Відділ освіти Підволочиської районної

державної адміністрації

Районний методичний кабінет

 

 

 

 

 

 

«Формування комунікативних компетенцій на уроках хімії методами інтерактивного навчання»

 

 

 

 

з досвіду роботи

 вчителя хімії

Остап’ївської

ЗОШ І-ІІІ ступенів

                                                                   Максимів

Мирослави Михайлівни

 

 

 

 

 

Підволочиськ    2015

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відділ освіти Підволочиської районної

державної адміністрації

Районний методичний кабінет

 

 

 

 

 

 

 

«Формування комунікативних компетенцій на уроках хімії методами інтерактивного навчання»

 

 

з досвіду роботи

 вчителя хімії

Остап’ївської ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

Максимів Мирослави Михайлівни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор: Максимів М.М. вчитель хімії Остап’ївської ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

   Рецензент: Козачук Л.М. методист райметодкабінету                                 Підволочиської райдержадміністрації.

 

 

 

 

 

Брошура містить короткий опис досвіду роботи вчителя хімії Максимів Мирослави Михайлівни,розробки уроків, позакласних заходів та методичні матеріали з проблеми «Формування комунікативних компетенцій на уроках хімії методами інтерактивного навчання».

 

Адресується вчителям хімії та учням школи.

 

Затверджено до друку постановою науково-методичної ради районного методичного кабінету відділу освіти Підволочиської райдержадміністрації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    Зміст

1. ПЕРЕДМОВА                                                                         6.                                                                       
2. Формування комунікативної компетенції на уроках хімії методами інтерактивного навчання                                     7.
3. Інтерактивні вправи на уроках та позакласних заходах з хімії                                                                                        16.
4. Урок у 8 класі «Поширення солей в природі та їх практичне значення»                                                            28.                
5. Урок у 10  класі «Узагальнення й систематизація знань про природні джерела вугле­воднів»                                  44.
6. Виховний захід з хімії „Хімія – наука чарівниця”

 (вечір з хімії для 6-7 класів)                                               50.

7. Пізнавальна гра   «Чи знаєш ти мікро- імікроелементи

            організму людини?»                                                             54

8. Зразки варіантів перевірки і контролю знань для

 учнів 7 класу                                                                        62                                                          

9. Література                                                                             71.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

        Сучасна шкільна освіта в Україні спрямована на надання учневі необхідних знань, вироблення вмінь і навичок. За період навчання він має засвоїти багато фактичного матеріалу. Натомість школа сьогодні недостатньо навчає школярів приймати рішення, використовувати інформаційні та комунікаційні технології, критично мислити, вирішувати конфлікти, орієнтуватись на ринку праці тощо. Зміст освіти сьогодні недостатньо відповідає потребам суспільства та ринку праці, не спрямований на набуття необхідних життєвих компетентностей. Ті зміни, що відбувались в освіті за останні 10 років, поглибили переобтяження навчальних програм і підручників фактичним матеріалом. Це стосується і предмету хімії. Великий обсяг матеріалу в підручнику розсіює увагу, заважає виділити основне, відбиває бажання вчитися. Ми використовуємо зошити для лабораторних і практичних робіт з друкованою основою, які з одного боку економлять час на уроці, а з іншого обмежують здатність формулювати власну думку, нав’язують стандартне мислення. Застаріле мультимедійне обладнання і недостатня його кількість в школі не дає можливості іти в ногу з часом.

    Звичайно ж виправити глобальний крен в освіті у будь-який бік мені, як вчителю середньої школи, не під силу, та розбудити в кожній дитині творчий початок, навчити працювати самостійно, допомогти зрозуміти та знайти себе, зробити перші кроки у творчості – до цього я прагну, наскільки дозволяють мені власні сили й можливості.

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування комунікативної компетенції на уроках хімії методами інтерактивного навчання

Одним зі шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його із сучасними потребами, інтеграцією до європейського та світового просторів є орієнтація на формування компетентностей та створення ефективних механізмів їх упрова­дження. Серед ключових компетентностей важливими є комунікативні. Широкі можливості для їх формування має вчи­тель у процесі викладання хімії в загальноосвітній школі. Проблема, над якою працюю: «Формування комунікативної компетенції на уроках хімії методами інтерактивного навчання»

 

 Сучасна шкільна освіта в Україні спрямована на засвоєння й оволодівання учнями необхідними знаннями, вміннями та навичками. За період навчання в школі учні повинні засвоїти значну кількість фактичного матеріалу.

         Як відзначено в Концепції загальної середньої освіти, «освіта ХХІ століття – це освіта для людини. Її стержень - розвивальна, культурологічна домінанта, виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти й саморозвитку, вміє використовувати набуті знання й уміння для творчого розв’язання проблем, критично мислити , опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».

        Тому навчальний процес має бути спрямований не на механічне засвоєння учнем суми знань, а на засвоєння знань з творчим підходом, умінням самостійно одержувати потрібну інформацію й передавати її оточуючим.

       Тому компетентність ґрунтується на знаннях, здібностях, цінностях, досвіді, отриманих у процесі навчання. Однією з компетентностей, що формується в учнів на сучасному етапі навчання, є комунікативна компетентність.

      Комунікативна компетентність передбачає:

1. залучення школярів до активної мовної діяльності;
2.  мистецтво спілкування в процесі свідомого освоєння основ наук, у повсякденному вдосконаленні своєї зовнішньої та внутрішньої культури;
3.  прагнення грамотно спілкуватися, тобто легко і швидко встановлювати контакти з людьми.

      Нова програма цілком змінила роль учителя й учня на уроці. Вона передбачає співпрацю і співтворчість учителя й учня. Учитель тепер виступає не в ролі того, хто надає учневі інформацію та інструкції, а як повноцінний учасник комунікативного процесу , партнер в співбесіді, помічник в оволодінні методами комунікації.

 Учень при цьому:

1. може висловлювати свою думку;
2.  уміє аргументовано обстоювати свою думку;
3.  може написати реферат, доповідь, тези з різних тем;
4.  уміє ставити запитання вчителям і учням;
5.  відповідає на запитання вчителя й учнів;
6.  визнає свої помилки, уникає категоричності, дотримується культури дискусії.

   Учитель:

1. використовує дискусії;
2.  навчає правильно ставити запитання і відповідати на них;
3.  стежить за культурою мови учнів;
4.  пропонує різноманітні письмові роботи у формі листів товаришам, віршів, звітів, творів тощо;
5.  створює проблемні ситуації.

 На своїх уроках  я залучаю учнів до співпраці, використовуючи системи «учень-учень», «учень-вчитель», «учитель-учень-наука».

Співпраця на уроці-це:

1. використання комунікативних форм роботи учнів;
2.  залучення учнів до асистування на уроці;
3.      взаємне рецензування відповідей на уроках.
4.  спільна підготовка вчителя й учня до уроку;
5. уникнення вчителем виставлення учням поганих оцінок.

  Яким же чином я сприяю формуванню комунікативної компетентності в учнів на уроках хімії?

     Наприклад, на початку уроку на етапі його мотивації, в організаційному моменті комунікативний метод має характер реального спілкування між учителем та учнем як комунікативними партнерами, під час якого може здійснюватися обмін новою, цікавою інформацією, досвідом розв’язання різноманітних проблем. Це створює емоційне піднесення, сприяє залученню всіх учнів до спілкування, як через розмову, так і через активне слухання, стимулює особистісно орієнтовану комунікацію.

Атмосфера уроку, завдання, що реко­мендуються, обрані режими й форми роботи мають стимулювати учнів до розширення мовного кругозору, на­копичення комунікативного досві­ду. Учень тепер може висловлювати свою думку під час уроку, визнача­ти проблеми для обговорення або творчого розуміння завдання, про­понувати питання для рольових і ді­лових ігор, має можливість вибира­ти завдання дослідного матеріалу. За цих умов учень певною мірою відпо­відає за свої успіхи й невдачі. У цьо­му полягає співтворчість між учите­лем і учнями. Такий метод не залишає учнів байдужними, є двигуном до ак­тивізації мовно-розумової діяльнос­ті, сприяє встановленню атмосфери довіри й співпраці на уроці. За тако­го методу використовується принцип інтерактивності.

Інтерактивність— це вміння пере­давати й одержувати інформацію, що є цікавою для обох сторін. Од­нак вона передбачає не лише вислов­лювання власних думок і міркувань, але й сприйняття й розуміння ду­мок інших людей. Учні вчаться слу­хати інших, обмінюватися знаннями. Учасники дискусії, диспуту, розмови створюють власні інтерпретації знан­ня фактів, визначень, понять, зако­нів. Це вміння формується під час інсценувань, розв'язань загальних за­вдань, створення проблемних ситуа­цій, постановки питань, виконання логічних завдань. За інтерактивного спілкування учні можуть використати свої мовні здатності — усе, що вони вивчили в класі або одержали в ході процесу обміну на уроці. Тобто інтер­активний характер спілкування пе­редбачає активне використання всіх компонентів уроку, ситуаційне спіл­кування, постійну новизну елементів навчального процесу, сумірність на­вчальних і комунікативних дій, спря­мованих на встановлення й підтримку відносин між учнем і вчителем через обмін особистісно значущою інфор­мацією, і співробітництво в парах, групах, командах.

   Для того щоб інтерактивність у про­цесі навчання була повною, і вчите­леві, і учням необхідно поважати уні­кальність думки інших, стимулювати відповіді кожного.

Тільки-но учні починають відчувати, що їх поважають і цінують, вони по­чинають активно демонструвати свої здібності, висловлювати свої пропо­зиції, брати участь у різноманітних формах і видах діяльності, стимулю­ючи свою творчість і творчість учителя. Учитель, у свою чергу, повинен при­ймати всі види учнівських ідей і бути поблажливим до помилок учнів.

 Таке загальне навчання передбачає по­діл відповідальності за навчання між усіма учасниками навчального процесу.

 Які ж види завдань, вправ формують комунікативну компетентність учнів? Існує кілька класифікацій вправ і за­вдань, що базуються на певних ка­тегоріях.

Так, за кількістю учасників виокрем­люють індивідуальні, парні та групові завдання, за формою виконання — усні й письмові, за ступенем комунікативності — некомунікативні, умовно-ко­мунікативні, комунікативні.

Р. Елліс бере за основу характер опе­рацій, які учні здійснюють з навчаль­ним матеріалом. За його алгоритмом наведу приклади з власного досвіду:

І. Мозковий штурм.

II. Класифікація матеріалу за пев­ним принципом:

• Що об'єднує речовини, форму­ли яких NaОН, Са(ОН)₂, КОН,Mg(OH)₂?

• У чому полягають відмінності міжзапропонованими речовинами:НNO₃, НС1, Н₂S, Н₂S0₄, НІ?

III. Співвідношення або розпізна­вання певного матеріалу на базіаналізу й порівняння.

• Установіть відповідність:

Формули речовини	Клас речовини
MgCl2	Кислота
MgO	Основа
HCl	Сіль
Mg(OH)2	Оксид

Порівняйте властивості металів натрій і калій. Що спільного? Що відмінного у властивостях?

• Фенолфталеїн змінив у розчині речовини забарвлення на мали­нове. Яку речовину аналізува­ли?

IV. Розв'язання логічних задач, ре­бусів, відгадування загадок, від­повіді на запитання вікторини.

• Як з допомогою одного реакти­ву розпізнати гліцерин і оцтовий альдегід?
• Вікторина «Подорож Періодич­ною системою хімічних елемен­тів Д. І. Менделєєва».

V. Розв'язання певних питань з до­помогою хімічних диктантів, ан­кетування, тестових завдань.

• Хімічні диктанти за темами, на­приклад:

1. «Знаки хімічних елементів».

2. «Складання хімічних формул за валентністю».

3. «Типи хімічного зв'язку».

• Тестові завдання за темами з вико­ристанням збірників тестових за­вдань з хімії для 8—9 і 10—11 кла­сів.

Завдання можна поділити на три ве­ликі групи:

І.   Мозковий штурм.

1. Проблемні завдання на встанов­лення зв'язків між окремими по­няттями, речовинами, окремими елементами.

•   Що спільного між оцтовою кис­лотою й оцтовим альдегідом у бу­дові молекули?
•   Як з кальцій карбіду одержати оцтову кислоту?
•   Що спільного між усіма класами вуглеводнів?

2. Завдання на інтерпретацію, по­яснення.

• За малюнком визначте правиль­ність методу збирання амоніаку.

II. Вправи на організацію та реорга­нізацію матеріалу.

1. Порівняння, класифікація.

• Що зайве в переліку: ручка, олі­вець, стілець, целюлоза?

2. Звертання уваги на відмінності.

• У чому полягає різниця між ети­ловим спиртом і етиленгліколем?

3. Об'єднання.

• Чого більше в переліку — гомо­логів чи ізомерів?

III. Завдання складного характеру,що поєднують різні види діяль­ності.

1. Проведення дискусії, диспутів.
2. Проведення опитування, анке­тування.
3. Дослідження, практичні, демон­страційні роботи.

У процесі навчання хімії реалізуються різні форми й методи, однак недостат­ньо використовується така перспек­тивна форма, як ігрова, що дозволяє ефективно підвищувати якість підго­товки учнів. Це і є основною пробле­мою, над якою я працюю.

