ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ШКІЛЬНИХ ІСТОРИЧНИХ КУРСІВ

ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ШКІЛЬНИХ ІСТОРИЧНИХ КУРСІВЛ. О. Бугай вчитель історії та правознавства Вигнанської ЗОШ І-ІІ ступенів Любарського району

Завдання сучасної освіти – підготувати підростаюче покоління до професійної діяльності та життя в новому, високорозвиненому інформаційному середовищі, ефективному використанню її можливостей.

Найважливішою умовою, яку висуває сучасне інформаційне суспільство до школи, є конкурентоспроможність школяра, набуття ним таких якостей: самостійно, критично і творчо мислити; грамотно працювати з інформацією (вміти збирати певні факти, аналізувати їх, робити ґрунтовні об’єктивні висновки; виділяти потрібне з маси інформації і впорядковувати свої знання, вирішувати певні завдання), вміти гнучко та оперативно адаптуватися до нових вимог, адекватно реагувати на нові виклики, тобто актуалізується проблема формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, адже на сьогодні — це один із найважливіших чинників успішності молодої людини.

«Хто володіє інформацією — той володіє світом» Натан Ротшильд

Поняття компетенціїКомпетенція - в перекладі з латинської означає коло питань, у яких людина добре обізнана, володіє знаннями і досвідом.  Великий тлумачний словник української мови. Компетенція -добра обізнаність із чим-небудь; коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи”Визначення Ради Європи. Компетенція – здатність ефективно й творчо застосовувати знання та вміння в міжособистісних відносинах – ситуаціях, що передбачають взаємодію з іншими людьми в соціальному контексті так само, як і в професійних ситуаціях.

У критеріях оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти Компетентність – визначається як «загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню». Українські науковці, зокрема О. Пометун, визначають компетентності як спеціально структуровані (організовані) набори знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають у процесі навчання. Вони дозволяють людині визначати і розв’язувати, незалежно від контексту (від ситуації) проблеми, характерні для певної сфери діяльності. Поняття компетентності

У Державному стандарті базової й повної загальної середньої освіти інформаційно-комунікаційній компетентності учнів приділено особливу увагу, й згідно ієрархічної системи компетентностей її віднесено до ключових. Інформаційно-комунікаційну компетентність визначено як здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань. Особливий наголос зроблено на тому, що формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування під час вивчення всіх предметів навчального плану діяльнісного підходу. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок кожного навчального предмета у формування зазначеної компетентності

Основні складові компетентностізнанняумінняадекватне оцінювання

Компетенції - це завдання (поставлені перед людиною) Компетентності— результати.

Інформаційно-комунікаційна компетентність є наслідком інформаційної культури та інформаційної освіти. Вона дозволяє людині бути успішною в сучасному інформаційному суспільстві, реалізувати оптимальні рішення в різних сферах діяльності. Ця компетентність віддзеркалює здатність особистості до визначення інформаційної потреби, пошуку інформації та ефективної роботи з нею у всіх її формах та представленнях — як в традиційній, друкованій формі, так і в електронній формі; здатності щодо роботи з комп’ютерною технікою та телекомунікаційними технологіями; здатності щодо застосування їх у професійній діяльності та повсякденному житті

Форми організації роботи з використанням ІКТ на уроках історії 1) вивчення теми уроку учнями самостійно або в парах із допомогою певного програмного забезпечення.2) використання на уроці мультимедійних можливостей комп’ютера, що слугує наочним посібником. 3) використання Інтернету, компакт-дисків для виконання практичної роботи, проекту, написання реферату, виконання будь-якого творчого завдання; 4) проведення  різноманітних опитувань, тестувань, тематичного оцінювання.

На уроках історії, використовувати мультимедійні засоби навчання можна для візуалізації навчального процесу. Коли учень не тільки чує розповідь вчителя про якусь історичну особу, чи подію, а й бачить її на мультимедійній дошці то працює слухова й зорова пам'ять, поліпшується процес запам’ятовування матеріалу, підвищується зацікавленість учнів, активізується пізнавальна діяльність дітей. Паралельно з демонстрацією зображень історичних осіб доцільно скласти психологічний портрет особи. Під час подібної форми роботи учні активно висловлюють свої думки, формується комунікативна компетентність, розвивається уважність та спостережливість, діти удосконалюють навички критичного мислення.

На етапі формулювання теми і завдань уроку доцільно використовувати уривки з художніх чи науково-популярних фільмів, які на сьогоднішній день доступні в глобальній мережі Інтернет для кожного користувача. Напередодні перегляду уривку варто поставити перед учнями запитання: Про яку історичну (подію, особу, явище) йде мова?Яке відношення вона може мати до нашого уроку?Чому важливо нам знати про неї?

Робота з аудіовізуальними джерелами. В першу чергу це науково-популярні і документальні фільми та телепередачі, карикатури, агітаційні плакати та інше. Аудіовізуальне джерело не просто ілюструє новий матеріал, що викладає вчитель, а надає учням інформацію на основі якої вони ознайомлюються з подіями відповідного історичного періоду, діяльністю певних історичних осіб, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, аналізують та інтерпретують навчальний матеріал, співставляють інформацію певного відеофрагменту з матеріалом підручника, змістом писемних джерел, власним життєвим досвідом.

Вправи: "Знайди помилки в тексті". "Переконуючі листи". "Дилема". Робота з історичною картою соціальний сервіс Веб 2.0. одним з них є Вікімапія (http://wikimapia.org"Віртуальна екскурсія"

Застосовуючи у роботі ІКТ, передусім потрібно орієнтуватися на наступні моменти: ІКТ мають бути простими у використанні, такими, що забезпечують різні види зворотного зв'язку з користувачем, компонувати матеріал на власний розсуд, а не тільки в строго представленому порядку, використовувати різні способи взаємодії, матеріал повинен представляти освітню цінність для учнів (відповідати віковим особливостям учнів, вимогам Державного освітнього стандарту), сприяти формуванню досвіду самостійного придбання знань, умінь, а також соціального досвіду, у тому числі на інтерактивному рівні, пропонувати варіанти творчої і проектної діяльності, встановлювати міжпредметні зв'язки. Із урахуванням досвіду використання ІКТ на уроках історії, треба відмітити, що ІКТ не повинні носити випадковий характер і переслідувати розважальний ефект. Методична організація таких занять вимагає чіткої спрямованості, послідовності в роботі учителя для підвищення якості освіти в школі.

Для формування інформаційно-комунікаційної компетенції учитель повинен сформувати: міцні базові знання учня; вміння, щоб учень міг якомога швидше знайти необхідну інформацію із застосуванням новітніх інформаційних технологій;розвинути в учнів уміння відфільтрувати в інформації тільки актуальну та корисну;вміння опрацьовувати, обробляти, редагувати інформацію застосовуючи сучасні інформаційні технології; вміння аналізувати інформацію, помічати закономірності та використовуючи їх, прогнозувати й робити висновки; вміння на основі аналізу попередньої інформації формувати власну точку зору; вміння генерувати власні оригінальні думки та ідеї; вміння реалізовувати на практиці на основі власних ідей нові схеми, розробки, технології, пристрої.