Формувальне оцінювання - вимога сьогодення

Кожен педагог усвідомлює розмаїтість учнівської спільноти. Хтось уміє читати чи не з пелюшок і пише чудові есе, хтось ходить на соробан і йому на математиці так легко, що аж нудно, а хтось гарно малює і щасливий у цьому. То як же їх усіх, таких різних, оцінювати за однією шкалою?

Сьогодні в Україні в умовах модернізації змісту освіти широко обговорюється важливість створення відкритої, прозорої і зрозумілої для учнів системи оцінювання їх навчальних досягнень. Причому ця система повинна стати засобом мотивації учня до досягнення високих освітніх результатів. Одним з найбільш ефективних інструментів розв’язання цієї актуальної проблеми є використання формувального оцінювання. Саме таке оцінювання може забезпечити індивідуальний підхід до кожного учня, похвалити, підтримати, підбадьорити , дати поштовх до реалізації своїх власних сил.

Оцінювання навчальних досягнень учнів — обов’язкова складова освітнього процесу. В сучасній дидактиці виділяють два базових види оцінювання:

- зовнішнє ( традиційне)

- внутрішнє (формувальне)

Традиційне оцінювання завжди виконується вчителем, який не бере безпосередньої участі у процесі навчання. Це оцінювання є порівнянням одного учня з іншим шляхом порівняння кожної роботи з еталоном. Використання бального оцінювання не завжди має позитивний ефект для визначення навчальних досягнень учнів. Зазвичай вчитель виводить підсумковий бал, як  середнє арифметичне отриманих результатів, а це не дає можливості прослідкувати індивідуальний прогрес учня. Учень, який на початку семестру мав початковий рівень навчальних досягнень і підвищив його протягом певного часу, може оцінюватись інакше, ніж той, хто знизив свою оцінку. Хоча середня арифметична оцінка цих двох учнів може бути однакова, однак прогрес у навчанні є різним. Отже, потрібно шукати підходи, які б враховували індивідуальний поступ учня.

 В такому випадку неможливо обійтись без формувального оцінювання. Адже саме воно оцінює не результат, а процес навчання учнів і головна його мета — допомогти учням у навчанні.

Формувальне оцінювання — це не чергова модна тенденція розвитку сучасного українського освітнього простору , а вимога сьогодення. Адже ми хочемо виховати особистість, яка має усвідомлювати мету своєї діяльності. Бути вмотивованою до навчання впродовж всього життя, бути здатною до самостійного вирішення проблем і володіти для цього певними знаннями.

Концепцією Нової української школи передбачено зміну процесу оцінювання — відтепер воно не карає учнів, не ранжує їх, а допомагає аналізувати індивідуальний прогрес учня і планувати індивідуальний темп навчання, тобто є рекомендацією до дій.

Формувальне оцінювання оцінює не результат навчання, а сам процес. Назва говорить сама за себе — таке оцінювання формує процес навчання.

Основними характеристиками формувального оцінювання  є

- визначення індивідуальних досягнень кожного учня;

-воно не передбачає порівняння досягнень різних учнів; порівнювати потрібно те, як дитина працювала раніше, і як — протягом періоду, який оцінюється.

широке використання описового оцінювання;

застосування зрозумілих критеріїв оцінювання;

забезпечення зворотнього зв’язку — отримання інформації про те, чого учні навчилися;

визначення напрямку навчання: виконавши завдання, учні дізнаються, якого рівня вони досягли і куди їм рухатись далі.

Отже, діяльність вчителя під час формувального оцінювання можна подати у вигляді такої послідовності дій.

Для кожного уроку чи теми вчитель визначає цілі навчання та критерії оцінювання, які обов’язково узгоджує з учнями.

На основі спостережень, бесід з учнями, аналізу їхніх робіт, результатів виконаних завдань учитель збирає інформацію, яка дає змогу  визначити відповідність чи невідповідність між реальними досягненнями учнів та цілями навчання.

Далі планує процес навчання вже згідно зроблених висновків( якщо є потреба, повторюється матеріал, чи дається легше завдання, чи поглиблюються знання).

Передбачається, що за результатами формувального оцінювання вчитель може підкорегувати навчальний процес, свою роботу, а також вибудувати індивідуальну освітню траєкторію учня.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів, формувати в дитини впевненість в собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання, вчасно виявляти проблеми і запобігати їх нашаруванню; підтримувати бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів. 

