Фізичний ярмарок для учнів 7 класів

Управління освіти, молоді та спорту

Корецької райдержадміністрації

Старокорецька ЗШ І-ІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фізичний ярмарок для учнів

7 класу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2015

 

 

Підготував Сімчук В. Є., вчитель математики і фізики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для позакласної роботи з фізики відносять усі добровільні заняття, які проводять у позаурочний час у школі або поза школою. Добре організована й уміло поставлена позакласна робота – один з найефективніших засобів пробудження і підтримання в учнів інтересу до фізики. Це робота спрямована на задоволення інтересів і запитів учнів, дає їм цікаве, змістовне і корисне дозвілля. Позакласна робота сприяє підвищенню математичної і фізичної культури учнів, розвиткові їх мислення, і взагалі, тих якостей, сукупність яких називається фізичними і математичними здібностями. Значну роль відіграє позакласна робота і для набуття організаторських навичок, ініціативності, самостійності тощо. До участі в позакласних заходах можна залучити не тільки тих учнів, які добре знають математику та фізику, а й тих, які на уроках пасивні, але мають артистичні здібності, добре малюють, танцюють, співають тощо.

Гра – це творчість, гра – це праця. У процесі гри у дітей формується звичка зосереджуватись, мислити самостійно, розвивається увага, уява, прагнення до знань. Захопившись учні не помічають, що вчаться: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, фантазують.

Пропонується сценарій свята фізики.

 

Тема: Народні міри величин.

Мета: Ознайомити учнів з народними мірами довжини, маси, часу, систематизувати знання учнів про одиниці вимірювання величин; розвивати в учнів логічне мислення, зв’язне мовлення, спостережливість та пам’ять.

Обладнання: таблиця-тлумачний словник, порівняльні таблиці міри довжини, міри маси, прислів’я, ребуси, дитячі вироби, вишиті рушники.

 

 

Хід свята

Звучить музика. Всі заходять до святкової зали.

На сцені три імпровізованих крамниці, прикрашені рушниками. Біля крамниць учні – продавці одягнені в національні костюми. По ходу свята кожна крамниця, по черзі, починає працювати.

 

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Учитель:     

            Увага! Увага!

Спішіть, поспішайте,

Господарі й гості,

Глядіть не минайте,

На ярмарок прошу гуртом, поодинці!

Чекають на вас там чудові гостинці!

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим здивувати і є що придбати.

Тут щедрі дарунки із саду, городу,

Тут пісня і торти усім в нагороду.

Тут свято умільців, ні з чим не зрівняних,

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Мерщій, на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте, співайте.

 

Ведучий: Ярмарок у нас сьогодні не зовсім звичайний, а фізичний. Ми будемо подорожувати крамницями мір.

Учень:

І сувора, й солов’їна

Фізика – країна.

Праця тут іде завзята,

Вмій лиш вправно рахувати.

Ледарів у нас немає,

Хто руки не піднімає!

Вирушаємо ми в путь:

Нас цікаві речі ждуть.

Ведучий: Розпочинаємо знайомитися з народними одиницями вимірювання величин. Підходимо до першої крамниці вимірювання величин. Це крамниця мір маси.

• Уважно подивіться і скажіть, з якими мірами нам доведеться зустрічатися?..
• Які ви знаєте міри маси?

Відчиняємо крамницю. Учні по черзі розпочинають представляти «товар» своєї крамниці, а саме таблицю мір маси, цікаві історичні довідки, загадки, байку та ярмарковий танок.

 

ТАБЛИЦЯ МІРИ МАСИ

1 золотник = 4,27 г

1 гривня = 1 фунту = 409,51 г

1 пуд = 40 гривень (або 16 кг)

1 корець = 1 ц

1 ласт = 72 пуди

1 гилетка = 25 кг

1 лот = 12,8 г

1 доля = 44, 43 мг

1 унція = 28,3 г (1 аптекарська унція = 31,1 г)

Перед вами таблиця народних мір маси. У давнину міра маси часто збігалася з мірою вартості товару – з грошовою одиницею. На Русі основною одиницею маси була гривня, водночас і грошовою одиницею також.

Гривня – злиток срібла, маса якого наближено дорівнювала фунту, або 96 золотникам. У другій половині XIII століття гривню почали рубати навпіл. Новий злиток назвали рублем (карбованцем), який з XV століття став основною грошовою одиницею. У XVI столітті була випущена маленька монетка, яка дістала назву копійки.

