Урок «Лісова пісня» - шедевр світової драматургії. (Оригінальність жанру. Фольклорно – міфологічна форма сюжету. Особливості композиції. Проблематика. Ідея твору)."

Тема: «Лісова пісня» - шедевр світової драматургії. (Оригінальність жанру. Фольклорно – міфологічна форма сюжету. Особливості композиції. Проблематика. Ідея твору).

Мета:  розкрити зміст драматичного твору, звернути увагу на жанрову специфіку, фольклорно – міфологічну форму твору, особливості композиції та символіку твору; формувати в учнів вміння творчо працювати над проблемою, поставленою самим автором, і критично оцінити її; сприяти розвитку мислення; виховувати естетичні смаки та почуття, активну життєву позицію, патріотичні почуття, гуманістичні ідеали, любов до природи і бережливе ставлення до неї.

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу

Форма: урок-дослідження з елементами захисту проектів

                                                            ХІД УРОКУ

І Організаційний момент

Звучить музика природи. На фоні музики читається текст.

 Старезний, густий, предковiчний лiс на Волинi. Посеред лiсу простора галява з плакучою березою i з великим прастарим дубом. Галява скраю переходить в куп'я та очерети, а в одному мiсцi в яро-зелену драговину - то береги лiсового озера, що утворилося з лiсового струмка. Струмок той вибiгає з гущавини лiсу, впадає в озеро, потiм, по другiм боцi озера, знов витiкає i губиться в хащах. Саме озеро - тиховоде, вкрите ряскою та лататтям, але з чистим плесом посерединi. Мiстина вся дика, таємнича, але не понура, - повна нiжної, задумливої полiської краси. Провесна. По узлiссi i на галявi зеленiє перший ряст i цвiтуть пролiски та сон-трава. Дерева ще безлистi, але вкритi бростю, що от-от має розкритись. На озерi туман то лежить пеленою, то хвилює од вiтру, то розривається, одкриваючи блiдо-блакитну воду.

• Чи сподобався цей опис природи.  Звідки взято цей опис?

 Учень:  Прочитаний текс є прологом  « Лісової пісні»

 Слово учителя. Природа може дати людині багато талантів і здібностей. А за людиною залишається вибір, як їх використати: розвинути чи занедбати, повернути на радість собі й людям чи на зло.

ІІ Мотивація  

Епіграф до уроку:

Сильніше за любов злоба горить,

 Сильніше за красу вражає бридь,

 Але життя росте лишень з любові.

 Лишень краса людей навчає жить!

                                                         Д. Павличко

  - Прокоментуйте даний епіграф?

  - Чи співзвучний він зі змістом твору Лесі Українки «Лісова пісня»?

  - Отже, давайте визначимося тему та  завдання уроку, висловимо свої очікування від заняття.

ІІІ Тема, мета

  Слово учителя: Сьогодні ви  діти будете представляти свою спільно виконану в групі   роботу, над якою ви працювали до уроку. Тому в кожного є лист самооцінки, який ви повинні заповнити в процесі уроку і здати в кінці.

IV.  Актуалізація  «Лісова пісня» - прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом, закликом до гармонії буття, до миру з власною душею. 

 1.Розгадаємо кросворд і побачимо, як ви прочитали « Лісову пісню».

V. Первинне сприйняття та осмислення навчального матеріалу.

 1. Основні складові новаторства драматургії Лесі Українки 

 Учні - літературні дослідники представляють свої дослідження

1. У чому виявилося новаторство драматургії Лесі Українки? ( виступ учня)

 Драматургія Лесі Українки вражає новизною тем, гостротою філософсько-психологічних конфліктів, філософськими узагальненнями, поетичною красою, високою культурою вірша. її новаторство виявилося і в змісті, і в формі драматичних творів. До того в Україні переважала соціально-побутова драма. Леся Українка започаткувала в українській літературі філософську та психологічну драму, з образами широких узагальнень, символічного звучання. Сюжети драматичних творів Лесі Українки охоплюють історію людства за три-чотири тисячоліття. Єгипет фараонів, Вавілон, Іудея, Еллада, Римська імперія часів раннього християнства, середньовічна Іспанія, перші поселення колоністів у Північній Америці, українська та інонаціональна міфологія — весь цей колосальний матеріал систематизується, художньо осмислюється.

