Формування екологічної компетентності

Формування екологічної компетентності в  учнів з порушеннями інтелектуального розвитку

Організовуючи процес вивчення навколишнього середовища - світу природи і людини,  намагаюсь дібрати методи і форми, які стимулюватимуть навчальну діяльність, робитимуть її творчою, бажаною і цікавою для кожної дитини.

Для подолання або послаблення психофізичних порушень дітей з інтелектуальними порушеннями використовую такі засоби корекції, як наочність навчання, уповільненість процесу навчання, повторюваність, індивідуальний та диференційований підхід.

Пізнання природних явищ здійснюю у їх причинному зв’язку та постійній взаємодії, що сприяє розвитку наочно-дійового та наочно-образного мислення учнів.

Практикую хвилинки - роздуми «Який слід повинна залишити людина на землі?» Обговорюємо ситуації, які діти бачать щодня, вчу їх оцінювати поведінку і вчинки свої та оточуючих людей, бачити себе серед природи. Учні мають розуміти природні взаємозв’язки, замислюватись, для чого людина повинна їх знати - щоб не порушити, бо це призведе до поганих наслідків і для людини, і для природи. Особливе місце у формуванні в учнів з порушеннями інтелектуального розвитку любові і дбайливого ставлення до природи займає розвиток допитливості, яка характеризується прагненням проникнути за межі побаченого, дізнатися невідоме. Процес цей супроводжується здивуванням, радістю, почуттям задоволеності.

В рамках тижня вчителів предметників із учням 6-а кл.  провела урок-експериментальне дослідження «Магія осені». Діти з захопленням  включилися в проведення експериментів. Школярі перетворювали звичайні шишки на прилад для прогнозування погоди, дізнались чому листя змінює колір восени, навчились добувати натуральні барвники. Всіх змусила затамувати подих кольорова вежа із рідин різної щільності. І як справжні чарівники учні стали повелителями осінніх чудес, здійснюючи чарівні перетворення речовин. Також школярі пізнавали осінь на дотик, аналізували. Проведення таких експериментів підвищує інтерес до вивчення природи.

При вивченні неживої природи  намагаюся привернути увагу дітей до проблем довкілля, розширити їхні знання про екологію, економічні біди нашої країни, показати шляхи покращення стану навколишнього середовища, формувати дбайливе, чуйне ставлення до природи, її багатств.  З метою привернути увагу дітей до проблеми зміни клімату, показати практичні шляхи її вирішення на побутовому рівні, підвищити рівень зацікавленості учнів до екологічної освіти, створити умови для формування навичок збереження ресурсів та енергії, був проведений екологічний вечір «Десять кроків для збереження природи Землі».

Здобувачі освіти вивчали маркування пластику, як сортувати сміття, як правильно підгодовувати птахів взимку.

Також діти брали участь у конкурсі малюнка на теми: «Буду я природі другом» і «Краса землі моєї України», де учні мали змогу відобразити свою допомогу природі, показати красу української землі.

На уроках звертаю увагу дітей на необхідність знань для їхнього самостійного життя, практичної діяльності. Бо найважливіше завдання системи освіти - це підготовка дитини з особливими потребами до повноцінного життя в сучасних соціально - економічних умовах.

Корекційні ефекти досягаю за допомогою таких методів, як екскурсії, проведення спостережень, дослідів, практичних робіт, демонстрація натуральних об’єктів.

Ніяка книга, бесіда, розповідь не замінять прямого спілкування з природою. Корисними є для дітей роботи на навчально-дослідній ділянці, де відбувається пряме спілкування з природою. У процесі практичних занять на навчально-дослідній ділянці учні набувають практичних умінь та навичок у вирощуванні сільськогосподарських рослин, вчаться користуватися простим знаряддям праці.

Важливе значення мають спостереження за природою. У дітей з порушеннями інтелекту не розвинена довільна увага. Спостереження проводяться на уроках, під час екскурсій, практичних занять в теплиці. Змістом спостережень можуть бути зміни у неживій природі, сезонні зміни у розвитку рослин та зміни у поведінці тварин у різні пори року, праця людей у різні пори року в саду, на полі, городі.

Намагаюсь навчити дітей не тільки дивитися, а й бачити, чути, відчувати на дотик.

Скільки б учневі не говорили, наприклад, про те, що смородина має чорні кислі плоди і листя з характерним запахом, дитина ніколи не матиме про неї правильного уявлення, поки не побачить рослину, не покуштує її плодів, не відчує специфічного запаху її плодів, листя, бруньок.

Роз’яснюю дітям мету спостереження, що саме і в якій послідовності спостерігати і як фіксувати наслідки спостережень (наприклад, спостереження за проростанням насіння).

Ніяке пояснювальне читання не замінить безпосереднього дослідження дитиною об’єкта. Проводячи досліди в учнів виникають проблемні запитання та вирішуються пізнавальні завдання, що сприяють корекції та активізації пізнавальної діяльності школярів. Систематичне проведення дослідів сприяє розвитку пізнавальної зацікавленості  учнів з інтелектуальними порушеннями.

На уроках використовую велику кількість наочності, яка є джерелом і засобом безпосереднього пізнання навколишнього світу. Чим більша кількість відчуттів задіяна у сприйманні, тим пізнання досконаліше. Так, наприклад, беручи в руки кусочки кам’яного вугілля, діти бачать його колір, блиск, відчувають його твердість і міцність, переконуються в тому, що вугілля не має запаху, у воді не розчиняється. Наочність найбільш повно та точно створює уявлення про розмір, форму, особливості об’єкта, що вивчається. Це можуть бути життєві об’єкти, а також муляжі, моделі, колекції. В процесі розглядання натурального об’єкта у дітей з порушеннями інтелектуального розвитку формуються навички його аналізу.

Весь час намагаюсь на уроці підтримувати пізнавальний інтерес. Завдання і запитання даю індивідуальні, враховуючи можливості дитини. Спеціально добираю завдання зв’язані з життям, практикою, використовуючи життєвий досвід дітей, щоб відбувалась єдність засвоєння і застосування знань. Пропоную дітям різноманітні тестові завдання, розв’язування кросвордів, загадок, ребусів, проблемних задач, пізнавальних завдань. Прислів’я, приказки, легенди про рослин і тварин пробуджують інтерес до пізнання навколишнього середовища.

На уроках використовую інтерактивні методи за яких кожен учень відчуває свою успішність. Це робота в парах, малих групах, методи «Мікрофон», «Акваріум».

 Узагальнюючий урок про тваринний світ на тему: « Я у світі не один, що я знаю про тварин»  проводила  у формі вікторини з використанням кубика Блума.

 З метою   реабілітації та самореалізації дітей,  використовую новий інтерактивний метод «Фішбоун», який спрямований на розвиток критичного мислення, вміння ставити і вирішувати проблеми (охорона води, повітря, корисних копалин)

При вивченні організму людини постійно наголошую на причинно-наслідковому зв’язку здоров’я людини і чистоти навколишнього середовища.

З метою привернути увагу дітей до нашого спільного дому – планети Земля, нагадати про необхідність дбайливого ставлення до природи, у нашому закладі відбувся екологічний тиждень на тему: «Сходинки доброти до природи».

Першою сходинкою була виставка дитячих робіт «Дива із непотрібних речей», де учні представили свої вироби з яєчних лотків, одноразового посуду, пластикових пляшок, картону, пакувального матеріалу, надавали друге життя старим речам. Також виготовили міні – квітник з будівельних піддонів, який є і фотозоною, і декорацією шкільного подвір’я, прикрашає та милує око, нагадуючи про прийдешнє свято Великодня.

 Проводили веселу перерву, де школярі грали ігри створені з підручних матеріалів. Учні показали свою кмітливість, вміння працювати в команді, взаємопідтримку, розвивали дрібну моторику рук, координацію рухів, виконували дихальні вправи.

  Важливу роль у формуванні екологічної свідомості відіграє залучення учнів до природоохоронної діяльності (на уроках, під час проведення екскурсій, у процесі суспільно-корисної праці, різних масових заходах, участь в роботі гуртка «Юний озеленювач»). Учні брали участь в акціях «Зелене мереживо нашої школи», «Посади дерево життя» і інші. Також діти активно працювали над навчальними проєктами: «Комахи навколо нас», «Від насінини до рослини», «Золота цибулина».

Результативність екологічного виховання

Завдяки вихованню в гармонії з природою здійснюється корекція пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, підвищується працездатність, формуються моральні і соціальні якості особистості. Тільки та дитина, яка любить працювати, вміє цінувати працю інших, зуміє створити гармонію у взаєминах з навколишнім світом, завжди знайде вихід в різних життєвих ситуаціях.

Результативність екологічного виховання:

- учні розуміють, що якість життя людини, її здоров'я залежать від стану природи, тому варто його поліпшувати;

- вміють аналізувати і прогнозувати нескладні екологічні ситуації, розкривати причини екологічної кризи;

- сформована система власних поглядів та дієвого ставлення щодо збереження природи;

- у дітей розвинувся інтерес до вивчення природи, естетичні смаки, патріотичні почуття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України про освіту http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

2. Концепція НУШ: https://mon.gov.ua

3. ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ базової середньої освіти

https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886/

4. Модельна навчальна програма інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» для 5-6 класів спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей із порушеннями інтелектуального розвитку (авт. Василенко Н. А., Трикоз С. В., Калюкова Ж. С.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 26.04.2022 No 383)

https://drive.google.com/file/d/14SWwLJP48frRKssBmgdENLgZE1cFoiLs/view

5. Миронова C. П. Олігофренопедагогіка. Компактний навчальний курс: навчальний посібник / C.П. Миронова. – Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський державний університет, 2008. – 204 c.

6.Чеботарьова О. В. Теоретичні та методичні основи реалізації змісту освіти дітей з порушеннями інтелектуального розвитку // Теорія і практики спеціальної педагогіки та психології: збірник наукових праць. Вип. 9. К., 2018. С. 75–80.

7. Чеботарьова О. В. Реалізація компетентнісного підходу у навчанні школярів з порушеннями інтелектуального розвитку /О. В.Чеботарьова //Діти з особливими потребами в освітньому просторі: збірник матеріалів V Міжнародного конгресу зі спеціальної педагогіки, психології та реабілітології «Діти з особливими потребами в освітньому просторі», 10–11жовтня 2019 року, Чернігів (Національний університет «Чернігівський колегіум» іменіТ. Г . Шевченка). – Київ: Симоненко І. В., 2019. – С. 197–201.