць: У 5-ти т. — Т. 2. — К., 1963.
  2. Гончар О. Перший симфоніст української прози/О. Гончар. – Письменницькі роздуми. — К., 1980.
  3. Грицай М. Панас Мирний/ М. Грицай. — К., 1986.
  4. Міщук Р. Реалізм Панаса Мирного і проблема художньої розповіді/
    Р.Міщук.Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ — початку ХХ ст.— К., 1991.
  5. Панас Мирний. Хіба ревуть воли, як ясла повні?: Посібник для 10 класу/ Автори-укладачі Ю. Башкірова, Н. Кривка. —X., 2000.
  6. Сиваченко М. Корифей української прози/ М. Сиваченко.— К., 1967.
  7. Черкаський В. Художній світ Панаса Мирного/В. Черкаський — К., 1989.

8) Шевченко З. Панас Мирний: спроба сучасного прочитання життєвого і творчого шляху письменника/ З.Шевченко // Дивослово. – № 12 -2001, с.45

План уроку

  1. Організаційний момент – 1 хв.
  2. Актуалізація опорних знань учнів – 5 хв.
  3. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності – 8 хв.
  4. - 23
  5. 5 хв.
  6. 3 хв.

Хід уроку

I. Організаційний момент.

Учитель. Доброго дня, шановні десятикласники!

II. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Бліцдиктант

1. Стрижнева сюжетна лінія роману — доля Чіпки від народження до... (Ув'язнення.)

2. У другій частині автори повертають нас у часи руйнування... (Запорозької Січі) Катериною II і поступового закріпачення України.

3. Які прізвища мав Чіпчин батько? (Хрущ, Притика, Вареник, Хрущов.)

4. Ким були батьки Чіпки Варениченка? (Мати — селянка, батько — панський попихач, утікач, москаль.)

5. Хто став прототипом Чіпки? («Злющий зарізяка» Гнидка.)

6. Хто така «польова царівна»? (Галя.)

7. Коли Мотря дізналася про наругу Чіпки над іконою? (Перед Різдвом.)

8. «З половини двадцятих по шістдесяті роки був у нас золотий вік...» (Панства.)

9. Обрання Чіпки членом управи не сподобалося панам, чиновникам, зокрема... (Шавкуну.)

10. У скільки років Чіпка пішов у найми? (12 р.)

11. Тип пересічного селянина того часу — це образ... (Грицька.)

12. Дід Максима ? (Мирін Ґудзь.)

III. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Сьогоднішній урок буде присвячений темі: «Еволюція Ничипора Вареника. Типове й екстремальне у долі персонажа. Проблема життєвого вибору. Жіночі образи». Ви матимете змогу простежити еволюцію поведінки Чіпки, поглибите свої знання про жіночі образи роману.

Нашу розмову хочеться почати словами видатного Тараса Григоровича Шевченка:

Один у другого питає,

На що нас мати привела?

Чи для добра? Чи то для зла?

Нащо живем? Чого бажаєм?

І, не дознавшись, умираєм.

Справді, перед кожним з нас рано чи пізно постає питання: "Навіщо я живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина - добра чи зла?" запитання доволі складні. Не завжди людина знаходить на них відповідь. Люди ж оцінюють одне одного за вчинками: це добродій, а цей - нікчема чи навіть злочинець.

Літературознавець Василь Пахаренко пише: «Зло існує для того, щоб людина ставала Людиною, переборюючи його, щоб вона могла усвідомити добро і робити добро».

Науку добра і зловісну суть зла нам, крім Біблії, усної народної творчості, допомагає осягнути  художня література, зокрема роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Назва роману запозичена з  Біблії, де дослівно вона звучала так: "Чи ж реве віл при яслах повних?".

Це доводить, що злочин ніколи не виникає просто так. Людина не скоює злочини, якщо вона задоволена життям , не жаліється, має те, що хоче.

IV. Сприйняття й усвідомлення учнями навчального матеріалу.  

 Слово вчителя. З хвилиною нашого народження, ми починаємо подорож, під час якої швидше чи пізніше здійсниться вибір якогось шляху.

Перші накреслення якоїсь дороги починаються вихованням вдачі, поведінки, способу діяння, думок тощо. Важливо, щоб була  мета, і щоб не була вона дрібною, а була гідною високого призначення людини у цьому світі, куди ми приходимо, щоби трішечки поліпшити його...

Часто на дорозі життя трапляються проблеми і труднощі. Їх можна розв’язати чи від них відвернутись, намагаючись вдавати, що проблеми нема.

Можна втекти від відповідальності, уникаючи моральних і емоційних зобов’язань. Так як зробив це герой роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Давайте ж пройдемо стежками його життя і розглянемо, які обставини призвели Чіпку до вибору злочинного шляху.

1. Робота зі схемою .

Розділіть життєвий шлях Чіпки на певні періоди та запишіть їх назви у схему(схема зображена на дошці)

Схема «Життєвий шлях Чіпки Варениченка»

 

Учень.

2. Робота групами.

Учитель. Щойно ми поділили життя Чіпки на певні періоди. А зараз ви може відчути себе в ролі психологів, вам потрібно проаналізувати життя Чіпки і дійти висновку, що призвело  його до свідомої жорстокості.

Група 1. Дитинство та юність Чіпки.

    Група 2. Праця на власній землі.

Група 3. Перехід на злочинний шлях.

Група 4. Короткочасне повернення до моральних устоїв.

Група 1. Дитинство та юність Чіпки.

Чіпці не поталанило від самого народження: їх з матір’ю покинув батько і поїхав до іншої родини, через це його ображали і не бажали з ним спілкуватися інші діти. Він змалечку відчував себе нелюбим, відкинутим, другосортним.

Чіпка з ранніх літ відзначався складною вдачею, яка була не незрозумілою не тільки відторгнутій громадою і до краю втомленій наймитською працею Мотрі, а жалісливій бабусі, котра доглядала малого. У Чіпки проявлялася відсутність страху та мук совісті хлопчика (виколупані очі намальованому Богові, ненависть до матері). Чіпка виростав досить нервовим, озлобленим, готовим до помсти. Внутрішня готовність Чіпки до помсти набирала з роками все ширшого розмаху (згадаймо реакцію Чіпки на розповідь про батька, якого віддали в солдати і з якого глумилися в панському дворі: «Чому він їх не вирізав, не випалив?», або реакцію головного героя, коли він довідується, що пан хоче закріпачити старого Уласа: «Я йому такого пущу півня»). Пригадується, як у відповідь на покарання Чіпка хотів підпалити обійстя Бородая. Насторожує і момент, коли разом із пустотливим Грицьком Чіпка з насолодою відкручує голови горобцям. Можна простежити, як у нього з дитинства розвивається неконтрольоване психікою почуття помсти.

Але й гарні риси характеру проявлялись у Чіпки, а саме спілкуючись з бабусею Оришкою та своїм наставником дідом Уласом: він виявляв свій природний розум, метикуватість, прагнення творити добро. 

Група 2. Праця на власній землі

Праця на власній землі, яку «після смерті якогось бездітного далекого Мотриного родича» вирішила дати убогій родині громада, за короткий час робить із Чіпки господаря, людину впевнену у завтрашньому дні. Але втративши землю, за працю на якій його почала поважати громада, парубок розпочинає тривалу боротьбу з несправедливістю, а після остаточного розчарування він ступає на шлях пияцтва та деградації.

Чіпка у свої молоді літа не шукає іншого виходу, щоб змінити своє становище безземельного злидаря. Йому здається, ніби виходу з ситуації, що склалася, не існує: «без землі – нема волі… без землі – все пропало». Разом із землею Варениченко втрачає віру в справедливість, у людей:  «Що тепер я?.. Людський попихач, наймит?.. Пропало... все пропало... І добро і душа пропала... бо немає правди між людьми...»

