КЗ «Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1»
Як козаки отамана вибирали (Фольклорний виступ за мотивами творчості Петра Ребра)
Підготувала
Учитель української мови
І літератури
Латиш
Тетяна Анатоліївна
2019 рік
Картина 1
( На сцені декорація: українська хата, садок. Коло хати сидить на колоді дід, поряд хлопчик років 10-12. Розмовляють)
Дід: Ні, не ті зараз люди! Якісь нудні, похмурі!
Хлопчик: А що, діду, раніше веселіші були?
Д.:Авжеж! Особливо запорожці – ну й народець !
Х.: А ви їх знали?
Д.:Чому ж не знати! Я сам був запорожцем. Знав ще отамана Сірка. Сміливими і безстрашними були славні лицарі землі нашої. Жарт любили і влучне слово.
Х.: Так що ж, козаки ніколи й не журилися?
Д.: Чому ж! Якось підізвав один запорожець сліпого кобзаря: «Заспівай, діду, нашу пісню!. Заспівав йому кобзар запорозької: «Ой проїжджає та по Україні та козаченько Швачка». Козак слухав- слухав, і раптом слізьми залився: «Це ж наша козацька пісня! Це ж не пісенька, а щира правдонька! Як жили На Дніпрі За порогами козаки, як простий народ від панів захищали, як віру християнську від бусурманів захищали…».
Ох, онучку, наче знову я молодий, наче знову бачу своїх побратимів…
Картина 2
Декорація ( елементи Запорозької Січі, на сцені козаки)
Козак 1: Ох і нудно, панове браття. Давно в походи не ходили (чутно, що хтось хропе).
Джура тріпає сплячого козака за шаровари:
Козак2 :
А багато, джуро, чуєш?
Джура:
Кажуть, що не менше ста!
Коз2.: Так чого ж ти галасуєш?
Саме снилася кума…
І приніс тебе неситий!
От коли їх буде тьма,
Дозволяю розбудити.
Козак Прудивус:
Так ми й мохом від нудьги візьмемося. Отаман не хоче вести нас у похід. Все говорить, що не час. А прокляті бусурмани на землі наші нападають, люд християнський у полон забирають, грабують та убивають, а ми сидимо та куліш їмо. Треба вибирати отамана сміливого та справедливого.
( Гомін, голоси, суперечки)
(Козаки бють у литаври,звідусіль поспішають на майдан запорожці. Стають колом)
Козак Тягнирядно:
Довбиш:
Тягнирядно:
Довбиш:
Тягнирядно:Тримай, отамане!
Довбиш:
Беру цю булаву, та обіцяю бути чесним та справедливим отаманом. Обіцяю боронити землю нашу від ворогів.
( козаки по черзі виходять із кола та дають настанови отаману)
Козак 1:
Пане отамане! Щоб більш за все любив свободу
І пісню, що співала мати.
Щоб за отецький край охоче
Міг живота свого віддати.
Козак 2:
Щоб шаблю добре вмів тримати
І не давав нікому спуску,
Щоб шаткував так супостатів,
Як восени баби капусту.
Козак3:
Щоб був і чесним , і правдивим,
Та ще й веселим, всім на втіху,
Щоб як котрусь розкаже байку –
Усі качалися від сміху.
Козак4:
Виполюй панство, мов бурян,
Горою стій за віру.
Шануй не гроші, не жупан,
А душу чесну й щиру.
Козак5:
І щоб не скоїлось, яка
Нас не спіткала б доля,
Знай, що повік для козака
Найбільше щастя – воля.
Бо воля – це життя, це рух
(не метушня вертепна),
Це ніжна пісня, гордий дух
І усмішка дотепна.
Звучить козацький марш. Козаки танцюють танок зі списами.
Отаман :
Козаки, шикуйтесь до походу! За віру християнську! За Матінку нашу, за Україну!