Романтизм у Німеччині. Ернст Теодор Амадей Гофман (1776 – 1822).”Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер”. Гофман як представник гротескної течії романтизму. Віхи мистецького шляху.

Про матеріал

Мета уроку: ознайомити з особливостями розвитку романтизму, специфікою його течій у національних літературах і творчості митців; з фактами життєвого та творчого шляху німецького письменника Е.Т.А. Гофмана.

Перегляд файлу

10 клас Зарубіжна література

Тема. Романтизм у Німеччині. Ернст Теодор Амадей Гофман (1776 – 1822).”Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер”. Гофман як представник гротескної течії романтизму. Віхи мистецького шляху.

Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити з особливостями розвитку романтизму, специфікою його течій у національних літературах і творчості митців; з фактами життєвого та творчого шляху німецького письменника Е.Т.А. Гофмана; удосконалювати вміння виявляти особливості індивідуального стилю митців, виявляти традиції й новаторство митців на тлі літературного процесу;

формування ключових компетентностей: спілкування державною мовою:

пояснювати сутність понять і фактів, пов’язаних із розвитком романтизму; обізнаність та самовираження у сфері культури: розглядати твори письменників на тлі історико-літературного процесу, у зв’язках з історією культури; екологічна грамотність і здорове життя: визначати ставлення представників романтизму до природи.

Обладнання: повітряні кульки, портрет письменника, хмаринка слів, текст філософської казки „Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер”, аудіозапис ”Ноктюрн №3” Ф. Листа., відео «Відомості про Гофмана».

Тип уроку: урок формування компетентностей

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Аналіз контрольної роботи.

ІІІ. Емоційне налаштування.

- Вправа «Повітряні кульки»

(діти надувають кульки, малюють хмарку, пишуть одне слово, якими вони будуть на уроці, повідомляю, що вони разом з повітрям видули свою лінь)

ІУ. Повідомлення теми уроку.

Добрий день, діти! Я впевнена, що у дитинстві ви любили читати або слухати казки. У школі ви їх також вивчали і добре знаєте, що казка – це розповідь про вигадані події. Сьогодні на уроці ми з вами теж познайомимось із казкою, але це буде філософська казка для дорослих. Та і ви вже не маленькі.

У. Сприйняття й усвідомлення нового матеріалу.

1. Повідомлення вчителя „ Загальні відомості про добу романтизму”.

Романтизм – це творчий напрямок, у творах якого домінує мотив розладу з навколишнім середовищем.

Термін „романтизм” походить від слова „роман”; тут мається на увазі особливе значення художнього вимислу: „ як у книзі, а не як у житті”. Романтики звертаються до минулого, до народних витоків культури, до переказів і легенд, які несуть у собі невмирущі духовні цінності. Романтики не сприймають нове буржуазне суспільство як ідеальне і викривають його внутрішні протиріччя. У літературі відбувається пошук краси, але не холодної, недосяжно-далекої, а такої, що криється в простому, звичному, буденному. Піднесеність поетичної мови, оспівування ідеалу, опора на народне мистецтво, широке використання символів і метафор – такі характерні риси романтизму.

2. Колективне складання схем.

Чинники(фактори) виникнення романтизму

Історичні

Естетичні

Філософські

Романтизм сформувався на тлі суспільної кризи як прояв незгоди з тенденціями кінця XVIII ст.

Відбулася низка буржуазних революцій, що сприяло формуванню конституційної монархії або відновленню республіканського правління. 1649 року відбулася буржуазна революція в Англії, 1789-го — буржуазна революція у Франції. Негатив революційних змін (страти, голод, військові дії, політична нестабільність) спричинили бажання втекти від реальності, тому що вплинути на неї було неможливо.

Кохання — шлях пізнання таємниці буття. Ствердження незалежності, неповторності кожної людини. Центр уваги перенесено із зовнішнього світу на внутрішній. Заперечення канонів у творчості.

Філософія Й. Ґ Фіхте про творчу діяльність абсолютного суб'єкта «я». За його філософією, світ — не сукупність незмінних речей і готова форма, а процес безкінечного становлення, який є символічною творчою духовною діяльністю, утіленням викриття внутрішнього через зовнішнє, тобто процесом художньої творчості.

Герой –бунтар, сильна особистість.

Фантазії відведене чільне місце, розуму — другорядне.

Незвичайний герой у незвичайних обставинах (герой- поет, музикант, художник)

Герой – романтик, мрійник, фантазер)

Етапи(хвилі) розвитку романтизму

Ранній (кінець XVIII — початок XIX ст.)

Зрілий (1820-ті- 1840-ві рр.)

Пізній (1848 р.)

