Конспект уроку з української літератури

«Леся Українка , поезія «Тиша морська»   Значення мистецтва в житті людини»

 

 

 

 

 

Вчитель української мови і літератури

Херсонської спеціалізованої
школи І-ІІІ ступенів №52

З поглибленим вивченням
української мови

                                                                           Херсонської міської ради

                                                          Густенко Ольга Олександрівна

 

                                                         
 

 

 

                                                         2020р.

 

Тема:  Леся Українка , поезія «Тиша морська» .  Значення мистецтва в житті людини.

Мета: Навчальна:  ознайомити учнів із поезією Лесі Українки «Тиша морська», розкрити ідейно-художній зміст твору;
Розвивальна:  розвивати вміння виразно читати поетичні твори, навички усного зв’язного монологічного мовлення;
Виховна:  виховувати творчу уяву, любов до поетичного слова, пошану до класиків української літератури.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: портрет поетеси, мультимедійні матеріали, дидактичний матеріал.
                                                       Хід уроку

I. Забезпечення емоційної готовності до уроку

Хорове прочитання вірша-настанови        «До успіху»

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

II. Актуалізація опорних знань учнів . Перевірка домашнього завдання.

III. Оголошення теми й мети уроку.    Мотиваційний  етап
Епіграф  уроку:  Найбільше багатство людини — міцність духу      (Гете)                                          

 Слово вчителя: Колись у далекому минулому грецький мудрець-філософ Зенон проводив свої заняття в Афінах. Він говорив, що людина має надавати перевагу розумові, а не почуттям серця, повинна мужньо і стійко переносити життєві труднощі, негаразди. Так виник філософський напрям — стоїцизм, а його прибічники стали називатися стоїками. Тепер про людину, яка виявляє стійкість і мужність, незламність волі під час життєвих випробувань, говорять, що вона має стоїчні риси характеру.

Словникова робота . Словничок:

 стоїцизм — риса характеру, що характеризується стійкістю, мужністю, вмінням долати труднощі за допомогою розуму. Саме таким стоїчним характером і володіла видатна українська поетеса Леся Українка. справжнє її прізвище — Лариса Петрівна Косач 

Слово вчителя:   У багатьох її віршах часто повторюється  два  слова----крила  і  пісня. Можливо,  тому  що  найбільшою  її  мрією  було   злетіти,  переборюючи  окови  слабкого  тіла,  а  рядки  її  віршів  наповнені  мякими  і  сумними  наспівами  рідної  землі.  Де  б  вона  не  знаходилась  під  жарким  небом  Єгипту,  сірим  та  дощовим  небом  Німеччини,  чи  на  березі   Середземного  моря  у   Греції---скрізь  сумує   поетеса    за  домівкою.

Інсценізація уривку про дитинство Лесі Українки

АВТОР: Леся Українка народилася  на чарівній Волині у дворянській сім"ї — Олени та Петра Косачів. Родина Косачів була незвичайною, адже дала світові кількох письменників. Мати — Письменниця Олена Пчілка (оповідання "Сосонка"). Літераторами, громадськими діячами, науковцями були дядько (брат матері — Михайло Драгоманов), його дружина. Але найзнаменитішою стала, звичайно, Леся Українка. Після вечері сім’я збиралася в батьківському кабінеті. Це  була невелика, зі смаком опоряджена   кімната – улюблене місце дітей і дорослих. На стіні, у вишитих Ольгою Петрівною рушниках, висів портрет Шевченка з пишними козацькими вусами, в пальті і чорній смушевій шапці, а далі – фото господарів, рідних і знайомих та самої Ольги Петрівни – в довгому білому платті, з трояндою на грудях.

 Згадує Мати Лесі — Олена Пчілка

Мати Лесі (Олена  Пчілка): Моя донька, Лесенька, з дитинства була хворобливою дитиною.

Коли їй було 6 років, ми пішли до річки святити воду. Це було саме на Водохреща. Трапилося нещастя : Леся провалилася, промочила ніжки, потім застуда. Ми з чоловіком навіть не здогадувалися, що в майбутньому це буде хвороба на все життя. Леся страждала від страшних болів, мовчки переносила операції. До школи, звісно, ходити не могла. Тому навчалася вдома з нашою допомогою.

