Ф. Петрарка. Сонети № 61, 132. Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя і героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Петрарки.

Франческо Петрарка. Сонети 61, 132

Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя та героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки

Благословенні будьте, день і рік,І мить, і місяць, і місця урочі,Де постеріг я ті сяйливі очі,Що зав'язали світ мені навік!Благословен вогонь, що серце пік,Солодкий біль спечаленої ночіІ лук Амура, що в безоболоччіПускав у мене стріл ясний потік!Благословенні будьте, серця раниІ вимовлене пошепки ім'я. Моєї донни — ніжне і кохане,І ці сторінки, де про неї я. Писав, творивши славу, що не в'яне, —Й ти, неподільна радосте моя!Переклад Дмитра Павличка. Сонет 61 Цей сонет - своєрідна молитва душі й серця до коханої жінки. Петрарка сприймав любов то як найвище благо, то як гріховне почуття. Ці суперечливі погляди на кохання позначилися на вірші. Кохання – це найвища цінність , а водночас і «солодкий біль», «серця рана». Але ліричний герой приймає все це й не відмовляється від кохання. Він по-лицарськи милується прекрасною Лаурою. Жодної зухвалої думки немає в нього. Це - поклоніння коханій. Думки про кохану виливаються у гімн цьому високому почуттю. Він говорить про Лауру з піднесенням, схиляється перед нею.

Ідейно-художній аналіз твору- Яким є настрій вірша? - Відомо, що Петрарка сприймав любов то як найвище благо, то як гріховне почуття. - Як такі суперечливі погляди на кохання відобразилися у вірші?- Які засоби художнього увиразнення використовуються у сонеті? - Яким змальовано ліричного героя?- Чи зрозуміло з цього вірша, які саме риси Лаури полонили поета? Яке слово декілька разів повторюється у віршіЯк ви вважаєте, чому поет використовує це слово? - Як називається цей прийом у поезії? - Доведіть, що твір «Благословенні будьте, день і рік…» є сонетом.- Заповніть паспорт твору.

Автор – Франческо Петрарка. Жанр – сонет. Вид лірики – інтимна. Тема – уславлення краси коханої ліричного героя.Ідея – кохання – благотворна сила та найвища цінність. Настрій – піднесений. Ліричний герой по-справжньому кохає, відчуває внутрішнє пробудження, піднесення, жагу до життя. Художні засоби “Сонет 61”. Анафора: благословенні. Епітети: сяйливі очі, ясний потік, солодкий біль, ім’я ніжне і кохане;. Метафори: лук Амура, серця рани, зав’язали світ. Звертання:…., …., …. . Окличні речення – Й ти, неподільна радосте моя!Оксюморони: «Але ж муки ці солодкі…»; «Живлюща смерте…»; «Втіхо навісна…»; «Палаю в стужу…»; «В спеку весь дрижу…»Оксюморон (оксиморон) — літературно-поетичний прийом, що полягає у поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які спільно дають нове уявлення. Він підсилює сприйняття тексту.

Прийом «Психологічний портрет» - Спробуйте за допомогою кольорів передати внутрішній світ поета, зображений у вірші. Прийом «Продовжте думку» Читаючи сонет, я…. бачу: небо, троянди, вогонь…; чую: тишу, шелест, грім….; відчуваю: сум, жаль, надію…ВИСНОВКИ. Композиція твору відтворює кохання дорогоцінне, крихке і милозвучне, як кришталь. Воно прозоре, але може відтіняти різні барви, як грані кришталю. Це кохання нескінченне, як пісок, що відлічує нескінченність часу. Серце Петрарки обпалене вогнем кохання, покрите благоговійними ранами, тому увінчане трояндами кохання, які, як стріли Амура, пронизують його серце, але це не завдає йому смертельних ран, а наповнює солодким болем кохання.

Як не любов, то що це бути може?А як любов, то що таке вона?Добро? — Та ж в ній скорбота нищівна. Зло? — Але ж муки ці солодкі, Боже!Горіти хочу? Бідкатись негоже. Не хочу? То даремно скарг луна. Живлюща смерте, втіхо навісна!Хто твій тягар здолати допоможе?Чужій чи власній долі я служу?Неначе в просторінь морську безкраю,В човні хисткому рушив без керма;Про мудрість тут і думати дарма —Чого я хочу — я і сам уже не знаю: Палаю в стужу, в спеку — весь дрижу. Переклад Д. Паламарчука. Героя турбує, чи достатньо благочестиве його кохання до Лаури. Його непокоїть те, що його душею оволоділо земне кохання. Але він кохає Лауру як ідеал жінки, тобто це кохання романтичне. Внутрішній світ героя також суперечливий. Для його зображення автор використовує прийом антитези: «палаю в стужу», «в спеку весь дрижу». Для зображення суперечливості кохання автор обрав образ хисткого човна в безкрайньому морі. Ще з часів античності цей образ виражав долю людини, яка втратила опору в житті. Сонет 132

Ідейно-художній аналіз сонету 132- Який настрій цього сонету? Які питання хвилюють ліричного героя? З ким сперечається ліричний герой? Які проблеми його турбують? Як автор виражає свої суперечливі погляди? Яким постає внутрішній світ героя?Який образ використав Петрарка для зображення суперечливості кохання? Назвіть прийом, що підсилює цей образ. Яким чином у вірші виразилися погляди Петрарки як людини епохи Відродження? Як ви думаєте, про що мріє ліричний герой?

Автор – Франческо Петрарка. Жанр – сонет. Тема – що таке коханняІдея – показ суперечливого, подвійного характеру земного кохання. Ліричний герой хоче розібратися в своїх почуттях. Він сперечається сам із собою про природу свого кохання. Образи-протиставлення: “живлюща смерть”, “втіха навісна”. Художні засоби:епітети - скорбота нищівна, морську безкраю;оксюморон – муки солодкі, живлюща смерте, втіхо навісна!, палаю в стужу, в спеку весь дрижу;порівняння – Неначе в просторінь морську безкраю;риторичні запитання: Як не любов, то що це бути може?, А як любов, то що таке вона?, Добро?,  Зло?, Горіти хочу?, Не хочу?,  Хто твій тягар здолати допоможе?, Чужій чи власній волі я служу?риторичні оклики: Але ж муки ці солодкі, боже!, Бідкатись негоже, То даремна скарг луна, Живлюща смерте, втіхо навісна!антитеза – добро –  чи зло, горіти хочу – не хочу?, власна воля – воля чужа, але ж муки ці солодкі – та в ній скорбота нищівна, Як не любов, то що це бути може? – А як любов, то що таке вона?

{A616151 A-DE38-4502-B122-B16 EC331 C623}«А як любов, то що таке вона?»«Як не любов, то що це бути може?»«Добро?»«Чи зло?»«Але ж муки ці солодкі…»«…Та в ній скорбота нищівна…»«Горіти хочу…»«Не хочу?..»«Власна воля..»«Воля чужа…»Заповнення таблиці «Антитеза у сонеті 132 Ф. Петрарки» Рефлексія. Ми спробували пізнати світ почуттів могутнього титана доби Відродження Франческо Петрарки. Як ви вважаєте, яким є насправді почуття любові?

Використані джерела:https://dovidka.biz.ua/petrarka-sonet-61-analiz Домашнє завдання: вивчити напам’ять один із сонетів.https://vseosvita.ua/