ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ШКОЛЯРІВ В УМОВАХ НУШ

КОМПЕТЕНТНІСТНИЙ ПІДХІД. ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПОНЕНТНОСТЕЙ ТА НАСКРІЗНИХ УМІНЬ , ЗАКЛАДЕНИХ В ДЕРЖАВНОМУ СТАНДАТІ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІШКОЛЯРІВ В УМОВАХ НУШ

КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

(відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 01.07.2019 № 1/11-5966) Екологічне виховання – актуальне соціально-економічне питання. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в межах сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність та бажання дотримуватися здорового способу життя – одна з десяти ключових компетентностей Нової української школи. У Концепції Нової української школи зазначено, що однією із ключових компетент-ностей, які необхідно формувати в учнів, є екологічна грамотність і здорове життя. Суть цієї компетентності полягає в умінні розумно та раціонально користуватися природни-ми ресурсами в межах сталого розвитку, усвідомленні ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність та бажання дотримуватися здорового способу життя. Найважливішою складовою екологічної компетентності є формування мотивації учнів щодо збереження і примноження природи та її багатств. Наскрізна лінія «Екологічна безпека і сталий розвиток», яку впроваджено в на-вчальні програми, підсилює формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості.

Упровадження наскрізних змістових ліній у навчальний предмет передбачає розв’язування завдань реального змісту, виконання міжпредметних навчальних проєк-тів, роботу з різними джерелами інформації. Чільне місце в реалізації інтегрованого курсу відводиться творчим завданням, які передбачають застосування знань у незнайомій ситуації (включають вправи з елемен-тами пошукової й дослідницької діяльності, з елементами творчості), демонстраційним та лабораторним дослідами, спостереженням у природі, екологічним моделюванням і прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, а також практичній діяльності з охо-рони природи. Широко мають застосовуватися завдання, спрямовані на формування навиків са-мостійної роботи учнів з інформацією, засвоєння норм етичного, естетичного, мораль-ного ставлення людини до природи. Важливе значення у формуванні особистісного ставлення до об’єктів вивчення належить практико орієнтованим проєктам, які передбачають вивчення природи рідного краю, проблем, пов’язаних із навколишньою природою, формують в учнів емоційно-ціннісне ставлення до природи.

Формування екологічної компетентності громадян України є одним з найголовніших пріоритетів розвитку освіти, що проголошено деклараціями ООН і врегульовано низкою інших законодавчих документів нашої держави. У Концепції сталого розвитку, присвяченій проблемам довкілля й гармонійного розвитку людства, значної уваги приділено екологічній культурі та свідомості, інформованості людей в аспекті ситуації у світі, власному життєвому середовищі, їхній обізнаності з можливими шляхами розв’язання кризових екологічних ситуацій, концептуальними підходами до збереження біосфери. Екологічно доцільні зміни у свідомості людини можуть бути здійсненими через оновлення змісту екологічної освіти й виховання

Видатний педагог В. О. Сухомлинський стверджував, що природа лежить в основі дитячого мислення та творчості. Учений вважав, що формувати у людини ставлення до рідного краю як частки природи слід починати з раннього віку. Основою екологічної підготовки мають бути, звичайно, біологічні знання — закони життя живої природи і розуміння того, як необхідно жити, щоб не порушити гармонії навколишнього середовища [1, с. 328]. «Гадаємо, – писав В. Сухомлинський, – що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які маємо»

Актуальність теми Байдужість, пасивність, лінь, незацікавленість – це, на жаль, провідні риси харак-теру сучасної людини по відношенню до природи. На сьогоднішній день проблема забруднення є актуальною як ніколи. Вона поширилась абсолютно на всі природні се-редовища: вода, повітря, земля – нічого не залишилось «без уваги» людини. Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну загрозу для життя. Забруднення атмо-сферного повітря в багатьох країнах світу досягло критичного рівня. Але більшість людей переважно не переймаються проблемами екології та намагаються стояти осто-ронь.

