Фестиваль «Мовчать гармати, коли лине пісня!»

Фестиваль

«Мовчать гармати, коли лине пісня!»

Зачепилівська ЗОШ І-ІІІ ст.

Мета заходу: вшанування подвигу всіх захисників Вітчизни: ветеранів Другої світової війни, воїнів-інтернаціоналістів, бійців ООС; розвиток мистецьких обдарвань учнів 5-11 кл.

Обладнання: Проводиться на початку травня,  тому сцена будинку культури прикрашена, відповідно до тематики заходу: композиція з ростових квітів червоних тюльпанів і квітучої яблуні. Далі кожен клас використовує свої декорації для втілення задуму, мультимедійний екран, де йде презентація, на якій портрети місцевих ветеранів, фото пам’ятників району, світлини зі святкування Днів Перемоги, визволення і примирення та Дня визволення району від фашистських загарбників, аудіо та відеозаписи пісень відповідної тематики.

Линуть  позивні фестивалю (голосно, далі притишено).

1-й ведучий: 

Чимало свят дарує нам весна, 
Як в рідний дім повернення з дороги. 
Та є найбільш хвилюючим для нас 
Величне свято Перемоги. 

2-й ведучий: 

Це свято не затьмариться в віках. 
В цей день нестимуть люди завжди квіти, 
 

Не обміліє пам’яті ріка – 
В серцях нащадків буде вічно жити… 

Фоново звучить запис пісні  «Заснула мальва коло хати» (+).

Учитель 1. Дорогі діти! Сьогодні ми спробуємо ще раз переглянути ту сторінку історії, що кров’ю пломеніє і через роки стала доленосною для нашого народу.

      Ми спробуємо душею доторкнутись до великого змісту подвигу й зрозуміти, чому могутній фашизм, що поставив на коліна країни Європи, спіткнувся на нашій землі й був вщент розбитий. 
        Окреслюючи перспективи майбутнього, ми повинні вдивлятись у минуле, черпати з нього той безцінний скарб, який не дасть загубити головне, розчинитися серед дрібних проблем. Хочу, щоб кожен із вас поставив себе на місце тих хоробрих наших людей, які ціною свого життя захистили Батьківщину, і щоб кожен з вас дав собі відповідь на питання: «Чи зміг би я?» 

Учитель 2.

Невпинно час в історію летить, 
Події є у ній і є моменти, 
Сьогодні наша гідність нам велить 
Розставити в своїм житті акценти. 

          Більше  сімдесяти  років відділяє нас від буремних воєнних років. Для історії це небагато, а для людини – майже все життя. Та люди самі творять історію. 
Відірвімося в ці дні від своїх буденних клопотів і суєти, згадаймо в колі сім’ї та друзів тих, кого немає з нами, хто навічно залишився молодим, визволяючи наш рідний край від ворога. Нехай сьогодні й завжди в нашому домі, в кожній сім’ї панують мир та добробут. 
         А тих, хто поліг у горнилі боїв, хто кров’ю своєю скропив землю, тим, хто пройшов крізь бої, лихо, голод і холод, хто вижив у цій смертельній війні – всім присвячується наш фестиваль: «Мовчать гармати, коли лине пісня!» 

Літературно-музична композиція учнів 9-Б класу.
1-й учень: 
Це на світанку сталося колись: 
Стривожений, із муками і жалем 
Світ стрепенувся, кров’ю вмить заливсь, 
Залився болем, плачем, жалем!
 

2-й учень: 
Війна на зустріч молодому дню 
Із гуркотом, із брязкотом котилась, 
Лавиною металу і вогню 
На нашу землю й долю навалилась.

3-й учень: 
Тремтять гармати. Б’є на спалах дзвін! 
Залізні круки вилітають з хмари!
Горить Вкраїна з чотирьох сторін 
І на чужинців просить з неба кари. 
 

4-й учень: 
Хто б це вгадав і по якій причині 
На скільки літ розтягнеться війна? 
І звісно всім: земель багато в світі, 
А рідна, батьківська, лише одна. 
 

5-й учень: 
Гримить гроза війни! Іде розплата! 
Покладено життя на терези. 
Але коли ж порадує солдата 
Веселий грім весняної грози? 
 

6-й учень: 
Вкраїну хоч із краю в край сходи -  
Усі роздоли, всі її простори, - 
Навряд чи знайдеться десь двір, куди 
Не внадилося ненависне горе. 
 