 АВТОР: Родина була великою. ось так згадує Лесю її сестра - Ольга

 

Сестра Ольга: Леся була молодшою від мене. але з дитинства була бойовим  

 дівчиськом, верховодила навіть у хлоп"ячому гурті. Вона мала чудові  здібності, оволоділа 10 мовами, історією, літературою.  Пам"ятаю, як ми з батьком збиралися у великій кімнаті, Леся грала  на  фортепіано, сама навіть писала музику. А коли заарештували нашу тітку Єлю, Леся написала свій перший вірш "Надія". А мама запропонували їй обрати псевдонім — Леся Українка.

 Майбутній поетесі було лише 9 років.

 

 АВТОР:   З-поміж усіх рідних найбільш дружньою була Леся зі своїм       братом Михайлом

Пізніше Леся про це  напише у  драмі "Лісова пісня". А поки вона багато читає, подорожує.

 

Леся Українка: Моя мати постійно супроводжувала мене різними мальовничими місцями України. Я зустрічалася з відомими людьми — цікавими.  Через важку хворобу мені довелося побувати на лікуванні в Єгипті, Криму, Грузії. Я бачила чудові місця, насолоджувалася теплим сонечком, писала свої твори про українців, про відомих героїв інших країн. Мені здавалося, що все це — моя душа, моє життя. Мені не було боляче, наснагу і підтримку я відчувала завжди.

 

РАЗОМ:   Ні! Я жива! 

Я буду вічно жити! 

Я в серці маю те, що не вмирає!

 

IV. Опрацювання навчального матеріалу

Учитель : Хвороба, з якою так мужньо боролася тендітна молода поетеса Леся Українка, прогресувала. Лікарі радили змінити місце проживання або якомога частіше перебувати у місцевостях із теплим сухим кліматом. Тому Леся Українка часто виїжджала в Крим, у Грузію, до Єгипту. Дуже подобалося їй у Криму. Леся була зачарована природою цього краю. Безмежне море, вільний вітер, бурхливі хвилі, сміливі чайки — все це бентежило душу і самі по собі народжувалися поетичні рядки. У своїх віршах поетеса передає найтонші порухи власної душі, свої болі й радощі, тугу й надії. Так з’являється цикл віршів «Подорож до моря», а ще — «Кримські спогади», який вона присвятила своєму братові Михайлу.

"Тиша морська" — образ ліричної героїні в поезії

Слово вчителя: Хто  бував  у  Криму? Чим  приваблює  Крим  людей?

Демонстрація слайдів про Крим, Чорне море, Ялту ( Картини Івана Айвазовськьго)

 Леся Українка , як ви знаєте, хворіла, тому лікарі радили їй частіше перебувати в місцевостях із теплим сухим кліматом. Таким благодатним краєм є Крим. Саме там, у Євпаторії, видатна поетеса проводила багато часу. Спостерігала за чарівною природою  і викладала свої незабутні враження в поетичні рядки. Так Леся Українка  пише цикл поезій "Кримські спогади", які присвячує братові.

 

 Робота на уроці.    Виразне читання вірша «Тиша морська»

(Учитель читає вголос, учні слухають,уявляють. В аудіозапису звучить шум моря.)

Виразне читання поезії «Тиша морська» учнями.     Бесіда з учнями

1. Які почуття викликає у вас цей твір?

(Захоплення умінням поетеси бачити скарби природи; тонко відчувати красу навколишнього світу тощо.)

2. Які зорові і слухові деталі використала Леся Українка у творі?

(Зорові: «золотиста блакить», «стежечка золотиста», «вітрила білі» та ін.

Слухові: «тиша в морі», «з тихим плескотом на берег рине хвилечка», «ледве-ледве колихає море хвилі», хтось «стиха весла підіймає», «тихий плескіт» та ін.

3. Чим захоплюється ліричний герой? (Просторами спокійного моря.)

4. До чого вабили простори спокійного моря?

(«У мале човенце сісти

І далеко на схід сонця

Золотим шляхом поплисти.»)

5. Що символізує тихе море? (Є символом спокою невгамовного серця героя.)