Основним моментом, на який слід звертати увагу під час створення й ви­користання навчальних ігор, є привер­тання уваги учнів до змісту гри, а отже, і до навчального матеріалу. Гра при­вчає учня мислити, виокремлювати головне, узагальнювати, розвиває його пам'ять, здібності. Для виконання цих навчально-виховних завдань під час навчання хімії з успіхом можуть бути використані тематичні ігри.

Залежно від загального напряму й ти­пу дидактичних ігор з їх допомогою можна формувати не лише окремі знання, але і взаємозв'язки між еле­ментами знань, навчати учнів по­рівнювати й диференціювати хімічні речовини й процеси. Засвоєння знань під час гри часто не вимагає довіль­ної уваги, що дозволяє уникнути пе­ревтоми учнів.  Дидактичні ігри з хімії можна кла­сифікувати за різними ознаками. їх можна поділити на індивідуальні, парні, групові. Залежно від засто­совуваних засобів і загальної спря­мованості ігор їх можна поділити на такі типи: ігри-вправи, настільні ігри, ігри-ролі та ігри-моделювання. На­веду деякі хімічні ігри, застосовува­ні мною на уроках.

       I . Ігри - вправи

Гра «Хрестики - нулики». Застосовую цю гру під час вивчення й узагальнення навчального матеріалу з хімії, систематизації знань. Наприклад, під час вивчення теми «Речовина, тіло, матеріал» учні з ін­тересом самостійно складають різні виграшні комбінації цієї гри. Такі за­вдання даю учням і в процесі пояснен­ня, і в процесі закріплення теми.

 А під час вивчення теми «Основні класи неорганічних сполук» елементи цієї гри ускладнюються. Учні повин­ні враховувати також хімічні власти­вості основних класів неорганічних сполук та їх класифікацію.

Складання й розв'язання кросвор­дів на різну хімічну тематику з інте­ресом сприймається учнями. Вони із задоволенням розгадують їх і скла­дають самі.

Гра «Віриш — не віриш». Учні став­лять одне одному заздалегідь підго­товлені запитання. І самі ж повинні правильно відповісти.

Наприклад:

1. Чи вірите ви, що кисень і во­день— прості речовини? (Так, тому що й кисень і водень склада­ються з атомів одного хімічного елемента)
2. Чи вірите ви, що молекули — це дрібні, хімічні неподільні частин­ки? (Ні, тому що молекули склада­ються з атомів)

II. Ігри-ролі

Наприклад, гра «Учитель — учень».

 «Учитель», який виконує свою роль, ставить питання учневі. У цій грі оці­нюється вміння учнів ставити пи­тання і правильно на них відповідати. Крім цього, учні самостійно оці­нюють свої знання, причому досить об'єктивно.              Прикладом групової гри служить «Ве­селий КВК». У ньому зазвичай беруть участь від восьми до десяти учнів. Інші учні-вболівальники є суддями. От приблизний перелік конкурсів для проведення цієї гри:

1. Придумати хімічну назву ко­манди.
2. Розминка.
3. Конкурс капітанів «Ти мені — я тобі».

Конкурс «Що б це значило?»

Це гумористичний конкурс для всієї команди. Потрібно мімікою зобразити якесь хімічне явище або визначення. А друга команда по­винна упізнати, про що йдеться.

5)Розгадування хімічних головоло­мок і т. ін.

 Варіанти завдань можуть бути різни­ми. Всі завдання, ігри, форми їх про­ведення залежать від класу й рівня під­готовки учнів. Наприклад, у старших класах проводжу гру «Хто хоче стати мільйонером?», «Слабкаланка». При­чому учні самостійно виявляють іні­ціативу, удома складають запитання із зазначеної теми, пропонують форму проведення тієї чи іншої гри.

 Справді, бажання грати, прагнен­ня до діяльності, що грунтується на здатностях уяви, властиві будь-яко­му учневі. Це потрібно враховувати в процесі навчання.

 Момент змагання викликає підви­щений інтерес до досліджуваних пи­тань, а результати гри є своєрідним внутрішнім зворотним зв'язком. Моє завдання й полягає в тому, щоб заці­кавити учнів наукою хімією, прище­пити навички творчої та самостійної роботи. А ефективність уроку хімії цілком залежить від розмаїтості форм роботи, містячи в собі елементи ди­дактичної гри й цікавості. Успішно­му проведенню уроку сприяють пози­тивні емоції та інтерес, створюваний ігровими ситуаціями й духом колек­тивного змагання.               Отже, хімічні ігри є дієвим засобом розвитку інтересу до предмета.

Компетентний фахівець, компетент­на людина — це дуже гарна перспек­тива.

 Отже, компетентність пов'язана із за­гальною здатністю людини оперувати в певній ситуації набутими знання­ми і практичним досвідом.

 Тому сьогодні перед сучасною педа­гогічною наукою постала проблема, як підвищити інтерес учнів до про­цесу навчання. Одна з причин утра­ти інтересу — це непридатність низки традиційно застосовуваних прийомів навчання до сучасного контингенту учнів, адже в нашої молоді значно розвинене почуття самосвідомості та власної гідності, вона багато про що має уявлення, тому заняття, що базуються на авторитарному тиску, наказах, указівках тощо, виклика­ють лише роздратування й нудьгу — вони неприйнятні.

 Це й спонукало вчителів, і мене в тому числі, шукати нові методи й засоби навчання, що сприяють розвитку ін­тересу до предмета, втілюють у собі ідеї високої взаємної вимогливості й поваги, спираються на зрослу са­мостійність, творчу діяльність учнів і, зрештою, значно розширюють і зба­гачують методичний арсенал учите­ля, оскільки відомо, що сталість — ворог інтересу.

 Тому реформа системи освіти в Укра­їні має глобальне значення для підго­товки компетентних фахівців, здат­них змінити своє життя й життя своєї країни на краще.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІНТЕРАКТИВНІ  ВПРАВИ

НА  УРОКАХ  ТА ПОЗАКЛАСНИХ  ЗАХОДАХ З  ХІМІЇ

 

Особливості сучасного етапу розвитку освіти в Україні потребують упровадження нових форм та методів навчання і виховання, що забезпечують розвиток особистості учня. Розв'язанню цієї проблеми сприяє впровадження інтерактив­них технологій навчання на уроках хімії. Саме такі технології ефективніше, ніж інші педагогічні технології, сприя­ють інтелектуальному, соціальному й духовному розвитку учня. Пригадаємо слова О. Герцена: «Нове потрібно ство­рювати в поті чола свого, а старе саме продовжує існувати і твердо триматися на милицях звички».

Традиційні форми та методи навчан­ня і виховання дійсно продовжують існувати, але треба дивитися далі. Ін­терактивне навчання — це певний різ­новид активного навчання, це спеці­альна форма організації пізнавальної діяльності, мета якої — створити ком­фортні умови навчання, за яких ко­жен учень відчув би свою інтелекту­альну спроможність пізнавати нове.

Готуючись до уроків, я завжди ретель­но продумую кожний етап уроку, під­бираю відповідний до теми матері­ал, наочність, цікаві форми роботи. Для уроку вибираю такі інтерактив­ні вправи, які б дали учневі «ключ» до освоєння теми. Пропоную вашій увазі саме такі різноманітні вправи, які можуть бути корисними для під­готовки до уроків та позакласних за­ходів учителів хімії.

Вправа 1 «Незакінчене речення»

Під час вивчення глюкози учні закін­чують речення.

1. Глюкоза являє собою...
2. Глюкоза поширюється в приро­ді...
3. Глюкоза має хімічні властивості, характерні для...
4. У молекулі глюкози міститься альдегідна група, тому для глю­кози характерна...
5. Глюкоза реагує з купрум(ІІ) гідро­ксидом, утворюючи комплексну сполуку, забарвлену в...
6. Глюкоза належить до....
7. Широко застосовують глюкозу в...

Вправа 2 «Мікрофон»

Вправа подібна до попередньої, але проводиться з допомогою уявного мікрофона. Учні висловлюють свою думку, відповідають на запитання, тримаючи в руках уявний мікро­фон.

1. Що таке валентність?
2. Що таке атом?
3. Що таке проста речовина?

4. Назвати елементи, що мають змінну валентність.
5. Чому дорівнює валентність Гідро­гену?
6. Як кількісно визначається ва­лентність?

Вправа 3 «Коректор»

У вправі навмисно зроблено помилки, які учні мають знайти й виправити.

1. Крохмаль —це суміш трьох речо­вин.
2. Крохмаль — це білий аморфний порошок, добре розчинний у хо­лодній воді.
3. Якщо до охолодженого крох­мального клейстеру додати роз­чин іоду, то з'являється жовте за­барвлення.
4. (С₆Н_І0О₅) — структурна форму­ла крохмалю.
5. Крохмаль — це природний полі­мер, що складається з багатора­зово повторюваних структурних ланок С₆Н_І20₆.

Вправа 4 «Третій зайвий»

а) СН₄, С₂Н₄, С₂Н₆.

б) СН₃ОН, С₂Н₅ОН, С₂Н₆.

в) С₃Н₆, С₅Н₁₀,С₅Н_І2.

 

Вправа 5 «Ланцюжок»

Учні ланцюжком виходять до дошки, розв'язуючи різноманітні завдання. Наприклад, вивчаючи валентність, учні визначають валентність у сполу­ках, написаних на дошці вчителем:

NH₃, Mg₃N₂, N₂O₅, PCl₅, P₂O₅, CaO, CO₂, SO₂,

Na₂O, CrCl₃, ZnCl₂.

Вправа 6 «Хімічна естафета»

На дошці вчитель пише два ланцюги перетворень, об'єднує учнів у дві ко­манди, які змагаються між собою за звання найкращого. Учні, як і в по­передній вправі, змінюючи один од­ного, виходять до дошки розв'язувати ланцюг перетворень. їм необхід­но здійснити перетворення, вказа­ти умови перебігу процесів і назва­ти речовини:

1. S → SO₂  → SO₃ → К₂SO₄  →ВаSO₄
2. А1  → А1₂O₃→ А1С1₃→А1(OН)₃→А1₂(SO₄)₃

Вправа 7 «Хрестики-нулики»

Під час вивчення теми «Основні кла­си неорганічних сполук» учням про­поную таку вправу: визначити ви­грашні варіанти, вказати оксиди, які мають амфотерні властивості:

 

ZnO	MgO	ВеО
К2O	А12 O3	СаО
SO2	Li2O	Сr203

Такі завдання легко вигадують і самі учні

Вправа 8 «Вірю — не вірю» або «Так — ні»

3.      Чи вірите ви, що окиснення аль­дегідів амоніаковим розчином оксиду Аргентуму називається реакцією «срібного дзеркала»? (Так)
4. Чи вірите ви, то рідина з різким запахом зеленого листя, яку отри­мують з ацетилену реакцією Кучерова,— це оцтовий альдегід? (Так)
5. Чи вірите ви, що трьохатомний спирт — це етиленгліколь? (Ні,трьохатомний спирт — це гліце­рин, молекула якого містить три гідроксильні групи —ОН)

Вправа 9 «Розірвана шпаргалка»

Учител ь. Ця вправа проста, але дуже корисна. Вона допоможе вам не роз­губитися               на екзамені. Адже не секрет, що ви пишете шпаргалки, а вчитель, якщо знайде               їх, розриває. І якщо у вас є якісь знання, ви навіть з розірваної шпаргалки               можете скласти правиль­ну відповідь.

Вправа 10 «Цікаві задачі»

Задачі кота Хімікуса

Вас відправляють у космос. Необхід­но взяти із собою речовину, яка була б у космосі джерелом теплоти, води та кисню. Що ж ви візьмете із собою? (Гідроген пероксид)

Вправа 11 «Хімія +»

У вправі використовують зв'язок хі­мії з іншими науками: географією. Я пропоную вправу, яка ілюструє зв'язок хімії з літературою.

«Хімія + література»

1. У романі «Війна світів» Г. Веллс розповідає про війну, розв'язану космічними прибульцями — мар­сіанами — на Землі. На руїнах своєї колишньої цивілізації зем­ляни несподівано знаходять чор­ну речовину — смертельну отру­ту, яка виявилася хімічною спо­лукою Аргону. Якої неточності припустився письменник? (Ар­гон — інертний газ)
2. Ж. Верн у своєму творі «Таємни­чий острів» писав: «Наливши кле­новий сік у великі глиняні посу­дини, його поставили на вогонь і піддали випаровуванню. Тільки-но рідина почала густіти, почина­ли розмішувати ЇЇ дерев'яною ло­паткою... Сік клена перетворився на густий сироп. Цей сироп вили­ли в глиняні посудини різнома­нітної форми. На наступний день сироп застиг. Це був справжній... злегка жовтуватий, майже прозо­рий і дуже смачний». Про що йде мова? (Сахароза)
3. Як пов'язані між собою видатний поет Олександр Блок та не менш видатний хімік Дмитро Менде­лєєв? (Блок був одружений з доч­кою Дмитра Менделєєва Любов'ю і саме їй присвятив більшість своїх віршів про кохання)

Вправа 12 «Потайний сундучок»

У цій коробці знаходиться надзви­чайна речовина. Колись ЇЇ вважали милістю божою, символом миру, на­приклад, у східних країнах. Але, з ін­шого боку, скільки всього живого за­губила ця речовина. Через неї навіть море може стати мертвим. Особис­то я схиляю голову перед цією речо­виною. Без неї неможливо обійтися в металургії, вона використовуєть­ся у виготовленні кераміки. Без неї не було б шкіряного взуття. За цією речовиною їздили козаки до Кри­му. (Сіль)

Вправа 13 «Вставити слово»

І. Молекули перебувають у постій­ному безперервному .