Пуд введено в XII столітті – означає вага або важкий. Пудами міряли тільки зерно.

Золотник – одиниця маси, походить від золотої візантійської монети, що важила близько чотирьох грамів. Золотниками вимірювалась маса золотих виробів, чай, перець. Не даремно існувало прислів’я «Мал золотник, да дорог».

Фунт – походить від латинського слова «пандус» - вага, гиря. Від маси гирі, якою колись користувались і пішла величина фунта. У нас, в Україні, фунт залишився лиш у висловах: «Він дізнався почім фунт лиха» - так кажуть про людину, яка зазнала багато горя.

Пропонуємо на згадку купити такі задачі:

1. Що важче – пуд заліза чи пуд вати?
2. 100 курей за 100 днів з’їли 100 пудів зерна. Скільки пудів зерна з’їдять 10 курей за 10 днів?
3. У мішку 100 кг зерна. Як поділити це зерно на дві частини так, щоб в одній було на 20 кг більше, ніж у другій?
4. За який проміжок часу можна з’їсти пуд солі, якщо кожен день з’їдати по 10 г?

 

БАЙКА

Йшли пустелею два віслюки. Один віслюк ніс мішок – 5 пудів солі, а другий – 5 пудів вати. Було дуже спекотно. Вони стомилися, і побачивши річку, разом із ношею кинулисьу воду. Після купання віслюки вирушили далі. В одного ноша стала легшою, а в іншого навпаки. Чому?

 

ЯРМАРКОВИЙ ТАНОК

 

Ведучий: Відчиняємо другу крамницю з календарями і годинниками.

Учні другої крамниці по черзі розпочинають знайомити нас зі своїм «товаром».

Ми звикли до годинника. І нам не віриться, що був час, коли люди не знали його. А такий час був. Наші далекі предки розпізнавали тільки ніч, ранок, день і вечір. Потім час почали вимірювати довжиною тіні. Знайшлися винахідники. На рівному відкритому для  сонця майданчику вони вкопали палицю, обвели колом і стали уважно спостерігати за рухом тіні від неї. Так почалася історія годинника.  Першими були сонячні годинники. За переказами, перший механічний годинник з’явився 996 року в давньому місті Магдебурзі. На початку XVI століття нюрнберзький винахідник Петер Генлейн змайстрував кишеньковий годинник. Через півстоліття винайшли хвилинну стрілку, а через  200 років – секундну.

Антимагнітні, електронно-механічні і навіть атомні – яких тільки годинників немає тепер!

Прикладіть до вуха годинник. «Тік – так, тік – так», - вицокує він. А скільки розповів би цікавого цей лічильник часу, якби міг! Чи не правда?

Цікаве про календар стародавніх слов’ян. Понад вісімдесят років зберігається у Київському історичному музеї глечик, знайдений біля с. Ромашки на Київщині, з хитромудрою в’яззю на ньому. Зигзагоподібні, схожі на злами блискавиць, лінії, квадратики, клини повторюються у ритмі, не властивому звичайному орнаменту. Тривалий час ніхто не здогадувався, що оті візерунки мають смисл.

Але вчені все-таки розшифрували цей «орнамент». На глечику зображено своєрідний, один з найдавніших, слов’янський календар. Образні, старанно виконані малюнки свідчать про високий рівень культури східних слов’ян у глибоку давнину.

 

ПЕРЕВІРИМО, ЯК ВИ ЗНАЄТЕ МІРИ ЧАСУ

1. Яким одним словом можна назвати ранок, вечір, ніч? (доба)
2. Дуб – довговік. На ньому 12 гілок, на кожній гілці 4 гнізд, а в кожному гнізді по 7 яєць, кожне яйце має ім’я. Що це? (рік, місяць, тижні, дні)
3. 52 орли, а тільки одне яйце знесли? (тижні і рік)
4. На початку товстий, протягом року худне, а на кінець року зовсім зникає. (відривний календар)
5. 7 братів, віком рівні, іменами різні. (дні: понеділок, вівторок, …)
6. 12 братів один за одним ходять, один одного не обходять. (місяці)
7. У книжці 6 сторінок, сьома золота. (дні тижня)

 

МУЗИЧНА ПАУЗА

 

Ведучий: Яка ж у нас наступна крамниця? Міри довжини.

Учні розпочинають своє представлення крамниці з питань та відповідей.

Які наближені давні міри довжини вам відомі з літератури, історії?

