Фізична година для учнів 7 класу “Його Величність Час”

Фізична година для учнів 7 класу

 

“Його Величність Час”

 

Мета уроку: розширити знання учнів про час, одиниці та прилади вимірювання часу; розвивати вміння орієнтуватися в часі; сприяти формуванню матеріалістичного світогляду, зацікавленості в осягненні явищ і законів природи; виховувати бажання берегти свій час і час інших, ставитись до нього як до великої особистої та суспільної цінності; прагнення пізнавати нове, інтерес до фізики.

Обладнання:  зображення годинників і секундомірів, календ арики, пісочний годинник,      портрети Рене Декарта і Карла Ліннея, зрізи дерев, картинки із зображенням природи.

 

План години

1. Інтервал часу.
2. Одиниці часу.
3. Хвилина – вагома одиниця.
4. Календар.
5. Різноманітність годинників.
6. На що ми витрачаємо свій час.
7. І дещо з народної мудрості.
8. Хвилина релаксації “Я люблю Землю”.
9. Повторюємо вивчене.
10. Коли це буває?
11. Тестування на відчуття часу.
12. Проведемо гру.
13. Крилаті вислови.
14. Поетична хвилина “Ода часу”

 

Хід години

        Біжить, біжить, не оглядається.

                                                  (час)

      Щоб виконати велику та важливу справу, треба дві речі: ясний план і обмеженість у часі.

                            Ельберт Хаббарт

 

     Ми на уроці фізики вивчаємо тему “Час”, але говорити про цю фізичну величину можна дуже багато. Сьогодні ви дізнаєтеся про час багато цікавого, того, що ми не встигли розповісти на уроці фізики. Отже, наша фізична година присвячується “Його Величності Часу”.

І. Інтервал часу.

     Всі випадки вимірювання часу передбачають відповіді на два типи пов’язаних між собою запитань: “Як довго триває подія? ” та  “Коли подія відбулася?”. Тривалість події – це кількість одиниць часу (секунд, годин, діб, років тощо) з моменту початку події до її завершення, тобто інтервал часу.

    Щоб відповісти на друге питання треба попередньо домовитися про так званий “нульовий” момент часу, а потім вже рахувати, який час відміряв годинник від цього фіксованого моменту до того, коли подія відбулася. Так, найбільш звичний для нас добовий відлік часу розпочинається щоденно опівночі (нуль годин); календарний рік щоразу розпочинається з 1 січня; коли інтервали часу значно більші, його відлік розпочинають від початку нової ери, і т. ін..

    Скорочене значення інтервалу часу записують так : ∆t=25c (читають: дельта те дорівнює 25 секунд). Символ t (те) означає загально визнане позначення часу. Символ ∆ (дельта) означає загально визнане означення інтервалу, проміжку, зміни, різниці.

    Якщо попередньо досягнуто домовленості про нульовий момент часу, то символ ∆ описують, і тоді умовний запис виконують так: t₁ = 2с., t₂ = 10с., t₃ = 5хв., t₄ = 12год. тощо. Як ми вимірюємо історичний час.

    Сучасна людина звикла уявляти собі історію в суровій часовій послідовності. Що означає “часова послідовність подій?”. Якщо уявити собі довгу-довгу  паперову стрічку, що розкручується з рулону, то на цій стрічці можна позначити різні події. Одні події відбулися раніше, інші – після них. Наша стрічка часу нагадує лінійку. Але на лінійці є цифра “нуль”, тобто початок. А який же рік вважати першим на шкалі часу? Стародавні слов’яни вели лічбу років “від створення світу”. Це було дуже давно. Потім домовилися вважати за початок народження Ісуса Христа і від цієї дата вести лічбу років нашої історії (додаток).

    Час, називається “до нашої ери”, а час що триває після народження Ісуса, називається “наша ера”

 

Додаток

 

 

 

ІІ. Одиниці часу

    Крім годин, хвилин, секунд, років, є інші одиниці часу – доба, вік, день і ніч, ера, місяць тиждень. (Виступ дітей із повідомленнями про одиниці часу).

    Доба – це час, протягом якого Земля обертається навколо своєї осі. Час протягом якого проходить день і ніч. Починається вона опівночі в нуль годин.

   День і ніч – дуже помітні міри часу, витворені самою природою. І хоч по-науковому треба лічити час добами, у звичайному житті ми завжди вимірюємо його днями. А день – це час від сходу до заходу сонця. Ми звикли до того, що дні і ночі постійно змінюють одне одного. День був учора і буде завтра. Ми знаємо, що влітку дні довгі, ночі короткі, а взимку навпаки – ніч триває без кінця-краю. Коли тривалість дня по всій Землі дорівнює тривалості ночі – це рівнодення.

    Місяць – ця міра існує з давніх давен. Бо місяці не вигадані кимось, а відлічуються Місяцем, недарма і небесне світило, і міра часу в українській мові мають одну і ту ж назву. Роки відлічує Земля, обертаючись навколо сонця, а місяці – Місяць, обертаючись навколо Землі. Зміни вигляду Місяця називають місячними фазами. Залежать вони від його розташування відносно Сонця. Місячні фази змінюють одна одну за 29 діб 12 годин 44 хвилини 3 секунди. Ця величина і є місяцем. Місячним місяцем. Місяць, як і рік, складається з дробового, а не цілого числа діб. Тому місяці календаря складаються з різної кількості днів. Місяці змінюють один одного у строгому порядку.

    Тиждень – це сім днів, які йдуть один за одним, кожен з своєю назвою. Дуже важлива міра часу. По тижнях скла­дено шкільний розклад. Кожного тижня перевіряють щоденники тата і мами. І як легко на серці, якщо тиждень обходиться без виснажливих, неприємних розмов з учителями й батьками! Кожного тижня буває неділя – день, який минає непомітно і швидко.

Дні летять у тижня, наче крижні,

              Ллються поміж пальців, як вода.

              Це тому, що є посеред тижня

              Хитре коліщатко — Середа.

                      Понеділок, а за ним Вівторок —

                      Тижня обіцяюча хода.

                      А в Четвер він вже біля порога,

                      В нього день зворотний — Середа.

             Є колеса дня, колеса ночі,

             Мить і роки пришумлять крильми.

             Пам’ятай: шляхи у нас коротші

             Тих доріг, що намічаєм ми.

 (С. Маршак)

     Ну, а що означають, скажімо, слова “неділя”, “середа”? Неділя — день відпочинку. А виникло це слово від виразу “не роблять ніякого діла”, тобто відпочивають. Саме таке його значення в українській мові.

     Назви наступних п’яти днів тижня вказують на те, скільки днів минуло після вихідного. Понеділок – одразу після неділі, вівторок – другий (вторий) день, середа – середина, четвер – четвертий, п’ятниця – п’ятий.

     Семиденний тиждень, як проміжна одиниця часу між добою і місяцем, виник у древньому Вавілоні. Її виникнення пов’язане з вірою у магічне число сім – за кількістю видимих небесних тіл (Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Місяць, Сонце). У ті часи дні тижня так і називали: понеділок – день Місяця, вівторок – день Марса і т. д.

ІІІ. Хвилина – вагома одиниця.

Мене в годині шістдесят.

І скільки ж в мене малят.

                    (хвилина)

     Хвилина — невеликий проміжок часу. Коли мова заходить про якусь легку роботу зневажливо кажуть: “хвилинне діло”.

     Лікарі і пілоти, пожежники і сапери зовсім по-іншому ставляться до хвилин. Незмірно високою може стати її ціна. Хвилина зволікання або розгубленості може коштувати дуже дорого.

     Хвилини біжать одна за одною, не зупиняючись. Вони складаються в години, дні і роки. Жодну з них не можна ні догнати, ні повернути назад. Тому кожну хвилинку тре-
ба цінувати і берегти.

 

Для кожного тільки хвилина дана.

Якщо ж завершає годину вона —

У ніч новорічну, в дванадцять годин,

То в інше сторіччя спрямовує плин.

Хай дуже коротка хвилина така —

Віки вона в русі своєму змика .

(С. Маршак)

     З 60 однакових хвилин складається година. Так для всіх людей, крім моряків. Вірніше, крім морських радистів. Від 15-ї до 18-ї і від 45-ї до 48-ї хвилини кожної години радіостанції всіх кораблів, що знаходяться в морі, хоча б у якій точці земної кулі вони перебували, перестають вести передачі. Настають хвилини мовчання. В ці хвилини радисти всіх кораблів, не знімаючи навушників, напружено вслухаються в ефір. Вони чекають, чи не пролунає де-небудь тривожне “ті-ті-ті  та-та-та  ті-ті-ті”- SOS “спасіть наші душі”. Сигнал біди однаковий на всіх мовах світу.