Але ж звідки така байдужість? Формування характеру людини, її майбутньої життєвої позиції починається в колі сім’ї, а продовжується у школі. На жаль, раніше було так, що школа головний акцент робила на те, щоб у учнів було багато знань із різних наук. На учня дивились як на суб’єкта подальшої роботи, який би приносив досягнення своїй країні. Екологічна освіта не «виходила» на передній план, бо вважалось, що учні самі по собі усвідомлюють, як потрібно поводитись із природою. 2 рази на тиждень на уроках природознавства діти могли поговорити про природу, але зазвичай і ці уроки замінювались математикою чи мовою, бо вони були пріоритетними. І як наслідок, на сьогоднішній день маємо грома-дян байдужих, неактивних до проблем навколишнього середовища. Замість того, щоб зайняти активну громадську позицію, цінувати та берегти природу, люди не роблять нічого. Тому проблема екологічної освіти учнів посідає одне з провідних місць в освіт-ньому процесі. Для того щоб виховувати екологічно небайдужих громадян, потрібно да-ти певний «багаж» знань. Екологічна освіта – це сукупність знань та вмінь, якими мають володіти учні з природничих галузей.

Мета – надати учням такі знання, якими вони зможуть користуватися протягом усього життя. Вже спираючись на знання, можна казати і про екологічне виховання – вплив на свідомість людини з метою виховання любові до природи, прагнення берегти, примножувати її, формувати вміння та навички діяльності в природі. Державна політика в галузі екологічної освіти повинна базуватися на таких прин-ципах:  розповсюдження системи екологічної освіти і виховання на всі верстви насе-лення з урахуванням індивідуальних інтересів, стимулів та особливостей со-ціальних, територіальних груп та професійних категорій;  комплексності екологічної освіти і виховання;  неперервності процесу екологічного навчання в системі освіти, в тому числі підвищення кваліфікації та перепідготовки.

Концепція НУШ виділила 10 ключових компетентностей, які мають сформуватись в учнів протягом початкової школи. Однією з таких компетентностей є екологічна гра-мотність і здорове життя (уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в межах сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя). За цією концепцією формування екологічної освіти та екологічне виховання відбувається не тільки на уроках «Я досліджую світ», «Всесвіт», а протягом усього освіт-нього процесу. Зараз учитель може використовувати ресурси інтернету і зробити будь-який урок екологічно спрямованим. Тим паче, що саме у віці 6–10 років у дітей формується такі риси характеру, як: співчутливість, уміння переживати за когось. Якщо дитина навчить-ся співчувати травичці, то і з людиною вона буде поводитись так само. Тому екологічне виховання – це не просто формування екологічно обізнаного громадянина, а це фор-мування справжньої, всебічно розвиненої особистості.

Методи формування екологічної освіти в освітньому процесі На сьогоднішній день одним із ключових компонентів учительської професіограми є комп’ютерна грамотність. Майже кожен клас початкової школи має і ноутбук, і телеві-зор, і проєктор з екраном. Завдання вчителя – правильно скористуватись усім цим. На будь-якому уроці можна займатись екологічною освітою та вихованням учнів.

Фізхвилинки Замість того, щоб вмикати якісь зарубіжні танці, можна ввімкнути щебет соловей-ка. Це і розслабить нервову систему учнів, і налаштує на подальшу роботу

Екологічний проєкт «Надай друге життя» Мета: ознайомити учнів із поняттям «сортування сміття», навчити розрізняти сміт-тя за матеріалом, з якого воно виготовлене; розвивати пам’ять, увагу, уяву, дрібну моторику пальців; виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища, активного громадянина, готового до боротьби за чистоту природи. Обладнання: аркуші паперу, картки, різнокольорові фото смітників, мультимедій-на презентація, папір, пластик, пакети, конструктор LEGO. Тривалість проєкту – 5 днів. Особливість проєкту: залучення батьків до створення кінцевого результату про-єкту.

Хід проєкту Початковий етап – Доброго ранку, діти! Сьогодні ми з вами починаємо тиждень. А чому чи кому він буде присвячений, ви здогадаєтеся, розгадавши ребус

ГРА «Пантоміма» – У мене на аркушах намальовано варіанти, ким може бути природа для нас. Учні, у яких на парті лежать листочки дерева, виходьте (4 учні). Ви всі разом показуєте іншим учням те, що зображено на малюнку, нічого не говорячи. (Хуліган, автомобіль, магазин, друг.) – Як ви вважаєте, ким є природа для нас? (Другом.) – Чому? – А що роблять друзі? (Грають, допомагають, підтримують.) – Хочу вам показати, як природа може грати, допомагати, підтримувати людей. – Зараз я пропоную ось яке завдання. ГРА «Мій друг – природа» – У вас на партах лежать аркуші паперу. – Скажіть, а кого ми називаємо природою? (Тварин, рослин, навколишнє середо-вище.) – Намалюємо казково друга – природу. – Обличчя – вода, волосся – листочки дерева, очі – 2 сонечка, носик – крона де-рева, губи – квіточка маку. А тепер можете домалювати те, чого не вистачає.

ГРА «Сортування сміття» – Біля шафи ви бачите конструктор LEGO, розкиданий по всій підлозі. Розсорту-ємо його. Червоні цеглинки – у білу коробочку, жовті – у синю коробочку, зелені – у фі-олетову коробочку. – Чому важливо сортувати сміття? Що з ним відбувається? – А як ще можна використати сміття? – Пропоную не тільки допомогти природі розсортувати сміття, а й зробити пода-рунок для неї своїми руками. – Як ви вважаєте, із чого? (Зі сміття.) – Ми надамо вже використаним речам друге життя. Організація діяльності – Діти, допоможемо природі і зробимо красу. – У вас під партами прикріплені смітники різних кольорів (червоні, жовті, зелені). – Учні, у кого червоні картки, пересядьте за 1 групу, у кого жовті – за 2, у кого зе-лені – за 3. – Як ви вважаєте, чому смітники різних кольорів? (Сортували сміття.) – Дізнаємося, що дісталось кожній групі. (Червоні – пластик, жовті – пакети, зелені – папір.)

Завдання: Кожна група має зробити 2 подарунки для нашої природи: 1 – іграшку; 2 – яку-небудь частину одягу для дівчинки. – Частину одягу, може продемонструвати дівчинка з вашої групи на собі. – У п’ятницю ми демонструємо свої результати. Здійснення діяльності Учні на уроках «Всесвіту» продумають, що б вони хотіли зробити. Вдома разом із батьками намагаються втілити заплановане в життя. 9 Презентація проєктного продукту – Ось і настала п’ятниця, подивимось, які подарунки ви приготували для нашого друга – природи. Оцінювання. Рефлексія – У всіх груп вийшли чудові подарунки. Надішлемо їх поштою нашій природі. – Скажіть, а щоб не забруднювати нашого друга, що потрібно робити?

шкільний вік – найбільш цінний етап у розвитку екологічної культури особистості. Бо діти особливо чутливі до добра, допитливі. Саме в цей час потрібно за-кладати моральні основи, розвивати почуття прекрасного, вміння бачити красу приро-ди. Уже в початкових класах діти мають зрозуміти, що людина – невід’ємна складова частина природи, що вона своєю діяльністю впливає на навколишнє середовище і вплив її може бути як позитивний, так і негативний. А бездушне та безвідповідальне використання природних ресурсів загрожує людству світовою катастрофою. На рівні початкової школи варто домагатися становлення екологічної культури як культури ро-зумного споживання, здорового способу життя і реальної екологічної діяльності. Для цього у школярів потрібно формувати розуміння небезпеки втрати природним середо-вищем тих якостей, що визначають його придатність до забезпечення життя (напри-клад: вода у річці, яку забруднюють, стає непридатною для вживання, повітрям, де пе-реважає смог, неможливо дихати і т. ін.). Тому першочерговим завданням вивчення у природничій освітній галузі змістової лінії «Людина і природа», що визначені Державним стандартом початкової загальної освіти, є ознайомлення дітей з основами екологічної грамоти з метою подальшої непе-рервної екологічної освіти, яка сприяла б формуванню в майбутніх громадянах цілісно-го світосприймання та філософії природошанування. І чим раніше починається робота з екологічного виховання учнів, тим вищою буде її педагогічна ефективність і результа-тивність.

першочерговим завданням вивчення у природничій освітній галузі змістової лінії «Людина і природа», що визначені Державним стандартом початкової загальної освіти, є ознайомлення дітей з основами екологічної грамоти з метою подальшої непе-рервної екологічної освіти, яка сприяла б формуванню в майбутніх громадянах цілісно-го світосприймання та філософії природошанування. І чим раніше починається робота з екологічного виховання учнів, тим вищою буде її педагогічна ефективність і результа-тивність. Отже, екологічна освіта повинна починатися із самого дитинства, бо набуті знання в цей час можуть надалі перетворитися в міцні переконання. У наші дні питання формування екологічної грамотності набуло нової актуальності та вирішувати його – завдання сучасної школи.

Для кращої активізації пізнавальної і творчої діяльності учнів на уроках варто впроваджувати інноваційні педагогічні технології, а саме: інтерактивні методи, тісно пов’язані з ними методи розвитку критичного мислення, методи дослідницького на-вчання. Використання вищезгаданих методів створює комфортні умови, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність при співнавчанні, учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за до-помогою різноманітних засобів; навчаються співробітництва.

Вправа «Правильні і неправильні твердження» (Діти «відповідають» за допомогою сигнальних карток: зелений колір – правильне судження, червоний – неправильне. У разі неправильного твердження дають правиль-ну відповідь.)  Рослини і тварини – об’єкти живої природи.  Сонце, зорі, вода – об’єкти живої природи.  Люди пізнають світ за допомогою зору, слуху, нюху, дотику, смаку.  Усе, що люди зробили своїми руками, називається неживою природою.  Живим організмам для життя не потрібні світло, тепло, повітря, вода.  Живі організми дихають, ростуть, розвиваються, дають потомство, відми-рають.  Дозрівання плодів, листопад, переліт птахів у вирій – явища живої природи.  Місяць – джерело світла і тепла на Землі.

Вправа «Вилучи зайве» (робота в парах, за варіантами) – А зараз, діти, попрацюємо в парах. Ви, напевно, всі любите збирати пазли? Але вони непрості, мають зайві частинки. А з’ясувати, що ви будете збирати, вам допоможе серединка квітки. 12 1 в. – зібрати об’єкти, що належать до живої природи; 2 в. – об’єкти неживої природи; 3 в. – рукотворні об’єкти.

Перевірка (проводиться фронтально на інтерактивній дошці) – Що таке природа? (Все, що нас оточує, крім того, що зроблено руками людини.) – Яка буває природа? (Жива і нежива.) – Що належить до неживої природи? – З якими об’єктами неживої природи ми познайомились на минулих уроках? (Сонце, повітря.) – Яку роль у природі виконує сонце? – Діти, Лаксики, наші гості з космосу, з якими ми навчаємось, надіслали нам ві-део, в якому ми можемо побачити, який дивовижно красивий вигляд має наша планета Земля із космосу.

Вправа «Кластер» – Давайте пригадаємо, що ми вже знаємо про воду, чи готові ми з вами розповіс-ти про неї нашим космічним гостям, чи наших знань поки що недостатньо? (Діти обговорюють це питання спочатку в парах, діляться одне з одним відомими знаннями, потім учитель коротко записує всі думки, що виникли. Впродовж уроку ці думки і факти будуть зв’язані в логічні ланцюжки.) – Отже, до якої природи належить вода? А де вода знаходиться, де ми можемо з нею зустрітися? – Діти, вода – речовина дивовижна, залежно від того, де вона знаходиться, вона по-різному звучить. Послухаємо звуки води і пригадаємо, де вона буває?