«Крик вола» або «крик корови» (відстань, на якій чути крик тварини; «бука» (відстань, на якій людина перестає бачити роги вола); «стріла» (відстань, на яку летить стріла); «люлька» (відстань, яку проходить корабель за нормальної швидкості за час, поки моряк курить люльку) тощо.

 

 

ТАБЛИЦЯ МІРИ ДОВЖИНИ

               1 верста = 1,07 км

1 сажень = 2,13 м

1 аршин = 71,12 см

1 вершок = 4,45 см

1 лікоть = 56 см

1 ярд = 90 см

1 фут = 30 см

1 п’ядь = 20 см

1 дюйм = 2,5 см

1 географічна миля = 7,42 км

1 миля = 1609 м

1 морська миля = 1,85 км

1 кабельт = 185 м

У різних народів за різних часів існували свої міри довжини. У стародавніх арабів, наприклад, найменшою мірою довжини був поперечник макового зерняти.

На початку XI століття англійський король    Генріх І видав грамоту про міри довжини. В ній говорилось, що віднині зразком міри служитиме рука і ступня його королівської величності. Такий наказ нікого не здивував, бо в ті часи населення вимірювало довжини за довжиною власних рук та ніг – ліктями та футами.

Лікоть – міра довжини, що дорівнювала відстані від ліктя до кінця середнього пальця правої руки, - прийшов у Європу разом з арабами в раннє Середньовіччя.

Фут – у перекладі з англійської означає «ступня».

Ярд – за однією з легенд, ця відстань дорівнює відстані від носа короля Генріха І  (1001 рік) до кінця середнього пальця його витягнутої руки. За іншою легендою, цій відстані дорівнювала довжина меча Генріха І. Англійський король повелів зробити лінійку, довжина якої відповідала 1 ярду (90 см). Ярдами вимірювали довжину тканини в сувої, середні і короткі спортивні дистанції.

Сажень – від слова «саджати» (малось на увазі саджати молоді деревця). Нині його використовують, як інструмент для вимірювання земельних ділянок.

Верста – давня міра великих відстаней, якою користувалися в Росії, Білорусії, Україні, Польщі. Різного часу верста мала різну міру від 500 до 1000 сажень.

Із усіх мір найпоширенішою мірою був аршин. Прийшов він на Русь 500 років тому з далеких східних країн, які продавали найтонший китайський шовк, індійську парчу, оксамит. Міряли тканину аршинами, натягуючи на власну руку до плеча. Але на свій аршин продавати заборонили і дозволили користуватися «казенним» аршином – лінійкою довжиною 75 см.

Дюйм – від голландського «дюйм» (великий палець). 700 років тому в Англії видали закон, який встановив, що дюйм – це довжина трьох сухих зерен ячменю. Нині дюйм, як міра довжини, залишився в деяких галузях техніки.

Ведучий:

УВАГА!!! УВАГА!!!УВАГА!!!

МЕРЩІЙ НА ВІКТОРИНУ ПОСПІШАЙТЕ!

ПОРАДУЙТЕ НАС СВОЇМИ ЗНАННЯМИ!

ПРИЗИ Й ПОДАРУНКИ ОСЬ ПЕРЕД ВАМИ!

(Взяти участь у вікторині запрошуються гості – учні старших класів)

 

 

Запитання вікторини:

 

1. Хто перший виміряв довжину меридіана? (Грецький математик Ератосфен, 200 років до нашої ери. Довжина меридіана за його вимірами дорівнювала 250000 стадій, або 47440000 м, замість 40000000 м).
2. Де вперше було прийнято метричну систему мір? (У Франції, 7 квітня 1795 року).
3. Хто запропонував термін «метр» для позначення одиниці довжини? (Польський учений Станіслав Пудловський, професор Краківського університету).
4. Хто і коли звернувся до вчених усього світу із закликом переглянути основи метричної системи для того, щоб вона стала міжнародною? (Петербурзька академія наук у 1869 році).
5. Хто з великих російських математиків першої половини XIX століття увів у своєму підручнику метричну міру, що було однією з причин затримки його друкування на 86 років?                                       (М. І. Лобачевський у своєму підручнику геометрії 1823 р. Підручник вийшов з друку в 1909 р.).

Ведучий: На доброму ярмарку ви побували, навчались, співали, сміялись і танцювали. Сподіваюсь, вам сподобалось.

Ярмарок закінчує свою роботу. До побачення! До нових зустрічей!