     Хвилина… Здається, невеликий відрізок часу. Але яка значна, яка вагома вона – хвилина сповнена праці мільйонів людей на Землі.

     Запам’ятайте, скільки дає країні лише одна трудова хвилина…

          −  електроенергії – два мільйони шістсот тисяч кіловат – годин;

          −  ковбаси – майже шість тонн;

          −  годинників – сто тридцять три штуки;

          −  холодильників – одинадцять штук;..

     Ці приклади свідчать про те, яка дорога робоча хвилина, як важливо її берегти і правильно використовувати.

     Вироблення вміння організовувати робоче місце і раціонально використовувати час – запорука успішного навчання і продуктивної праці.

     Це питання особливо стоїть зараз гостро: з одного боку, у вас велике інтелектуальне навантаження, з другого – ще далеко не кожен із вас навчився цінувати кожну хвилину, правильно планувати працю. З юних років треба виховувати в собі “чуття часу”, бути зібраним

IV. Календар

     Відгадайте загадку: “Вік – один рік, а нікому вже не потрібний”.

     Так, це календар. Календар є в кожному домі. Він висить на стіні, стоїть або лежить на столі. У кожного з вас на столі є календарик. Роздивіться уважно і скажіть, що ви в ньому бачите. (Відповіді дітей).

     Дні тижня, числа, місяці. Рік складається з 12 місяців, число днів у них коливається від 28 до 31. Відомий російський письменник М. Сладков писав: “Кожен рік ми мандруємо навколо Сонця. Ми летимо на нашій Землі, як на величезній ракеті. На шляху ми перетинаємо 12 місяців – наче 12 різних країн?”

     ( Якщо є модель планетарної Сонячної системи, то демонструємо обертання Землі навколо Сонця ).

     Чи згодні ви із думкою письменника?

     Місяці назвали відповідно до погоди, яка була характерна для даної пори року: січень – сіце мороз, вітер; лютий – лютують завірюхи, морози; березень – починається рух соку по стовбурах беріз; квітень – зацвітають квіти; травень – росте молода трава; червень – червоніють ягоди і т. д.

     Календар (від латинського “календа”, що означає перший день місяця) – система лічення часу, що ґрунтується на періодичності явищ природи, пов’язаних з рухом небесних тіл. Існують різні види календарів: сонячний, місячний, юліанський, григоріанський, астрономічний та інші. Ми користуємося григоріанським астрономічним календарем. Він складається на кожний рік і базується обертанням Землі навколо Сонця. Період її обертання близько 365 діб і 6 год. 9 хв. 9 сек. Календарні роки містять ціле число діб – 365 або 366 (у кожному четвертому році, який називають високосним).

     За календарем можна визначити, якого числа буде неділя чи якийсь інший день тижня, скільки лишилося днів до контрольної або до дня народження. За допомогою календаря можна довідатися, які визначні події відбувалися цього дня  в минулі роки.

     Календар є найстарішим мірилом часу, яке використовує людина.

     Є народний календар – система знань про природу та людське життя, яка спирається на закономірностях природи. В народному календарі відбивається сільськогосподарський досвід, народні звичаї, створені віками норми поведінки людей, правила виховання дітей, біоритми народу, пов’язані з характером місцевості, де протягом віків складається цей календар, відбиваються національні особливості народу. Наприклад, 19 березня в Україні відзначається свято прильоту птахів. За народним повір’ям, саме цього дня прибувають лелеки, несучи на крилах довгождану весну.

     Наведіть приклади свят нашого народу, прикмет та звичаїв, пов’язаних з ними із “Народного календаря” у жовтні місяці.

     Вік – слово, що має кілька значень. І всі вони пов’язані з великими проміжками часу.

     Вік у календарі – це просто сто років. Нині – двадцять перший вік, тобто двадцять перше століття від початку нашого календаря.

     Вік в археології  і геології значно довший і немає певного розміру. Він може тривати тисячі і навіть мільйони років.

     Вік у біології – це строк життя рослин або тварин. Звичайно, тривалість життя різних рослин або тварин, навіть тієї самої породи, неоднакова. Проте в середньому кожна має свій вік. З тварин найдовше живе черепаха.