7-й учень: 
Ми пам’ятаєм, хто в лиху добу 
В броні важкій віддав останні сили! 
Ми зараз квіти і терпку журбу 
Несемо на засмучені могили. 

Пісня  «Балада про матір» у виконанні учнів 9-Б класу.

2-й вудучий. 

9 Травня - день пам'яті й скорботи. Вклонімося всім полеглим, схилімо голови в журбі й задумі. Покладімо квіти до могил, в молитві пом'янімо всіх, хто не повернувся з тієї проклятої для всього світу війни. 
 

Літературно-музична композиція учнів  6-А класу.

1-й учениця: 

Вийшла в степ широкий мати посивіла, 
Виплакала очі від журби вона, 
Біля квітів маку стала, заніміла, 
І згадалась знову матері війна. 
І почула голос сина над житами – 
То зітхнула мати, то вогонь палав:

2-й учень: 

«Я прийшов до тебе, я вернувся, мамо 
 

Я своєю смертю смерті потоптав» 
На моїй могилі нині квітів море, 
Та в думках до мене линеш з далини, 
І твоє невтішне материнське горе - 
То прокляття вічне паліям війни». 

Пісня  «Мати-тополя» у виконанні учнів 6-А класу.

1-й ведучий: 
9 травня – День Перемоги й пам’яті. Цього дня по всій Україні вкриваються весняними квітами й величні пам’ятники, й скромні обеліски. Це означає, що пам’ять народна жива, що подвиг загиблих – незабутній. Свято Перемоги – це свято зі слізьми на очах, це свято радісне й гірке. Радісне, бо принесло на нашу землю мир, гірке, бо ціна цієї радості – життя мільйонів наших співвітчизників.

2-й ведучий:  На нашому святі присутні гості: легендарний ветеран Другої світової війни, людина, яка пройшла ще й японську війну, Іван Васильович Гирман, воїни-інтернаціоналісти, бійці ООС та голова  районної організації Організації ветеранів.
 

1-й ведучий: Привітаймо ж оплесками наших гостей! (Пауза)
Просимо Вас  до слова, Іване Васильовичу.

(Слово також надається голові  районної організації Організації ветеранів)
 

Літературно-музична композиція учнів  5-х класів

2-й ведучий:  Дякуємо, Іване Васильовичу, за Вашу розповідь. Ми вдячні щиро ветеранам. Тим, які повернулися з боїв , і тим, котрі  навічно залишилися молодими. Вам же бажаємо здоров’я та довгих років життя. Ваш вклад у виховання юного покоління неоціненний.

Вручення квітів ветерану.

1-й ведучий: 

Мені привиділось, немов солдати,

які не повернулися з боїв,

не полягли, а залишились жити,

перетворившись в білих журавлів.

Танок «Журавлі» у виконанні  учнів 11-А клас.у

2-й ведучий: Сьогодні з великою вдячністю та любов'ю згадуємо вас, солдатські вдови й матері. Паморозь лягла на ваші скроні, роки поорали зморшки на ваших обличчях, але серця залишилися молодими й свято бережуть пам'ять про останні хвилини перед розлукою. Рани війни озиваються в серцях дітей та онуків, дружин та матерів загиблих. Рани війни болять у нас всіх і досі. Ми низько схиляємо голови перед вами, матері наші, солдатські вдови. Бо ви були для дітей і за батька, і за матір.  

Пісня «Не твоя війна» у виконанні учнів 11 -Б класу.

1-й ведучий: 

Крізь дощі і сніги, крізь роки і лихоліття говорять з нами ті, хто не посміхнеться сьогодні, не зустріне цю весну. 
Катами мучена, розп’ята, 
Ти не скорилась ворогам! 
Ти знала: прийде час розплати, 
Впаде на голови катам!
Ти знала: мучитись не довго, 
Що заясніє небозвід, 
Що зійде сонце, зійде сонце 
 

І все дивилася на схід! 
У далину, де дні і ночі 
Від вибухів здіймався дим, 
Дивились виплакані очі 
На Україну – рідний дім. 

Пісня «В нашому серці» у виконанні учнів 8 -А класу.

