1.                                                                                                                                                 неозначена форма

2.                                                                                                                                                 особова форма

3.                                                                                                                                                

4.                                                                                                                                                 дієприслівник

5.                                                                                                                                                 безособові на -но, -то

Неозначена форма дієслова (інфінітив) — початкова незмінна форма дієслова, що

називає дію або стан предмета узагальнено, не вказуючи ні на особу, ні на час, ні на число.

Відповідає на питання що робити? що зробити?: вважати, гортати, спостерігати.

Дієслово в неозначеній формі не має закінчення, тільки суфікс!

Синтаксичні функції інфінітива різноманітні. Неозначена форма дієслова може виконувати роль будь-якого члена речення.

Особові дієслова — це форма дієслова, у якій можемо визначити особу: я співаю (1 особа),

тиспіваєш (2 особа), вони співають (3 особа).

Усі особові дієслова змінюються за особами(у теперішньому й майбутньому часі), родами(в минулому часі), числами, часами.

станом і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Дієприслівник — це незмінювана особлива форма дієслова, яка

означає додаткову дію і пояснює в

реченні основне дієслово-присудок.

Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

Дієприслівники завжди закінчуються буквою и: схопивши, втративши, кажучи, пишучи, захворівши.

Дієслівні форми на -но, -то — це незмінні безособові форми, що вказують на

результат дії без відношення до конкретної особи (виконавця)

У реченні безособові форми на -но, -то завжди виконують роль ПРИСУДКА,

при якому не може бути підмета, зате

ОБОВ’ЯЗКОВО стоїть додаток у знахідному відмінку без прийменника.

ДІЄСЛОВО ВІДІГРАЄ ЦЕНТРАЛЬНУ РОЛЬ У

МОВЛЕННІ, ОСКІЛЬКИ ВИРАЖАЄ ДІЮ, СТАН АБО

ПРОЦЕС І НАЙЧАСТІШЕ ВИКОНУЄ ФУНКЦІЮ

ПРИСУДКА. ВОНО ДОПОМАГАЄ ПЕРЕДАТИ ЧАС

ДІЇ, СТАВЛЕННЯ МОВЦЯ, ЗВ’ЯЗУЄ ІНШІ ЧАСТИНИ

МОВИ ТА ФОРМУЄ ЗМІСТОВНІ РЕЧЕННЯ. БЕЗ ДІЄСЛІВ МОВЛЕННЯ СТАЛО Б СТАТИЧНИМ І НЕВИРАЗНИМ.