 Усі теми, ідеї перебувають у взаємодії, не вичерпуються в одній або двох драмах, а переплітаються, "переливаються" з твору в твір, висвічуються в різних аспектах. Це відповідало творчим принципам Лесі Українки, яка вважала, що в кожного справжнього письменника існує певна група ідей або навіть одна якась ідея, до якої він або періодично повертається, або ж не випускає її з поля зору в жодному своєму творі.Драматичний діалог, лірико-драматична сцена, драматична поема, фантастична драма, драма -казка, драматичний етюд — так визначала Леся Українка жанрові різновиди своїх п'єс.

 Учитель зазначає, що група літературознавців підготувала таблицю, яка допоможе кожному досліднику засвоїти основні складові новаторства драматургії Лесі Українки та визначальні риси особистості нового типу у творах цієї геніальної письменниці (на столах розкладено таблиці як роздатковий матеріал):

Основні складові новаторства драматургії Лесі Українки

 Визначальні риси особистості нового типу  драматурга Лесі Українки:

- новизна тем;

- багатство драматичних жанрів;

- нова концепція людини;

- тяжіння до філософської узагальненості, поетичної умовності, символіки, міфологічності;

- концентрація проблеми і прагнення побачити та осмисли їй кожне явище у філософсько-ідеологічній площині;

- гострата  філософсько-психологічного конфлікту (конфлікту ідей, поглядів);

- висока культура вірша поетичної драми (відточений 5-стопний білий ямб);

- афористичність мови 

- непохитність волі;

- високість почуттів;

- одержимість;

- талант;

- громадянська мужність (героїзм);

- непохитність ідейних переконань;

- волелюбність і почуття і гідності;

- благородство;

- велич натури;

-суспільна відповідальність перед історією

2. Презентація сцени  Мавки і Лукаша.

 - Що приваблює вас у поведінці і словах Лукаша?

 - Що свідчить про те, що Мавка духовно багатша, а Лукаш приземленіший?

 - Чим розповідь Лукаша подивувала Мавку, а чим — захопила?

 3. Історія написання.

Учні-літературознавці представляють свої дослідження

 Учень – відповідь: «Лісова пісня» була написана Лесею Українкою влітку 1911 року протягом 12 днів. «Народилась» вона з туги за рідним краєм. «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними»,— писала вона.Про це свідчить і її сестра Ольга:«Ходячи по лісі та коло озера, надто сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку силу лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми».Також у листі до матері (Олени Пчілки) О. П. Косач Леся Українка писала: «Я й здавна тую Мавку "в умі держала", оце аж з того часу, як ти в Жабориці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якимсь лісом... Потім я в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечімним вона мені мріла, як ми там ночували у дядька Лева Скулинського». У цьому ж самому листі вона зазначає: «"Лісову пісню" я потім так відхорувала, що боялася повороту зимової історії». Писала «Лісову пісню» Леся Українка натхненно, до самозабуття, легко і геніально! Доказом того, що це було саме так, є її лист до сестри О. П. Косач: «Писала я її недовго, 10—12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій, але після неї я була хвора і досить довго приходила до пам'яті». « Коли перечитую "Лісову пісню" або дивлюся на неї на сцені, зараз мені в уяві стає Нечимне з його краєвидом, з тими людьми, що були там з нами...»  У Лесиній "Лісовій пісні" нема ні одного персонажа, ні одного повір'я, ні одної мелодії, щоб були мені незнайомі,— все то мої давні знайомі поліські...»

  Про себе письменниця казала, що має "лісову натуру", а Олена Пчілка зауважувала, що Леся добре засвоїла волинську говірку й часто використовувала її у своїй мові. Ця говірка є і в "Лісовій пісні". Вона додає драмі своєрідного волинського колориту. Отож, «Лісова пісня» творилася Лесею Українкою у хвилини високого поетичного натхнення, у хвилини, за визначенням поетеси, «божественного безумства».

  «Лісову пісню» вперше було надруковано в «Літературному віснику» за 1912 рік. Окремим виданням твір вийшов у 1914 році. За життя поетеси драма не була поставлена на сцені. Вперше її поставили у 1918 році.

 Вчитель. Чому ж Леся так довго не торкалася цієї, такої близької її серцю теми? Чому приступила до неї вже тоді, коли була автором з великим письменницьким досвідом?

