Форми та методи організації дозвілля

Міністерство освіти і науки України
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Факультет «Психології та спеціальної освіти»
Кафедра «Педагогіки та спеціальної освіти»

КОНТРОЛЬНО-МОДУЛЬНА РОБОТА
з дисципліни «Педагогіка з історією науки»
на тему: «Форми та методи організації дозвілля»

Виконавець:
студ. групи ДК-22-1з
Голоднюк В.М.

20.11.2022   р.

Перевірив:
ас. Криворотько А.О.
_______________
“__”__________2022   р.

Дніпро
2022

ВСТУП

Розділ.1 Інноваційні методи та форми організації дозвілля учнівської молоді

Розвиток соціально-педагогічної роботи в Україні за останнє десятиріччя характеризується переосмисленням традиційних підходів до роботи з дітьми та підлітками, значними змінами та новаціями в цій сфері.

• Методи гри й ігрового тренінгу. Гра – самостійний і законний для учнів, дуже важливий вид їхньої діяльності. Гра виявляє знання, інтелектуальні сили. Вона показує рівень організаторських здібностей учнів, розкриває творчий потенціал кожного учня.
• Методи театралізації. Дозвілля учнів має нескінченну безліч сюжетів і соціальних ролей. Метод театралізації реалізується через особливий словник спілкування, обряди, ритуали. Театралізація знайомить учнів з різноманітними сюжетами життя.
• Метод змагання. Змагання – внутрішня „пружина” розкручування творчих сил, стимулювання до пошуку, відкриття, перемог над собою.
• Метод рівноправного духовного контакту. Він заснований на спільній діяльності дітей і дорослих „на рівних”. Педагоги-організатори, соціальні педагоги, учні – рівноправні члени шкільного клубу, драмгуртка, творчих об’єднань, заснованих на демократичному, гуманізованому спілкуванні.
• Методи ситуацій, що виховують, тобто покликаних до життя процедур, самореалізації, довіри, уявної довіри, недовіри, організованого успіху та ін. Ситуація, яка виховує, – це ситуація що спеціально створюється вихователем.
• Імпровізація – дія, не усвідомлена й не підготовлена заздалегідь, експромт. Імпровізація виводить на практичну й творчу заповзятливість. Мистецтво імпровізації – це породження спокуси творчого зусилля. Імпровізація базується на синдромі наслідування з привнесенням свого авторського початку.

• Стимулювання суспільної активності шляхом організації дозвіллєвої діяльності великих мас людей.
• Розвиток соціально-культурної творчості.
• Широке спілкування в результаті спільної діяльності.
• Забезпечення культурного відпочинку й розваг.

1.1 Організація дозвіллєвої роботи з дітьми.

Говорячи про організацію дитячого дозвілля, треба врахувати те, що діти теж поділяються на різні вікові групи: молодші школярі; підлітки; старшокласники. Важливо, щоб організація виховної діяльності та дозвілля відповідала сучасним потребам і запитам дітей.

Основними завданнями організації дозвілля є:

• забезпечення всебічного розвитку дитини;
• формування суспільно-громадського досвіду особистості;
• розвиток, стимулювання та реалізація її духовного і творчого потенціалу;
• створення системи пошуку, розвитку й підтримки юних талантів, обдарувань;
• залучення до соціокультурних цінностей;
• задоволення потреб у професійному самовизначенні;
• виховання вольових якостей, формування активної життєвої позиції,  здорового способу життя засобами фізичної культури, спорту та просвітницької роботи.

Організаторам дозвілля треба чітко знати особливості цих вікових груп. Для молодших школярів (6-10 років) характерне бажання вчитися, щоб більше пізнати світ. Саме в цьому віці формується наполегливість, працьовитість, відповідальність. Діти цього віку опановують моральними нормами та правилами поведінки, у них формується самостійність. Діти пізнають світ через гру, а тому в основі форм роботи з молодшими школярами повинна бути гра як універсальний метод пізнання, навчання, організації відпочинку. Тому клубні працівники мають бути дуже уважними при організації ранків, свят, конкурсів, ігрових програм для дітей молодшого віку, тому що діти цього віку сприймають все ще через яскраві образи, реквізит, оформлення. Рекомендуємо проводити масові заходи, які можна класифікувати за напрямками: розважально-пізнавальні програми; театралізовані ігрові програми; фестивалі ігрових програм “Гра скликає друзів”, «Грайлик»; різноманітні програми для гуртківців клубного закладу; турніри з настільних ігор, корпоративні свята для дітей.

