Фізкультхвилинка «Пишемо літопис» (розминка для рук) та повідомлення Писемні джерела 5 кл НУШ Вступ до історії та громадянської освіти

Фізкультхвилинка «Пишемо літопис» (розминка для рук)

  Перенесемося до Києво-Печерського монастиря і бачимо за роботою Нестора, відомого літописця. Спробуємо і ми докласти зусиль до написання його літопису.  Перш ніж починати літописець вибирав собі гусине перо, яким писав, давайте оберемо й ми. Вибрали, тоді починаємо.  Правою рукою ретельно виводимо першу літеру. У стародавніх книгах вона прикрашалась орнаментом та малюнками. Тепер обережно вмокнемо наше перо в чашу з чорнилом і поволі, щоб не пошкодити літопис, продовжимо писати. Вправні літописці писали і лівою рукою. Спробуємо і ми. Добре, а тепер поставте свій підпис на літописі, виводячи його двома руками. Тепер справді можна переконатись, що ви вправні літописці.

ДОДАТОК

Писемні джерела

Писемні джерела, які історики називають документами,  бувають різноманітними. Серед них важливе місце посідають хроніки і літописи. Пригадайте, хто був автором літопису «Повість минулих літ»?

Учитель

Найвідоміший літописець Русі-України є чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, який є автором та упорядником «Повісті минулих літ» (фото).

Згодом до писемних джерел історики стали відносини закони, листи, різноманітні угоди, журнали, мемуари, щоденники, літературні твори. 

?    Чому не всі написи історики використовують як писемні джерела?

       Чому не завжди ми можемо вірити стародавнім писемним джерелам?   

Робота з поняттями (учні записують поняття в зошит)

Літопис – послідовний запис історичних подій з року в рік, «з літа в літо», як тоді казали.

?       Чому саме ченці писали літописи?

Про що можна дізнатися з історичних джерел.

Пам’ятка «Як працювати з текстом історичного джерела?»

1. Прочитайте документ.

2. Чи відомо, хто є його автором?

3. Про яку історичну подію або явище розповідає документ?

4. Чи відома нам дата його написання?

 5. Чи має документ конкретного адресата?

 6. Визначте в тексті джерела: про що дізнались;  що найголовніше в тексті; що слід запам'ятати.

7. Складіть запитання до тексту історичного джерела, починаючи їх словами «чому», «з якою метою», «як».

 8. Зробіть висновки.

Робота з історичним джерелом

Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

Повість минулих літ

«У рік 1015. Преставився великий князь руський Ярослав Мудрий … А коли ще він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одхо­джу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і ді­дів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А Святос­лаву даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяслав, а Ігорю — Володи­мир, а В’ячеславу — Смоленськ».

Ітак розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього уділу…

Сам же був слабий… Отож приспів [йому] кінець життя, і оддав він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу першої неділі посту…»

Запитання

1. Чого навчає Ярослав Мудрий своїх синів?

2. Про що ми дізнались з історичного джерела?

Проблемне завдання 

Розгляньте зразки писемних iсторичних джерел.  Що, на вашу думку, викличе труднощi в тих, хто вивчатиме цi документи?