  Учень – відповідь: "Лісова пісня" - не така вже й проста річ, як здається на перший погляд. Це бездонна криниця з живою водою, яку п'єш і не нап'єшся вдосталь, її треба читати протягом усього життя, і кожне прочитання буде відкривати новий зміст, нову мудрість, приноситиме незмінну радість зустрічі з мистецьким шедевром. Для юних читачів "Лісова пісня" - прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну. Людей з життєвим досвідом драма приваблює глибоким філософським змістом, кличе до гармонії буття, до згоди з власною душею. А для науковців-фольклористів, народознавців цей твір є цілою лабораторією пізнання народної поезії і міфології.

4.Жанрова специфіка.

  Слово учителя. Леся Українка довго не могла визначити, до якого жанру належить її твір. Які визначення щодо жанру драми пропонувала Леся Українка? 

Учні-літературознавці представляють свої дослідження

Послухайте, як пише Леся Українка у листах до рідних, знайомих про свої пошуки у виборі жанру драми.

• «Взялась я до нової уліти фантастичної на сей раз». [3.07.1911]

• «Написала драму-поему в 3-ох діях за 10 днів...». [29.07.1911]

• «Сього літа... написала «драму-феєрію»,.. Се властиве драма-казка..., по термінології Гауптмана..., але я не знаю, якби се могло по-нашому зватись». [9.11.1911]

• «Несподіваний для мене був успіх фантастики...». [16.12.1911]

• «Мені здається, що ти не похваляєш нашого стилю (ти не радила мені писати фантастичні драми». [20.12.1911]

• «От досада, що ніяк не можна по-нашому перекласти — «драма-феєрія». Як би його сказати? Драма-казка чогось незграбно, правда?». [20.12.1911]

• «Я про «Лісову пісню» думала, що всі тільки сміятимуться з сеї "старомодної романтики"». [5.10.1912]

• «Я б і хотіла бачити її на сцені, і боюся, не «провалу» боюся, а переміни мрії в бутафорію». [24.05.1912]

 Слово учителя.

 Після довгих вагань вона назвала її драмою-феєрією.

 Теорія літератури. Визначення за словником.

Особливості драми-феєрії:

• фантастично-казковий сюжет;

• дійові особи: міфічні або фантастичні істоти;

• відбуваються надзвичайні історії; •

• театральний ефект з безліччю } театральних трюків (західноєвропейська феєрія)

Слово учителя: Який жанр драматичного твору є найбільш вдалим для «Лісової пісні» («драма-казка», «драма-феєрія», «драма-поема», «фантастика», «мрія», «старомодна романтика»)?

• Чи, можливо, у вас є свої пропозиції?
• Чому так довго вагалася Леся Українка у виборі жанру драми?
• Чи можна вставити цей твір у чітко визначені рамки одного з названих жанрів?

Учні-літературознавці представляють свої дослідження

  Учень – відповідь: Визначенням «драма-феєрія» Леся Українка була незадоволена, але й «драма-казка» не звучало. Ні перша, ні друга назва не передавали суті твору.

Її драма суттєво відрізнялась від західноєвропейських феєрій, які розраховані на видовища з театральними трюками. «Лісова пісня» — це новий жанр драми, який створила Леся Українка.

Можливо, поетеса випередила свій і наш час, заглянула в майбутнє, де буде існувати гармонія людського буття й природи. Тоді драма набуде нового звучання і не буде вже ні драмою-казкою, ні драмою-феєрією, а драмою-піснею чи філософською драматичною поемою, або ж матиме якесь інше жанрове визначення.

А поки що вона залишатиметься драмою-мрією (якщо можливий такий термін). «Лісова пісня» — це погляд у майбутнє, «трансміграція душі крізь час» (за визначенням Ліни Костенко), це сплав лірики і драми, де гармонійно поєднались реальність із міфами та казками, простота стилю і глибина думки. Робота над заголовком драми.

5. Символічність назви.

 Запис на дошці:

 «Назва... при всій своїй стислості є насамперед синтез, душа твору, і потрібно чимале вміння, щоб кристалізувати в двох-трьох словах цю душу. Назва... повинна бути точною, стислою, характерною,... прямо витікати з сюжету, з характерів або з основної ідеї твору»

                                                                                        (І. Кочерга).

 — Прокоментуйте слова І. Кочерги щодо назви твору.