Наприклад, деякі форми, які можна використати:

• творчі тижні – дитячої книги, музики, театру, кіно, образотворчого та ужиткового мистецтва;
•  дні відкритих дверей в культурно-освітніх закладах різних  типів, з якими клубні заклади співпрацюють дуже плідно, тому що всі вони роблять одну справу;
• конкурсно-розважальні програми – костюмовані вікторини, дні «ласунчиків», дні народження;
• дні спілкування з природою;
• концерти, виставки, конкурси; фестивалі самодіяльних дитячих творчих колективів, організація гастрольних виїздів та участь у міжміських, районних, обласних культурно-мистецьких акцій для дітей тощо.

Для підлітків (10-15 років) характерна потреба пізнати себе, показати себе,  знайти однодумців, проходить активний процес професійної орієнтації. В цьому віці діти особливо чутливі, вони вперше закохуються, у них починається статеве формування; формуються такт, почуття як порядність, доброзичливість, милосердя, гідність, совість… Тому індивідуальні, групові бесіди найбільш ефективні у роботі з цією віковою групою. У підлітків розвивається бажання до творчого підходу в опануванні тією чи іншою справою, вони навчаються критично оцінувати свої дії. У зв’язку з цим для них можна організовувати клуби за інтересами, профорієнтаційні об’єднання, зустрічі і консультації з працівниками медичної та правової сфери тощо.                     Старшокласники (15-17 років) хочуть реалізувати навички, які одержали і вдома, і в школі, в роботі різноманітних гуртків та об’єднань. У цьому віці формуються погляди про природу суспільства, вони висловлюють свої думки з приводу економічного та політичного життя в державі, готуються вийти у «велике життя». Для цієї вікової групи характерні такі форми організації дозвілля як диспути, ток-шоу, лекції, вечори відпочинку, диско-програми, конкурси, консультації тематичні вечори, дні інформації, дні фахівця, виставки художників, виставки рукоділля. Для підлітків і старшокласників велике значення має інформаційнопізнавальне направлення роботи.

У клубних закладах рекомендуємо використовувати різні форми та види дозвіллєвої діяльності:

• музичні (виступи рок-груп, музичні фестивалі, концерти);
• театральні (театралізовані свята й видовища, мистецькі фестивалі, карнавали);
• просвітницькі (лекції, диспути, тематичні вечори літературні вечори «Душі прекрасні почуття», бесіди «У світі гарних манер», зустрічі з цікавими людьми, вечори-портрети (фольклористів, поетів-піснярів, авторів-гумористів та інших);
• хореографічні (танцювальні шоу, вечори народного танцю, виступи самодіяльних танцювальних колективів);
• декоративно-прикладні (конкурси моди та краси, виставкиекспозиції, фестивалі ремесел) та інші.
• Також можна ознайомити школярів навчити вмінню проводити дискусію, відстоювати своє вміння. Для цього проводяться цікаві та різноманітні ігри, такі як «Ігри в конфлікти», «Шоу–клуб», ділові ігри «Адаптація», конкурсні програми, «Брейн-ринг» та інші. Постійно клубні працівники повинні бути в пошуках нових та цікавих ігор, у котрих би діти змогли себе проявити. На шкільних канікулах дітям також надається можливість як пасивного так і активного відпочинку з участю в заходах дозвілля, які організують для них клубні працівники. Саме під час канікул культурно-дозвіллєві заклади найбільш насичені роботою – треба зробити так, щоб кожен день дітей різної вікової  категорії був незабутнім і максимально насиченим приємним враженням. Канікули повинні бути заповнені різноплановими заходами повноцінного відпочинку дітей та підлітків. Форми роботи з дітьми в цей період дуже різноманітні – від творчих тижнів до кожноденних конкурсноігрових програм та атракціонів. Велике значення має організація дітей для допомоги літнім людям, ветеранам.  Однією із яскравих форм організації дозвілля дітей, підлітків та старшокласників є колективні творчі справи, наповнені працею та грою, творчістю та товариськістю, мрією і радістю життя. Такі справи збагачують колектив та особистість соціально цінним досвідом, надають можливість кожному виявити і вдосконалити кращі людські якості та здібності, потреби та взаємини, зростати у духовно-моральному аспекті. Колективні творчі справи є інтерактивними за своєю суттю, адже всі їх учасники – активні організатори та виконавці. Їх об’єднують у такі групи:
  • трудового характеру: десанти, рейди, сюрпризи, фабрики тощо.
  • пізнавального характеру: вечори (ранки) веселих завдань, мандрівки, розгаданих і нерозгаданих таємниць, місто веселих майстрів, прес-конференція, розповідь-естафета, турнір-вікторина, клуб допитливих, естафета улюблених занять, турнір знавців, усний журнал;
  • художньо-естетичного характеру: ляльковий театр, літературнохудожні конкурси, конкурс інсценізованих пісень, конкурс живих картин, турнір знавців поезії, естафета улюблених занять;
  • спортивно-оздоровчі: весела спартакіада, сюїта туристських ігор, спартакіада народних ігор, весела літня спартакіада, малі олімпійські ігри, пошукові ігри на місцевості та інші.
  • організаторські: газета-блискавка, день народження колективу, жива газета, колективне планування, загальний збір, чергування творчих доручень тощо.