В Англії до неї зараховують творчість поетів Дж. Ґ. Н. Байрона, П. Б. Шеллі, Дж. Кітса, романіста В. Скотта, у Німеччині — майстра сатиричної прози Е. Т. А. Гофмана і блискучого лірика й сатирика Г. Гейне.

Найкращі твори в той час написали у Франції — В. Гюґо, Жорж Санд, О. Дюма; у Польщі — А. Міцкевич, Ю. Словацький, в Угорщині — Ш. Петефі.

США – Волт Вітмен, Росія - Ф. Тютчев, Афанасій Фет., Франція – Шарль Бодлер.

Течії романтизму

Народно-фольклорна	■ романтики збирали народну поезію й черпали з неї мотиви, образи, барви, дотримували принципів і структур народнопоетичного мислення; їх приваблювали простота поетичного вислову, емоційна насиченість і мелодійність народної поезії;
«Байронічна»	Набула завершеності у творчості Дж. Ґ. Н. Байрона (представники: Г. Гейне, А. Міцкевич, О. Пушкін, М. Лермонтов та ін.). ■ розчарування і меланхолія, депресія, «світова скорбота» стали провідними ліричними мотивами, що визначали емоційну тональність творів;
Гротескно-фантастична, або «гофманівська»	- перенесення до сфери повсякденного життя, побуту, їхнє своєрідне переплетіння, унаслідок чого убога сучасна дійсність поставала у примхливому гротескно-фантастичному висвітленні, розкриваючи при цьому свою непривабливу сутність
Утопічна	Набула значного розвитку в літературі 1830-1840-х рр., зокрема у творах В. Гюґо, Жорж Санд, Г. Гейне, Е. Сю, Е. Джонса та ін. ■ перенесення акценту з критики й заперечення на пошуки «ідеальної правди», на ствердження позитивних тенденцій і цінностей життя; ■ проповідування оптимістичного погляду на життя та його перспективи;
«Вальтерівська»	Романтики цілковито зосередилися на історичній тематиці, на розробці жанру історичного роману, історичної поеми та драми. Модель жанру історичного роману створив В. Скотт. У певних аспектах ця течія стала переходом до реалізму

Ознаки романтизму:

- Підкреслена увага до людської особистості, індивідуальності, внутрішнього світу людини;

- Зображення виняткового характеру у виняткових обставинах, сильної, бунтарської особистості, непримиренної зі світом. Це людина не тільки вільна духом, але ще особлива і незвичайна. Найчастіше це одинак, якого не розуміє більшість інших людей;

- Культ почуттів, природи і природного стану людини. Заперечення раціоналізму, культу розуму і впорядкованості;

- Існування «двох світів»: світу ідеалу, мрії та світу дійсності. Між ними існує непоправна невідповідність. Це призводить художників-романтиків в настрій відчаю та безнадії, «світової скорботи»;

- Звернення до народних сюжетів, фольклору, зацікавленість в історичному минулому, пошуки історичної свідомості. Активний інтерес до національного, народного. Підняття національної самосвідомості, націленість на самобутність серед творчих кіл європейських народів;

- У літературі та живопису стають популярні розгорнуті описи екзотичної природи, бурхливих стихій, а також образи «природних» людей «не зіпсованих» цивілізацією.

- Романтизм геть відмовився від використання сюжетів про античності, популярних в епоху класицизму. Він привів до виникнення та утвердження нових літературних жанрів – пісенної балади, заснованої на фольклорі, ліричної пісні, романсів, історичних романів.

Видатні представники романтизму в літературі:

Джордж Гордон Байрон;Віктор Гюго;Вільям Блейк;Ернст Теодор Амадей Гофман;Вальтер Скотт;

Генріх Гейне;Фрідріх Шиллер;Жорж Санд;Михайло Лермонтов;Олександр Пушкін;Адам Міцкевич

Гротескно-романтична (гофманівська) течія
Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного.

Ознаки:

- інтерес до соціально-філософських та соціально-психологічних аспектів життя людини та людства; - викриття хибних тенденцій розвитку суспільства; - створення фантасмагоричних абсурдних) картин світу, що відображають духовні зсуви в суспільстві та внутрішньому світі особистості; - велика роль сатиричної фантастики, контрасту, іронії, алегорії в розкритті дисгармонії буття.

Музичний романтизм умовно поділяють на три етапи:

Ранній, пов'язаний із творчістю Шуберта, Паганіні, Россіні тощо.
Зрілий (1830 — 1850-ті рр.), пов'язаний з творчістю Шопена, Шумана, Берліоза, Ліста.
Пізній етап продовжувався до кінця XIX століття і представлений творчістю Брамса, Брукнера, Вагнера тощо.

Хвилинка відпочинку

Прослуховування аудіозапису Ноктюрн №3 «Грёзы любви» Ференца Ліста

- Бесіда за картиною Д.Ф.Каспар. Мандрівник над морем туману

«Мандрівник над морем туману» - картина німецького художника-романтика Каспара Давида Фрідріха, одна із знакових картин романтизму.

На першому плані картини зображений мандрівник (сам художник), що стоїть на темній, крутій скелі. Він повернутий спиною до глядача, волосся розвівається на вітру. Це міцно збудований, досить високого зросту чоловік середніх років. За одягом – європеєць, із середнього або вищого стану, про це свідчить модна в той час тростина в руках, ошатний сюртук, світле хвилясте волосся. Вбрання темне, відповідає настроєві й схильності романтика до смутку, розчарування дійсності. Мандрівник дивиться на клапті туману, глибини гірських ущелин. Гострі піки подекуди підносяться над туманом, а вдалині видно гірські гряди. Над ними - небо в лініях хмар.

На другому плані – гірські вершини, вкриті туманом, так що одразу й не збагнеш, що перед тобою - гори в тумані чи бурхливе море зі скелястими берегами. З вершинами гір зливається небо.

Картина побудована на контрасті кольорів – темного й світлого, чорного різних кольорів, світло-голубого, світло-зеленого, світло-бузкового, білого. Світлі тони пастельні(неяскраві), і це надає картині особливої чарівності.

Ідея картини: Уславлення краси природи та її сприятливого впливу на людину. Водночас неприйняття людиною навколишньої дійсності й перебування «в гордом одиночестве» як вихід із конфлікту.

Життєвий та творчий шлях Е.Т.А. Гофмана:

- Перегляд презентації

- Вправа «Хмаринка слів» (літературний диктант)

1. У якому місті народився Гофман (Кенінсберг)

2. Змінив ім’я Вільгельм на (Амадей)

3. Щоб прогодувати дружину та маленьку доньку, він віддав у заставу (Сюртук)

4. Що завдало йому великих неприємностей? (карикатури)

5. Забути про всі клопоти, про весь світ йому допомагала (музика)

6. Яка опера принесла славу, тріумф Гофману? (Ундина)

7. Він вважав, що народу потрібні (чудеса)

8. Чого не вистачає цьому світові? (добра та правди)

9. Він казав, що у кожному з нас спить …(геній)

10. За сімейною традицією Ернст став…(юристом)

11. В якому місті влаштовується на роботу в театр капельмейстром (Берлін)

12. Була порушена судова справа за створення…(гуртка)

- самостійна робота учнів з текстом біографії письменника у підручнику.

5. Словникова робота

Філософська казка – літературний твір, що містить морально-філософські роздуми над подіями суспільного життя, їх позитивну чи негативну оцінку.

Іронія – глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.

Філістер – самовдоволена і обмежена людина з вузьким, обивательським світоглядом.

Ентузіасти – люди творчих професій, здатні відчувати недосконалість звичайного світу.

VI. Підсумки уроку

Рефлексія «Продовж фразу»

сьогодні я довідався... було цікаво...було важко...

тепер я можу...я відчув, що...я навчився...я зміг...я спробую...мене здивувало...

VII.Домашнє завдання

Опрацювати теоретичний матеріал в підручнику, прочитати філософську казку Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Циннобер»

ÐÐ¾ÑÐ¾Ð¶ÐµÐµ Ð¸Ð·Ð¾Ð±ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ðµ

Ернст Теодор Амадей Гофман

$C:\Users\Razor4ik\Desktop\Klassichieskoie oblako #10.jpg$

Чинники (фактори) виникнення романтизму

Історичні

Естетичні

Філософські

Герой - бунтар, сильна особистість.

Незвичайний герой у незвичайних обставинах (герой - поет, музикант, художник)

Герой – романтик, мрійник, фантазер)

Етапи (хвилі) розвитку романтизму

Ранній

(кінець XVIII — початок XIX ст.)

Зрілий

(1820- 1840 рр.)

Пізній

(1850-1860 рр.)

Англія, Німеччина

Франція, Польща, Угорщина

США, Росія

Течії романтизму

Народно-фольклорна

«Байронічна»

Гротескно-фантастична, або «гофманівська»

Утопічна

«Вальтерівська»

«Мандрівник над морем туману»

Каспар Давид Фрідріх

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Андрієвська Ірина Дмитрівна

Пов’язані теми

Зарубіжна література, 10 клас, Розробки уроків

Додано

26 серпня 2023

Переглядів

1110

Оцінка розробки

Відгуки відсутні