     А як довідатися скільки дереву років? По річних кільцях. Їх можна побачити на будь-якому пеньку в лісі. Кожен рік дерево росте в товщину, за рік з’являється одне кільце.

     ( За зрізами дерев визначити їх вік).

V. Різноманітність годинників.

Що це за штука,

Що цілий день стука?

Не думає, не гадає,

Тільки хвостиком повиляє,

Під ніс собі чургиче

Та чужий вік ліче.

                          ( Годинник)

Усе життя ходить, а з місця не сходить

                                                   ( Годинник)

     Визначати час нам допомагають годинники. Вони бувають різними.

Спочатку люди вигадали сонячний годинник. Вони робили його на землі. Замість циферблата - майданчик під відкритим небом, замість стержня для стрілок - кілочок. Ходить сонце по небу, а по майданчику тінь іде від кілочка.

     Згодом люди винайшли масляні годинники. У прозорий посуд наливали олію, вставляли плетений шнурок - фітіль. Горить вогонь, і масло потихеньку згоряє. За відмітками на посуді люди дізнавалися, скільки пройшло часу.

     Потім придумали парафіновий годинник. На свічці знизу доверху накреслені смужки. Скільки воску розтане по смужках, стільки минуло годин. Пізніше люди винайшли пісочний годинник, який складався із двох з’єднаних скля­них посудин із вузькою горловиною. В одній частинці - пісок, який пересипається в іншу. Демонструємо дію пісочного годинника.

     Періодичні процеси переливання води з однієї посудини в іншу лежать в основі водяних годинників.

     Згодом люди придумали простий механізм Змайстрували великі механічно годинники, повісили їх на високій вежі. Щогодини ці годинники били, і люди знали, котра година.

     Годинники, якими ми користуємося зараз електронні, вони працюють на батарейках. Також люди користуються наручними механічни­ми годинниками, які потрібно заводити через певний проміжок часу.              ,

     У годиннику є коротка стрілка та довга. Коротка стрілка показує години, а довга - хвилини. Відстань, яку довга стрілка проходить від тієї цифри до іншої, дорівнює 5 хвилинам.

Годинник цокає: тік-так, 

Секунди відбиває в такт.

Що 60 секунд — хвилина,

Вона доволі швидко лине!

Як 60 хвилин мине —

Це вже година промайне.

 

Три стрілки має наш годинник:

Коротша вказує години,

Хвилинна стрілка швидше йде,

В годину - коло обійде!

Але найбільшу швидкість має

Та, що секунди відбиває.

     Сьогодні найбільш використовуваними є такі годинники: механічні, електромагнітні, кварцові, електронні.

Кварцовий годинник зовсім не схожий на годинник — у ньому немає маятника, немає механізму. Швидше він нагадує великий радіоприймач. Кварцовий годинник ще точніший, ніж маятниковий, і помиляється на одну секун­ду протягом 30 років.

Є ще точніший, надточний годинник, у якому помилка в одну секунду набирається лише за тисячу років,— це атомний годинник, найновіше досягнення фізики і техні­ки, надзвичайно складний прилад.

Дуже висока правильність ходу астрономічного годин­ника. Однак встановлений він на астрономічних обсерваторіях.

     Французький вчений Р. Декарт радив морякам брати в плавання півня, щоб по ньому наводити годинник, бо півні співають у певний час перший раз, другий, третій. Бджоли вилітають з вулика і повертаються до нього також у певний час. Відлітають у вирій ластівки, лелеки, журавлі – у свій час кожен вид птахів.

Він має внутрішній годинник

 

     По квітках можна перевіряти го­динник. О п’ятій годині ранку роз­криваються квіти шипшини і маку, о десятій — мати-й-мачухи, а осот в цей час “заплющує очі”. Після по­лудня змикають пелюстки польова гвоздика, очний цвіт. Потім ховають золоті очі кульбаби. О восьмій вечора пахне в повітрі запашним тютюном, а пізніше — матіолою. Соняшник з ранку до вечора водить головою за Сонцем, недарма він навіть схожий на нього.

     Шведський вчений Карл Лінней, якого називають королем ботаніки, любив показувати гостям свій “квіт­ковий годинник”. Ви теж можете мати такий годинник — грядку кра­сивих запашних рослин, що відкривають і закривають квітки в різний час доби.