Прийом «Два – чотири – всі разом» (діти впродовж короткого часу обговорюють ілюстрації, спочатку в парах, четвірках, потім переходимо до колективного обгово-рення). – Вода потрібна людям для пиття, приготування їжі. (Без питної води людина може прожити лише 2–3 дні. Кожного дня ми повинні споживати 1,5 л води.) – Чи всяку воду можна пити? (Не можна пити забруднену воду, солона морська вода непридатна для пиття.) – Вода потрібна для життя тваринам, для деяких із них вода є домівкою. – Вода потрібна і рослинам, з водою рослини отримують із ґрунту поживні речо-вини. – Водою ми користуємося, коли миємо посуд, перемо речі, миємося. – На воді ми відпочиваємо, загартовуємося. – А ще вода – найзручніша дорога. По ній пливуть кораблі, які перевозять паса-жирів і вантажі. – На річках будують гідроелектростанції. Що вони нам дають? (Електрику, без якої у нас не буде світла, не будуть працювати побутові прилади.)

Економне використання води. – Діти, наші космічні гості Лаксики стверджують, що води на планеті Земля одно-часно і багато, і мало? Що вони мають на увазі? У ході обговорення приходимо до висновку, що хоч на нашій планеті дуже багато води – це, в переважній більшості, дуже солона вода (така, як у морі). А прісної, при-датної для використання, дуже мало. Тому воду потрібно використовувати економно. – А як людина може зберігати запаси води на Землі? Перегляд мультфільму «Склянка води» (https://www.youtube.com/watch?v=n85 COs. Nyi. VY) – Якої помилки припустився хлопчик? Яка дрібничка в нашій поведінці може при-звести до страшної катастрофи? (Хлопчик усього лише не закрив кран із водою.) – Діти, давайте уявимо, що на всій планеті зникла вода. Що трапиться? (Де немає води, там немає життя.) – Людина може прожити без води лише 3 дні

1. Вправа «Займи позицію» – «Вода – це добре чи погано?» 2. Вправа «Правильні і неправильні судження»

Мета проєкту: Дати уявлення про найважливіші методи наукового пізнання. Привернути увагу школярів до актуальних проблем забруднення навколишнього середовища, а саме до забруднення повітря. Залучити їх до реальної практичної діяльності з розв’язання проблеми. Поглибити знання про декоративні рослини нашої місцевості, художню цінність клумб, їхнє розташування, композицію і правила створен-ня. Навчити дітей використовувати набуті на уроках знання, уміння та навички для реа-лізації проєктів. Створити оптимальні умови для розвитку природних ключових компе-тентностей з елементами STEAM-освіти. Формувати в учнів екологічну свідомість, яка інтегрує в собі поняття екологічних мислення, етики, поведінки. Сприяти особистісному розвитку учнів. Розвивати соціальну і пізнавальну активність учнів, естетичні смаки, комунікативні уміння та навички, уміння презентувати результати своєї роботи. Форму-вати навички самоорганізації. Виховувати ціннісне ставлення до природи, праці.

Правила роботи в групі: – працювати дружно, злагоджено, гуртом; – викладати свої ідеї, думки по черзі, всіх вислуховувати до кінця, не перебивати; – радитися з товаришами, приймати рішення спільно; – не відхилятися від поставленого завдання; – доводити справу до кінця. (Потім учні за допомогою вчителя визначають, які завдання виконуватиме кожна група і який вигляд матиме майбутній результат. Далі вчитель пояснює учням особливості оцінювання їхньої діяльності, які критерії оцінювання будуть викорис-товуватись; у який спосіб буде відбуватися цей процес.