Всі пропоновані колективні чи групові справи пронизані грою та спілкуванням у колі на різні теми, а тому їх можна назвати колективним ігровим спілкуванням. Кожна дитина є активним учасником спілкування, вільно висловлює свої думки, ділиться набутим життєвим досвідом, знаннями, поглядами, думками. Форми колективного ігрового спілкування: «Чарівний стілець», «Проблема на долоні», «Презентація світу (об’єкта)», «Театрекспромт», «Конверт дружніх запитань (життєвих ситуацій)», «У чому сіль?», «Людина скрізь», «Калейдоскоп», «П’ять хвилин із мистецтвом», «У колі симпатій», «Турнір ораторів», «Інтелектуальний аукціон» та інші. Для реалізації важливих завдань організації ефективного виховного процесу сприяє використання різних ігор, зокрема, ігор з літерами та словами, які мають бути максимально спрямованими на формування мовленнєвої культури дітей, збагачення їхнього словникового запасу. До ігор із літерами та словами відносять: кросворди, чайнворди, омоніми, шаради, різного роду словесні ігри, пов’язані із складанням слів.  Із розвитком інтелекту, уваги, логіки, пам’яті пов’язані логічні ігри, головоломки, ребуси. Вони вимагають від людини розумових дій, логічного мислення, знань, що зберігаються в пам’яті та є ефективною формою організації дозвілля та відпочинку. Ігри часто проводять у залі для глядачів, зі сцени у школі, клубі, а влітку – на відкритому майданчику – з естради. Важливо, щоб ігри у програмі були різноманітними, відрізнялися за змістом, оформленням, характером тих дій, з якими вони зв’язані. Існують різноманітні ігри та розваги з естради:

• ігри-фокуси: «В якій руці монета?», «Пройди крізь листівку», «Дізнаюсь Ваш місяць народження та вік», «Важка монета», «На скільки частин» тощо;
• ігри-жарти: «Назвіть наступне», «Третя фраза», «Те ж само», «Три рази по два», «Руки доверху», «Я – знаменитий чародій», «Хто переможе?», «Неочікувані відповіді», «Нісенітниця» тощо;
• ігри-атракціони: «Зріж приз», «Влучання в ціль», «Обертання обручів», «Підніми м’яч», «На трьох ногах», «Яка сторінка?», «Як звуть ляльку», «Веселі рибалки», «Бокс», «Склади слово», «Склади прислів’я», «Театр-експромт», «Що до чого?», «Здуй кульку», «Відгадайте приказку»;
•  масові ігри: музичні, віршовані, «кричалки».

Серед ігор особливе місце займають ігри пізнавальні. Мета пізнавальних ігор спрямована на загальний розвиток дітей, розширення їхнього кругозору, пізнання навколишнього світу. Використання пізнавальних ігор у години дозвілля сприятиме розвитку їхніх організаторських, творчих та пізнавальних здібностей.

Наприклад:

• математичні ігри: «Не зіб’юсь!», «Сума трьох чисел», «Веселе множення», «Математичні знаки», «Скільки років любителю головоломок?», «Чи можливо», «Арифметична фізкультурна хвилинка», «Діли швидко» тощо;
• літературні ігри: «Пошуки синонімів», «Знавці літератури», «Відгадай автора літературного твору», «Письменник чи не письменник», «Відгадай назву твору та його автора» тощо;
• географічні ігри: «Географія України», «Географічні назви», «Спритні географи», «Вісім столиць», («Вісім держав»), «Географічна мозаїка», «Географічна естафета», «Продовження початку»;
• ігри юних натуралістів: «Звір, птиця, небилиця», «Знайди відповідь», «Нумо, відгадай!» тощо. Пізнавальних ігор дуже багато. Серед них вирізняється вікторина як засіб розвитку інтересів та формування активності дітей різних вікових груп.

Вікторина – пізнавальна гра, що складається із запитань та відповідей на теми з однієї чи різних галузей знань, науки, техніки, літератури й мистецтва. За змістом та тематикою вікторини дуже різноманітні: «Марафон ерудитів», «Три мудреці», «На казковому полі» або «Хід конем», «П’ять на п’ять», «Погоня в лабіринті», «Поєдинок ерудитів», «Ерудит-лото», «Хокей», «Склади слово» та інші.  Для організації цікавого змістовного дозвілля дітей успішно використовують уявну гру-мандрівку – це дія, романтика, творчість дітей і дорослих, спільна радість організатора дозвілля та його вихованців. Під час її проведення діти уявляють, що подорожують. Такі ігри рекомендується проводити в приміщенні. Тематика ігор-мандрівок різна: до королівства Математики, Граматики, Казки, Загадки; до країни Чистоти, Гри та Іграшки, Дорожніх Знаків, Книжкового царства – мудрої держави, Веселих ноток тощо. Тема гри-мандрівки та зміст завдань на кожній зупинці залежать від мети проведення.  Використання такої форми роботи як «Гра-експрес» сприятиме реалізації  навчально-виховних завдань: розвитку творчих, пізнавальних, організаторських здібностей, інтелекту та ерудиції, кмітливості та винахідливості, ініціативи та фантазії, наполегливості, швидкості реакції, виробленню конкретних умінь та навичок, вихованню товариськості, дружби, колективізму, почуття відповідальності.  Експрес – швидкий потяг, а гра-експрес – це швидке пересування команд від станції до станції, на яких, зупиняючись для відпочинку, діти вирішують цікаві за змістом завдання. Тому гру-експрес ще називають станційною формою роботи.

Гра-експрес – одна з активних форм організації дозвілля дітей різного віку, тому що кожен її учасник неодмінно виявляє себе в тому чи іншому виді діяльності. Тематика гри може бути різною, тому в ній закладені значні педагогічні можливості.  Для молодших школярів можна провести «Веселий експрес», для підлітків – «Все знай і вмій». Під час гри вони побувають на таких станціях: «Барон Мюнхаузен», «Яблучко», «Ерудит», «Театр-експромт», «Жива картина», «Золотий голос», «Вернісаж», «Весела редакція», «Творча спілка Всезнайок та Всевмійок», «Майстерня чудес» та інші.  Діти різних вікових категорій свій вільний час проводять по-різному, однак всі без винятку із задоволенням беруть участь в ігрових програмах.                  Конкурсно-ігрова програма – це комплекс конкурсів-експромтів та ігорзмагань різних видів, об’єднаних єдиною темою з метою втілення певної ідеї та реалізації конкретних виховних завдань, гармонійно й логічно взаємопов’язаних сюжетом. Ігрові програми є найпопулярнішими формами організації розвиткового дозвілля, а тому їх зміст має сприяти особистісному зростанню кожного учасника та глядача. Участь у будь-якій грі – завжди діяльність добровільна, а тому кожна дитина має можливість добровільно виявити свої знання, уміння, навички та здібності, перевірити себе у невимушеній обстановці, адже зміст, спрямування та характер ігрових програм можуть бути найрізноманітнішими: спортивними, художньо-естетичними, музичними, екологічними, пізнавальними, організаторськими, трудовими, здоров’я зміцнюючими: «Нумо, дівчата», «Нумо, хлопці», «Джентльмен-шоу», «Веселка», «Господарочка», «Попелюшка», «Він і вона», «Тато, мама, я – спортивна сім’я», «Зоряний час», «Учень року», «Розумники і розумниці», «Все знай і вмій», «Здоровенькі були!», «Ми – різні, ми – рівні!» та інші. З метою результативної взаємодії у процесі організації дозвілля необхідно також посилити співпрацю з представниками батьківської громадськості, соціальними службами для молоді, громадськими та благодійними організаціями, правоохоронними органами, установами системи охорони здоров’я, відповідними органами місцевого самоврядування.  Реалізація зазначених заходів забезпечить змістовне дозвілля та відпочинок дітей, підлітків і старшокласників, сприятиме становленню гармонійно розвиненої творчої особистості, розширенню її світогляду в процесі улюбленої пізнавальної або творчої діяльності, популяризуватиме здоровий спосіб життя та активний відпочинок. Зараз, з нинішньою ситуацією в країні, клубні заклади повинні як ніхто виховувати патріотизм та плекати любов до рідної України в серцях підростаючого покоління, адже вони наше майбутнє.