 

Живі годинники

     Китайські селяни, котрі не мають годинників, визначають час за очи­ма котів. Виявляється, у котів зіниці звужуються і розширюються відповідно до того, як день наближа­ється до вечора. Це відбува­ється регулярно, а тому дос­відчене око, маючи в полі свого зору Мурчика, може досить точно визначити, котра зараз година. Уночі зіниці круглі, до ранку вони стають овальними, їх­ній діаметр поступово зменшується — опівдні за­лишається лише вузенька смужечка. Від полудня до вечора зіниці знову стають овальними.

     Для багатьох проявів життєдіяльності живих організмів характерна повторюваність, періодичність. Так, коли ввечері ми хочемо спати, а в полудень відчуваємо голод, то підкоряємось ми не “металевій коробочці”, яка відлічує час, а власному біологічному годиннику.

     Мільярди років обертається Земля навколо своєї осі і диктує всьому живому розпорядок життя. Візьмемо, наприклад, організм людини. У ньо­му ми не знайдемо жодного органа, робота якого не була б підпорядкована певному ритму. Мозок, легені, органи травлення працюють ритмічно. Проходження поживних речовин через мембрани клітин, зміна тиску очного яблука (через це у неділю вранці ми дивуємось: можна спати, а очі самі відкриваються) — періодичні процеси. Наш організм — система з взаємопов’язаним і взаємообумовленим ритмом роботи різних органів. Те ж можна сказати про всіх, хто живе на Землі.

     Біологічний годинник — це явище, суть якого полягає в здатності живих організмів орієнтуватися в часі відповідно до ритмічності всіх процесів у природі. Біологічний ритм — повторення через певні проміжки часу ін­тенсивності та характеру біологічних процесів та, явищ. Періоди цих пов­торень — від мільйонної долі секунди до кількох років.

     Півня називають живим годинником. Але й ти – теж своєрідний годинник, який природа від народження “завела” на певну роботу. Запам’ятай!

     Мозок найкраще працює з 10 до 12-ї години – не гай часу на щось інше, а уважно слухай учителя на уроках.

     Шлунок найкраще працює о 13-й годині – не забудь у цей час підкріпитися.

     Руки найкраще працюють з 15 до 16-ї години – майструй, допомагай у домі, по господарству.

     Уроки найкраще робити з 16 до 18-ї години: у цей час найкраще працюють усі твої відчуття (зір, нюх, дотик і т. д.).

     Звіряй свій внутрішній “годинник” з годинником звичайним, і тобі все вдаватиметься.

VI. На що ми витрачаємо свій час

       Точно відповісти на це запитання не зможе, напевно, ніхто з нас. Але всі ми точно знаємо одне: час кудись біжить і його катастрофічно ні на що не вистачає. Ми спимо й не висипаємося, багато працюємо й нічого не встигаємо, бігаємо дедалі швидше і все одно відстаємо. Вивчивши особливості сучасного способу життя, французькі дослідники підрахували, як розподіляється час середньостатистичного європейця за 70 років його середньостатистичного життя. Ось деякі дані з того скільки часу нам доводиться:

спати	23 роки
стояти	30 років
сидіти	17 років
ходити	16 років
працювати (виконувати професійні обов’язки)	8-9 років
говорити і слухати розмови інших	2 роки
дивитись телевізор	понад 6 років
готувати їжу	560 днів
причісуватися	108 днів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Двадцять дві хвилини життя забирає година біля телевізора, порахували австралійські вчені. Якщо ж людина дивиться телебачення щодня по кілька годин, житиме на п’ять років менше. Завзяті телеглядачі більше хворіють на діабет, ожиріння та недуги, пов’язані з малою рухливістю. Багато хто їсть шкідливі продукти під час перегляду, тому частіше мають карвєс і проблеми з серцем та судинами.

 

 

 

VII. І дещо з народної мудрості.

     Час придатний для праці, для сівби, для закладання хати, перетворився в уяві стародавньої людини на добрий час, а час, непридатний для роботи, став поганим часом.

     Народ склав багато приказок про добру й лиху годину. Наприклад: “В добрий час сказати, в лихий - змовчати”;  “От лиха година!”;  “В добрий час почати!”.

     Майстер розпочинаючи будівництво нової хати, проказував: “Поможи, Боже, добре почати і добре скінчити, в добру годину, в добру хвилину!”.

