Фольклорний виступ "Як козаки отамана вибирали"

Про матеріал
театральне дійство "Як козаки отамана вибирали" за мотивами творчості Петра Ребра
Перегляд файлу

КЗ «Веселівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1»

 

 

 

 

 

Як козаки отамана вибирали (Фольклорний виступ за мотивами творчості Петра Ребра)

 

 

 

                                                                                                           Підготувала

                                                                                                                            Учитель української мови

                                                                                                                             І літератури

                                                                                                                            Латиш

                                                                                                                           Тетяна Анатоліївна

 

 

 

 

 

 

 

                                               2019 рік

                                     Картина 1

(   На сцені декорація: українська хата, садок. Коло хати сидить на колоді дід, поряд хлопчик років 10-12. Розмовляють)

Дід: Ні, не ті зараз люди! Якісь нудні, похмурі!

Хлопчик: А що, діду, раніше веселіші були?

Д.:Авжеж! Особливо запорожці – ну й народець !

Х.: А ви їх знали?

Д.:Чому ж не знати! Я сам був запорожцем. Знав ще отамана Сірка.  Сміливими і безстрашними були славні лицарі землі нашої. Жарт любили і влучне слово.

Х.: Так що ж, козаки ніколи й не журилися?

Д.: Чому ж! Якось підізвав один запорожець сліпого кобзаря: «Заспівай, діду, нашу пісню!. Заспівав йому кобзар запорозької: «Ой проїжджає та по Україні та козаченько Швачка». Козак слухав- слухав, і раптом слізьми залився: «Це ж наша козацька пісня! Це ж не пісенька, а щира правдонька! Як жили На Дніпрі За порогами козаки, як простий народ від панів захищали, як віру християнську від бусурманів захищали…».

Ох, онучку, наче знову я молодий, наче знову бачу своїх побратимів…

 

                                                     Картина 2

Декорація ( елементи Запорозької Січі, на сцені козаки)

Козак 1: Ох і нудно, панове браття. Давно в походи не ходили (чутно, що хтось хропе).

Джура тріпає сплячого козака за шаровари:

  • Біда, біда! Ідуть татари!

Козак2 :

    А багато, джуро, чуєш?

Джура:

Кажуть, що не менше ста!

Коз2.: Так чого ж ти галасуєш?

Саме снилася кума…

І приніс тебе неситий!

От коли їх буде тьма,

Дозволяю розбудити.

Козак Прудивус:

Так ми й мохом від нудьги візьмемося. Отаман не хоче вести нас у похід. Все говорить, що не час. А прокляті бусурмани на землі наші нападають, люд християнський у полон забирають, грабують та убивають, а ми сидимо та куліш їмо. Треба вибирати отамана сміливого та справедливого.

( Гомін, голоси, суперечки)

  • Головатого отаманом!
  • Заплюйсвічку давай!
  • Миколу Пушкаря!
  • Гната Голого!

(Козаки бють у литаври,звідусіль поспішають на майдан запорожці. Стають колом)

Козак Тягнирядно:

  • Дозвольте, браття, мені річ держати.   Петра Довбиша на отамана треба. Він чесний і сміливий ( чутно, що козаки схвалюють кандидатуру Довбиша). Тримай, пане-отамане, булаву козацьку.

Довбиш: 

  • Ні, не достойний я, браття, бути отаманом!

Тягнирядно:

  • Тримай, вражий сину!

Довбиш:

  • Ні, козаки, не можу!

Тягнирядно:Тримай, отамане!

Довбиш:

 Беру цю булаву, та обіцяю бути чесним та справедливим отаманом. Обіцяю боронити землю нашу від ворогів.

( козаки по черзі виходять із кола та дають настанови отаману)

Козак 1:

Пане отамане! Щоб більш за все любив свободу

І пісню, що співала мати.

Щоб за отецький край охоче

Міг живота свого віддати.

Козак 2:

Щоб шаблю добре вмів тримати

І не давав нікому спуску,

Щоб шаткував так супостатів,

Як восени баби капусту.

Козак3:

Щоб був і чесним , і правдивим,

Та ще й веселим, всім на втіху,

Щоб як котрусь розкаже байку –

Усі качалися від сміху.

Козак4:

Виполюй панство, мов бурян,

Горою стій за віру.

Шануй не гроші, не жупан,

А душу чесну й щиру.

Козак5:

І щоб не скоїлось, яка

Нас не спіткала б доля,

Знай, що повік для козака

Найбільше щастя – воля.

Бо воля – це життя, це рух

(не метушня вертепна),

Це ніжна пісня, гордий дух

І усмішка дотепна.

Звучить козацький марш. Козаки танцюють танок зі списами.

Отаман :

Козаки, шикуйтесь до походу! За віру християнську! За Матінку нашу, за Україну!

 

 

 

docx
Додано
24 жовтня
Переглядів
30
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку