Фауна жуків – вусачів району практики

Фауна жуків – вусачів району практики. Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди Студент 2 курсу, 241 групи 014.05 Біологія та здоров’я людини. Віталія Лутенка. Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології Мухіна Ольга Юліївна.

Жуки-вусачі, що утворюють родину Cerambycidae – належать до рослиноїдних комах. Це багаточисельна й важлива в господарському відношенні група твердокрилих, що зумовлює великий інтерес дослідників до представників родини. Жуки-вусачі являлись об’єктом фауністичних, природоохоронних, прикладних робіт на території України. Але ряд регіонів України, в тому числі й Харківська область, вивчений недостатньо. Отже важливо дослідити та вивчити біологічні, морфологічні особливості та поширення комах. Актуальність теми.

Дослідити різноманіття жуків вусачів в біоценозах міста Харкова. Мета дослідження

1. Проаналізувати літературні джерела щодо досліджень вусачів в Україні. 2. Визначити видовий склад вусачів території досліджень. 3. Провести фенологічні спостереження.4. Проаналізувати господарське значення вусачів. Завдання дослідження:

Об’єкт дослідження. Представники родини Cerambycidae. Предмет дослідження Фауна жуків-вусачів району практики,їх чисельність, кормові зв’язки імаго та личинок. Вусач дубовий (лат. Cerambyx)

У ході дослідження використовували метод ручного збору комах та методи спостереження. Для вивчення видового складу був зібраний матеріал та здійснено візуальне обстеження зелених насаджень парку Юрьєва та прищкільної ділянки КЗ «ХЛ № 24» міста Харкова. Для ідентифікації видової належності комах використовували спеціальну літературу, а також інформацію із інтернет-ресурсів. Дослідження проведено у вересні 2023року Матеріали і методи досліджень.

Всього нами опрацьовано 54 екземпляри жуків-вусачів, з них 29 представники виду Плямистовуса лептура і 25 представники виду Лептура-коримбія чорна. Ручним методом збирали вусачів зі стовбурів дерев та квітучих рослин, на яких зазвичай кормляться імаго цих комах. Також для вилову вусачів обстежували підкорову зону дерев. Після виявлення мертвого дерева або пенька обережно відділяли ділянки кори, оглядали внутрішню її поверхню і стовбур. Знайдених комах розглядали та фотографували. Результати дослідження та їх обговорення

У ході обстеження зелених насаджень парку Юрьєва та прищкільної ділянки КЗ «ХЛ № 24» міста Харкова виявлено такі види жуків - вусачів. Плямистовуса лептура Paracorymbia maculicornis (мал.1)Лептура-коримбія чорна Stictoleptura scutellata (мал.2) Мал. 1 Мал. 2 Фауністичний склад

Життєдіяльність вусачів, як і інших комах, пов’язана із певними періодами вегетаційного сезону, до якого в свою чергу «прив’язані» види рослин, якими годуються імаго. Це визначає чітко виражену сезонність онтогенезу вусачів, що відбито в особливостях їхніх життєвих циклів. Фенологічні спостереження

Stictoleptura scutellata , теплолюбний вид, поширений у листяних лісах. Розвиток личинок у повністю мертвій листяній деревині від приблизно 12 см у діаметрі до необмеженої товщини, у стовбурах мертвих дерев, що стоять, у деревині, що лежить на землі, у порожнинах стовбура, сухих гілках, потертих ділянках без кори на мертвих частинах живих дерев. Лялечки розвиваються у деревині, життєвий цикл не менше 2 років. Дорослі особини, активні з кінця травня до вересня,. Довжина тіла: 12 - 21 мм. Життєвий цикл: 2-3 роки. Дорослі в: травень - вересень. Рослина-господар: багатоїдніий у листяних деревах. Лептура-коримбія чорна

Paracorymbia maculicornis, вид, поширений майже у всій Європі. Зустрічається у змішаних і хвойних лісових ландшафтах. Його личинки розвиваються в гнилій деревині як хвойних, так і листяних порід, заляльковуються в деревині, життєвий цикл 2 роки. Дорослі особини, активні з кінця травня до серпня. Довжина тіла: 7 - 10 мм. Життєвий цикл: 2 рокиІмаго: травень – серпень. Рослина-господар: багатоїдний у хвойних і листяних деревах. Плямистовуса лептура

За харчуванням імаго вусачів можно розділити на дві групи. Першу групу складають види, у яких жуки відразу після виходу з лялечкової стадії спаровуються й самки відкладають яйця. До них відносяться знайдені нами види. У багатьох з них (Strangalia, Leptura), спостерігається облігатне харчування. Жуки нерідко з'являються на квітах зонтичних, розоцвітих, складноцвітих та інших рослин, збирають з них пилок, іноді об'їдають пелюстки з квітів, спарюються і потім самки відкладають яйця на пагони (стовбури) деревних порід. Другу велику групу складають види, у яких дорослі комахи потребують додаткового харчування. У цей період у самок дозрівають яєчники, у самців – сім’яники. Потім вони спаровуються й самки відкладають яйця. Кормові зв’язки вусачів

Роль вусачів в природних екосистемах ґрунтується на тому, що будучи консументами першого порядку, вони є невід’ємними компонентами ланцюгів харчування. В природніх і в незначній мірі змінених екосистемах, вусачі виконують санітарну роль, елімінуючи деревину й утилізовуючи ослаблені й пригнічені рослини, уражені кореневим грибком, трутовиками, таким чином регулюють поширення цих грибів. Але вусачів відносять до одних з найсерйозніших шкідників деревних будматеріалів. Личинка вусачів є основною шкодочинною стадією у життєвому циклі комахи. Господарське значення вусачів

У ході дослідження проаналізувано літературні джерела щодо досліджень вусачів в Україні, виявлено, що вивчення фауни вусачів України має 150-літню історію. В останнє десятиліття активно збирались й оброблялись матеріали по Чернігівській та Сумській, Донецькій та Луганській областях. Але свідчення про фауну вусачів у Харківській області є фрагментними. Частково визначено видовий склад вусачів території досліджень, у зв язку з тим, що дослідження проводилось у вересні, коли імаго більшості комах неактивні. Висновки

Проведено фенологічні спостереження у місцях скупчення комах. Проаналізовано господарське значення вусачів. Вони являються ланками в харчуванні птахів, плазунів, паразитичних комах. Личинки вусачів є утилізаторами відмерлих хвойних і листяних порід дерев. Разом з цим імаго ушкоджують живі та ослаблені дерева, а личинки заселяють уже мертву деревину. Висновки