     (Учні зачитують прислів’я про час, які підготували)

− Як ти розумієш ці народні прислів’я?

− Найбільша втрата – втрата часу.

− Не тим час дорогий, що довгий, а тим що короткий.

− Час як вода – все йде вперед.

− Час минає, а не вертає.

− Час на часу не стоїть.

− Всі дивляться на час, та час ні на що не дивиться.

− Час з тобою не йде, ти з ним іди.

− Годину втісі, а праці час.

     Як кажуть мудрі люди: “Згаяного часу і конем не доженеш”. Тож не треба його марнувати, бо час і за гроші не купити. А зараз пропоную відгадати загадки по темі нашого заняття, які ви підготовили. ( Діти по черзі читають загазки).

 

1. – Хто біжить бе ніг?

       − Біжить без опочину,

          Не стає ні на хвилину,

          Не старіє, не вмирає,

          А все нищить, забирає?

(Час)

 

2. − Іде роками і все одним слідом.

      − Іде більше нас, а з місця на зрухнеться.

      − Усе життя ходить, а з місця не сходить.

      − Що може в один і той же час стояти, висіти, ходити, лежати, і казати правду?

                                                                      ( Годинник)

 

3. Всю нічбродить навмання,

Прокладає шлях до дня.

Ні електрика, ні час, -

Світить всюди в нічний час.

                           (Місяць)

 

4. Який годинник не має ні одного колеса?

                                  ( Сонячний)

 

5. Не їсть, не п’є, а ходить і б’

                               (Годинник)

 

VIII. Хвилина релаксації “Я люблю Землю”.

     Ми з вами трішки втомилися, і щоб могли мислити далі, нам не завадить хвилина релаксації.

     Учні заплющують очі й подумки повторюють слова за вчителем: “Я люблю Землю, єдину і прекрасну. Рідна земля – найкраща для мене і кожного. Я всім дякую за науку і за навчання. Кожна людина в моєму житті мене чомусь навчає. Усе найкраще у світі робиться для мене в найкращий час. Я веселий і щасливий. Я цілісний і неповторний”.

ІХ. Повторюємо вивчене.

     − Назвіть відомі вам величини. Що вони характеризують?

     − Що означає виміряти фізичну величину?

     − Що показує час? ( Тривалість події).

     − Що означає виміряти час?

        ( Вказати скільки одиниць часу вкладається в проміжок з моменту початку події до її               заваршення).

     − Які вимірювальні прилади вам відомі для вимірювання часу?

     − Назвіть відомі вам одиниці часу.

     − Розгляньте зображені на малюнку годинники (секундоміри) та визначте ціну поділки їх          шкали.

     − Виконайте перетворення:

         604800 с. = … діб(7)

          1 доба     = …с. (86400)

     − Назвіть час, протягом якого планета Земля обертається навколо Сонця. (Рік)

     − Назвіть фази Місяця. (Молодик, перша чверть, повня, остання чверть).

     − Знайди зайве слово.

         Годинник, лінійка, термометр, секунда, компас.

         (Секунда – одиниця вимірювання часу, а не прилад).

     − Годинник відлічує час, який складається в дні, кожен день має свою назву. Згадай їх. А як назвати п’ять днів тижня, не називаючи їх на ім’я? (Позавчора, вчора, сьогодні, взавтра, післязавтра).

Х. Коли це буває?

     1. Чи був такий рік?

     Чи був у минулому столітті такий рік, що коли його записати цифрами й аркуш повернути верхнім краєм униз, то число, яке утвориться, буде показувати той самий рік?

 

                         1961

 Відповідь: 1961 рік. Одиниця при повертанні аркуша

  залишиться одиницею, 6 – перетворюється

  на 9, а 9 – на 6.

 

 

                       1961

 

2. Коли година має менше від 60 хвилин. (коли вона академічна (урок триває 45 хвилин)).

3. У якому році всі чотири цифри змінюються? ( з 1999 на 2000).

4. Який годинник показує правильно час тільки двічі на добу? (коли стоїть).

5. Коли одиниця рівна трьомстам шістдесяти п’яти, п’ятдесяти двом і дванадцяти? (рік, дні,            тижні, місяці).

ХІ. Тестування на відчуття часу.

