Фестиваль "Дружин юних рятівників"

Фестиваль дружин юних рятівників

Під музику виходить учасники команди, говорять слова:

• Вас вітає команда «Юні рятівники».
• Вітаємо на фестивалі учасників і всіх, хто поруч них.
• Свою команду ми назвали двома словами: «Юний рятівник».
• Не перший раз в пожежнім з»їзді активну участь ми берем.
• І не один пуд солі з»їли , та все ж тут успіху ми ждем.
• За ці роки до рятівної справи ми справжнім інтересом пройнялись.
• Змужніли і обізнаними стали, пожежну справу знаєм до дрібниць.
• На рятувальників ми схожими вже стали, на мужніх і сміливих цих людей.

(Звучить телефонний дзвінок)

 

(Звучить звук сирени пожежної машини, заїжджає пожежник на велосипеді 3-колісному).

Начальник(до пожежника): Візьмеш машину часу і зганяєш по організаціях. Перевіриш там протипожежний стан і засоби пожежогасіння. На всякий пожежний випадок візьмеш із собою вогнегасник, відро,сокиру,лопату,багор, ящик піску,кілька рукавів,пожежну драбину, кілька машин із мигалками і сиренами,а ще з 50 пожежників…

Пожежник: Не влізуть.

Начальник: Куди?

Пожежник: У машині часу не помістяться. Я сам ледве на тій таратайці тримаюся. А знали б ви, як важко педалі крутити.

Начальник: Ну, тоді тобі доведеться гасити чим – небудь.

(Пожежник їде).

Вед: А зараз казка!

(На сцені з»являються хлопчик і його старша сестра, яка поспішає на дискотеку, а тому дуже нервується).

Хлопчик: Марічко, ну розкажи мені якусь казку!

Марічка: Відчепися! Не дитина, а липучка якась!.. Яку тобі казку розповісти?

Хлопчик: Гарну, щоб мені кошмари потім не снилися.

Марічка: Добре, я тобі розповім про…Колобка.

Хлопчик: Не хочу про Колобка. Там Лисиця його в кінці з»їла. Страшно.

Марічка: Добре… Тоді слухай про Червону Шапочку. Жила –була Червона Шапочка…

Хлопчик: А там Вовк усіх поїв. Я боюся.

Марічка: Тобі не догодиш. Слухай тоді казку про хороброго пожежника- рятувальника…

Хлопчик: То той, що пожежі робить?

Марічка: Ні, пожежник гасить.

Хлопчик: Тоді він має називатися якось інакше. Вогнегасником, наприклад…

Марічка: Ти можеш не перебивати старших?.. Вогнегасник –слово вже зайняте. То така червона довга труба з піною чи зі спеціальним порошком всередині. Зрозуміло?

Хлопчик: А , знаю – з порошком «Гала»!

Марічка: Яка ще «Гала»? Сказано ж тобі – зі спеціальним!

Хлопчик: «Ваніш оксі екшен»?

Марічка: Якщо ти не замовкнеш, то казки не буде взагалі…От вирішив одного разу пожежник  піти до лісу. Взяв він із собою пожежний рукав…

Хлопчик: А пожежних штанців він не брав?

Марічка: Не буває пожежних штанців! Не бу-ва-є!..

Хлопчик: Як так не буває? Якщо є пожежні рукави, то мають бути і пожежні штанці . Хіба ж пожежники їздять  гасити пожежі без штанців?

Марічка: А щоб тобі добре було!..

Хлопчик: То значить, пожежні штанці все-таки існують.

Марічка: Існують, але він узяв пожежний рукав. Гуляв він отак лісом, дихав              свіжим повітрям і несподівано набрів на палаючу хатинку. А в  ній були Лисиця, Колобок, Бабуся, Червона Шапочка, Вовк – і всі кричать: «Рятуйте! Рятуйте!»

Хлопчик: (недовірливо). Що, і Вовк теж кричав «Рятуйте»? (Імітує голос сестри). Вовк має кричати. «Рятуйте! У-у-у!» (Виє басом.)

Марічка: Якщо ти такий розумний, то сам собі казку розповідай.

Хлопчик: Ти хоч натякни, чим там усе скінчилося.

Марічка: Згоріла хатка, бо пожежна машина не змогла туди доїхати.

Хлопчик: І всі загинули?

Марічка: Як вони могли загинути, коли там був пожежник? Ти щось думаєш своєю головою?..Пожежник їх урятував!

Хлопчик: А Вовк його не покусав?

Марічка: Та він йому руки з великої вдячності лизав! Ходи спати!..Не дитина, а журналіст якийсь…(Обоє йдуть зі сцени).

Ведучий: А зараз ми вам покажемо, як проходить співбесіда у пожежній академії.

(На сцені з»являється голова приймальної комісії та  абітурієнт).

Абітурієнт: Доброго дня! Я хочу стати пожежником!

Голова: А ти хоч знаєш, яким має бути справжній пожежник?

Абітурієнт: Ні.

