Вплив зарубіжної літератури на розвиток читацьких компетентностей.

Формування читацької компетентності на уроках зарубіжної літератури.

Особливої актуальності в методиці викладання зарубіжної літератури набуває проблема формування читацької компетентності учнів як цілісної системної якості особистості, що проявляється у здатності до оволодіння комплексом знань про художню літературу, її теорію та історію, а також літературно-творчими уміннями, досвідом і способами діяльності у цій галузі.

      Сучасна українська освіта останнім часом орієнтується на  європейські вимоги, стандарти і тенденції, зокрема – прагнення до технологізації освітнього процесу, в тому числі до використання інтерактивних педагогічних технологій.
У руслі загальноєвропейських процесів реформування та розвитку освіти в Україні відбувається переорієнтація національної освіти з накопичення знань на здатність їх застосовувати на практиці . Тому важливо постійно дбати про те, щоб учні не лише вивчали окремо взяті теми і розділи будь-якої навчальної дисципліни, а й набували під час їхнього опанування, ключових  та предметних компетентностей, накопичували творчий потенціал, що  може допомогти дитині в майбутньому адаптуватися в соціальному світі.
      Вивчення курсу зарубіжної літератури  передбачає формування широкої читацької компетентності  учнів, яка базується на знаннях і уміннях пізнавального і творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях тощо, розвиток їхніх духовно-ціннісних орієнтацій та естетичних потреб, виховання особистості, здатної цінувати явища класичної й сучасної культури. Таємниці, розкриті в тексті, змушують працювати мислення та виходити на ідею, розвивають здатність учня формувати свою думку й аргументувати її.
      «Підготовка вдумливого читача, – як зазначає науковець О.М.Товста, – неодмінна умова виховання ерудованої, інтелектуально й духовно розвиненої особистості» .       Отже, основне завдання сучасного уроку зарубіжної літератури – сформувати такі якості читача, що дозволять йому сприймати  художній твір не як просте повідомлення про події та героїв, а, враховуючи закони мистецтва, глибше осмислити твір як явище певного етапу розвитку культури народу.

Особистісна зацікавленість художнім твором – це одна із умов його уважного читання, яке забезпечує повноцінне сприймання, однак це лише перший етап його засвоєння. Другий, не менш важливий – роздуми над прочитаним. У теорії сприймання широкого визнання набула думка, що читання художнього твору – це співтворчість автора і читача. Оскільки повноцінне усвідомлення змісту твору не може здійснюватися без активності самого читача. Тому кінцевий результат сприймання визначається духовною, розумовою діяльністю читача.
      Сформувати читацьку компетенцію та розвинути якості творчого читача  вчитель літератури зможе, використовуючи такі методичні підходи, які, насамперед, передбачають позицію учня як активного співтворця уроку. Тому закономірно, що перевага останнім часом надається різноманітним інтерактивним формам навчання, серед яких поширення набуває навчальна взаємодія учнів у парах, мікрогрупах, групах, що здебільшого застосовуються під час пошуку інформації, виконання практичних завдань, підготовки диспутів,  творчих проектних завдань тощо.
 Література – це вікно у світ, саме при її вивченні розкриваються багатоманітні зв’язки з національними літературами, зі світом мистецтва, з мовами , історією, іншими галузями знань про світ, людину і культуру.
      У сучасній школі  мало предметів, які б допомагали учневі з’ясувати нагальні проблеми сучасності, самовизначитися в контексті доби , відчути свою причетність до нової культури. Саме на це спроможна література.

       Виокремлення літературного розвитку школярів як однієї з вагомих теоретичних проблем сучасної методичної науки пов'язане з особливим значенням літератури для духовного розвитку особистості, її самоствердження та самореалізації

   На мою думку,  ця методична проблема набуває актуальності саме на сучасному етапі, коли спостерігається значне поширення комп'ютерної мережі, що, вимагаючи мінімум інтелектуальних зусиль, привчає школярів до пасивного сприйняття інформації, призводить до загального падіння читацької культури та зниження інтересу до літератури.