     Пропоную дітям за командою заплющити очі рівно на одну хвилину. Коли, на їхню думку, хвилина мине, вони розплющують очі і мовчки (щоб не заважати іншим) дивляться на положення моєї руки. Якщо вона піднята вгору, минуло менше хвилини, якщо рука в середньому положенні – це рівно одна хвилина, а якщо опущена, минуло більше хвилини.

ХІІ. Проведемо гру.

1. Вправа “Зупинись мить”.

     За винайдення фотографії у 1839 році, французького фізика Луї Жак Дагера стали називати “людиною, що зупинила мить”. Ось ви бачите картинку із зображенням природи.

          Що зображено на картинці?

          Назвіть фізичні явища, що зображені?

          Назвіть фізичні тіла і речовини з яких вони складаються?

2. Гра “Кроки і терміни”.

     Учень, роблячи кроки по класу, із кожним кроком називає фізичний термін (прилад, явище, одиниці вимірювання…) із теми “Час”.

     Якщо, учень збився, він залишається стояти на тому місці, де зазнав невдачі. Виграє учень, який пройде далі та назве більше фізичних термінів.

 

3. Гра “На яку годину назначили збір?”

     Командир однієї футбольної команди назначив час її збору за допомогою гри. Він засекретив його, записавши на квітці ромашки числа, і  запропонував самим здогадатися час збору і записати його в середині малюнка. (З цією метою діти повинні послідкувати за зміною чисел, записаних на пелюшках ромашки. Починаючи із числа 5 по часовій стрілці, знайти число, за допомогою якого змінюються всі числа. Воно і буде означати час збору команди.)

Відповідь: о 9 годині.

ХІІІ. Крилаті вислови.

1. Знамення часу.

     Вислів походить з Євангелія і вживається у значенні: явище в громадському житті типове для даного часу; основна подія, що провіщає великі зміни.

2. Золотий вік.

     У переносному значенні – щаслива пора, епоха розквіту.

    3.   Інші часи – інші пісні.

     У сучасній літературній мові цей вислів означає виникнення нових ідей, поглядів і т. п. під впливом змін у суспільному житті.

    4.   Спинись хвилино!

     Усьому свій час, і кожна річ має пору під небом.

     Зміст виразу: плинність життя, невідворотність смерті.

XIV. Поетична хвилина “Ода часу’.

     Фізики – це люди, які розуміють гумор, правильно його сприймають, люблять слухати вірші і самі пишуть чудові поезії.

     Поети також віддавали данину фізичній темі. Фізичні поняття, життя і творчість визначних фізиків надихали багатьох поетів. Від союзу фізиків і ліриків народилося не тільки багато цікавих фізичних законів, а і, поетичних відкриттів.

                        (Учні розповідають вірші).

 

                                          О, час!

      Чому ніколи не зупиниться цей Час:

      Побачити майбу3тнє – не для нас?

      А що таке майбутнє? – Лише мить,

      Та, що в сучасне кожну мить летить,

      І так воно злітає раз у раз –

      О, ти не пощадиш нікого, Час!

               Євген Коровін

 

                       На все свій час…

      На все свій час.

      І година своя кожній справі під небом:

      Час родитись і час помирати;

      Час садити і час виривати посаджене;

      Час вбивати і час лікувати;

      Час руйнувати і час будувати;

      Час плакати і час сміятись;

      Час ридати і час танцювати;

      Час розкидати каміння і час каміння громадити;

      Час мовчати і час говорити;

      Час кохати і час ненавидіти;

      Час війні і час миру…

                  З Біблії

 

                       ***

     День за днем, за тижнем тижні –

     Непомітно мине час.

     Різні зміни дивовижні

     Відбуваються круг нас.

         От зима, весна та літо

         Осінь, потім знов зима…

         Сивий час летить над світом,

         І кінця йому нема.

      Кожен місяць, кожну пору

      На землі нове вбрання.

      Й ми самі не ті , що вчора –

      Ми зростаємо щодня. 

                               Наталя Забіла

 

                  ***

     Що таке жити?

     Це дійсність любити,

     Малому радіти,

     Надмірність терпіти,

     Весь час вибирати,

     Постійно шукати,

     Без ліку втрачати…

     Нарешті – кохати!

      Аліна Осіпчук

 

                   ***

    Єдина мить. Коротка мить.

    Яскравий спалах – небуття…

    Майбутнє жде. Минуле спить.

    Що можем ми назвать життям?

