Урок позакласного читання з теми "О. Сенатович. "Малий Віз"

Новоселівська філія

комунального закладу Очеретинський навчально-виховний комплекс:

загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів – дошкільний навчальний заклад

(опорний навчальний заклад)

Ясинуватського району Донецької області

 

 

 

 

УРОК

ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

 

ТЕМА:

О. СЕНАТОВИЧ «МАЛИЙ ВІЗ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор розробки Попова Тетяна Юріївна

Розділ 2. Історичне минуле нашого народу

Тема: О. Сенатович. Казка «Малий Віз»

Мета: формувати знання про зміст казки О. Сенатович «Малий  Віз», про зв'язок у ній минулого й сучасного; розвивати творчу уяву, інформативну й полікультурну компетентності учнів; виховувати розуміння необхідності зберігати історичну пам'ять нашого народу.

Тип: інтегрований урок контекстуального аналізу (українська література – історія – образотворче мистецтво).

Унаочнення: портрет О. Сенатович, ілюстрація обкладинки до казки «Малий Віз»,

репродукція картини  І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа до турецького султана», ілюстрації із зображенням портрета І. Сірка, його могили.

Форми роботи: фронтальна, групова.

Методи та прийоми:  слово вчителя, бесіда, наочний, рефлексія, «Незакінчені речення», свідоме читання, робота з ілюстративно-інформаційними картками.

 

Перебіг уроку

   І. Оргмомент.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація.

-  Попередній урок із розділу «Історичне минуле нашого народу» поглибив наші знання про запорозьких козаків і символіку козацької шаблі. І сталося це завдяки опрацьованим  історичним  матеріалам  та  пригодницькій повісті Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі». 

     Сьогоднішній урок позакласного читання занурить вас у казку – твір, у якому все можливе! І в цьому вас переконає  «Малий   Віз» письменниці Оксани Сенатович. Разом із головним героєм, десятилітнім хлопчиком Дмитриком, ми побуваємо серед козаків. Цей твір поглибить ваші знання про запорожців, їхні заняття, винахідливість за часів отамана Івана Сірка. А  творча робота над репродукцією живописної картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа до турецького султана» допоможе краще уявити образ цього видатного кошового отамана..

ІІІ.   Вивчення нового матеріалу.

   1. Ознайомлення з біографічними відомостями про письменницю

  Оксану Сенатович.

   Учні слухають розповідь учителя  про життя та творчість О. Сенатович (за матеріалами вікіпедії), ознайомлюються з портретом письменниці (див. додаток 1).

  2. Робота над   змістом казки О. Сенатович «Малий Віз».

      Бесіда.

• Чи  спостерігали ви  за зоряним небом? 
• Що ви уявляли, дивлячись на сузір'я?
• Пригадайте, як українці називали сузір'я Великої Ведмедиці, Малої Ведмедиці?

- Мала Ведмедиця – Малий Віз, а на возі можна пересуватися, як це зробив уві  сні  Дмитрик із казки О. Сенатович.

   Настанова учням-читачам.

   - Чому  Дмитрик вирішив їхати на зоряному возі до козаків?  На це питання треба відповісти після прочитання казки.

     Читання казки вчителем і учнями.

     Відповідь на питання, поставлене перед читанням казки.

     Фронтальна робота. Перевірка правильності тверджень.

      -  А тепер перевіримо, як добре ви зрозуміли    зміст    літературної   казки «Малий Віз» О. Сенатович. Пропоную  невеличкі  уривки  з казки, а ви перевірте, правильні вони чи ні. Якщо ні, скажіть правильний варіант.

• Козаки сиділи біля куреня, варили борщ, підкидали хмиз у ватру.
• Так, пане-брате, таких, як ти, ми й чекаємо. Лежнів серед нас багато.
• Кінних, піших приймаємо у свій кіш, а ти котися зі своє ю «канапою».

• – Скільки років тобі?

– Десять.

                – А нам по триста.

• – При березі бився об хвилі човен. Він був подібний до великої жовтої черепашки.

• – Це ваша ракета? Ви придумали ракету?

     – І човна підводного, і ракету, - промовив гордо найстарший козак...

• – Еге, отамана Сірка сьогодні не побачиш. Він зараз у Львові, там один художник живописну картину про нього пише.

      Слово вчителя.

Дмитрик, здійснивши  уві сні мандри на возі, побував у минулому. Ми, прочитавши казку про нього, теж дізналися про минуле. А звідки ще можна дізнатися про давні часи? (З розповідей близьких, з уроків історії, з інших літературних та історичних інформаційних джерел, з Інтернету, з живописних історичних  картин). На другому міні-модулі дізнаємося більше про кошового отамана Івана Сірка за допомогою історичних джерел та живописних робіт. Після їх опрацювання спробуємо скласти історико-мистецький портрет Сірка, який би  письменник міг використати для створення книжки про цього героя (див. додаток 2).