Група 3. Перехід на злочинний шлях

Зазнавши складної долі  селянина-бунтаря, Чіпка намагався відстоювати правду, справедливість, але невміння Варениченка відстояти своє, заробити грошей, щоб купити землі, як це зробив Грицько, і повільне, але неухильне скочування в прірву розбишацтва призвели до пияцтва. Тверезіючи, він розумів, що чинить щось жахливе, але знову в горілці топив біль, а разом з ним і все те добре, що залишилося в його душі. Селяни розуміли страждання скривдженого парубка, проте не прощали йому злочинного життя, зневажливого ставлення до матері.

Група 4. Короткочасне повернення до моральних устоїв.

Чіпка опустився на саме дно життя, гірко образив своїми вчинками матір. Проте добре в його натурі змогло взятих верх, змогло перемогти. Він знайшов у собі сили перепросити матір, повернути її в рідну хату. Одружившись з Галею, Чіпка ніжно любить її, поважає матір, ревно працю і в господарстві, щиро й безкорисливо допомагає всім, хто звертається до нього за підтримкою. Його "сувора натура, загартована давнім злиденним життям, м'якшала: він тепер соромив свого давнього безпуття, тiєї кривої стежки, якою він думав дійти до щастя".

Коли пішли розмови про земство, про вибори гласних, Чіпка, незважаючи на те, що становий Дмитренко радив вибирати панів, закликай громаду захищати свої інтереси, "а не даватись знову панам у руки". Серед інших гласних від селям Чіпка виділявся громадянською мужністю, прагненням відстоювати права трудящих. Тому селяни-гласнi обирають його членом повітової земської управи. Та пани все зробили, щоб "очистити" свої ряди від "мужика", i Чіпку наказом губернатора було виведено з управи "по неблагонадежности".

Болюча кривда, що знову впала, як грім серед ясного неба, на Чіпчину голову, відверта, кричуща несправедливість i були тим останнім поштовхом, що зламав життя правдошукача, зіпхнув його на стежку сліпої помсти. Селянин відчув на собі, ще панська "правда" гірше крадіжки, розбою. Не знайшовши справедливості i вище. Чіпка став мстити без розбору, бити направо й наліво, бити наосліп. Грабунки, вбивства зводять нанівець його протест, кров загублених жертв, смерть ні в чому невинних людей невитравним тавром заплямовують Чіпку. Озлобленість і мстивість керують його вчинками. Грабежі на шляхах він називає «відбиранням свого», зрівнюванням багатих з бідними. Отже, відплата за особисту кривду стає потворною, злочинною стосовно інших. Коли ж Чіпка остаточно знавіснів, розтоптав надії коханої дружини Галі на щасливе родинне життя, втопив рештки своєї честі в безневинній крові родини Хоменків, вироком прозвучали Галині слова: «Так оце та правда?! Оце вона!!!». Хоч Чіпка і був борцем за соціальну несправедливість, але нічим не можна виправдати його жорстокого вбивства людей.  Власне, він з правдошукача перетворився у звичайного кримінального злочинця.

3. Бесіда.

  1. На основі проаналізованих періодів життя головного героя роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» дайте відповідь на питання: чому Чіпчине життя закінчилось трагічно?

Учень. В душі Чіпки жила злість на особистих кривдників, і вона рухала всіма його діями. Навіть після бунту, коли Чіпка змінив спосіб життя, він зробив це лише з однією метою — мстити ще дошкульніше. Його можна назвати стихійним, неусвідомленим протестантом. Краще сказати, що він — трагічна, морально роздвоєна особистість, яку життя зробило стихійним бунтарем. А поряд з ним були люди, які вірили йому і зневірювалися в ньому: баба Оришка, мати, Галя, Грицько, Христя та інші.

  1. На вашу думку, Чіпка міг обрати інший життєвий шлях? Що б змінив цей вибір?

Учень. У кожного із нас свій життєвий шлях і лише ми обираємо в якому напрямку йти. Звісно Чіпка міг змінити своє життя і це певною мірою йому вдалось, коли він забрав Мотрю додому та одружився з Галею, але все-таки продовжував крадіжки. Як би він покинув злодіяння, його б життя було б зовсім іншим,а саме чесною працею він міг заробляти не менше, ніж злочинами. А головне – Чіпка міг би жити з Галею щасливим життям, про яке так мріяла вона

4. Робота з таблицею (учні записують відповіді в таблицю біля дошки).

