ФАКУЛЬТАТИВНИЙ КУРС

«ЮНІ ЕКОЛОГИ»

Тема: «Взаємозв’язок людини з довкіллям: причини змін флори та фауни річки Дністер»

Автор: Табачнікова Оксана Григорівна
Місце реалізації: Програма факультативного курсу розроблена для закладів освіти, розташованих у прибережних територіях басейну річки Дністер, і може бути адаптована для інших регіонів України з урахуванням локального природного компоненту.

Локальний природний компонент

Базою дослідження є басейн річки Дністер — одна з найбільших річок України, що має важливе екологічне, економічне та рекреаційне значення для мешканців Могилів-Подільського району.

Окрему увагу в курсі приділено впливу Новодністровська ГЕС на водний режим та біорізноманіття регіону.

АНОТАЦІЯ

Факультативний курс «Юні екологи» розроблений для учнів 5–9 класів з метою формування екологічної компетентності через дослідження локальної екосистеми річки Дністер. Програма базується на принципах Нової української школи, інтегрує природничі науки та передбачає активну дослідницьку діяльність.

Особливістю курсу є поєднання польових спостережень, біоіндикаційних методів оцінювання якості води, аналізу антропогенного впливу та вивчення змін флори й фауни. Учні виконують практичні дослідження, проводять анкетування місцевого населення, готують міні-проєкти та наукові роботи для участі в МАН («Юний дослідник»).

Курс має здоров’язбережувальну спрямованість, оскільки розглядає вплив якості води та температурних змін на організм людини.

Матеріали можуть бути використані вчителями біології, природознавства, курсу «Здоров’я. Безпека. Добробут»,  керівниками гуртків, а також для підготовки учнів до науково-дослідницької діяльності.

МЕТА КУРСУ: Формування в учнів наукового мислення, екологічної відповідальності та навичок польових досліджень на прикладі річкової екосистеми Дністра.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Учні вміють:

-  проводити екологічні спостереження;

- аналізувати вплив господарської діяльності;

- працювати з науковими джерелами;

- оформлювати дослідницьку роботу;

- презентувати результати.

ЗАВДАННЯ:

• дослідити зміни біорізноманіття;
• визначити причини антропогенних трансформацій;
• навчити учнів методам екологічного моніторингу;
• сформувати вміння готувати наукову роботу;
• розвивати громадянську активність.
•  

МЕТОДИ РОБОТИ

• польові спостереження
• біоіндикаційний аналіз
• вимірювання температури води
• візуальна оцінка прозорості
• соціологічне анкетування
• фотомоніторинг
• побудова графіків
• проєктна діяльність

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПРОЄКТІВ:

НОРМАТИВНА БАЗА

Розробка відповідає:

•    Закону України «Про освіту»
•    Закону України «Про повну загальну середню освіту»
•    Державному стандарту базової середньої освіти (2020)
•    Концепції НУШ
•    Типовій освітній програмі для 5–9 класів
•    Компетентнісному підходу НУШ

ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ

Курс:

 - інтегрує НУШ + МАН + STEM;

           - має локальний компонент.

ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ (17 ЗАНЯТЬ)

1. Людина і річкова екосистема
2. Географічна характеристика басейну Дністра
3. Гідрологічні особливості річки
4. Історичні зміни водності
5. Флора прибережної зони (польове дослідження)
6. Фауна Дністра
7. Біоіндикатори якості води
8. Методи екологічного моніторингу
9. Антропогенний вплив на річку
10. Вплив гідроспоруд
11. Дністер і здоров’я людини
12. Якість води та санітарні ризики
13. Рибні ресурси як показник стану екосистеми
14. Соціологічне опитування громади
15. Причини зникнення видів
16. Підготовка наукових робіт МАН
17. Захист учнівських досліджень

РОЗШИРЕНИЙ ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

1. Теоретико-методологічні засади курсу

Сучасна екологічна освіта в умовах реалізації Концепції Нової української школи передбачає формування не лише предметних знань, а насамперед екологічної компетентності як інтегрованої якості особистості. Вона включає:

• усвідомлення цінності природного середовища;
• розуміння причинно-наслідкових зв’язків у природі;
• готовність до екологічно відповідальної поведінки;
• здатність до дослідницької діяльності.

Річкові екосистеми є складними природними комплексами, в яких поєднуються гідрологічні, біологічні та соціально-економічні чинники. Річка Дністер є типовим прикладом трансформованої екосистеми, де природні процеси поєднуються з потужним антропогенним впливом.

2. Екосистема річки як об’єкт шкільного дослідження

Річкова екосистема включає:

• водну товщу;
• донні відклади;
• прибережну рослинність;
• іхтіофауну;
• мікроорганізми;
• антропогенний компонент.

Зміни флори та фауни можуть бути зумовлені:

1. Коливанням рівня води
2. Зміною температурного режиму
3. Гідротехнічним регулюванням стоку
4. Побутовим та сільськогосподарським забрудненням
5. Кліматичними змінами

Особливий вплив має функціонування Новодністровська ГЕС, що змінює швидкість течії, температурний режим та природний гідрологічний цикл.

3. Антропогенний фактор у зміні біорізноманіття

Антропогенне навантаження на річкові системи проявляється через:

•    забудову прибережних зон;
•    рекреаційне використання;
•    надмірний вилов риби;
•    зменшення природної заплави;
•    зміну рівня ґрунтових вод.

Зниження біорізноманіття відбувається поступово і часто непомітно для місцевих жителів, що підкреслює важливість шкільного екологічного моніторингу.

4. Здоров’язбережувальний аспект

Якість води безпосередньо впливає на:

•    стан шкіри;
•    ризик кишкових інфекцій;
•    алергічні реакції;
•    переохолодження організму.

Тому екологічне виховання має прямий зв’язок із формуванням культури здорового способу життя.

5. Методичні засади реалізації курсу

Курс базується на:

•    діяльнісному підході;
•    STEM-елементах;
•    дослідницькому методі;
•    польових практиках;
•    формувальному оцінюванні.

Учні виступають не споживачами інформації, а дослідниками.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Підручники з біології та географії 8–9 класів (НУШ).
2. Науково-популярні матеріали з екології річкових екосистем.
3. Дані регіональних екологічних служб.
4. Матеріали власних польових досліджень учнів.