 Слово учителя:

 Слово «пісня» поетеса вживає часто. Ряд творів у своїй назві мають це слово. І драматичний твір вона теж назвала «Лісова пісня». Вслухайтесь у весняні лісові звуки, і ви відчуєте те ж саме, що і Леся Українка. ( Звучить музика)             

 «Пісня — це ж єдине наше добро…» Як стосуються дані слова Лесі Українки, назви її драматичного твору? Чи є щось спільне між даним висловлюванням і тим, що висвітлено в драмі? — У чому символічність назви драми? ( Проблема людини і природи)

 — Які ви ще можете назвати твори Лесі Українки, в яких вживається слово «пісня»?

 

6. Композиція та сюжет  твору.

Літературні аналітики представляють свої дослідження

Слово учителя:    Що входить у композиційно-сюжетні елементи? Які  особливості композиції та сюжету твору.  Назвіть їх у «Лісовій пісні».

Учень: У "Лісовій пісні" виступають два світи: світ природи з її фантастичними істотами і реальний світ з постатями людей. Мистецтво композиції твору полягає у тонкому переплетінні фантастики з реальністю.

Учень: Основний конфлікт підпорядкований головній ідеї - боротьбі за гармонійне вільне життя, за високу мрію, за вірність і красу, боротьбі проти сірості й буденщини, проти обмеженості й бездуховності.

Учень: Пролог, яким відкривається "Лісова пісня", має значення заспіву, який вводить нас у світ казки. Створюючи відповідний настрій, пролог є водночас і проекцією майбутніх конфліктів. Уже тут сили природи, що уособлюють рух, волю, протиставлено силам застою.

Учень: У першій дії починається конфлікт людини з природою. У ліс приходять люди. Лісові сили їм сприяють, а водяні намагаються шкодити. Ця "весняна" дія є дією зародження і цвітіння кохання "лісової царівни" Мавки і сільського хлопця Лукаша. Історія їхнього кохання становить сюжет твору.

Учень: У другій дії, яку можна назвати дією "пізнього літа", розвивається конфлікт: в душі Лукаша в'януть поезія і кохання до Мавки, і він зраджує ту, що є втіленням мрії й краси, а вибирає Килину — втілення буденщини, заземленості й банальності. Коли Лукаш посватав Килину, Мавка провалюється в підземелля "Того, що в скалі сидить". Це перша кульмінаційна вершина драми.

Учень: Особливістю сюжету "Лісової пісні" є те, що в ній ніби дві кульмінаційні вершини. Після першої кульмінації події не йдуть на спад.У третій дії, дії "пізньої осені", відбувається найбільша боротьба пристрастей. Тут людина стає звіром і знову людиною, тут Килина закляла Мавку в вербу. Але кохання перемагає смерть, вогонь палить усе нікчемне, зайве, очищаючи людину звільняючи її від пут буденщини.Розв'язка "Лісової пісні" оптимістична — прекрасне не вмирає: воно є символом вічності.

Отже у творі є:

— Статистичні ситуації — урівноважені ситуації на початку і в кінці твору.

— Сюжетні — виникли внаслідок боротьби протилежних сил.

— Колізія — зіткнення протилежних поглядів, інтересів і прагнень різних дійових осіб.

— Інтрига — гострі, напружені зіткнення, які проявляються в ряді складних, заплутаних подій.

 Завдання: Які ситуації найчастіше використовує Леся Українка в драмі? Навести приклади.

— Події «Лісової пісні» мають характер інтриг чи колізій? Навести приклади. світ природи і людей;

 7. Читачі представляють свої дослідження. 

 Світ природи і людини, образ Мавки. Експрес – опитування.

1.  Хто з героїв світу людей є найбільшим природолюбом у драмі? В чому полягає його любов до лісу?

2. Чи вміє берегти ліс Лукаш? Якої шкоди він завдав лісові?

3. Чому Мавка не соромиться афішувати свої родинні стосунки з лісом? Як це показано у творі?

4. Чи можемо сказати, що лісовичка змусила сільського хлопця усвідомити, що в лісі все живе?

5. Як ставиться до лісу Лукашева мати? Чому вона боїться лісу?

6. Чи зачудувалася красою природи Килина, прийшовши в ліс? Чи впізнала вона якесь зілля, траву, чи виявилася знавцем лісового багатства?

7. Чи пробував дядько Лев врятувати дуб навіть після смерті? Як саме? Як ви розцінюєте те, що дерево зрубали з могили?