Заповнення таблиці «ЗХД» (Знаю, хочу знати, дізнався). – Пригадайте і проговоріть усе, що ви знаєте про клумби. (Вчитель на плакаті записує ключовими фразами те, що учні повідомляють про клумби. Потім учитель просить сформулювати запитання, на які вони не знають відповіді, але хотіли б отримати, і записує їх у другу колонку під назвою «Хочу знати», не фіксуючи повтори.) – Де можна знайти відповіді на запитання, які вас зацікавили? (Можна звернутися по консультацію до вчителів або батьків, знайти потрібні відомості в енциклопедіях, довідниках, в інтернеті на сайтах.) – Яким чином відбувається пошук інформації в інтернеті? (Пошук потрібної інформації можна здійснювати за допомогою рядка пошуку в програмі-браузері. Для якісного пошуку потрібно ретельно добирати ключові слова.)

Завдання. Робота в онлайн-сервісі. https://learningapps.org/display?v=ppybkdysj19 – Прочитайте ключові слова для пошуку інформації щодо проєкту «Добра справа для природи» (Клумба нашої мрії). Закресли зайве (рослини, рослини-символи України, клумба, дерева, кімнатні рослини). 26 – Пригадай алгоритм пошуку інформації в інтернеті. Відтвори його, розставивши за порядком команди. (Відповідь: 1 – Відкрий веб-браузер. 2 – Введи адресу kidzsearch.com. 3 – Натисни клавішу ENTER. 4 – У рядок пошуку введи ключові слова або фразу. 5 – Натисни кнопку Search.)

Завдання для роботи за комп’ютером.  Організувати в групах пошук потрібних матеріалів. Результати пошуку зберегти в спільній теці на Google-диску.  Пам’ятайте, що використання відомостей без посилання на прізвище автора, адресу сайта називається плагіатом. Це те саме, що крадіжка!  «Дослідники» – створюють інформаційний банк даних про квіти-символи Украї-ни, про квіти, які занесені до Червоної книги України, про невибагливі декора-тивні рослини нашої місцевості, здійснюють пошук їхніх зображень, зберігають малюнки. (Підручник, с. 148–149.)  «Золотавики» – здійснюють пошук інформації про види клумб, створюють схе-му пришкільної клумби в графічному редакторі TUXPaint (зразок виконання за-вдання – підручник, с. 151–153).  «Журналісти» – узагальнюють результати опитування учнів, проведені через соціальну мережу Instagram за питаннями: 1) Чи знаєте ви про погіршення екологічного стану в місті Запоріжжя? 2) Чи забруднювали ви ненавмисно повітря, де ви живете? (Автомобілі бать-ків, паління листя на дачі й т.д.) 3) Чи долучались ви коли-небудь до покращення екологічного стану в м. Запо-ріжжя? Якщо так, то як саме?

Найважливіше завдання цього екологічного проєкту – засвоєння і поглиблення знань про екологію Землі та формування відповідальності за стан справ у довкіллі. Всі учасники проєкту плідно працювали та оволоділи певними знаннями, якими зможуть поділитися з іншими однолітками й людьми з найближчого оточення, в них були сфор-мовані компетентності екологічної грамотності, наукове розуміння природи та впливу на неї сучасних технологій. Людина і природа – поняття взаємопов’язані та взаємоза-лежні, адже людство існуватиме доти, поки існуватиме природне середовище.

Отже, потреба формування екологічної грамотності молодших школярів актуалізується у кількох змістовно самостійних напрямах – гармонізації взаємодії дитини і природи, екологічної і компетентнісно орієнтованої освіти. Екологічна освіта має бути міждисциплінарною, практикоорієнтованою, спрямованою на вирішення проблем взаємодії довкілля й економічних потреб суспільства. Визначаючи мету екологічної освіти, варто виходити з того, що кінцевим результатом екологічної освіти є формування людини нового типу з новим екологічним мисленням, здатної усвідомлювати наслідки своїх дій стосовно навколишнього середовища, і такої, що вміє жити у гармонії з природою.