2-й ведучий: 
 

Могили! Могили! Скільки їх лишилося на дорогах війни. В них лежать ті, хто вже ніколи не погляне на цей світ. Вони вже ніколи не притиснуть до грудей посивілої голови старенької матері чи дружини, ніколи не піднімуть на руки сина чи доньку. 

Пісня «Я в дитинстві грався у війну»  у виконанні учнів 6 -Б класу

1-й ведучий: 
Страшні сліди залишила війна. Тільки на території України в руїни й згарища було перетворено714 міст, 28 тис. сіл. Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами. 1418 днів і ночей ішли воїни вогненними дорогами війни. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Все витримали і перемогли. Перемогли тому, що вели війну справедливу,  за  Батьківщину! 
Перемогли тому, що відстоювали право на життя. Дорогою ціною дісталася нам Перемога.

Пісня «В чистім полі» у виконанні учнів 9 -А класу.

2-й ведучий: 

Ніхто не забутий!

На попіл ніхто не згорів!

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей і живуть матері,

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть!

1-й ведучий: 

Їх прийняла війна, лишивши списки

Загиблих у тім праведнів бою,

Застигли  у печалі обеліски,

В гранітнім вічнім кам’янім строю.

Пісня «Маки червоні» у виконанні учнів 7-Б класу.

(На сцені інсценовано бій, перев’язування поранених бійців).

2-й ведучий: 

Згадаймо всіх поіменно!

Серцем згадаймо своїм!

1-й ведучий: 

Це потрібно не мертвим!

Це потрібно живим!

Літературно-музична композиція учнів 7-А класу.

Боєць: 
Матінко рідна, матусю ласкава! 
В горі пекучому, в лютій журбі, 
Бродиш ти десь по дорогах кривавих, 
Ждеш, виглядаєш розради собі. 
 

Вранці виходиш у степ, на долину, 
Де похилилися верби на шлях. 
Згадуєш, як попрощалися з сином, 
Щастя йому побажала в боях. 
Довга дорога прослалася звідти, 
Тяжчого шляху не знати мені. 
Глянь, як схилились обпалені віти, 
Ніби заклякли у чорному сні. 
Чорна стіна, зловорожа, проклята, 
Ще й на дорозі потвора-змія. 
То за ногою фашистського ката 
Кров’ю сплива Україна моя. 

 Пісня «Степом, степом…» у виконанні  7-А клас

(На сцені макет обеліска, підніжжя якого закладене квітами маку (квіти ростові) та мати в чорній довгій сукні й  хустці з маками в руках ).

2-й ведучий: 
Кров’ю і пожежами котилась війна по нашій рідній землі 1418 днів. 
Один день війни… Чого він коштував – знає тільки той, хто пережив його, хто переживає його знову й знову все своє життя. 

1-й ведучий:  Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові люди. Але не старіє, не зникає пам’ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця й у суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас у залах музеїв, із сторінок книг; її, мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, в спадщину поколінням. 

Пісня «Ветеранам»  у виконанні учнів 8 -Б класу.

Вручення квітів гостям.

2-й ведучий: 
Схилімо голови перед світлою пам’яттю тих, хто віддав своє життя за врятування рідного краю, увійшовши в безсмертя. Перед пам’яттю захисників Вітчизни від славних козацьких лицарів до сьогоднішнього дня. 

1-й ведучий:

 Ми - українці! Ми ніколи не забудемо подвигу своїх прадідів, дідів і батьків у Другій світовій війні, звитяги воїнів-інтернаціоналістів, героїзму бійців АТО та ООС. Ми сьогодні шануємо всіх загиблих та померлих, і тих, хто пережив війни, у кого й досі болять рани... 

Пісня «Гей ви, козаченьки» у виконанні учнів 10 класу.

Учні в українському вбранні з державними прапорами виходять із зали на сцену похідним кроком, одночасно з піснею перешиковуються.

2-й ведучий: 

Пам’ятаймо завжди, що ми – славного козацького роду діти, нащадки вольнолюбивого народу! Не допустімо ніколи війни!

1-й ведучий: Шануймо ветеранів! Вклоняймося пам’яті загиблих за Вітчизну в горнилах усіх війн і пам’ятаймо, що ми – українці!

Звучить фонограма  пісні «Перемога свята, Перемога» (+). 

Під останній куплет усі учасники виходять на сцену.

По закінченню надається слово директору школи, почесним гостям свята для вручення класам дипломів учасників.