6. Про що мріє ліричний герой?

(«Поплила б я на схід сонця,

Аж від сходу до заходу,

Тим шляхом, що проложило

Ясне сонце через воду».)

Радість буття перемагає, але життєві незгоди не забувають нагадати про себе. Це особливо підкреслено в останній строфі вірша:

(«Не страшні для мене вітри,

Ні підводнії каміння,

Я про них би не згадала

В краю вічного проміння…»)

7. Що символізує «підводнеє каміння»? (Злі, ворожі сили.)

Усне словесне малювання

Завдання: спираючись на текст, спробувати створити «Словесний малюнок».
Тема «Тиша морська»: зображення казкової краси морської тиші, коли в морі ледве хлюпочуть хвилі і сяє сонечко.

Ідея «Тиша морська»: возвеличення приємного почуття душевного комфорту, насолоди від гарної погоди на морі.

Основна думка: приємна погода сприятливо впливає на внутрішній стан людини, її настрій.

 Художні  засоби  «Тиша морська» • повторення: «ледве-ледве»;
• риторичні оклики: «Що бува негода в світі!»; «Золотим шляхом поплисти!»;
• епітети: «час гарячий», «ясне небо, море, хмарки, сонце», «злотиста блакить», «тихий плескіт», «хвилечка перлиста», «стежечка злотиста», «щире золото», «золотий шлях»;
• метафори: «колихає море хвилі», «рине хвилечка», «в’ється стежечка», «золото спадає», «шлях, що проложило сонце».
інверсія –тиша  морська, час  гарячий полудневий,  вється  стежечка
зменшено-пестливі  слова:віконце, хмарки, хвилечка

Останню строфу поезії можна розуміти й алегорично: лірична героїня не боїться труднощів, вона готова їх долати, боротися за свою щасливу долю.

1. Чи співпадає ваша уява з уявою художника? (Учитель демонструє картини І. Айвазовського, на яких зображено море.)

2. Художнику, щоб відтворити побачене, потрібні фарби, пензлі, полотно. А що допомагає поетові? (Художні деталі.)

Проблемне питання.

— Який прихований, метафоричний зміст має остання строфа вірша, про які «підводне каміння» й «страшні вітри» йдеться? (Ліричній героїні не страшні життєві труднощі, вона, незважаючи ні нащо, готова з ними боротися.)

 

                                         Художній паспорт поезії

Назва поезії	"Тиша морська"
Історія написання Дата написання	Перебування у Криму, цикл віршів "Кримські спогади" 16 серпня 1890рік
Тема	опис краси моря в період затишшя; прагнення протистояти морським життєвим бурям
Художні образи	лірична героїня -        вразлива, має поетичну душу,                                         романтична                                     чутлива до краси світу                                     рішуча, смілива, волелюбна
Художні засоби	епітети — час полудневий, ясне небо, ясне сонце, злотиста блакить, світла країна (яскраво характеризують явища та предмети) метафори — не колишуться вітрила, колихає море, золото спадає (малюють романтичну картину морського пейзажу) повтори — ясне, ледве-ледве (привернення уваги) ласкаво-зменшувальні слова — хвилечка, човенце, весельце, віконце(надання задушевності) Зорові  деталі «золотиста блакить» Слухові деталі «рине хвилечка», «тиша в морі» «підводне каміння»---готова боротися  із життєвими труднощами Інверсія «
Головна думка (ідея)	треба долати всілякі життєві труднощі, бути оптимістом
Мої враження

 

А тепер давайте повернемось до нашого  епіграфу та  спробуємо його пояснити.
 

«Літературна ігротека"

1.Римування

- Добери риму з поезій

сонце — віконце

хвилі — білі

перлиста — золотиста

каміння - проміння

 Міжпредметні зв’язки
Діти, подумайте, що спільного, а що відмінного між поезією Лесі Українки «Тиша морська»  та картинами  Івана Айвазовського?

Рефлексія.  Підсумок  уроку.

Над чим  змусив  замислитися  урок?

Оцінювання.  Аргументація  оцінок.

            
  Домашнє завдання.
              В.Винниченко  --знайти цікавий момент  з життя  письменника,  читати     «Федько  —     халамидник»