Учитель. Гортаючи сторінки роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» головний герой поставав перед вами у різних життєвих ситуаціях. Він виявляв як позитивні, так і негативні риси характеру. Давайте ж запишемо їх до таблиці «Риси характеру Чіпки»

Таблиця «Риси характеру Чіпки»

 

«Риси характеру Чіпки»

 

Позитивні риси

Негативні риси

 

.

 

Учень. 

«Риси характеру Чіпки»

 

Позитивні риси

Негативні риси

Обдарований від природи; розумний; добрий господар, береться за будь-яку роботу; мав прагнення творити добро та служити громаді; борець, може повести за собою; правдошукач; волелюбний, сміливий, нескорений; має глибоку співчутливу душу.

 

Надто нервовий; озлоблений; жорстокий; готовий до помсти (почуття помсти не контролюється психікою); має слабку волю, чому й топить лихо в чарці; грубий з матір’ю; розтоптав надії коханої людини; злодій, вбивця.

Слово вчителя.

Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непідробним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу.

Соціально-психологічний роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» розкриває широку панораму життя українського села. З-поміж великої кількості персонажів звертають на себе увагу образи трьох жінок, кожна з них ніби уособлює своє покоління: баба Оришка, дочка її Мотря, Галя, Христя. Їх об'єднує насамперед те, що вони оточують центрального персонажа твору — Чіпку. І якщо в душі цього складного, неоднозначного і непересічного героя постійно точиться боротьба добра зі злом, то жінки в його житті символізують добро.

5. Робота зі схемою «Роль жіночих образів у житті Чіпки»

Учитель. Читаючи роман «Хiба ревуть воли, як ясла повнi?», ви ознайомлювались з жіночими образами твору, вони  посiдають особливе мiсце, допомагають глибше розкрити iдейний змiст, висвiтлити образ головного героя - Чiпки.

Заповніть пусті квадратики схеми.

Схема «Роль жіночих образів у житті Чіпки»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Учень.

Схема «Роль жіночих образів у житті Чіпки»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6. Творче завдання

Змалюйте відповідно до народних поглядів, відтворених Панасом Мирним, ідеал української жінки, дружини.

Учень. Ідеал української жінки відтворений Панасом Мирним:

  • Красива, здорова, тоненька, жвава.
  • Роботяща, вміла.
  • Привітна із чоловіком, родичами, вміє налагоджувати стосунки в сім’ї.
  • Господиня, добре готує.
  • Лагідна, ніжна.
  • Поважає чоловіка, догоджає йому.
  • Чесна й порядна.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Слово вчителя

Як бачимо, у кожного з персонажів — власна доля. Вони по-різному думають, по-різному шукають своє щастя, по-різному влаштовують життя. Але в художньому творі ці люди живуть поруч, взаємодіють.

Що ж наповнює літературні персонажі роману такою життє­вою силою?

Очевидно, те, що їхні характери ми пізнаємо не лише через вчинки, зовнішнє життя, а через думки, сумніви, переживання і вподобання, болі й муки.

Заглиблення авторів у внутрішній світ людини дало змогу загля­нути в саму душу уярмленого народу України на межі двох епох — часів кріпосництва й періоду реформ.

VI. Підсумок уроку.

Учитель

- Діти, я задоволена вашою роботою на уроці. Всі дуже старанно  працювали, підготувались добре до  заняття.

     - А ви задоволені роботою на уроці? Чи справдились ваші очікування щодо уроку? Якщо ні, то чому?

     - Який момент на уроці найбільше сподобався і чому?

     - Як ви оцінюєте  свою роботу на уроці? Чи задоволені ви собою?

VII. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

1. Повторити матеріал з підручника про Панаса Мирного та І.Нечуя-Левицького.

2. Виконайте завдання за варіантами:

Варіан 1. Дослідити мову  соціально-побутової повісті-хроніки Івана Нечуя-Левицького.

Варіант 2.  Дослідити мову соціально-психологічного роману Панаса Мирного.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
До підручника
Українська література 10 клас (Міщенко О.І.)
Додано
6 серпня 2018
Переглядів
2339
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку