ОЛЕСЬКИЙ

ОЛЕСЬКИИ ЗАМОК

На високому схили якого над заболоченими луками самотньо височЈЕ могутня твердиня — ОлеськиЙ замок. Старовинний замок був побудований на початку 14      Вважають, що замок спорудив один i3             Галицько-Волинського князя          Львовича.

Перша письмова згадка про Олеський замок дату€ться 1327 р., коли BiH перейшов у сина мазовецького князя Тройдена i руськоТ княжни MapiT. запросили бояри на Галицько-Волинський князвський престол п'сля того, як згас  Романовичћв. Ця дата ДОЗВОЛЯЕ припустити, що замок побудував один

3i       галицько-золинського князя Львовича —           або Лев.

Протягом столјть замок зазнав  етап(в ремонтнореставрацћйних p06iT. Головнћ вельнћ роботи провели XVl — на початку XVll ст., коли замком володЈв 1ван Данилович. Саме при ньому замок перетворився не лише

p06iT провели й          XVl[ ст., коли споруди викупив польський король Ян Собеський. Певне    велося у XVlll,         XlX i в 30-х рр. ХХ ст. Але          стали роботи 1960-1970 рр.: Олеський замок набрав того вигляду, який BiH мав  XVlll ст.

Оборонн(            нижньоТ ча-стини замку мистецьки поеднано з надбудованими над ними житловими, представницькими та доОвальний у замок мае два          крила — i що по€днуються вТзною триповерховою вежею i прибудованим до нет з         двоповерховим кор-

ОЛЕСЬКИЙ

Якщо в'Тзна вежа една€ обидва крила замку, то BHYTpiLUH€ подвђ)'я (дитинець) Тх розмежову€ — з дитинець замика€ кам'яний мур i дерев'яна галерея, з я кот краевиди на парк, став, Олесько i гори Вороняки. У крила замкова криниця; глибина сягала колись 42 м.

Над в'Тзною брамою вмонтовано рћзьблений з каменю великий головами двох оскалених химер. У   барельефа розташований круглий щит з картушевим обрамленням, який два ангели. Поле щита чотири частини, у кожну вмонтовано зображення родинних rep6iB Олеського замку. У         — Сас i Tonip, у      Гербурт i Корчак. утримують картуш гербового зображення, стоять на двох лежачих левах, — символах сили й Бог Отець у   трима€ яблуко — символ       Божих, а правиця   людей            Тх порушення. Зображення Всевишнього

— такий був задум: Бог Е Життя, Правда, Сила i Любов.

Цей барельеф вмонтували замовлення 1вана Даниловича реконструкцй' Олеського замку в

— на початку XVll ст. Незважаючи на те, що час i  явища дещо згладили зображення, все одно барельф напрочуд добре, i кожен, хто входить на замку, ЗУПИНЯЕТЬСЯ, щоби його

оглянути.

Протягом         замок зазнав eTaniB   ремонтно-реставp06iT. роботи провели       XVl — на початку XVll ст., коли замком 1ван Данилович. Саме при ньому замок перетворився не лише на магнатську а й став потужною твердинею. Великий обсяг            p06iT провели й      XVll ст., коли споруди викупив польський король Ян Собеський. Певне             велося у XVIll,        XlX i в 30-х рр. ХХ ст. Але найбјльшими стали роботи 1960-1970 рр.: Олеський замок набрав того вигляду, який BiH мав прик(н_ i XVlll ст.

060poHHi           нижньоТ частини замку мистецьки поеднано з надбудованими над ними житловими, представницькими та доОвальний крила що поеднуються вТзною триповерховою вежею i прибудованим до нет з     двоповерховим корпусом.

0cH0BHi роботи в замку та створення у ньому музейноТ експозицЙ' завершились у 1975 р. У замку було створено музей«Олеський замок» та галереТ мистецтв. В галереТ зћбрано понад п'ятсот TBOPiB живопису, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва    УкраТни X-XVlll ст. kpiM p06iT i3 облаштування замку музейноТ експозиц(Т, велися роботи    з реконструкцЈТ садовопарковоТ системи. З одного боку замку           парк, з            — фруктовий сад. Сьогоднћ туристи мають оглянути замок як зовнћ, так i           а також прогулятися парковими стежками. У пћдвалах замку ресторан «Гридниця», який СПРИЯЕ роботам по гарного стану замку.

П!ДГОРЕЦЬКИЙ

замок — шедевр XVll             один i3 3aMkiB УкраТни в           ренесанс, який за    не поступаеться французькому Версалю. Розташований BiH у сел(

област(. Разом з Олеським i замками замок включений у популярний туристичний маршрут, так звану «Золоту пћдкову

ПосполитоТ лад. До

люди: apxiTekTop Лавасер де

За формою замок е схожим на квадрат, довжина котрого становить близько ста метрћв. З та пгвденноТ сторгн споруду оточують Це приклад але дуже вдалого поеднання замку 3i спорудами оборонного характеру. З захисту, навколо замку вирито глибокий piB. Е двЈ оздоблен( велим? арки з двома колонами, що при в'Тзд[ а своТм пишним обрамленням.

1сторики датують цю пам'ятку 1530 роком i сходяться на тому, що на сучасноТ споруди       колись древнј 060poHHi що замок отримав назву завдяки тому, що першими його власниками була родина

Аква. PeM0HTHi роботи велись близько П'ЯТИ P0kiB, ОСНОВНИМИ виступали цегла та kaMiHb.

З великою честю в 1646 вступив на замку король Посполитот Владислав Четвертий. На жаль, визвольна

Богдана Хмельницького не принесла замку хорошого, адже йом

П]ДГОРЕЦЬКИЙ

в Mipi було завдано збиткћв. PeM0HTHi роботи розпочав новий власник  замку, який, до слова, отримав його в подарунок. СерйозноТ шкоди знову замку завдали татарських орд.

Нелегко прийшлось замку в педвох Свћтових ВОЕН. Наприклад, ВОЕННОГО 1915 року BiH слугував перебування австро-угорського корпусу номер 5. замок неодноразово був на повного знищення радянською армкю, проте чудом залишався Замок у во€ннЈ роки неодноразово грабували, вивозячи в pi3Hi частини Европи безекспонати. До початку ДругоТ CBiTOBOT замок був облаштований, як музей княжоТ родини але з початком бойових велика частина була вивезена.

У 1956    сильнот побезповоротно знищились залишки колишнього помпезного декору — MapMypoBi написи та      стел(