8. Лу каш став вовкулакою. Але в народному уявленні вовкулака - перевертень. У даному контексті Лукаш скоріше всього - звичайний вовк. Чому він виє? Яка причина його відчаю і розпачу? Чому йому зле  в  звірячій шкурі? Чи відчуває Лукаш себе часткою природи? Чи почувається в безпеці? Чи усвідомлює, що природа беззахисна перед людиною?

9. Якої шкоди завдали лісові Килина і Лукашева мати? Чи мстять їм за це лісові мешканці? Чи справедлива така помста?

10. Як ви розцінюєте той факт, що після пожежі Лукаш залишається в лісі? Чому він це робить? Чи почуває себе в цей час частинкою природи?

11. На які 2 групи можна поділити героїв?

     Учень- відповідь

 Формально всіх персонажів твору можна поділити на фантастичні і правдиві. Між світом природи і людьми існують певні протиріччя. Водночас кожен з цих світів не є однорідним, тут також є свої суперечки, змагання.

 12. У чому полягає основний конфлікт драми?

 Учень- відповідь

 У зображенні світу міфологічних істот Леся Українка переборює стереотип. Основний конфлікт драми підпорядкований одній ідеї — змаганню за щасливе, вільне життя, за високу мрію, красу, любов і вірність проти одноманітності і тупості, упертої міщанської обмеженості. Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і приватновласницькі інстинкти зіткнулися у цій драмі-казці, яка розказує про високі почуття, про неминучість гармонії людини з природою.

 У драмі немає протиставлення людини і природи. Йдеться про гармонію природи і людини як часточки цієї природи. Поетеса закликає оберігати первозданність природи, її красу, підносить свій голос на захист всього живого, що нас оточує. Своїм віщим словом вона застерігала людей:"Не ріж, не убивай", бо якщо гармонія буде порушена, сили природи помстяться нерозумним людям за бездумне винищення живої краси і добра, серед яких вони живуть.

 13. Якою постає Мавка у 1,2,3 діях?.  Чи змінюється вона сама?

Учень- відповідь

 Усю силу чуття, весь свій поетичний дар перелила Леся Українка в лісову міфологічну істоту — Мавку. її образ є особливим. Героїня "Лісової пісні" має в серці "те, що не вмирає". Це невмируще — незгасимий вогонь кохання, яке в змозі перемогти все, навіть смерть. Мавка — казкова постать, витвір народної фантазії. Поетеса взяла її зі слов'янської міфології. Лісова дівчина красива як ззовні, так і всередині, тобто її зовнішня краса перебуває у гармонії з внутрішнім світом і змінюється відповідно до переживань дівчини.

 У першій дії, в ніч, коли розцвітало кохання, Мавка "наче лісова царівна у зорянім вінку на темних косах". З розгортанням сюжету, з розвитком дії змінюється і її зовнішній вигляд.

 У другій дії Мавка за намовою матері Лукаша вбирається у буденний одяг сільської дівчини і виглядає в ньому убого, принижено. З вільної лісовички вона перетворюється на покірну служницю, що жне на чужій ниві. Та все це терпить заради великого кохання до Лукаша, з яким вирішила назавжди поєднати свою долю.

 Але її мрії не здійснилися: Лукаш зрадив коханню. Тоді зовнішня краса Мавки в'яне, їй не допомагає навіть пишний одяг. І хоча в кінці дії Мавка одягнена в багряні осінні шати і з срібним серпанком на голові, ніщо вже не може приховати смертельної блідості її лиця. "Конаюча надія розширила її великі темні очі, рухи в неї поривчасті і зникаючі, наче щось в ній обривається" — зустрівши Мавку такою, Лукаш жахається: "Яка страшна!". Так за допомогою портретної характеристики письменниця розкриває важкий внутрішній стан героїні.

 Незвичайне змалювання образу Мавки починається зі своєрідного освітлення. Леся Українка опромінює свою героїню полум'яним зоряним ореолом, який супроводить Мавку протягом усієї п'єси Це огнисте сяйво то розгоряється, то пригасає, залежно від розвитку дії, настрою і стану Мавки. В ніч першого кохання Лукаш одягає на голову дівчині зоряний вінок, і поцілунок коханого вона сприймає як зірку, що  впала в серце. В ту ніч вона хотіла б умерти від щастя, як падаюча зірка. Коли коханий зрадив, то "всі зорі погасли і в вінку і в серці" Мавки. В останньому монолозі героїні безсмертя асоціюється з ясним вогнем, вільними іскрами:

0, не журися за тіло!