2. Між ними існує взаємне___та відштовхування.

3. Швидкість руху молекул залежить від стану речовини.
4. Молекули, у свою чергу, склада­ються з , що, подібнодо молекул, перебувають у безпе­рервному              та характеризу­ються певними розмірами, масою та властивостями.

5. Властивості атомів одного й того самого елемента й від­різняються від властивостей ато­мів інших хімічних елементів.
6. Молекули простих речовин скла­даються з атомів, а мо­лекули складних речовин склада­ються з атомів.
7. Під час фізичних явищ молекули залишаються, тобто збе­рігаються, а під час хімічних , з ними відбуваються якісні та кількісні зміни.

                 Вправа 14 «Ти — мені, я — тобі»

Учні ставлять один одному запитан­ня, які приготували заздалегідь.

1. Який метал найтвердіший? (Хром)
2. Який метал найважчий? (Осмій)
3. Скільки легенд і традицій береже його історія! Із нього можна ви­тягти павутину завдовжки 2,4 км. а зі шматочка розміром із сірникову головку одержати лист пло­щею 50 м². Через нього знище­но плем'я інків. Про який метал ідеться? (Золото)

4. Який метал найдорожчий? (Ка­ліфорній — 10 доларів США за 0,001 мг)
5. Який метал найбільш тугоплав­кий?

    (Ванадій, / = 3420 °С)

 

    Вправа 15 «Хто швидше й більше»

Протягом декількох хвилин кож­на група учнів повинна відповісти на максимальну кількість запитань. Якщо група дає неправильну відпо­відь або відповіді зовсім немає, то відповісти можуть учні другої групи й отримати додаткові бали.

1. Єдиний рідкий метал. (Ртуть)
2. Найпоширеніший метал на Землі. (Залізо)
3. Які метали мають магнітні влас­тивості? (Залізо, нікель, кобальт)Дуже поширений елемент-метал, який входить до складу коштов­ного каміння. (Алюміній)

4. Елемент, який надає листю зеле­ного кольору. [Магній)
5. Який метал хворіє на чуму? (Оло­во)

7. Метал, що прокатаний у тонкий листок. (Фольга)

8. Метал батарейок. (Цинк)
9. Які елементи потрібні для збе­рігання зубної емалі? (Кальцій, Флуор)
10. Метал, який вбиває нечисту силу. (Срібло)

11.Метал, що робить скло кришта­лем. (Свинець)

12.Який метал називають рідким сріблом? (Ртуть)

13.Що таке сусальне золото? (Сплав олова й сірки)

14.Елемент, що надає крові черво­ного забарвлення. (Ферум)

15.Крилатий метал. (Алюміній)

Вправа 16 «Знайди сполуку»

На окремих аркушах записано десять хімічних рівнянь. Учням кожної гру­пи необхідно розставити коефіцієн­ти в поданих схемах хімічних реакцій (у роботі повинен брати участь кожен член групи), знайти суму всіх коефі­цієнтів , яка дорівнює порядковому номеру елемента в періодичній сис­темі Д. І. Менделєєва, та визначити цей елемент.

                А1 + N₂ = АlN

         (NН₄)₂SO₄ + ВаСІ₂ = NН₄С1 + ВаSO₄

       Сu+ НNО₃ = Сu(NO₃)₂ + Н₂O+ NO

    NO₂ + Н₂О+O₂ = НNO₃

    NO + O₂ = NO₂

     Р + Са = Са₃Р₂

     Р + S = Р₂S₃

Вправа 17 «Чи знаєте ви, що...»

Учні по колу продовжують речення, які підготували заздалегідь.

І.   Чи знаєте ви, що звична для нас наука хімія має свій конкретний рік народження — 1661? Саме того року ірландський хімік Роберт Бойль (1627—1691) у книзі «Хімік-скептик» сміливо й пере­конливо, як для того часу, сфор­мулював предмет хімії. За його визначенням, хімія — це дослі­дження складу різних речовин та пошук нових хімічних елементів.

2. Чи знаєте ви, що доведено, що за двісті років до нашої ери в Олек­сандрії Єгипетській уже існувала Академія наук, де «священному мистецтву хімії» було відведено особливий будинок? А на тере­нах сучасної України хімія по­чала розвиватися завдяки таким галузям, як металургія, керамі­ка, скловаріння, фармація і пар­фумерія, а також розвитку ринку барвників, техніки фарбування, використання біохімічних проце­сів, тобто ферментативного бро­діння для одержання сиру, кефіру, вина, тіста, пива тощо.
3. Чи знаєте ви, що першими про­фесійними хіміками як у сві­ті, так і в Україні були аптекарі-провізори та фармацевти? Саме вони проводили хімічні проце­си, метою яких було приготуван­ня ліків. Перша аптека на терито­рії сучасної України була відкри­та у Львові 1270 року при храмі Іоана Хрестителя та проіснувала до 1480 року.
4. Чи знаєте ви, що середня три­валість життя приблизно чоти­рьохсот найбільш відомих хі­міків світу перевищує 73 роки? Більше того, серед хіміків на­прочуд багато довгожителів. На­приклад, майже 103 роки прожив засновник хімії жирів, автор ці­лої низки синтетичних барвни­ків, французький хімік Мішель Шеврель (1786-1889). 31 серпня 1886 року він відзначав свій со­тий день народження. З цієї на­годи відбулося урочисте засідан­ня Французької академії наук, на якому йому вручили сто тро­янд — білих, жовтих, червоних, помаранчевих... Тим самим було відзначено заслуги Шевреля в га­лузі створення барвників. Стіни залу, де відбувалося вшануван­ня ювіляра, було задрапіровано тканинами, пофарбованими в со­ковиті та яскраві кольори за його методиками.

 

 

 Вправа 18 «Показуха»

Учні повинні без слів показати якесь явище, дійство, а решта має вгадати.

Цю вправу можна назвати «Панто­міма». 

        Вправа 19 «Знайди пару»

Пропонуються два стовпчики або рядки слів або формул, що стосують­ся теми, яка вивчається. Учні повинні встановити між ними зв'язки, знай­шовши пари.

Оксиди СаО

Кислоти Са(ОН)₂

Основи СаСO₃

Солі Н₂СO₃

          Вправа 20 «Вгадай мене»

На столі вчителя лежить декілька кар­ток. На дошці пишеться слово (по­няття). Учні повинні з купи карток вибрати ті, що пов'язані з написа­ним на дошці. Потім учитель пише на дошці інше слово, викликає на­ступних учнів, які виконують такс ж завдання.

          Вправа 21 «Квітка»

Учитель малює на дошці квітку (се­редину й декілька пелюсток). У се­рединці записує основне поняття. На пелюстках квітки вчитель буде писа­ти прояви характеристики цього по­няття, запропоновані учнями. Напри­клад, у серединці — значення води в народному господарстві, а на пе­люстках — застосування води. Квіт­ку можна замінювати будь-якою фі­гурою, сходинками тощо.

      Вправа 22 «Цікаві квадрати»

Перед вами квадрати. Заповніть порож­ні квадрати формулами речовин, які в результаті взаємодії дадуть сіль. Напи­шіть рівняння відповідних реакцій.

 

 

        Вправа 23 «Асоціації»

Учитель називає учням основне по­няття або явища. Учні пропонують інформацію, що асоціюється з цим основним поняттям

       Вправа 24 «Перевір себе»

Закінчити рівняння хімічних реакцій:

МgO + СO₂ →

НF + SiO₂→

СаО + SO₂→

Na₂СО₃+SiO₂→

Наприкінці виконання цього завдан­ня вчитель пропонує правильні відпо­віді, учні перевіряють самих себе.

      Вправа 25 «Графічний диктант»

Якщо твердження правильне щодо С0₂, учні ставлять знак «л» (так), а якщо ні — знак «_» (ні).

1. Валентність Карбону — II.
2. Ступінь окиснення — +4.
3. Отруйний.
4. Зв'язується з гемоглобіном крові.
5. Відновлює метали з оксидів.
6. Кислотний оксид.
7. Використовується як сухий лід.
8. Одержують із карбонатів.
9. Легший за повітря.

10. Реагує з активними металами.
11. Несолетворний.

_л_    _ллл_л_

        Вправа 26 «Хімічні розваги»

Учитель пропонує учням головолом­ку, ребуси тощо.

            

        Вправа 27 «Хімічні загадки»

1. На воді мокне, у воді сохне. (Віск)
2. Горить стовпчик, а вугілля немає. (Свічка)
3. У воді росте, у воді кохається, у воду впаде — води злякається. (Сіль)
4. Я вода і на воді плаваю. (Крига)
5. Вбиваємо його молотом, а воно сміється золотом. (Залізо)

      Вправа 28 «Мозаїка»

Учні за бажанням об'єднуються в гру­пи по чотири-п'ять осіб і працюють над отриманими завданнями — складання з окремих слів речення, що стосується насичених вуглеводнів.

Зразок

Речення: «Метан — найпростіший представник алканів».

Фрагмент завдання до слова «ме­тан»:

1. назва радикалу СН₃- (1-ша бук­ва) — метил;
2. назва речовини С₂Н₆ (1-ша бук­ва) — етан;
3. назва речовини С₈Н_І8 (3-тя бук­ва) — октан;
4. загальна назва насичених вугле­воднів (1-ша буква) — алкани;
5. усі зв'язки в молекулах алканів... (4-та буква) — одинарні.

 

     Вправа 29«Пасьянс»

Учням роздаються заздалегідь ви­готовлені картки, з яких необхідно скласти формули кислот, основ, со­лей, оксидів

     Вправа 30  «Кросворд»

Складання й розв'язання кросвор­дів на різну хімічну тематику з інте­ресом сприймається учнями. Вони із задоволенням розгадують їх і склада­ють самі. Наприклад, якщо вписати

відповідні назви у вертикальні стовп­ці, у виділеному горизонтальному рядку утвориться назва найпошире­нішого елемента на Землі.

1. Проста речовина, утворена еле­ментом Гідрогеном.
2. Речовина, що прискорює хімічну реакцію, але сама при цьому не витрачається.
3. Речовини, до складу яких входять два елементи, один з яких Оксиген.
4. Реакції взаємодії речовин з кис­нем.
5. Реакції окиснення з виділенням теплоти і світла.
6. Промисловий спосіб одержання кисню з води.
7. Продукт розпаду перманганату.

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: Поширення солей в природі та їх практичне значення.

Мета:навчальна:

•   систематизувати знання  учнів про хімічні властивості  класів неорганічних сполук на прикладі хімічних властивостей солей;
•   пояснювати причини різноманітності речовин,
•   встановлювати залежність між складом, властивостями та  застосуванням   речовин.
•   удосконалювати вміння та навички складати хімічні формули, писати рівняння хімічних реакцій;
•   удосконалювати навички роботи в колективі й індивідуально; дати учням підґрунтя для само- та взаємооцінювання.
•   розглянути галузі застосування солей з ура­хуванням їх хімічних властивостей;

розвиваюча:

•   розвивати пізнавальні здібності, логічне мислення  учнів,вміння   висловлювати свої думки;
•   розвивати пам’ять, увагу, спостережливість та логічне мислення;
•   розвивати уміння аналізувати та використовувати набуті знання ужитті;
•   формуватисамоосвітню, інформативну, со­ціальну й творчу компетентності;
•   розвивати розумові та інтелекту­альні здібності;
•   розвивати навички самостійної роботи, само­аналізу своєї діяльності на уроці.

• підвищу­вати пізнавальну активність учнів і мотивацію навчання

Базові поняття та терміни:

• Солі – кристалічні тверді речовини, які можна розглядати як продукти повного чи часткового заміщення йонів гідрогену кислоти металом або гідроксид-іонів основ (чи амфотерних гідроксидів) – кислотними залишками.
• Середні солі – продукти повного заміщення гідрогену кислоти на метал або металоподібну групу атомів.
• Кислі солі – це продукти неповного заміщення гідрогену багатоосновної кислоти металом.
• Основні солі – продукти неповного заміщення гідроксид-іонів основи чи амфотерного оксиду кислотними залишками.

Міжпредметні зв’язки:

географія,геологія,історія,біологія,українська мова та література.

Обладнання:

Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, таблиця розчинності, електрохімічний ряд напруг металів;комп’ютер,географічна карта.

Тип  уроку   

Урок поглиблення й систематизації знань.

Методи і методичні прийоми:

індивідуальна робота, фронтальне опитування,повідомлення учнів, гра, групова робота.

Концепція уроку:

• розібратися у виявленні та узагальнити знання про фізичні властивості середніх солей, пояснити учням як вони поширюються у природи та яке практичне значення для людей вони мають.

ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний етап.

Поетичне вітання.

Пролунав уже дзвінок,

Починається урок.

Сьогодні він у нас незвичайний

Тож повернімося обличчям до гостей

                  І лагідно скажемо: «Добрий день!»

Пошук емоційного контакту.

•  Доброго дня. Доброго вам здоров’я.

Мобілізація уваги учнів.

• Любі діти! У наш клас завітали гості щирі. Привітаймо їх у добрий час

посмішкою і миром.

                  Ми вам раді, люди добрі,

                  І вітаєм щиро вас,

                  І запрошуєм ласкаво

                  На урок у восьмий клас.

                  Доброго здоров’я вам, люди.

Хай сьогодні радісно вам буде,

Хай мозок повниться знаннями

          І цікаво буде з нами.

Психологічний настрій.

• Друзі! Подивіться у вікно. На дворі зима, найулюбленіша пора року більшості людей і, особливо, дітей . Цієї пори так не хочеться поспішати, метушитися, робити повсякденні справи. Тягне на вулицю, на свіже повітря.

В такі хвилини важливо, щоб святковий настрій завітав у серця тих, з ким ми спілкуємося. Тоді люди зрозуміють один одного: батьки – дітей, діти – батьків, вчителі – учнів, учні – вчителів…

Святковий настрій стане у пригоді кожному з нас і на нашому уроці.

     Тепло, сонце, посмішка краще всього пасують людям і природі. Бажаю вам частіше всміхатися, радіти життю, і тоді все у нас буде добре. Сподіваюся, що ви всміхалися і коли виконували домашнєзавдання з хімії, тож на уроці отримаєте тільки хороші оцінки

   ІІ. Перевіркадомашньогозавдання.

Картка-сигнал! (Перевіримодомашнєзавдання!)

• Що було задано додому?
• Чи всі виконали домашнє завдання?
• Які були труднощі під час його виконання?

ІІІ.  Актуалізаціяопорнихзнань.

Фронтальне опитування

• Які класи неорганічних сполук вам відомі?
• Дайте визначення солям, кислотам, оксидам і основам.
• Згадаємо правила складання формул солей.
• Пригадати хімічні властивості солей.

Завдання на взаємоперевірку

• Завершити рівняння хімічних реакцій:

 

Мg  + 2 НС1=     Mg Cl₂ + H₂

NaOH+HCl=NaCl + H₂O

K₂CO₃  +  Ba Cl₂           =      Ba CO₃ + 2 KCl

2NaOH  +  Mg SO₄       =      Mg(OH)₂ + Na₂SO₄

 

• Здійснити перетворення:

Р →   Р₂O₅→  Н₃РO₄→  Са₃(РO₄)₂→  СаSO₄.

1. 4P + 5O₂ = 2P₂O₅
2. P₂O₅  +3 H₂O =2 Н₃РO₄
3. 2Н₃РO₄ +3Ca(OH)₂ = Са₃(РO₄)₂+6H₂O
4. Са₃(РO₄)₂ +3H₂SO₄ = 3СаSO₄ +2H₃PO₄

• Півострів «Солі»

«Знайдіть пару» — із запропонованих карток складіть формули солей і назвіть їх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Розшифруйте казку.

Запишіть зміст казки за допомогою формул і

 рівняння хімічної реакції, назвіть тип реакції.

 «Товаришували Хлоридна Кислота і Луг — Натрій Гідроксид. Од­ного разу Хлоридна Кислота запросила в гості товариша. Луг надягнув своє фенолфталеїнове вбрання і став увесь малиновий. День був сонячний. Кислота вирішила показати товаришеві свій красивий сад. Вийшли вони в сад, але що це? Усі квіти, кущі й дерева засохли, хочуть пити й просять допомоги.

• Давай допоможемо їм,— сказала Кислота й задумалася.— Але як?

• Я знаю, як їм допомогти! — вигукнув Луг.— Об'єднаймо мою гідроксогрупу та твій Гідроген.

• Із задоволенням,— погодилася Кислота.

Луг обійняв подругу. Зникли Кислота і Луг. Потекла вода по коренях рослин. Усе ожило навколо, зазеленіло, зацвіло. Усі подя­кували двом друзям».

1. HCl, NaOH.
2. NaOH+ фенолфталеїн = малиновий колір
3. NaOH+  HCl = NaCl + H₂O(реакція нейтралізації).

• «Павутинка» (додаткове завдання).

Необхідно з'єднати між собою назву солі й формулу.

Натрій карбонат NаСІ

Алюміній фосфат А1С1₃

Кальцій сульфат СаSO₄

Натрій хлорид Nа₂СO₃

Алюміній хлорид А1РO₄

Натрій нітрат NaNO₃

Їх смак нам звичний і приємний.
В них білий колір, зрідка темний.
В природі завжди їх доволі.

Учитель. Чумацький шлях — це космічна система, яка складається із зірок, пилу й газів.

Чумацький шлях стали називати так з появою чумацької промисловості. Основну частину зірок Чумацького шляху видно восени. У цю пору він перетинає небо в напрямку із заходу на схід. При­близно в цьому напрямку на території Запорізької й Херсонської областей тече річка Дніпро. Пере­суваючись зі сходу на захід, щоби не заблукати, чумаки орієнтувалися вночі на цю світлу доріжку.

Питання до учнів

2. Про яку сіль йдеться? (Кам'яна, ку­хонна)
3. Чому в давнину сіль мала ціну, більшу за зо­лото?
4. Перелічіть назви відомих вам кислот

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

(оголошення теми та мети уроку)

Тема: Поширення солей в природі та їх практичне значення.

(учні записують в зошиті).

І на сьогоднішньому уроці ми поговоримо про солі ,їх розмаїтість , розглянемо галузі застосування солей з ура­хуванням їх хімічних властивостей; закріпимо вміння давати назви солям і складати формули солей за їх назвами;перевіримо наскільки ви вмієте працювати з науковою літературою і глянемо на результати вашої роботи в групах.

Отже, найпоширенішими солями є хлориди, сульфа­ти, карбонати й нітрати.

Робота в мікрогрупах

У класі виділено  чотири групи, які самостійно працювали над завданнями:

• перша група — «Нітрати»;
• друга група — «Карбонати»;
• третя група — «Сульфати»;
• четверта група — «Хлориди».

Завдання першої групи «Нітрати»

Нітрати є безбарвними кристалічними речови­нами. Добре розчинні у воді. Нітрати лужних і лужноземельних металів називають селі­трою. Серед нітратів найпоширенішими є на­трій нітрат, арґентум нітрат, калій нітрат.

Натрій нітрат (NaNO₃) називають натрієвою, або чилійською селітрою. Великі поклади на­трій нітрату, знайдені в Чилі, очевидно, утво­рилися за рахунок біохімічного розкладання органічних решток. Натрій нітрат застосову­ють як добриво, окисник у вибухових речови­нах, ракетному паливі, піротехнічних сполу­ках. Він застосовується у виробництві скла й солей Натрію, у тому числі нітриту, який є консервантом харчових продуктів. Натрій нітрат застосовують для готування ковбас, шинки, деяких сортів сиру й риби. Він віднов­люється мікроорганізмами до натрій нітриту, який перешкоджає окисненню м'яса й сприяє збереженню рожевого кольору м'ясних виро­бів, поліпшує смак сирів, облагороджує їх запах.

Арґентум нітрат (АgNO₃). Арґентум нітрат використовують для виготовлення дзеркал, а в медицині (ляпісний олівець) — для припі­кання ранок, як діюча речовина в гомеопатії. Уперше ляпіс застосували лікарі Ян Баптист ванГельмонт (1579-1644) і Франциск де ла Бої Сильвій (1614-1672), які навчилися одер­жувати арґентум нітрат взаємодією металу з нітратної кислотою. Вони виявили, що до­тик до кристалів отриманою срібною сіллю призводить до появи на шкірі чорних плям, а в разі тривалого контакту — глибоких опі­ків. Пекельний камінь — це не чистий арґентум нітрат, а його сплав з калій нітратом, іноді відлитий у вигляді паличок — ляпісного олів­ця. Ляпіс чинить припікальну дію й застосову­ється здавна. Лікувальна дія арґентум нітрату полягає в пригніченні життєдіяльності мікро­організмів; у невеликих концентраціях він діє як протизапальний і в'язкий засіб, а концен­тровані розчини, як і кристали АgNO₃, при­пікають живі тканини.

Калій нітрат (КNO₃) — калієва селітра. Без­барвний кристалічний порошок, без запаху. Калій нітрат — це дуже поширений компо­нент різних видів пороху. Чорний порох — сірий або чорно-сірий порошок, який являє собою суміш 75% калій нітрату, 15% вугілля й10 % сірки. Калій нітрат — азотне добриво, багате на Калій, необхідний для росту деяких рослин. У стародавності для одержання калій нітрату слугували селітряниці — купи із су­міші гною з вапняком, будівельним сміттям і т. п. із прошарками із соломи або хмизу.

(Презентація «Солі нітратної кислоти)

2. З допомогою кольорових прапорців позначити на географічній карті основні поклади солей. Рівне, Черкаси, Дніпродзержинськ.
3. Дати назви речовинам:

А1NO₃,   Са(NO₃)₂,  КNO₃,   LiNO₃.

Підсумок роботи: скласти схему «Застосуван­ня нітратів».

Завдання другої групи «Карбонати»

Серед карбонатів найпоширенішими є натрій карбонат, калій карбонат, кальцій карбонат.

Натрій карбонат (Nа₂СO₃) або сода. Входить до складу сумішей для виробництва скла, мийних засобів. Реагент для збільшення луж­ності середовища, поліпшення якості глин для глинистих бурових розчинів. Використовуєть­ся для усунення твердості води під час її підго­товки до застосування (наприклад, у казанах), для очищення природного газу від гідроген сульфіду. У хімічній промисловості харчову соду (бікарбонат) застосовують для виробни­цтва барвників, пінопластів та інших органіч­них продуктів, фтористих реактивів, товарів побутової хімії, наповнювачів у вогнегасни­ках. У легкій промисловості — у виробництві підошовних гум і штучних шкір, шкіряному виробництві (дублення й нейтралізація шкір), текстильній промисловості (обробка шовкових і бавовняних тканин). У харчовій промисло­вості — хлібопеченні, виробництві кондитер­ських виробів, готуванні напоїв.

       Калій карбонат (К₂СO₃). Калій карбонат, або калій вуглекислий застосовують у всіляких галузях промисловості. Найбільше поширен­ня він одержав:

• у будівництві як добавка, що забезпечує за­хист від впливу морозів;

• хімічній промисловості у виробництві мий­них речовин, а також реагентів різного при­значення (наприклад, фотосправа);
• текстильній   промисловості   як   компонент технологічного процесу фарбування;
• скляній промисловості в процесах виготов­лення тугоплавкого й кришталевого скла;
• сільському господарстві як добриво.

 Кальцій карбонат (СаСO₃). У природі трапля­ється у складі вапняку, крейди, мармуру.

Є сировиною для виробництва негашеного вапна СаО, використовується в металургії. Застосовується в буравленні як обважнювач і наповнювач бурових розчинів. Очищений від сторонніх домішок, кальцій карбонат ши­роко використовується в паперовій і харчовій промисловості, під час виробництва пластмас, фарб, гуми, продукції побутової хімії, у будів­ництві.

Виробники паперу використовують кальцій карбонат одночасно як відбілювач, наповню­вач (заміняючи ним дорогі волокна й барвни­ки), а також розкиснювач. Виробники скляно­го посуду, пляшок, скловолокна використову­ють кальцій карбонат у величезних кількостях як джерело Кальцію — одного з основних елементів, необхідних для виробництва скла. Виробники пластмаси — одні з основних спо­живачів кальцій карбонату (понад 50 % усього споживання). Використовуваний як наповню­вач і барвник, кальцій карбонат необхідний для виробництва полівінілхлориду, поліефірних волокон (кримплен, лавсан і т. п.), поліолефінів. Вироби з цих видів пластмас можна знайти в себе вдома — це труби, сантех­ніка, кахельна плитка, черепиця, лінолеум, килимові покриття і т. п. Кальцій карбонат становить порядку 20% барвного пігменту, використовуваного під час виробництва фарб.

 Будівництво — ще один з основних спожива­чів СаС0₃. Шпаклівки, різні герметики — усі вони містять його в значних кількостях. СаС0₃ є найважливішою складовою частиною виробництва продукції побутової хімії (засобів для чищення сантехніки, кремів для взуття), товарів особистої гігієни (наприклад, зубної пасти), а також харчової та медичної промис­ловості.

Кальцій карбонат також широко використо­вується в очисних системах, як засіб боротьби із забрудненням навколишнього середовища, з його допомогою відновлюють кислотно-луж­ний баланс ґрунту

(Презентація «Солі карбонатної  кислоти)

2.  З допомогою кольорових прапорців позначити на географічній карті основні поклади солей. Крим, Карпати, Донбас, Львівська область.
3. Дати назви речовинам:

А1₂(СО₃)₃, СаСО₃,  К₂СО₃,  Lі₂СO₃.

Підсумок роботи: заповнити схему «Застосу­вання карбонатів»

Завдання третьої групи «Сульфати»

1. Проаналізувати текст. Скласти розповідь про застосування солей.

Серед сульфатів найпоширенішими є кальцій сульфат, натрій сульфат, барій сульфат.

 Кальцій сульфат (СаSO₄). Кальцій сульфат у природі часто трапляється у складі мінералу гіпсу (СаSO₄ ·2Н₂O). За температури приблиз­но 150 °С переходить у так званий алебастр (2СаSO₄ ·Н₂O), який широко використовуєть­ся в будівництві, входить до складу швидкотвердіючих в'язких засобів для ізоляції зон поглинань. У разі додавання до бурових роз­чинів у складі ангідриту (СаSO₄) або гіпсу (СаSO₄ 2Н₂0) надає стійкості глинистим по­родам, які розбуравлюються. Алебастр також використовується для відливу різних худож­ніх виробів. У медицині з алебастру роблять гіпсові пов'язки, використовувані в разі пере­лому кісток.

Натрій сульфат (Nа₂SO₄) трапляється в при­роді в безводному вигляді (тенардит) й у скла­ді декагідрату (мірабіліт, глауберова сіль). Він входить до складу астрахоніту, вантгоффіт,  глауберитуNа₂Са(SO₄)₂. Найбільші запаси натрій сульфату — у країнах СНД, а також у , Чилі, Іспанії. Тривалий час його мало використовували. Тепер ця речовина — осно­ва паперової промисловості, тому що Ка₂SO₄ є головним реагентом у сульфатному варінні целюлози для приготування коричневого об­горткового паперу й гофрованого картону. Деревні ошурки переробляють у гарячому лужному розчині натрій сульфату. Він розчи­няє лігнін (компонент деревини, який з'єднує волокна) і звільняє волокна целюлози, які по­тім відправляють на машини для виготовлен­ня паперу. Розчин, який залишився, випарю­ють, поки він не набуде здатності горіти, даю­чи пару для заводу й тепло для випарювання. Розплавлені сульфат і гідроксид Натрію стійкі до дії полум'я й можуть бути використані по­вторно. Менша частина натрій сульфату засто­совується під час виробництва скла й мийних засобів. Nа₂SO₄ використовують у виробни­цтві соди й скла. З водяних розчинів криста­лізується десятиводний гідрат Ка₂SO₄ 10Н₂О, що має назву глауберова сіль. Глауберову сіль застосовують у медицині як проносне.

Барій сульфат (ВаSO₄) — безбарвна речовина, яка не розчиняється у воді й кислотах. Його використовують у медицині під час рент­генівських досліджень шлунково-кишкового тракту, тому що йони Барію поглинають рент­генівське випромінювання. Також викорис­товують як компонент для піротехнічної про­мисловості, оскільки йони Барію забарвлюють полум'я в зелений колір.

(Презентація «Солі карбонатної  кислоти)

2. З допомогою кольорових прапорців позначити на географічній карті основні поклади солей. Карпати, Разданське.
3. Дати назви речовинам:

А1₂(SO₄)₃,  СаSO₄,  К₂SO₄,   Li₂SO₄.

Підсумок роботи: заповнити схему «Застосу­вання сульфатів».

Завдання четвертої групи «Хлориди»

Серед хлоридів найпоширенішими є натрій хлорид, калій хлорид, ферум(III) хлорид.

Натрій хлорид (NаСl). Про широту викорис­тання цієї солі свідчить той факт, що світовий видобуток цієї речовини становить 200 млн т. Цю сіль широко застосовують у харчовій про­мисловості, вона є сировиною для одержання хлору, хлоридної кислоти, натрій гідрокси­ду, соди (Nа₂С0₃). ЇЇ використовують у на­фтовій промисловості, наприклад, як добавку в бурові розчини для попередження утворен­ня каверн під час буравлення свердловин, як регулятор термінів схоплювання цементних сполук, що тампонують, для зниження тем­ператури замерзання (антифриз) бурових і це­ментних розчинів. Розчини натрій хлориду широко використовують у медичній практиці як допоміжну речовину — для розчинення лі­карських препаратів. NaСІ — необхідна при­права до їжі, використовується для консерву­вання харчових продуктів.

Калій хлорид (КСl). Є поширеним калійним добривом.

Крім збільшення врожайності, калійні до­брива підвищують якісні характеристики ви­рощуваної продукції: це проявляється в під­вищенні опірності рослин до захворювань, підвищенні стійкості плодів під час зберіган­ня й транспортування, а також поліпшенні їх смакових і естетичних якостей.

Феру(III) хлорид (FеС1₃). У поєднанні з лу­гом використовується для очищення води від гідроген сульфіду, під час буравлення сверд­ловин водою, як добавка до цементів з метою підвищення їх стійкості до сірководню, для очищення води від зважених частинок, у хі­мічних лабораторіях (як реактив), текстиль­ній промисловості (як просочення під час фар­бування тканин).

(Презентація «Солі карбонатної  кислоти)

2. З допомогою кольорових прапорців позначити на географічній карті основні поклади солей. Крим, озеро Сиваш, Одеська область.

3. Дати назви речовинам:

А1С1₃,  СаС1₂,  КС1,  LіСl.

 

Підсумок роботи: заповнити схему «Застосу­вання хлоридів»

 

IV. Систематизація знань.

 

 

Заповнення таблиці

 

Група солей	Назва солі	Формула солі	Родови­ще	Застосу­вання

Розв’язання задачі.

Задача. Відоме прислів'я говорить: «Людину впізнаєш, коли з'їш із нею пуд солі». Відомо, що добова потреба людини в натрій хлориді стано­вить 0,215 моль. Скільки часу людям необхідно прожити разом, щоби довідатися один про одно­го? (Один пуд дорівнює 16,38 кг.)  (1300 днів або 3,6 роки).

 

V. Домашнє зав дання.

• Опрацювати параграф
• Виконати завдання №
• Повторити : Розрахунки за хімічними рівнян­нями маси, об'єму, кількості речовини реагентів і продуктів реакції
• Придумати хімічні казки, ребуси, загадкипро основні класи неорганічних сполук, їх фізичні та хімічні властивості.

 

 

 

 

 

Узагальнення й систематизація знань про

 природні джерела вугле­воднів (11 клас)

Мета:

• завершити формування знань про клас органічних сполук «Вуглеводні»;
• поглибити знання учнів про джерела вуглеводнів, способи переробки нафти, кам’яного вугілля та основні  наукові принципи хімічного виробництва;
• розглянути питання охорони навколишнього середовища від забруднення під час переробки вуглеводневої сировини та використання продуктів її переробки, розглянути причини забруднення навколишнього середовища, встановити наслідки забруднення нафтою та нафтопродуктами;
• узагальнити й закріпити знання учнів за темою, підкреслити важливість екологічного аспекту в одержанні й застосуванні палива;
• розвивати вміння порівнювати, аналізувати, робити висновки;
• прищеплювати любов до природи та формувати переконання в необхідності компетентного екологічного захисту довкілля.

Тип уроку: узагальнення й систематизації знань.

Форми роботи: фронтальна, індивідуальна, групова.

Обладнання:

Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування:

• Назвати головні природні джерела вуглеводнів.(Найважливішими джерелами вуглеводнів є природні і по­путні нафтові гази, нафта, кам'яне вугілля)
• Чим відрізняються супутні нафтові гази від природнього?                                        (  Основним компонентом природного газу є метан. У ньому міститься також етан, пропан, бутан. Існує така закономір­ність: чим більша відносна молекулярна маса вуглеводню, тим менше його міститься в природному газі. Попутні нафтові гази знаходяться в природі над нафтою або розчинені в ній під тиском. В попутних газах міститься менше метану, ніж у при­родному газі, але в них значно більше його гомологів.)
• Що таке процес крекінгу нафти  ? (Крекінгом називається процес розщеплення вуглеводнів, які містяться у нафті, в результаті чого утворюються вугле­водні з меншою кількістю атомів вуглецю в молекулі. Процес крекінгу відбувається з розривом вуглецевих лан­цюгів і утворенням простіших насичених і ненасичених вугле­воднів. Термічний крекінг - розщеплення молекул вуглеводнів відбувається при порівняно високій температурі (470—550 °С). Процес відбувається повільно, утворюються вуглеводні з нерозгалуженим ланцю­гом атомів вуглецю. Каталітичний крекінг-Розщеплення молекул вуглевод­нів відбувається в присутності ка­талізаторів і при більш низькій тем­пературі (450—500 °С). Порівняно з термічним крекінгом процес від­бувається значно швидше; при цьому відбувається не тільки роз­щеплення молекул вуглеводнів, а й їх ізомеризація, тобто утворюються вуглеводні з розгалуженим ланцю­гом атомів вуглецю.)
• Що таке процес процесу  перегонки нафти  ?(Продукти з нафти і їх застосування. Із нафти виділяють різноманітні продукти, які мають велике практичне значення. Спочатку з неї видаляють розчинені газоподібні вуглеводні (переважно метан). Після відгонки летких вуглеводнів нафту нагрівають. Першими переходять в пароподібний стан і відга­няються вуглеводні з невеликою кількістю атомів вуглецю в молекулі, які мають відносно низьку температуру кипіння. З підвищенням температури суміші переганяються вуглеводні з більш високою температурою кипіння. Так можна зібрати окремі суміші (фракції) нафти.. Основні фракції нафти такі:

1. газолінова фракція бензинів: газолін (від 40 до 70 °С), бензин (від 70 до 120 °С) — авіаційний, автомобільний
2. Лігроїнова фракція, Лігроїн застосовується як пальне для тракторів.
3. Гасова фракція Гас після очищення використовується як пальне для тракторів, реактивних літаків і ракет.
4. У наступній фракції дістають газойль— дизельне пальне.
5. Залишок після перегонки нафти — мазут . Мазут також розділяють на фракції: солярові масла — дизельне пальне, мастила (автотракторне, авіаційне, індустріальне та ін.), вазелін (основа для косметич­них засобів і ліків). парафін (для виробництва сірників, свічок та ін.). гудрон. застосовують у шляховому будів­ництві.)
   • Що таке ароматизація нафти?( Піролізом називається розкладання органічних речовин без доступу повітря при високій температурі. піроліз нафти — один з найважливіших способів добування ароматичних вугле­воднів, то його часто називають ароматизацією нафти.)
   • Охарактеризувати процес коксування кам’яного вугілля.(Одним із основних способів добування вуглеводнів (в тому числі й ароматичних) є коксування (піроліз) вугілля . Подібним методом на коксохімічному виробництві з кам'яного вугілля добувають ті самі чотири основних продукти кокс, кам'яновугільна смола, коксовий газ, аміак та ароматичні вуглеводні (бен­зол).

Робота в малих групах:

1 група: розглянути колекцію «Нафта. нафтопродукти». Назвати продукти переробки нафти одержані під час перегонки і крекінгу. Назвати галузі застосування бензину, лігроїну, гасу, газойлю та мазуту.

2 група: розглянути колекцію «Продукти коксування кам’яного вугілля». Назвати основні продукти, що отримують під час коксування кам’яного вугілля. Де використовують кокс,  аміачну воду, кам’яновугільну смолу?

ІІ.Мотивація навчальної діяльності.

У долі природи – доля людини.

Ми з’ясували, що вуглеводнева сировина і продукти її переробки мають важливе значення у життєдіяльності людини, тому відмовитися від їх використання неможливо. Але, разом з тим, при їх добування та використанні відбувається значне забруднення навколишнього середовища.  Тому на сьогоднішньому уроці ми з’ясуємо, причини та наслідки забруднення, та заходи, які зможуть його зменшити.

ІІІ. Узагальнення й систематизація знань

Повідомлення учнів.

• Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці кам'яного вугілля  та природнього газу  та використання продуктів його переробки( Слайд1)
  •            Кам’яне вугілля, як і нафта, не індивідуальна речовина. До його складу входять вільний вуглець (до 10%), органічні речовини, що містять Карбон, Гідроген, Оксиген, Сульфур, Нітроген, мінеральні речовини (вони залишаються у вигляді шлаку після спалювання вугілля). ( Слайд2)
  •            Унаслідок нагрівання до 10000 ° С без доступу повітря вугілля перетворюється на кокс. Цей продукт на 96-98 % складається з вуглецю. Основна галузь його застосування – металургія( Слайд3)
  •            Продукти переробки кам’яного вугілля ( Слайд4)
  •            Застосування( Слайд5)
  •            Природний газ - суміш газів, що утворилася в надрах землі при анаеробному розкладанні органічних речовин.
  •            Природний газ відноситься до корисних копалини. Природний газ в умовах пластів знаходиться в газоподібному стані - у вигляді окремих скупчень або у вигляді газової шапки нафтогазових родовищ, або в розчиненому поляганні в нафті чи воді. За нормальних умов природний газ знаходиться лише в газоподібному стані.( Слайд 6)

•            Природний газ знаходиться в землі на глибині від 1000 метрів до декількох кілометрів. Найглибшою свердловиною недалеко від міста Новий Уренгой отриманий приплив газу з глибини більше 6000 метрів. У надрах газ знаходиться в мікроскопічних порожнечах (порах). Пори сполучені між собою мікроскопічними каналами – тріщинами.
•            Газ добувають з надр землі за допомогою свердловин. Свердловини прагнуть розмістити рівномірно по всій території родовища. Це робиться для рівномірного падіння тиску пласта в покладі. Інакше можливі перетікання газу між областями родовища, а також передчасне обводнення покладу.
•            Газ виходить з надр унаслідок того, що в пласті знаходиться під тиском, що багато разів перевищує атмосферне. Таким чином, рушійною силою є різниця тисків в пласті і системі збору.( Слайд 7)
•            У екологічному відношенні природний газ є найчистішим виглядом мінерального палива. При згоранні його утворюється значно менша кількість шкідливих речовин в порівнянні з іншими видами палива. Проте спалювання людством величезної кількості різних видів палива, у тому числі природного газу, за останні півстоліття привело до деякого незначного збільшення вмісту вуглекислого газу в атмосфері, який є парниковим газом. Деякі учені на цій підставі роблять вивід про небезпеку виникнення парникового ефекту і як наслідок - різкого потепління клімату. ( Слайд ( Слайд3)8)
•                Ще не так давно ми раділи новим здобуткам індустріалізації. Густий чорний дим над заводськими трубами або повалені бульдозером дерева під новий будівельний майданчик сприймалися як символи технічного прогресу, а перші хімічні та металургійні промислові гіганти викликали ейфорію. Прозріння наступило в останні 25-30 років. І тепер фабричний дим – це вже забруднювач атмосфери, шкідливі токсичні викиди продукції хімічної промисловості становлять глобальні проблему, яка потребує негайного вирішення. ( Слайд 9)
•            З  метою  охорони  навколишнього   середовища   здійснюються   такі   заходи:

• Створення заповідних територій;
• Регламентація використання природних ресурсів;
• Захист природного середовища (водоохоронні заходи, рекультивація земель, регулювання поверхневого стоку, скорочення об’єму стічних вод і їх очищення);
• Незалежна екологічна експертиза проектів і оцінка впливу господарської діяльності  на оточуюче середовище;
• Моніторинг стану природного середовища (від регіонального до  глобального моніторингу біосфери).( Слайд 10)

• Охорона навколишнього середовища від забруднень під час переробки вуглеводневої сировини та використанні її продуктів переробки

( Слайд 1)

• Життя людини повсякденно пов’язане зі спалюванням горючих речовин у побуті, на транспорті, у промисловості.Крім користі застосування нафтопродуктів, вугілля і природного газу створює ряд проблем, негативних для розвитку цивілізації та загалом для виживання людства.       ( Слайд 2)
• Ще не так давно ми раділи новим здобуткам індустріалізації.
• Прозріння наступило в останні 25-30 років. І тепер фабричний дим - це вже забруднювач атмосфери, шкідливі токсичні викиди продукції хімічної промисловості становлять глобальну проблему, яка потребує негайного вирішення. ( Слайд 3)
• Поглинання і випромінювання енергії діоксидом карбону та іншими речовинами спричинює парниковий ефект. Отже, можна сказати, що ми живемо в умовах парникового ефекту, і це відповідає нормальному стану атмосфери, комфорту для нас. Проте посилення цього ефекту може мати згубні наслідки, а саме – глобальне підвищення температури й у зв’язку з цим – зміну клімату. ( Слайд 4)
• Протягом останніх  100 років у результаті техногенної діяльності людини вміст вуглекислого газу в атмосфері невпинно зростає. Крім парникового ефекту в результаті переробки і використання горючих корисних копалин атмосфера забруднюється шкідливими речовинамив. Усі ці речовини спричинюють фотохімічних смог, кислотні дощі тощо. ( Слайд 5)
• Фотохімічний смог утворюється в результаті реакцій, що відбуваються під впливом сонячного світла (фотохімічні реакції). При цьому, крім наявних у повітрі зарубників, додатково утворюється діоксид нітрогену та озон. Останній реагує з вуглеводнями, що виділяються в повітря від неповного згоряння пального. У результаті утворюються сполуки, безпечні для здоров’я людей і шкідливі для довкілля ( Слайд 6)
  • Яким чином можна позбутися шкідливих забрудників, що утворюються в результаті використання палива і пального?

1. Можна ощадливо використовувати ці продукти, тим самим зменшуючи кількість шкідливих викидів.
2. Можна вилучати з палива сірку ще до його використання.
3.  Створювати технологічні умови повного згоряння вугілля в котельнях, на теплоелектростанціях та бензину у двигунах автомобілів.
4. Можна уловлювати відходи після згоряння палива за допомогою фільтрів.
5. Можна замінити джерела енергії: замість енергії палива використовувати енергію сонця, вітру, води, ядерну та геотермальну енергію. ( Слайд 7)

• Екологічні наслідки нафтового забруднення ( Слайд 8)
• Локальне забруднення ґрунтів можливе  коли забруднювачами є нафта, нафтопродукти, газові викиди. Істотне джерело забруднення ґрунтів — хімічні засоби захисту рослин, меліоранти і мінеральні добрива, що містять важкі метали та інші токсичні речовини. Найнебезпечнішими для ґрунтового покриву є стічні води хімічної промисловості, що містять цинк, хром, ртутні сполуки, свинець, фтор, формальдегіди, метанол, бутан, меланін та інші речовини. Стоки коксохімічних заводів містять феноли, роданіди, різні масла. ( Слайд 9)
• Збережім нашу планету! ( Слайд 10)

• Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці нафти та використання продуктів її переробки ( Слайд1)

• Вуглеводнева сировина - це нафта, природний газ, газовий конденсат, кам’яне вугілля, що є товарною продукцією.( Слайд2)
• За фізичними властивостями нафта – це густа оліїста рідина зі специфічним запахом, темно-бурого чи чорного кольору, легша за воду і нерозчинна в ній. Нафта різних родовищ відрізняється за складом, густиною, кольором, запахом тощо. Нафта не є індивідуальною речовиною, це суміш близько 1000 різних речовин, серед яких переважають рідкі насичені вуглеводні, в ній також містяться домішки сульфуро-, нітрогено-, оксигеновмісних органічних сполук, водний розчин неорганічних солей. ( Слайд 3)
• Нафту видобувають з надр Землі через свердловини. Іноді під час буріння вона спершу викидається на поверхню під тиском, потім до свердловини закачують повітря, вуглекислий газ чи воду, які витискують нафту. З районів видобутку до місць переробки нафту перевозять сушею (в залізничних цистернах), морем чи рікою (у танкерах) або перекачують нафтопроводами.( Слайд 4)
• Мета переробки нафти - виробництво нафтопродуктів, перш за все, різних палив (автомобільних, авіаційних, котельних) і сировини для подальшої хімічної переробки.
  • Процес переробки нафти можна розділити на 3 основних етапу:
• Розділення нафтової сировини на фракції, що розрізняються по інтервалах температур кипіння (первинна переробка);
• Переробка отриманих фракцій шляхом хімічних перетворень вуглеводнів, що містяться в них, і виробітку компонентів товарних нафтопродуктів (вторинна переробка);
• Змішення компонентів із залученням, при необхідності, різних присадок, із здобуттям товарних нафтопродуктів із заданими показниками якості (товарне виробництво). ( Слайд 5)
• Нафтопродукти широко використовуються як паливо в котельнях для обігріву житлових будинків, промислових підприємств, громадських установ та інших приміщень.( Слайд 6)
• Для заправки літаків використовується  авіаційний бензин – більшої якості, ніж автомобільний( Слайд 7)
• Сільськогосподарська техніка в основному теж працює на дизельному паливі, яке одержують із нафтопродуктів( Слайд 8)
• Основними забруднювачами атмосфери є промислові підприємства( Слайд 9)
• Локальне забруднення ґрунтів можливе коли забруднювачами є нафта, нафтопродукти, газові викиди. Істотне джерело забруднення ґрунтів - хімічні засоби захисту рослин, меліоранти і мінеральні добрива, що мітять важкі метали та інші токсичні речовини. Найнебезпечнішими для ґрунтового покриву є стічні води хімічної промисловості, що містять цинк, хром, ртутні сполуки, свинець, фтор, формальдегіди, метанол, бутан, меланін та інші речовини. ( Слайд 11)
• Екологічні наслідки нафтового забруднення( Слайд 12)

На основі цих повідомлень учні разом з учителем встановлюють

причини забруднення середовища:

• Витік нафти під час перевезення її морськими суднами та іншими видами транспортування;
• Надходження нафтопродуктів зі стічними водами підприємств у водойми.
• Під час очистки танкерів, їх завантажування та розвантаження;
• Неправильне спалювання палива.

З’ясовуються наслідки забруднення нафтопродуктами:

• Отруєння живих організмів;
• Серйозне порушення фізіологічної активності;
• Огортання тіла нафтопродуктами
• Небезпечні для організму зміни, зумовлені проникненням вуглеводнів;
• Зміни біологічних особливостей середовища життя;
• Небезпечні для морського середовища ароматичні вуглеводні. Мікроскопічний їх вміст у дорослих організмах призводить до їх смерті вже через кілька годин.

Способи очищення від забруднення нафтою та нафтопродуктами:

• На нафтопереробних заводах будуються очисні споруди, де нафтопродукти руйнуються мікроорганізмами;
• Створення безвідходних технологічних процесів;
• Фотоокисне та хімічне окиснення.

Способи боротьби із забрудненням навколишнього середовища:

• Передбачення замкнених циклів водопостачання;
• Використання нових видів палива, які не забруднюють довкілля;
• Створення лісових зон навколо великих міст;
• Використання нових видів енергії, що поліпшують екологічні умови.

IV. Підбиття підсумків уроку

 

V. Домашнє завдання

 Повторити матеріал параграфа, опрацювати на запитання до нього.

Підготуватися до контролю навчальних досягнень з теми.

Виховний захід з хімії

„Хімія – наука чарівниця”

 (вечір з хімії для 6-7 класів)

Мета:

 розкрити таємниці навколишнього різноманітного й загадкового світу;

виховувати любов до предмета, бажання здобувати знання.

Обладнання: хімічний посуд, набори реактивів.

Хід заходу

1-й учень. Нас хімія — наука-чарівниця —

      Бере в свої долоні, мов цариця.

      І каже: все вам дам, аби природі

      Ви мною не завдали шкоди.

2-й учень.       Зайдеш у кабінет хімічний,

Навколо пластмаси органічні

І речовини різні металічні,

І Менделєєв у таблиці вічний.

3-й учень. Про одяг також слід нам пригадати.

      Все до лиця — нема чого сказати.

      І верх, і низ — без хімії ні кроку,

      Усі ми тут гарнесенькі нівроку.

      Це все вона — чудесниця-наука,

      Хоча для когось і велика скука.

1-й учень. А без продуктів, їжі як нам буть?

 Білки і вуглеводи всім життя дають,

Якби ж сальця ще на додачу,

То завжди б мали ми удачу.

2-й учень. Хоч хімія наука і не нова,

Вона дає таку пораду—

Нам працювати з нею треба знову,

Тоді наш вчитель буде радий!

Учитель. Навколишній світ різноманітний і загадковий. Наша наука-чарівниця розкриває свої таємниці. У світ хімічних перетворень ми з вами й помандруємо. Учні старших класів підготували для вас досліди з цікавої хімії.

Вони презентуватимуть усілякі чудеса й розкриють таємницю кожного з них.

Дослід 1. «Запали вогнище без сірників»

У туристичному поході треба розпалити вогнище.

Запалю я вогнище,

Без вогню, без сірників,

А про це видовище

Потім розповім.

Готуємо суміш із 2—3 г КМп0₄ та концентрованого розчину Н₂S0₄.

Чашку із сумішшю кладемо на керамічну підставку, навколо чашки насипаємо тирсу (так, щоб вона не торкалася суміші), залишивши вільний доступ до неї. Змочуємо спиртом невеликий шматочок вати і стискаємо його між пальцями. Спирт капає на суміш і запалює тирсу.

Дослід 2. « Примерзання склянки»

Наливаємо в тонкостінну склянку 200 мл води і ставимо її на мокру дощечку. До розчину додаємо 120 г амоній нітрат й перемішуємо скляною паличкою.

Склянка примерзає.

Дослід 3. «Вулкан»

Я — маг і можу зробити діючий вулкан у склянці.

На металевому листі ступку заповнюємо амоній дихроматом. Усередину «кратера» вкладаємо вату, змочену спиртом, і підпалюємо її.

Дослід 4. «Операція без скальпелю»

Операція без болю,

Буде лиш багато крові.

Під час операції

Потрібна стерилізація.

Змочуємо вату «йодом» (розчином FеСІ₃), скальпель «дезінфікуємо» розчином калій роданіду. Під час їх взаємодії утворюється ферум(Ш) роданід червоного кольору, схожий на кров.

Дослід 5. «Неопалима хустина»

Ця хустинка не проста, а чарівна.

Буде полум'я горіти, а хустинка не згорить.

Добре змочуємо хустинку водою, потім ацетоном, після чого «солимо» сполукою Літію або Стронцію. Закріплюємо хустинку на кінці щипців і підпалюємо.

Конкурс « Пантоміма»

3-й учень. Техніка безпеки — це не жарти!

Правила поводження пам'ятати варто,

Під час практичної роботи

І в побуті, щоб не було турботи,

Як працювати з кислотою,

Штативом, склом та лугом...

І хімія тоді завжди

Буде вашим другом!

Завдання. Покажіть, що може статися внаслідок неправильного:

а) визначення запаху речовини (1 учень);

б) користування кислотами.

Дослід 6. «Аркуш чистого паперу» На чистому аркуші зробимо напис лугом. Опісля побризкаємо його фенолфталеїном і напис проявиться. На папері можна прочитати «Привіт друзям».

Дослід 7. «Як горить перо жар-птиці» У чашці для випарювання розчиняємо солі Натрію, Калію, Купруму, Стронцію. Доливаємо спирт і підпалюємо його. Полум'я забарвлюється в різні кольори.

Учитель. За допомогою цих дослідів можна довести, що можливості хімії справді великі й знання цього предмета, його законів допомагають творити дива.

 

1-й учень. 

У житті щоденнім хімія — наш друг,

Допомагає в кухні й на городі.

Куди не глянь — є хімія навколо:

У побуті і у природі.

2-й учень.

 І на завершення програми

Ми, друзі, вам сказати хочемо:

Якщо ви ще не переконалися досі,

Що хімія — наука із наук,

Велична, таємнича, загадкова,

В користуванні нам дає

Мільйони речовин чудових!

 

 

 

 

Пізнавальна гра

              «Чи знаєш ти мікро- і мікроелементи

організму людини?»

 

Цілі:

• показати роль мікро- і макро­елементів в організмі людини;
•  розви­вати вміння  і навички визначення хі­мічних елементів за їхньою електрон­ною формулою.

ХІД ГРИ

Заздалегідь підготовлені картки (роз­мір 8x30 см) із зображенням елек­тронних формул атомів хімічних еле­ментів.

Учитель знайомить учнів з роллю й дією кожного хімічного елемента в організмі людини, потім демонструє картку з електронною формулою елемента й пропонує назвати його, на­водить харчові джерела, що містять мікро- і макроелементи.

«Хранитель спокою»

В організмі дорослої людини містить­ся близько 25 г цього хімічного еле­мента — головним чином у кістках у вигляді фосфатів і гідрогенкарбонатів. Поряд з калієм є основним вну­трішньоклітинним елементом.

Дія в організмі:

• є основним антистресовим мікро­елементом;
• бере участь у передачі генетич­ної інформації під час розподілу клітин;
• бере участь у передачі нервових імпульсів до роботи м'язів;
• знижує артеріальний тиск і нор­малізує серцевий ритм.

Кому необхідний:

•   усім, хто часто нервує;
• усім, хто страждає від підвищено­го артеріального тиску;

• усім, хто страждає від безсоння.
Його електронна формула:

                          1s² 2s² 2p⁶ 2s²

Харчові джерела: пшеничні висівки, насіння соняшника, горіхи, родзин­ки, сушені абрикоси, зелені листо­ві овочі, квасоля, неочищений рис, соя.

«Хранитель тонусу»

Основний елемент кожної живої клі­тини. Його солі необхідні для нор­мального обміну речовин у ткани­нах; для роботи серця, нирок, мозку, печінки, для підтримання м'язового тонусу й артеріального тиску.

Дія в організмі:

• разом з N3 підтримує водно-електролітний баланс;
• контролює скорочення м'язів, у тому числі м'язів серця;

підтримує артеріальний тиск у нормі;

• перешкоджає накопиченню в орга­нізмі радіоактивного Цезію-137.

Кому необхідний: усім, у кого:

• м'язова слабкість, судоми, стом­люваність;
• підвищений артеріальний тиск, аритмія серця;
• дратівливість, втрата апетиту, роз­лад сну;
• гастрит, виразка шлунка й два­надцятипалої кишки;

• сухість шкіри.
Електронна формула:

                          1s²2s²2р⁶3s²3р⁶4s¹

Харчові джерела: сушені абрикоси, диня, квасоля, родзинки, камбала, сардини, соя, кабачки, помідори, ба­нани, молоко, печінка, цитрусові.

«Міцний горішок»

У 1972 році цей елемент було вклю­чено до списку життєво необхідних для людини. Він міститься у кожній клітині організму, входить до скла­ду нігтів, волосся, шкіри, очей, пе­чінки. Зберігається в м'язовій тка­нині, у білих і червоних кров'яних клітинах.

Дія в організмі:

• входить до складу активних цен­трів близько 200 ферментів, утому числі й ферменту, який розщеп­лює алкоголь;
• необхідний для відновлення шкі­ри, волосся і нігтів, у разі загоєн­ня ран, бере участь у синтезі біл­ків;
• за нестачі — діти відстають у рості й розумовому розвитку, організм утрачає здатність засвоювати ві­тамін А, який надходить із їжею, через що виникає «куряча сліпо­та».

Кому необхідний:

• у разі шкірних захворювань — ек­зема, фурункульоз, вугровий ви­сип, погане загоєння ран;
• випадання й повільний ріст во­лосся;
• уповільнений ріст і розвиток ді­тей;

• збільшення потягу до алкоголю; зниження апетиту, погіршення пам'яті, депресії;
• затримка розумового розвитку ді­тей;
• зниження вироблення інсуліну підшлунковою залозою спортс­менам — для підвищення фізич­ної витривалості.

Електронна формула:

                          1s²2s²2p⁶3s²3p⁶ 3d¹⁰4s²

Харчові джерела: харчові дріжджі, овес, зародки пшениці, цибуля, чор­ниця, насіння гарбуза, соняшника, гриби, сир, соя, краби, м'ясо, яєч­ний жовток.

«Найчарівніша й найпривабливіша»

У 1925 році дослідження вчених по­казали, що цей елемент, як і Ферум, необхідний для утворення гемогло­біну. Сьогодні вважається життєво важливим мікроелементом для ор­ганізму людини.

Дія в організмі:

• цей елемент робить жінку «найчарівнішою й найпривабливішою» (ще в

стародавності з нього носи­ли прикраси);

• бере участь у синтезі еритроцитів, гормонів щитовидної залози;
• попереджає розвиток артритів, викривлення хребта;
• відіграє важливу роль в утворенні пігменту шкіри;
• сприяє проведенню нервового ім­пульсу, попереджаючи розсіяний склероз.

Кому необхідний:

• дітям зі сколіозом, порушенням постави;
• людям, які страждають від артри­тів, артрозів;

• дітям із ДЦП;

• людям, які хворіють на розсіяний склероз;
• у разі порушення функції щито­видної залози;
• у разі осередкового випадіння во­лосся;
• у разі хронічної стомлюваності, депресії;

у разі серцево-судинних захво­рювань.

 Електронна формула:

                           1s²2s²2p⁶3s²3p⁶3d^I04s¹

Харчові джерела: огірки, плоди шип­шини, свиняча печінка, пшеничні за­родки, горіх, птиця, какао, яйця, пив­ні дріжджі, гриби, зелень.

«Винищувач раку»

Має величезне значення для здоров'я людини. Входить до складу більшос­ті гормонів і ферментів, пов'язаний з усіма органами й системами орга­нізму людини.

Дія в організмі:

• у результаті нестачі цього елемен­та небезпека виникнення раку зростає катастрофічно;
• він захищає ядро й органели клі­тини від ушкодження їхніми віль­ними радикалами;
• захищає нервові клітини від ушкоджень;
• виводить важкі метали з організ­му, запобігаючи руйнуванню пе­чінки;
• захищає клітини від впливу ра­діації;
• запобігає раковим захворюван­ням легенів, кишечнику.

Кому необхідний:

• у разі захворювань серця й судин, нирок;

•   у разі пухлинних захворювань;

• у разі захворювань нервової сис­теми, суглобів, кісток;
• для зменшення стомлюваності, у разі депресії;

•   для підвищення імунітету;

• у разі отруєння важкими метала­ми.

 

Електронна формула:

                         1s²2s²2p⁶3s²3p⁶3d'°4s²4p⁴

Харчові джерела: кокос, морська риба, фісташки, пшеничні висівки, свиняче сало, білі гриби, часник, яйця, соя, печінка.                                          

 

 

«Хранитель оптимізму»

За нестачі цього елемента в організ­мі розвивається неврастенія зі схиль­ністю до депресії. Він допомагає лю­дині бути оптимістом.

Дія в організмі:

• необхідний для побудови кісток і сполучної тканини, для синте­зу ДНК;
• є каталізатором засвоєння Са в організмі;
• активізує клітини протипухлин­ного імунітету;
• за його нестачі в дітей виникає за­тримка психомовного розвитку;
• необхідний для нормального ви­роблення інсуліну в підшлунко­вій залозі.

Кому необхідний:

• дітям із затримкою психомовно­го розвитку;
• дорослим — у разі неврастенії, дратівливості;
• усім — у разі нежиті, бронхіаль­ної астми;

• у разі цукрового діабету;

• у разі шкірних захворювань, для зміцнення кісток і суглобів.

Електронна формула:

                  1s²25s²2p⁶3s²Зр⁶3d⁵4s²

Харчові джерела: цільне зерно й кру­пи, буряк, хліб, чорна смородина, фрукти, чай, зелені овочі, боби.

«Хранитель сполучної тканини»

Уперше виявлений у золі тваринних тканин ще в 1848 році, однак внесе­ний до списку життєво важливих еле­ментів тільки в 1972 році.

Дія в організмі:

• входить до складу колагену — основного білка сполучної тка­нини;
• основна його роль — участь у хі­мічній реакції, яка надає сполучній тканині міцності та пружності;
• допомагає виводити з організму чужорідні речовини.

Кому необхідний:

• у разі хвороб кісток, зв'язок, хря­щів, артрозів;
• у разі ураження судин — ранній атеросклероз;

• у разі сухої шкіри, появи вугрів;

• у разі ламкості й поганого росту нігтів;

у разі захворювань легенів і верх­ніх дихальних шляхів. Електронна формула:

                      1s²2s²2p⁶3s²3p²

Харчові джерела: овес, буряк, соя, ро­дзинки, неполірований рис, цільна пшениця, бобові, топінамбур.                                                                              

«Хранитель щитовидної залози»

Ще за 3000 років до нашої ери в дав­ньому Китаї для лікування захворю­вань щитовидної залози застосовува­ли спалені морські губки й водорості; цей елемент став другим, після Феруму, визнаним життєво необхідним для людини. 40 % цього елемента міс­титься в щитовидній залозі.

Дія в організмі:

• єдиний мікроелемент, що бере участь в утворенні гормону щи­товидної залози;
• справляє виражену дію на обмін білків, жирів, вуглеводів і водно-сольову рівновагу;
• перешкоджає накопиченню в ор­ганізмі радіоактивного Іоду-131.

Кому необхідний:

• усім, хто страждає захворювання­ми щитовидної залози;
• жителям районів, де спостері­гається дефіцит цього елемента у воді, грунті (у дітей може розви­нутися слабоумство й кретинізм, глухонімота, параліч).

Електронна формула:

                                1s²2s²2p⁶3s²3p⁶4s²4p⁶4d^І05s²5p⁵

Харчові джерела: морська риба, пе­чінка тріски, морська капуста (ламі­нарія), креветки, риба, мідії, каль­мари.

«Будівельник гемоглобіну»

Займає четверте місце в земній корі серед елементів. Необхідний для жит­тєдіяльності як рослинного, так і тва­ринного організму. Без нього зовсім неможливе нормальне функціону­вання кровоносної системи.

Дія в організмі:

• необхідний для синтезу червоних клітин крові — еритроцитів і ге­моглобіну;
• важлива роль у процесі вироблен­ня енергії в м'язах;

•   сприяє знешкодженню шкідли­вих речовин у печінці; є складовою частиною ферментів;
• перешкоджає накопиченню в ор­ганізмі радіоактивного Плутонію.

Кому необхідний: у кого:

• ферумдефіцитна анемія (слаб­кість, задишка, нестерпність хо­лоду, запалення язика);
• спотворений апетит — потяг до крейди, золи землі, клейстеру;
• зниження опірності до застуди, інфекцій;
• запаморочення, головний біль, зниження пам'яті;
• зниження витривалості й сили м'язів.
• Електронна формула:

                                   1s²2s²2p⁶3s²3p⁶3d⁶4s²

Харчові джерела: м'ясо червоне (яло­вичина), нирки й печінка, гриби, бо­бові, пивні дріжджі, какао, соя, морк­ва, морська риба, яйця, житній хліб, насіння гарбуза, зелень.

« Супутник   кальцію»

Цей елемент разом з кальцієм віді­грає важливу роль у формуванні кіст­кової тканини.

Дія в організмі:

• важливий для побудови кісток і міцності зубів;
•   бере участь в обміні речовин

у клітині;

Кому необхідний:

• у разі загальної слабкості й стом­люваності;
• у разі болю в м'язах, в області сер­ця;
•   у разі порушення функції печінки;
•   у разі розвитку остеопорозу.

Електронна формула:

                               1s²2s²2p⁶3s²3p³

Харчові джерела: жовток яйця, ква­соля, горох, крупа: гречана, вівсяна, пшенична, сир, риба.

«Зодчий  кісток»

Цей хімічний елемент називають зодчим кісток, він становить майже 2 % від ваги тіла, 99 % його містить­ся у кістках і зубах. Дія в організмі:

• відіграє важливу структурну та пластичну роль в організмі;
• найважливіший компонент сис­теми зсідання крові;
• він необхідний для проведення нервового імпульсу й скорочен­ня м'язів;
• сприяє виведенню з організму со­лей важких металів і радіонуклі­дів;
• перешкоджає накопиченню Плюмбуму в кістковій тканині.

Кому необхідний:

•   у разі депресії;
•   у разі підвищення тиску;
• у разі профілактики раку товстої кишки;
•   у разі хвороб зубів;
•   у разі судом ніг і їхньої втоми;
•   у разі артритів.

Електронна формула:

                          1s²2s²2p⁶3s²3p⁶4s²

Харчові джерела: молочні продукти, сир, сир, горіхи, петрушка, капуста, риба, квасоля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Зразки варіантів перевірки і контролю знань для учнів 7 класу

Хімія як природнича наука є частиною духовної і матеріальної культури людства, а хімічна освіта – невідокремною складовою загальної культури особистості, яка живе, навчається, працює, творить в умовах використання високих технологій, змушена протистояти екологічним ризикам, зазнає різнобічних упливів інформації.               Хімічні знання створюють підґрунтя реалістичного ставлення до навколишнього світу, в якому значне місце посідає взаємодія людини і речовини, сприяють розкриттю таємниць живого через пізнання процесів життєдіяльності організмів на молекулярному рівні.

Ефективна організація навчання передбачає систематичний контроль якості засвоєння матеріалу школярами. Конт­роль якості знань і вмінь конкретного учня доцільно здійснювати на кожному уроці.

Сучасний учитель повинен віддавати перевагу тим формам і прийомам роботи, які сприяють розвитку творчого мис­лення учнів та більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу.

Ефективним засобом контролю знань учнів є багатоваріантні завдання, які значно збільшують відсоток самостійної роботи, створюють умови для застосування особистісного розвивального підходу в процесі навчання. Головне для вчи­теля — навчити школярів працювати самостійно, наполегливо, систематично.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ. Початкові поняття хімії

Варіант 1

Закінчіть визначення:

Молекула – це електронейтральна…

Чиста речовина складається з частинок…

Суміш – це сукупність різних…

Матеріалами називають речовини, які…

1.         У наведеному переліку: вапно, пенал, папір, зошит, парта, деревина, термометр, ртуть, підкова, нафта, крейда переважають: 
   а) тіла;      б) речовини;         в) тіл і речовин порівну.
2.      Суміші поділяються на: 

         а) однорідні,         б) неоднорідні,              в) різнорідні. 

3.           У яких випадках для розділення сумішей потрібне розчинення у воді з наступним фільтруванням:
                    а) порошку заліза і сірки;      

                 б) кухонної солі і піску;

        в) бензину і води;              

        г) порошку крейди і цукру.

4. Як правильно запалювати спиртівку? Як не можна цього робити?
5. Якими способами можна розділити однорідну суміш: 
       а) випаровуванням;            б) фільтруванням;
                          в) хроматографією?
6. Випишіть у дві колонки тіла та речовини: лінійка, грудочка цукру, кухонна сіль, олія, залізо, парта.
7. Наука про речовини, їхні властивості будову і взаємні перетво­рення:

      8.Те, з чого складається фізичне тіло:

          а) речовини;  б) тіло;            в) залізо;          г) молекула.

 

 

 

Вступ. Початкові поняття хімії

Варіант 2

Закінчіть визначення:

Хімія – це наука про…

Фізичні тіла – це предмети…

Речовина – це те, з чого…

Атом – це найменша хімічно…

 

1. У наведеному переліку: молоко, ґрунт, мідь, повітря, цукор, сірка, річкова вода переважають:
         а) чисті речовини;            б) суміші.
2. Які тіла виготовлені з одної речовини: мідний дріт, пробірка, хімічна склянка, залізна пластина, колба.
3. У яких випадках для розділення сумішей потрібне розчинення у воді з наступним фільтруванням:

  а) порошку заліза і сірки;    б) кухонної солі і піску;
  в) бензину і води;           

              г) порошку крейди і цукру.

4. Як правильно погасити спиртівку? Як не можна цього робити?
5. Якими способами можна розділити неоднорідну суміш:
     а) відстоюванням;    б) кристалізацією; 

             в) фільтруванням?

6. Випишіть у дві колонки тіла та речовини: зошит, сода, ручка, оцет, склянка, золото, чорнило.
7. Суміші бувають:

             а) однорідні і неоднорідні   б) однорідні та чисті;

                             в) неоднорідні та рідкі.

8.Виберіть спосіб, з допомогою якого можна розділити суміш, що складається із солі та заліза:

    а) відстоювання;        б) фільтрування;

    в) дія магнітом;           г) випаровування

 

 

Початкові поняття хімії

ВАРІАНТ І

       Завдання 1 З переліку виписати  назви речовин                                                       

підкова ,цвях, спирт, обручка, кисень,лінійка, цукор, сніжинка, золото, мідь.

Завдання 2.Знайти  відповідність назв і символів.

K         Сульфур                                                 

Ca         Купрум                                                  

Cu         Карбон                                                   

C           Кальцій                                                  

S            Калій                                            

       Завдання 3.Дати визначення  поняттям:

                     Атом                                                                 

                    Хімічний елемент    

 

    Завдання 4. З переліку виписати окремо   чисті речовини :                                                     

молоко, дистильована вода,  повітря, срібло, сметана, мідь, розчин спирту, графіт.

 

       Завдання 5. Напишіть назви хімічних елементів:

           O,  N, Ca, K, Mg, S, Al, Au, Cl, Fe, Si, Br.  

 

       Завдання 6. Напишіть символи  таких хімічних елементів:

        Гелій, Літій, Оксисен, Бор, Натрій, Алюміній, Барій, Силіцій, Флуор,  Карбон, Кальцій, Гідроген. 

 

       Завдання 7.  Скласти формули речовин, які складаються з :

• 2 атомів Калію і  1 атому Оксигену
• 3 атомів Оксигену
• 1 атому Ферум

 

 

 

Початкові поняття хімії

ВАРІАНТ ІІ

              Завдання 1.  З переліку виписати окремо назви тіл

підкова ,цвях, спирт, обручка, кисень,лінійка, цукор, сніжинка, золото, мідь.

 

      Завдання 2 Знайти  відповідність назв і символів.

     Ba              Натрій

     Br             Фосфор

      Na             Барій

             Cl              Бром

      P               Хлор

 

              Завдання 3. .  Дати визначення того поняттям:              

                         Молекула

                         Йон.

               Завдання 4. З переліку виписати окремо суміші

молоко, дистильована вода,  повітря, срібло, сметана, мідь, розчин спирту, графіт.

 

               Завдання 5. Напишіть назви хімічних елементів:

                 Na, C, P, S, Cl, Li, Ag, H, B, Ca, Zn, Cu.

 

              Завдання 6. Напишіть символи  таких хімічних елементів:

Силіцій,  Алюміній,  Флуор, Гідроген,Калій, Натрій, Аурум, Сульфур, Хром,Ферум, Нітроген,Цинк.

 

              Завдання 7. Скласти формули речовин, які складаються з :

• 6 атомів Карбону, 12 атомів Гідрогену і 6 атомів Оксигену
• 1 атому Сульфуру і  3 атомів Оксигену
• 1 атому Алюмінію

 

 

«Початкові хімічні поняття»

учня 7 класу________________________

 

Максимальна оцінка за правильно виконану роботу — 12 балів.

Час на виконання роботи — З0 хв.

Завдання 1-6 — тестові, кожне завдання оці­нюється по 1 балів;

завдання 7-8 — оцінюються в 1,5 бал;

завдання 9-10 — оцінюються у 1,5 бали;

 

Варіант 1

                   а) речовини;           

                   б) тіло;

                      в) залізо;             

                     г) молекула.

                   а) залізо, гума, срібло, вода;

                    б) м'яч, іграшка, гума, шина;

                    в) вода, лід, ванна, пара.

    4.   Укажіть ряд хімічних елементів, у яких може бути валентність II:

                      а)  О, АІ, Н, Мg, S;              

                              б) О, Са, Fe, Мg, S;

                                                  в)  0,АІ, Р, С, S .

5.   Визначте валентність елементів у сполуці Р₂0₅:

                                    а)  Фосфор — V, Оксиген — II;

                                   б)  Фосфор — II, Оксиген — V.

6.Випаровуванням можна розділити суміші:

                 а)розчинених одна в одній речовин з різною густиною;

                 б) рідини і розчиненої в ній твердої речовини;

                 в)рідини і нерозчинені в ній тверді речовини;

  а) 3 атоми Сульфуру;        б) 12 молекул азоту;

  в) 4 атоми Гідрогену;         г) 3 молекули кисню.

8 . Що означають такі позначення:
                        O₂, 2O₂, Сo₂, 2Н₂0, Н₂,2Н, 2Н₂?

10.   Визначте валентність атомів еле­ментів у сполуках з Гідрогеном.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ТЕМИ

«Початкові хімічні поняття»

учня 7 класу_________________________

Максимальна оцінка за правильно виконану роботу — 12 балів.

Час на виконання роботи — З0 хв.

Завдання 1-6 — тестові, кожне завдання оці­нюється по 1 балів;

завдання 7-8 — оцінюються в 1,5 бал;

завдання 9-10 — оцінюються у 1,5 бали.

 

Варіант 2

 1.  Валентність — це:

           а)  цифра над знаком хімічного еле­мента; 

           б)  властивість атомів утворювати певну кількість хімічних зв'язків

           в)  кількість атомів Гідрогену, що може приєднати до себе  хімічний   елемент.   

                  в) газоподібний, м'який, рідкий.

 

5. Суміші бувають:

        а) однорідні і неоднорідні;   

        б) однорідні та чисті;

       в) неоднорідні та рідкі.

                а) відстоювання       б) фільтрування;

               в) дія магнітом;        г) випаровування.

  а) 5 атомів Фосфору;         

                       б) 3 молекули водню;

   г) 2 атоми Карбону;   

                      д) 10 молекул флуору.

8. Що означають такі позначення:
                 2Na, С, СO₂, Сu, ЗСu, СuО, Na₂0?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література:

1.Л.Є. Богданова. Інтерактивні технології навчання на уроках хімії. - X.: «Основа», 2004р.

2.Рожнятовська, В. Зоц. Сучасні технології ч 2. Київ.: «Редакції загально педагогічних газет» , 2004р.
3.К.М. Задорожній. Відкриті та нестандартні уроки хімії у 8 класі -X.,: «Основа», 2004р.

4.Задорожний К.М. Активні форми та методи навчання хімії [Текст] / К.М. Задорожний. – Х.: Видавнича група «Основа», 2008. – 141 с. – (Бібліотека журналу «Хімія». Вип. 12 (72)).

5.Задорожний К.М. Сучасні методики викладання хімії в школі [Текст] / К.М. Задорожний. – Х.: Видавнича група «Основа», 2009. – 127 с.– (Бібліотека журналу «Хімія». Вип. 12 (84)).
6. Задорожний К.М. Бінарні уроки та зв’язок із іншими предметами під час викладання хімії [Текст] / К.М. Задорожний. – Х.: Видавнича група «Основа», 2008. – 109 с. – (Бібліотека журналу «Хімія». Вип. 5(65)).
7.Г.О. Сиротинко Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання - X.: «Основа», 2003 р
8. Г.Мальченко, О. Каретникова. Я готуюсь до уроку хімії 9 клас Випуск 2. - К.: «Редакції загально педагогічних газет», 2004р.
9. Г.Мальченко, О.Каретникова. Інтерактивне навчання на уроках хімії.- К.: «Редакції загально педагогічних газет», 2004р.
10. В.Д.Шарко Сучасний урок /посібник для вчителів і студентів/ .-К., 2006р.

11.Ф. А. Деркач "Хімія", - науково-методичнийпосібник. – Київ, 2008.

12.Л. Б. Цвєткова «Неорганічна хімія» – 2-ге видання, виправлене і доповнене. – Львів, 2006.

 

 

 

Хімія - це справжня чарівниця,

І в житті не раз вона згодиться,

Про цей світ все може пояснити,

Допоможе в ньому краще жити.

Чому молоко прокисло?

Чому річку льодом стисло?

Чому листя пожовтіло,

Мідь з вогнем горшки побила?

І від горя почорніла?

Їй до всього пильне діло,

Вона вправна й дуже сміла

Має безліч слуг вона,

Не буває й день сама.

Ну, наприклад , кличе Воду,

Позира на її вроду, й мовить:

» Треба працювати – кислоту           видобувати!»

І вода мерщій біжить
Та шука кристали білі
Ті, що небезпечні в ділі,

Бризне, хлюпнеться вода,

Є нітратна кислота.

І скарбницю вона має,
Срібло,злото там складає,
Ключі надійно заховає,

Творить дивнії діла

Хімія у нас така!

 

                                 (Учениця 10 класу  Сташків Марія)