    Аліна Осіпчук

 

                     ***

    Біжать секунди і хвилини.

    Для кого вальс, для кого джаз.

    Життя – як вир… В його бистрини

    Ступити можна тільки раз

              Козак В.І.

 

                     ***

     Людські серця – секундоміри,

     Що відміряють біг життя…

     Летять, біжать його пунктири –

     До забуття – без вороття!

            Щасливий той, хто на просторі

            Садив ранети край доріг, -

            Багряні яблука, мов зорі,

            Онукам падають до ніг.

    Людські серця – секундоміри

    Тих золотих, дзвінких хвилин.

    Та обриваються пунктири,

    І  завмирає щастя плин.

           Щасливий той, хто ясну гілку

           Лелів у променях суцвіть…

            Годинник стане, зронить стрілку –

            Садам буяти, людству жить!

    Козак В.І.

 

                          ***

   Так мало для сівби нам дано часу,

   І днів життя такий короткий лік…

 Тож сіймо, сіймо знов – добро й окрасу,

                  Щоб колосились в людях добрий вік!

                        Козак В.І.

 

                              Ще про співуна

                  Справді півень – птиця, що єдина

                  має від годинника ключі,

                  що й спросоння нам, котра година,

                  сповіщає завжди уночі.

                                                     Білоус Д. Г.

 

 

    ***

                   Життя – це мить,

                   Єдина мить у Всесвіті зірок.

                   Вона бринить, вона співа:

                   “До щастя лише крок!”

                   Та нитка рветься і щемить,

                   Її вже не з’єднать

                   Ось і зникає щастя мить,

                   Злетіло – не піймать.

                                                  Ганна Бондарчку

 

                                            ***

                   На вустах уже блищать слова,

                   Вже хвилина тягнеться, як вічність

                   Й сивиною

                   Вітру голова

                   Шелестить дорогами у січні.

                   Світ здається краплею роси.

                   Мить одна –

                             і він розбиться має.

                   Чути як шепочуть голоси.

                   Щось повинно бути…

                   Та немає.

    Дмитро Лазутнін

 

   Секунди, години, дні, роки… звідкись з нескінченної мли майбутнього вони з невідворотною регулярністю напливають на нас, на якусь мить стають “тепер” і назавжди тонуть у нескінченності минулого. Тим дорого ціннішою має бути кожна хвилина буття, тим бережливіше потрібно розпоряджатися своїм часом.

                Знайди час

    Знайди час для молитви: вона є найбільшою могуттю на землі.

    Знайди час для праці: це є найліпшою молитвою для Бога.

    Знайди час для роздумів: вона – криниця сили.

    Знайди час для читання: це – джерело мудрості.

    Знайди час для приязні: вона є дорогою до щастя.

    Знайди час для усмішки: вона – музика душі.

    Знайди час для пожертви: день короткий, щоб бути самолюбом.

    Знайди час для спокою: він потрібен твоїй душі.

    Знайди час для милосердя: це – ключ до неба.

    Зайди час до любові до інших: вона – Богом даний привілей.

Використана література

1. Ульченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля-6. Посібн. Для 6 класу сер. шк. – К.: ВНV, 1996
2. Цимбал Н. М. Основи здоров’я. 5 клас. Посібник для вчителів. – Тернопіль : Навч. книга – Богдан, 2006 – 40с.
3. Козак В. І. Карби на граніті. Поезії. – К.: Рад. письменник, 1965.
4. Кордюкова С. А. Одиниці потрібні всім – К.: Веселка, 1975.
5. Бережливі на марші: Збір. Упор. Парамонова О. І. – К.: Молодь, 1984
6. Сапожников Л. О. Силуети винахідників. Наук. – худож. кн.: Для серед. та ст. шк. віку. – К.: Веселка, 1987.
7. Фізика. Астрономія: Проб. підручник для 7 кл. серед. шк. – 2-ге вид./ за ред. проф. О. І. Тоугайова – К.: Освіта, 1995.
8. Смирнов В. А. наукова популяризація на уроках фізики в основній школі. “Школа для вчителя”, випуск 37// фізика в школах України. – 2012. - №13-14
9. Народ скаже – як зав’яже: Укр. нар. прислів’я, приказки, загадки, скоромовки. Для серед. шк. віку/Упор. та передм. Н. С. Шумади. – К.: Веселка, 1985