Голова: (розгортає довжелезний  аркуш паперу, на якому написано всі найкращі риси пожежника).Справжній пожежник має бути розумним, спритним, кмітливим, витривалим, наділеним гарною реакцією,холоднокровним і так далі. Всього 156 пунктів.(Згортає список).От зараз я тебе перевірю на кмітливість. Завдання : добудь мені вогонь тертям за допомогою оцієї палички.(Дає абітурієнтові паличку).

Абітурієнт : А-а! Знаю! То треба терти так, як первісні люди! (Старанно тре).

Голова: З тобою все ясно. Наступний! 

Абітурієнт : Я добуду вогонь , от побачите!

Голова: Добудеш- покажеш.Наступний!

(Заходить ще один абітурієнт).

Абітурієнт : Доброго дня!

Голова: Добрий день, ти теж хочеш стати пожежником?

Абітурієнт : А чому б і ні?

Голова: Тобі розказати, яким має бути справжній пожежник?

Абітурієнт: Не треба. В мене записані всі 157 пунктів.(Розгортає свій рулон).

Голова:(уважно вивчає список). Ого, більше, ніж у мене.(До абітурієнта).Молодець! Гарно підготувався. Перше завдання таке: за допомогою палички  маєш добути вогонь тертям.(Дає паличку).

Абітурієнт : Дякую, але у мене свої палички є.(Дістає з кишені сірники і запалює).

Голова: (вражено). Талант.Добре. Слухай наступне запитання. У казці «Василина Премудра» розповідається про пожежника. Про кого йдеться?

Абітурієнт : А ви хіба не знаєте? Пожежник – то сама Василина.По-перше , вона - Премудра.( Розгортає список і показує слово «премудрий»).А по- друге, вона там рукавом махнула – і вода полилася. Хіба ж простим рукавом таке зробиш?

Голова: Ти глянь, який молодець! Слухай третє завдання. Відповіси – зарахую до академії без іспитів. Зараз сюди зайде один чоловік, ти маєш визначити його професію.

(На сцені з»являється асистент з височенним капелюхом на голові. На верхівці капелюха горить вогник.)

Абітурієнт : То злодій, бо на ньому шапка горить.

Голова: Все, ти зарахований. Але я ще одне запитання поставлю, бо воно мене самого вже давно мучить. Вже й в Інтернеті відповіді шукав. Та все марно. Мені цікаво, чи бувають пожежні літаки? І якщо так, то по чому пожежники пожежні рукави розкочують? Невже по хмарах?

Абітурієнт : Пожежні літаки є , але не в нас. І я не думаю, що хмара вагу пожежника витримає. Вони там, певно, по канатах і драбинах лазять. І нам би такий літак дуже пригодився, бо ж весна.

Голова: І що ,що весна?

Абітурієнт : А ви пісню згадайте, називається «Дівчина – весна» . Там є такі слова «Ой пала веселка в небі»…Машиною, самі розумієте на небо не в»їдеш.

Ну що, візьмете мене до академії?

Голова: Візьмемо.

Абітурієнт : А у мене вийде?

Голова: Вийде, головне, свою чарівну паличку не забудь!

Вед: А щоб стати справжнім пожежником-рятувальником, треба пам»ятати такі правила:

1. Про отруєння грибами охоче ми поділимось знаннями.

Не знаєш,що за гриб,то не зривай.

Ні в якім разі в їжу не вживай.

Нелегко лікувать отруєння пекельні,

Трапляються і випадки смертельні.

  2. Щоб у біді людину врятувати,

Ти маєш першу допомогу їй надати:

Накласти шину чи промити око,

Спинити кров і вивести із шоку.

3. Хтось їде - ти ж своїм йдеш ходом,

Як і мільйони інших пішоходів,

Вмій вірно перейти дорогу, уважно вийти із-за рогу,

Велосипедом їзди у місцях, відведених для цього.

4. Тож умій себе завжди контролювати,

На небезпеку щоб не наражатись,

Запам»ятай:життя  твоє безцінне,

Лиш раз воно дароване людині,

Ну, а біда прийшла – вихід один:

Телефонуй про допомогу -101!

Вед: Шановні глядачі! Бажаємо вам від імені всієї команди горіння творчого, почуттів полум»яних, кохання палкого й оптимізму негаснучого! Нехай серця ваші будуть гарячими , а життя кипучим!

(Виконується фінальна пісня»Одна калина»).

Шумно, шумно навкруги,

Всюди наші друзі, а не вороги.

Нас об»єднає вогонь - полум»я у серці

І тепла долонь.

Приспів:( 2 рази)

Нехай лунає добрий сміх,

Бо він сьогодні переміг,

Бо уже березень буяє надворі.

Той сміх нам дуже дорогий,

Бо він рятує від нудьги,

Не оглядаючись на рішення журі.

2. Не злякає нас біда,

У рятівників є зміна молода.

  Знаєм істину просту :

Хлопці- вогнеборці завжди на посту.

Приспів .(2 рази)