Що ж ми розуміємо під розвитком читацьких компетентностей учня? Читаючи художній твір, дитина має справу з по-особливому організованим текстом, художнім мовленням, образним малюванням картин життя, авторською точкою зору - з  особливою  естетичною  формою пізнання світу.  Для його сприйняття необхідні спеціальні літературознавчі та мовні компетенції, літературні здібності. Вони визначають зміст літературного розвитку, тобто формування мовного чуття, чуття до звукової краси слова, відчуття образності художнього мовлення, емоційне реагування на поетичне слово, вміння мислити словесно-художніми образами, співпереживати, творити. Відтак, формуванню читацької компетентності та розвитку якостей творчого читача я приділяю увагу вже з п'ятого класу, де цей процес є дуже багатогранним, оскільки охоплює і роботу по ознайомленню з літературними жанрами, художніми прийомами, і роботу над словом, відчуттям його звукової краси та художньої образності.

У ХХ-ХХІ століттях проблема формування читацьких інтересів і потреб як засобів пізнання світу та розвитку творчої особистості залишається в центрі уваги методичної науки та практики. Дану проблему досліджують сучасні науковці: М.Бахтін ( читацька відповідальність за прочитане ), О. Пронкевич (викладання літератури у світлі семіотики), Ю. Ковбасенко (підвищення ефективності викладання зарубіжної літератури), В. Шуляр (методологія викладання літератури та роль вчителя у формуванні літературної компетентності учнів), І. Якиманська (особистісно-зорієнтоване навчання), О, Пометун та Л. Пироженко (інтерактивне навчання) та інші.

Водночас узагальнений аналіз результатів навчання школярів, теоретичні та емпіричні спостереження, соціологічні дослідження, численні матеріали фахової преси останніх років дають підстави констатувати загальне падіння читацької культури в суспільстві, зниження інтересу до літератури. Серед причин, що спричинили розвиток негативної тенденції, можна виділити такі чинники об'єктивного  та суб'єктивного характеру, як зниження економічного та морально-культурного рівня життя нашого суспільства; засилля масмедійної культури; захоплення сучасної молоді комп'ютерними технологіями та інтернетом; перевантаження навчальних програм, а звідси брак у школярів вільного часу для читання; відсутність комплексної програми розвитку читацької культури особистості.

Яким має бути сучасний урок літератури? Змінився час, а з ним з’явилося й нове соціальне замовлення: випускник має бути мобільним, здатним учитися впродовж усього життя, готовим до конкуренції, роботи в колективі. Отже, сьогоднішнього учня потрібно навчити не тільки сприймати та знаходити інформацію, а й вміти працювати з нею, аналізувати, порівнювати, оцінювати. Реалізувати цю концепцію можна лише тоді, коли в учнях будуть сформовані певні читацькі компетентності. Тільки обізнаний читач зможе  зрозуміти художній твір, пропустивши через своє серце, збагатитись духовно і тим самим підготуватися до складних життєвих випробувань.

Сучасний урок літератури не уявляю без інтерактивних освітніх технологій. На мою думку, саме вони сприяють максимальному залученню досвіду учнів, їхнього мислення, мотивації на досягнення успіху і самореалізації. Але важливо усвідомлювати: які б педагогічні технології  у викладанні  літератури не обрав учитель, панувати  на уроці повинен  художній текст. Педагог має навчити сприймати художній текст так, щоб учень при цьому отримав естетичне задоволення. Навчити осягати художнє  можна лише тоді, коли в учнях будуть сформовані певні читацькі компетентності. В організації навчально-виховної діяльності молодших школярів надаю перевагу ігровим методикам, підлітків — евристичним та проблемно-пошуковим методам, старшокласників - дослідницьким, спрямованим на здійснення самостійних проектів.

Провідне значення для розвитку читацької компетентності та якостей творчого читача перевагу надаю наступним видам уроків: урок-подорож, літературна вітальня, урок-дослідження, комбінований урок з елементами гри, дослідницької роботи, інсценізація, інтегрований урок, урок-роздум, урок-суд, захист проектів, "Аукціон знань", урок-творчий звіт.

Нестандартні завдання можуть бути представлені у вигляді проблемних ситуацій, рольових та ділових ігор, конкурсів та змагань, інших завдань з елементами цікавості (життєві та фантастичні ситуації, інсценівки, казки, загадки, «розслідування» тощо).

Вважаю, одним із кращих засобів розвитку творчих здібностей учнів є проектна діяльність, оскільки саме вона створює умови творчого саморозвитку та самореалізації дитини.

У своїй практиці дуже часто впроваджую роботу в «домашніх» групах та парах. Групи виконують інформаційні, творчі, дослідницькі завдання, наприклад: складання порад ( порада - пам'ятка людині, яка опинилась в екстремальній ситуації при вивченні повісті Дж. Лондона «Любов до життя»),створення навчального фільму («Аляска» при вивченні повісті Дж. Лондона «Любов до життя»),навчальних мультимедійних презентацій, творчих проектів, які яскраво розкривають характер літературного героя (скрайбінг-дослідження емоційного стану Бена і Деві при вивченні оповідання Д.Олдріджа "Останній дюйм"). 

Такими видами робіт вчу дітей співпраці в команді, допомагаю усвідомити власний внесок у спільну справу. 

Для формування читацької культури учнів, розвитку творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовую елементи технології критичного мислення:

Гронування;   

«Брейн-стормінг»;   

«Поп-корн»;  

 Діаграма «Вена»;   

Сінквейн;  

«Вживання» учнів у текст (дописування уривків тексту, складання листів, щоденників; складання монологів, діалогів героїв); 

Проведення диспуту, семінару, сприйняття літературного твору у співвідношенні з власним внутрішнім світом та ін.

Такі завдання допомагають учням зафіксувати свої думки та емоції, розвивають творчу уяву, дозволяють узагальнити роботу над тим чи іншим твором або образом.
Щоб заохотити до активності і почути думку кожного учня, впроваджую прийоми: 

«Мікрофон», 

«Закінчи речення», 

«Мозковий штурм», 

«Суд від свого імені», 

 Рольова (ділова) гра, 

«Обери власну позицію».

Безперечно викликають зацікавленість художнім твором уроки-дискусії. Змістовна розмова може відбутися при вивченні трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», зокрема, під час дослідження проблеми «Багатогранність кохання у п'єсі». Чому у творі, де стільки закоханих, немає щастя, а якщо і є, то швидкоплинне, отруєне ненавистю? Чому нещасливе у коханні старше покоління? Це тому, що любові не знає. Для них шлюб - це угода. Вони самі прожили так життя, і досить успішно. Чому б і молоді не йти пройденою дорогою? І чому Джульєтта не полюбила Париса? Як вона перетворилася на людину, здатну на вчинок? Та тому, що не через згоду батьків завойовують серце дівчини. І якщо немає кохання, то й щастя не буде. Хто може наказувати коханню? Так всі герої, а за ними й читачі, втягнуті в гру, яку вміло веде письменник.

 Окрім названих вище інтерактивних технологій, можна виділити ще наступні, які сприяють формуванню читацької компетентності: «інсерт» - робота з текстом   на  полях  для   особистого  розуміння   інформації; «Лімерик»  - п'ятирядковий римований вірш - безглуздість; «Круглий стіл» - для збору ідей, узагальнення великої кількості відповідей на одне або ряд питань; повчальні ігри, робота в малих групах; «брейн - стормінг» - передача великого обсягу інформації шляхом добору ключових слів; "стоп - кадр"; складання постеру (реклама до твору), скрайбінгу, скрайбукінгу, журналінгу тощо.

Майже на кожному уроці на етапі закріплення нових знань пропоную учням виконати невеличкі творчі завдання, які сприяють розумінню специфіки мови художнього твору, оволодінню основними видами мовленнєвої діяльності, розвитку здібностей до написання письмових робіт різних жанрів та висловленню власної точки зору щодо порушених у творі проблем. Прикладами таких завдань можуть бути наступні: заповнити анкету героя, скласти рекламу до тексту, написати лист герою твору (поспівчувати йому, дати пораду та заспокоїти його, запропонувати наступні дії), продовжити вірш власними рядками, написати монолог, якого немає в творі та інші.

З  зацікавленістю учні беруть участь в інсценізації творів або уривків з них. Для цього обираю невеликі, але важливі для сприйняття змісту епізоди. Після інсценізації обов'язково проводжу аналіз побаченого: Які герої були представлені? Як вони себе поводили? Чому? Це сприяє мотивації саморозвитку, залученню та збагаченню власного досвіду, зумовлює потребу набуття нових знань.

Хочу   зазначити   переваги   використовування   індивідуальних   творчих   міні-проектів (при створенні характеристики героїв; при аналізі віршів, при ознайомленні з біографіями поетів, письменників). Насамперед, вони доступні для учнів середніх  та старших класів (завдання враховують вікові особливості) та є   дієвим  засобом     розвитку     компетентностей   (ключових і предметних).

    Ключова читацька компетентність – це якість, що виявляється в готовності та здатності особистості самостійно здобувати і застосовувати пов’язані з читанням знання і вміння для здійснення читацької діяльності, читацького й особистісного саморозвитку.

    Предметна читацька компетентність  – це інтегрований результат навчальних досягнень учнів, пов’язаних із читацькою діяльністю, здатність до осмисленого набуття знань і вмінь, передбачених конкретною програмовою темою та шкільним курсом літератури загалом, система ціннісно-світоглядних та естетичних орієнтацій, сформованих на матеріалі високохудожніх творів, а також здатність до цільового застосування комплексу предметних знань, умінь і способів діяльності в нових навчальних і життєвих ситуаціях.

       Такі творчі проекти не мають чітко продуманої структури, вони розвиваються, підкоряючись інтересам дітей. Головна мета - розвиток креативних здібностей. Оцінюються оригінальність думок, нестандартні ідеї, символічне, асоціативне, образне мислення, цікаві рішення, фантазія учня. Теми міні-проектів:

 -  Друзі і вороги Мауглі

 - Репортаж з Лапландії

 - Біл зраджує товариша чи рятує власне життя (Дж. Лондон «Жага до життя»)

 -  Пригода Фарбованого Шакала

 - Хоку – витончені «перлини» пензликом

 - Різдвяний лист Скруджу

 -  Правила та «життєві поради» Робінзона Крузо

 - Уроки зірки (О. Уайльд«Хлопчик-Зірка")

 -  Кодекс честі лицаря (за романом «Айвенго» В. Скотта)

 - Еволюція образу Скружа (за повістю Ч.Діккенса "Різдвяна пісня в прозі").

       Форму і зміст проекту діти вибирають за власним розсудом. Це можуть бути листи до героїв, щоденники, схеми, символи,  репортажі, інтерв'ю, створення малюнків, «життєвих щитів» героїв, твору-характеристики, пошук афоризмів, вправи на емпатію «Я -хлопчик-Зірка...» і т.д.».

       Вивчення художнього твору не закінчується на уроці, а продовжується і в позакласній роботі. Разом з учнями створюємо проекти, тематичні та ювілейні газети, проводимо зустрічі в «Літературній вітальні», готуємо тематичні літературно-музичні композиції, різноманітні ігри, конкурси, усні журнали, тощо.

     Опанування  основ  читацької компетентності шляхом впровадження інтерактивних технологій має певні результати: в учнів збільшується інтерес до предмета, зростає  активність, зацікавленість у діалогово-пошуковій діяльності. 

       Як результат впровадження досвіду можна вважати такі досягнення учнів:

      -  підвищення рівня загального культурного розвитку ;

       - підвищення рівня навчальних досягнень учнів ;

       - постійна участь дітей у творчих літературних конкурсах;

      -  участь у міжнародній грі із зарубіжної літератури "Sunflower"

      Своє завдання вчителя-словесника вбачаю в тому, щоб розвивати потребу кожного учня бути у творчому пошуку, щоб отримуючи літературну освіту, вони змогли  її використовувати для формування власної особистості, креативної, незалежної, самодостатньої, яка знає свою роль і знайде місце у житті.

 

 

Використана література:

 

 - Качак Т.Б., Літературна освіта молодших школярів. Навчально-методичний посібник.  Івано-Франківськ, 2017.

 - Коченгіна М.В., Мовно-літературна освітня галузь: актуальні аспекти формування читацької компетентності учнів за новим Державним стандартом: Методичний посібник для вчителя початкової школи. Харків: ХАНО, 2019.

 - Полулях Н.С., Столій І.Л., Читацька компетентність: інтерактивний збірник вправ для формування читацької майстерності. Ранок, 2018.

 - Режим доступу:https://drive.google.com/file/d/0BznaAsli8jYNQTJxa1VrNnBIUUU/view?

usp=sharing, доступ вільний. - Назва з екрану.

 - Савченко О.Я.,  Ключові компетентності – інноваційний результат шкільної освіти. Рідна школа, 2011.