Фольклорний виступ "Як козаки отамана вибирали"

КЗ «Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1»

 

 

 

 

 

Як козаки отамана вибирали (Фольклорний виступ за мотивами творчості Петра Ребра)

 

 

 

                                                                                                           Підготувала

                                                                                                                            Учитель української мови

                                                                                                                             І літератури

                                                                                                                            Латиш

                                                                                                                           Тетяна Анатоліївна

 

 

 

 

 

 

 

                                               2019 рік

                                     Картина 1

(   На сцені декорація: українська хата, садок. Коло хати сидить на колоді дід, поряд хлопчик років 10-12. Розмовляють)

Дід: Ні, не ті зараз люди! Якісь нудні, похмурі!

Хлопчик: А що, діду, раніше веселіші були?

Д.:Авжеж! Особливо запорожці – ну й народець !

Х.: А ви їх знали?

Д.:Чому ж не знати! Я сам був запорожцем. Знав ще отамана Сірка.  Сміливими і безстрашними були славні лицарі землі нашої. Жарт любили і влучне слово.

Х.: Так що ж, козаки ніколи й не журилися?

Д.: Чому ж! Якось підізвав один запорожець сліпого кобзаря: «Заспівай, діду, нашу пісню!. Заспівав йому кобзар запорозької: «Ой проїжджає та по Україні та козаченько Швачка». Козак слухав- слухав, і раптом слізьми залився: «Це ж наша козацька пісня! Це ж не пісенька, а щира правдонька! Як жили На Дніпрі За порогами козаки, як простий народ від панів захищали, як віру християнську від бусурманів захищали…».

Ох, онучку, наче знову я молодий, наче знову бачу своїх побратимів…

 

                                                     Картина 2

Декорація ( елементи Запорозької Січі, на сцені козаки)

Козак 1: Ох і нудно, панове браття. Давно в походи не ходили (чутно, що хтось хропе).

Джура тріпає сплячого козака за шаровари:

• Біда, біда! Ідуть татари!

Козак2 :

    А багато, джуро, чуєш?

Джура:

Кажуть, що не менше ста!

Коз2.: Так чого ж ти галасуєш?

Саме снилася кума…

І приніс тебе неситий!

От коли їх буде тьма,

Дозволяю розбудити.

Козак Прудивус:

Так ми й мохом від нудьги візьмемося. Отаман не хоче вести нас у похід. Все говорить, що не час. А прокляті бусурмани на землі наші нападають, люд християнський у полон забирають, грабують та убивають, а ми сидимо та куліш їмо. Треба вибирати отамана сміливого та справедливого.

( Гомін, голоси, суперечки)

• Головатого отаманом!
• Заплюйсвічку давай!
• Миколу Пушкаря!
• Гната Голого!

(Козаки бють у литаври,звідусіль поспішають на майдан запорожці. Стають колом)

Козак Тягнирядно:

• Дозвольте, браття, мені річ держати.   Петра Довбиша на отамана треба. Він чесний і сміливий ( чутно, що козаки схвалюють кандидатуру Довбиша). Тримай, пане-отамане, булаву козацьку.

Довбиш: 

• Ні, не достойний я, браття, бути отаманом!

Тягнирядно:

• Тримай, вражий сину!

Довбиш:

• Ні, козаки, не можу!

Тягнирядно:Тримай, отамане!

Довбиш:

 Беру цю булаву, та обіцяю бути чесним та справедливим отаманом. Обіцяю боронити землю нашу від ворогів.

( козаки по черзі виходять із кола та дають настанови отаману)

Козак 1:

Пане отамане! Щоб більш за все любив свободу

І пісню, що співала мати.

Щоб за отецький край охоче

Міг живота свого віддати.

Козак 2:

Щоб шаблю добре вмів тримати

І не давав нікому спуску,

Щоб шаткував так супостатів,

Як восени баби капусту.

Козак3:

Щоб був і чесним , і правдивим,

Та ще й веселим, всім на втіху,

Щоб як котрусь розкаже байку –

Усі качалися від сміху.

Козак4:

Виполюй панство, мов бурян,

Горою стій за віру.

Шануй не гроші, не жупан,

А душу чесну й щиру.

Козак5:

І щоб не скоїлось, яка

Нас не спіткала б доля,

Знай, що повік для козака

Найбільше щастя – воля.

Бо воля – це життя, це рух

(не метушня вертепна),

Це ніжна пісня, гордий дух

І усмішка дотепна.

Звучить козацький марш. Козаки танцюють танок зі списами.

Отаман :

Козаки, шикуйтесь до походу! За віру християнську! За Матінку нашу, за Україну!