Формувальне оцінювання покладене в основу оцінювання нової української школи і учні 1-4 класів оцінюються саме за цим принципом. Я пропоную вашій увазі ті прийоми формувального оцінювання , які можна застосувати не лише в початковій, але й у середній та старшій школі. Ці прийоми допоможуть швидко і якісно оцінити рівень знань учнів і створити зворотній зв’язок вчитель-учень.

«Сигнали рукою». Учитель заздалегідь домовляється з учнями про певні рухи, якими вони сигналізуватимуть — розуміють вони навчальний матеріал чи ні. Наприклад:

• Я зрозумів і можу пояснити — великий палець спрямований угору;
• Я не зовсім зрозумів або Я не все зрозумів — помахати долонею;
• Я не зрозумів — великий палець спрямований униз.

«Світлофор». Замість жестів учитель може запропонувати учням показувати картки певного кольору:

• Я зрозумів — зелена картка;
• Я не зовсім зрозумів або Я не все зрозумів — жовта;
• Я не зрозумів  — червона.

Відтак учитель визначає, як працювати далі з учнями, що підняли картки певного кольору.
 

«Однохвилинне есе». Педагог може використовувати цей прийом для зворотного зв’язку з учнями після вивчення нового матеріалу. У своїх есе учні мають відповісти на кілька запитань учителя, приміром:

                   -Що найголовніше ти дізнався сьогодні?

                   -Які питання залишилися для тебе незрозумілими?

 «Тижневий звіт». У кінці навчального тижня кожному учневі пропонується дати відповіді на запитання - «Чому я навчився за тиждень?» - «Що для мене залишилося незясованим?» - «Які запитання я б поставив учням, якби був учителем?» тощо. 

«Вимірювання температури». Метод використовують для виявлення того, наскільки учні правильно виконують завдання. Для цього діяльність учнів призупиняється запитанням: «Що ми робимо?» Відповідь на поставлене запитання – демонстрація розуміння завдання або процесу його виконання. У разі роботи в парах або групах учитель просить пару або групу продемонструвати процес виконання завдання. Інші спостерігають .

«Дві зірки й побажання» (взаємооцінювання).Застосовується для оцінювання творчих робіт учнів, творів, есе. Учитель пропонує перевірити роботу однокласника. Коли учні коментують роботи один одного, вони не виставляють оцінки, а вказують на два позитивні моменти – «дві зірки» – і на один момент, який потребує доопрацювання – «побажання».

«Шкала». На полях зошита учень креслить шкалу і відзначає хрестиком на якому рівні, на його думку, виконана робота. Внизу – не впорався, посередині – впорався, але виникли проблеми, вгорі – все вийшло. Під час перевірки вчитель обводить хрестик, якщо згоден з оцінкою учня, або малює свій, якщо не згоден. Не впорався. Впорався, але виникли проблеми .Все вийшло.

« Мініогляд».В кінці уроку учні на окремих листках відповідають на питання:

- Що на уроці було найважливішим?

-Що взагалі залишилось незрозумілим?

-Який етап уроку був найбільш зрозумілим?

 - Які поняття хотілось би зрозуміти краще?

Крім цих технологій ми на своїх уроках у початкових класах широко використовуємо ті, які адаптовані для розуміння учнями молодшого шкільного віку. Так у 1 класі ,щоб побороти страх поганої оцінки, для описового оцінювання знань ми брали заохочувальні браслетики, або зірки.

У 4 класі учні стали більш активними партнерами вчителя і тому зараз ми використовуємо прийоми взаємооцінювання чи самооцінювання. Рефлексивний екран.

На кінець вивченої теми ми проводимо діагностувальні роботи. Після кожної роботи є таблиця самооцінювання, а також таблиця оцінювання, згідно індексів очікуваних результатів навчання.

Для здійснення формувального оцінювання робоча група МОН розробила Свідоцтво досягнень учня. Воно потрібне для того, щоб дати батькам і учням зрозумілий та стуктурований зворотний зв’язок про те, що відбувалося протягом навчального року чи семестру

Впровадження формувального оцінювання потребує системних знань, щодо його сутності, умов та принципів використання. На стадії втілення цієї системи вчителеві потрібно докласти чимало зусиль, щоб загальні принципи формувального оцінювання ефективно запрацювали в його педагогічній діяльності. Ці зусилля приводять до вагомого результату для всіх учасників навчального процесу.