3. Самостійна робота з контекстними  історичними інформаційними матеріалами.

  Прочитати уривок із «Історії Русів». Розповісти про І. Сірка від першої особи (див. додаток 3).

Перевірка самостійної роботи.

1. Робота над репродукцією картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа до турецького султана».

Бесіда за схемою «Жанри живопису».

(Схема може бути на дошці або роздатковим матеріалом у кожного учня на парті).

 

• Яий живопис називається історичним?
• Які картини відносять до батального живопису?
• Назвіть відомі вам картини, що належать до історичного жанру.
• Чому картина «Запорожці пишуть листа до турецького султана» є історичною?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Робота з ілюстративно-інформаційними картками «Вчимося читати історичну картину» (див. додаток 4).

 5. Творча робота в групах. Складання історичного портрета «Іван Сірко» (див. додаток 2).

ІV. Підбиття підсумків.

    Рефлексія.

• Чи поглибив цей урок ваші знання з літератури, історії, образотворчого мистецтва? Як саме?
• Що на уроці було найцікавішим?
• Що видалося важким, нецікавим?
• Чи хотіли б ви здійснити таку подорож, як Дмитрик? Які риси вдачі для цього треба мати?
• Чи хотіли б ви дізнатися про подальші пригоди Дмитрика? А написати чи намалювати про них?

V.  Домашнє завдання.                       

 Для охочих (на вибір)

1. скласти кросворд з теми «Запорозькі козаки», естетично оформити його;
2. написати розповідь про подальші пригоди Дмитрика (обсяг – до 1 сторінки).

 

                                                         Література

1. Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. Навчальний посібник з історії України для  5 класу. – К., 1994. –  192 с.
2. Іванов А. Запорожці. Настінний ілюстрований  календар на 1991 рік (українською мовою). - К., 1990.
3. Історія України для дітей шкільного віку. – К., 1992.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

Історико-мистецький портрет

 

                                                                  Іван Сірко

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роки життя	1610-1680
Рід діяльності
Чим прославився
Риси вдачі
Літературні твори про І. Сірка
Живописні твори про І. Сірка

 

 

 

 

 

 

Додаток 3

 

 

З «Історії Русів»

                                                  Іван Сірко

 

Сірко сей був в роді своєму людиною незвичайною і єдиною. Він з малочисельним військом своїм завше щасливо воював і був переможцем, не зводячи, однак, ні з ким неправедної війни. Баталії у нього вважалися за іграшку, і жодної з них він не програв. Татари Кримські й Білгородські, тії страховища і бич усім народам, були у Сірка полохливими оленями та зайцями. Він декілька разів проходив наскрізь їхні оселі та укріплення, декілька разів заганяв усіх Татар аж у Кефські гори, де й самі Хани їхні не раз крилися по ущелинах та чагарниках гірських. Татари вважали Сірка за великого чарівника і звичайно титулували його Руським шайтаном, але в суперечних між собою справах віддавалися на його суд, мовляв: "Як Сірко скаже, так тому й бути". При великих своїх користях і здобичах не був він анітрохи зажерливий і корисливий, але все те йшло на інших і навіть на його ворогів. Одна татарка того аулу, звідкіль відігнали були запорожці худобу, з'явившись до Сірка з малими дітьми, скаржилася йому, що в неї забрано висуджену нею корову, яка у неї одна й була, і "чим же мені годувати дітей?" Сірко зараз вернув увесь табун скотський того аулу і наказав аулові, коли забракне татарчиній корові молока, щоб вони всією громадою дітей її од своїх корів молоком годували, а на одяг їхній дав матері декілька штук з наказом, щоб вони, як виростуть, не воювали з Русаками. Словом кажучи,Сірко був людиною дивовижною і рідких прикмет щодо хоробрості, заповзятливості та всіх військових успіхів.  [Історія Русів. - С.225-226].

 

                                

 

 

 

 

                                                                                                                  Додаток 4

                       Вчимося читати історичну картину

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Прочитайте історію написання картини.

Картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану” створена на основі історичної події. У 1676 році турецький султан Махмуд ІV надіслав запорожцям “грізну грамоту” з вимогою добровільно здатися. Обурені козаки у своїй відповіді висловили всю зневагу до султана та його погроз. Ось що вони написали:

 „Ти шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар?.. Твого війська ми не боїмось, землею і водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, армянська свиня, татарський сагайдак, камінецький кат, подолянський злодіюка (натяк на злодійські набіги турків і татар на Українське Поділля за “ясиром”), самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень… різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче!..Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, год у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас!..Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошем запорозьким”.

 2. Як ви думаєте, хто із зображених козаків схожий на нових знайомих Дмитрика?                      

 3. Хто із них може бути Іваном Сірком?

 4. Опишіть його зовнішність.

5.  Якими барвами створено загальний колорит картини?      

6.   Який настрій викликає у вас ця картина?