Ясним вогнем засвітилось воно,

чистим, палючим, як добре вино,

вільними іскрами вгору злетіло.

 І, нарешті, фінал: Мавка ще раз з'являється у дивній своїй красі, "спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці". Ця ремарка дає ключ до сценічного трактування, сприяє глибшому розкриттю ідейно-художнього змісту всього твору, його філософського узагальнення: все високе, благородне, величне — вічне. І ніякі дрібні думки і тлінні життєві негаразди не здатні знищити його.

  14. Яка мова Мавки?

Учень- відповідь

 Конкретизація образу Мавки здійснюється через її взаємини з Лукашем, Лісовиком, дядьком Левом. Килиною. Але головну вагу має тут мова самої героїні. Мова Мавки алегорична, як і сам її образ; мову буденної прози ця незвичайна чарівна дівчина не може збагнути. Вона бачить навколо себе красу і досконалість, то чому вона повинна описувати і характеризувати їх такою спрощеною і дещо навіть згрубілою мовою селян? Переступивши поріг буденного життя, в якому існують розрахунок, взаємна плата, користолюбство, фізично, Мавка не може переступити цього порога духовно. Незважаючи ні на що, вона до кінця залишається ідеально чистою, незрадливою, щирою, бо саме так розуміє кохання.

 Дехто вважає, що Мавка — це художній прототип Лесі Українки, але це не^зовсім так...

 15. Які проблеми піднімаютьсяч Лесею Українкою?

 16 Як ви визначите ідею твору?

8. Музиканти представляють свої дослідження.  Яку роль виконує музичний супровід  удрамі? Поміркуйте, чому Леся Українка в коментарях до нот наголошує на тому, що всі мелодії належить грати соло і без штучного аранжування?

9.  Власне сприйняття драми – феєрії. Ілюстратори.

 Захист власної роботи

10. Дослідження  кінорежисера

   Леся Українка у змалюванні природи в драмі була новатором. Вона не тільки надавала їй колосального значення, а й "оживляла" її на папері. Поетеса немов писала сценарій для майбутнього кінофільму, передбачаючи синтез різних мистецтв, який тепер дав такі плідні результати в кіно і на телебаченні. Тогочасний рівень сценографії неспроможний був реалізувати ремарки "Лісової пісні", бо тут пейзажі подано у зміні барв, звуків, у русі, в часовому розвитку. Ці ремарки, крім усього іншого, ще й виконують функцію ущільнення часу, що для принципу єдності драматичної дії має неперехідне значення.

Прегляньте фрагмент кінофільму за драмою – феєрією « Лісова пісня». Чи такими ви уявляли героїв – персонажів.

11.  Яку оцінку отримала «Лісова пісня» у літературній критиці?

 Літературні критики представляють свої дослідження

 Ліна Костенко у статті "Поет, що ішов сходами гігантів", називаючи драматургію Лесі Українки "грандіозним поетичним масивом у найпотужніших регістрах трагедії", зазначає, що тільки винятково геніальному митцеві було під силу створити такі шедеври.

 Дмитро Донцов вважав, що Леся Українка і як лірик, і особливо як драматург принесла нам героїчний ідеал життя. її герої багато в чому схожі на автора. Леся внесла в українську літературу образ нового типу особистості — людини непохитної волі, високих почуттів, великої гордості, людини талановитої і мужньої.

VI. Узагальнення і систематизація знань

1. Продовжіть речення

• Драматична поема — це…

• Драматичній поемі властиві такі ознаки…

• Леся Українка написала такі драматичні поеми…

• В основу «Лісової пісні» лягли спогади…

• Твір складається з…

• До світу міфологічних істот належать…

• До світу людей —…

VIІ. Підсумок уроку

* Чи залишається, на вашу думку, проблематичною жанрова специфіка драми?

• Чи можна розглядати сюжет твору через ситуації і події?

 * Самооцінювання і здача листів самооцінювання. Можна написати свої власні пропозиції та побажання.

VIІІ. Домашнє завдання: пов ст 166- 174

Середній рівень – проч ст. 305 – 309.

Достатній рівень – виписати цитати для характеристики героїв.

Високий рівень –   інсценізація уривка або написання есе «Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються».