"Феномен українського шістдесятництва" Презентація

Феномен українського шістдесятництва

Явище «шістдесятництва» Шістдесятництво порівнюють з епохою Ренесансу. Українське відродження пов’язане з вивільненням людини з-під влади ідеоло­гії, народженням гуманістичного світогляду, який у центр світу поставив людину и проголосив найбільшою цінністю.

«Шістдесятники» представлені письменниками Л. Костенко, В. Симоненком, І. Драчем, М. Вінграновським, Є. Гуцалом, літе­ратурними критиками І. Дзюбою, І. Світличним, Є. Сверстюком та багатьма іншими, проти яких після їхнього короткочасного яскравого дебюту почалося цькування з боку влади.

Одних було змушено до мовчання, деякі зламалися, інших ув’язнено. Вна­слідок важких табірних умов померли в ув’язненні О. Тихий, В. Марченко, Ю. Литвин, В. Стус.

Ця група української творчої інтелігенції в умовах «відлиги» виявила прагнення до пошуку нових форм мистецького самовира­ження на основі осмислення національного досвіду.

У них зрос­тав інтерес до вивчення духовної спадщини свого народу. Проте навіть ознайомитися з творчим доробком багатьох діячів культури минулого було складно.

Та молоді інтелектуали знаходили мож­ливості дедалі глибше й всебічно пізнавати національну духов­ну спадщину. Усе це привело їх на шлях боротьби за оновлення суспільства, відмови від тоталітаризму в усіх сферах суспільного буття, зокрема, у духовних процесах, за утвердження загально­людських моральних й естетичних цінностей.

Так поступово сфор­мувався рух дисидентів. Він відігравав значну роль в культурно-ідеологічних процесах, що відбувалися в Україні. У суспільстві сформувалася полярна офіційній громадянська позиція.

Д. Павличко у своїх творах засуджує байдуже ставлення до власного народу, України, рідної мови, Л. Костенко веде діалог минулого із сучасним, заглиблюється в проблему обов’язку митця перед народом (роман «Маруся Чурай»)

І. Драч розкриває непро­стий зв’язок науково-технічного прогресу з духовними цінностями нації («Чорнобильська мадонна»)

В. Голобородько філософськи осмислює сенс людського життя, Р. Іваничук, використовуючи історичну тематику, розкриває правду про минуле українського народу («Манускрипт з вулиці Руської», «Вода з каменю»)

Шістдесятництво — це філософський феномен і новий відлік часу інтелектуальної історії України. Його учасники зв’язали воєдино розірваний час української культури, відновили кому­нікативну функцію культури завдяки новій ролі Слова.

Проаналізовано причини виникнення шістдесятництва як феномена української культури, культурно-історичну специфіку цього явища, його вплив на національно-духовне життя України.

Виділено культурницьку діяльність Л. Костенко, В. Симоненко, В. Стуса, які привертали до себе увагу не тільки талантом, але і мужньої громадянської позицією.

Їх усіх об'єднувало небайдужість до болючих проблем, які постали перед суспільством в переломні часи, намагання змінити на краще майбутнє України.

У творчості шістдесятників людина стала суб’єктом історії, і жила, здавалося б, непохитними постулатами: усвідомлювала, іронізувала, критикувала, проклинала і любила, вміла вірити, але відмовлялася сприймати на віру; зрештою жила і не боялася.