Формування комунікативної компетентності.

Державний навчальний заклад

«Лісоводський професійний аграрний ліцей»

Н.Г. Волос

Формування комунікативної    компетентності учнів на уроках фізики.

Лісоводи 2019р.

          Характерною рисою сучасної освіти є пошук типу навчання, який би відповідав тенденціям розвитку суспільства і забезпечував їх повноцінну реалізацію. Сьогодні у вітчизняній, і не тільки у вітчизняній освіті, таку роль відіграє компетентнісний підхід. Саме з його впровадженням пов’язують надії на формування сучасного типу навчання. Компетентнісний підхід полягає у такій організації навчання, головною метою якого є формування компетентностей.

 Компетентності є своєрідними комплексами знань, умінь і ставлень, що набуваються в навчанні й дозволяють людині розуміти, тобто ідентифікувати та оцінювати в різних контекстах проблеми, що є характерними для різних сфер діяльності.

 Основними складовими компетентності є:

1. знання;
2. уміння використовувати ці знання у конкретній ситуації; розуміння яким чином добути ці знання, для якого знання який метод потрібний;
3. адекватне оцінювання себе, світу, свого місця в світі; конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу здобування чи використання.

Вітчизняні й зарубіжні дослідники визнають багатогранність педагогічного явища компетентності, виокремлюючи різні її групи.

 Предметні – формуються змістом предмета.

 Ключові – формуються формами, методами, технологіями навчання.

Рада Європи визначила ключові компетентності: соціальну, полікультурну, комунікативну, інформаційну, компетентність самоосвіти й саморозвитку та компетентність продуктивної творчої діяльності.

Важливе місце в організації навчально-виховного процесу відводиться формуванню комунікативної компетентності учнів на уроках фізики.

Комунікативна компетентність виявляється через уміння учнів висловлювати власну точку зору, брати участь у дискусії.

Проблема формування комунікативної компетентності учнів відображена в багатьох соціальних, психологічних дослідженнях. Соціологи і психологи пов’язують її з розвитком уміння давати соціально-психологічний прогноз ситуації спілкування, програмувати цей процес, здійснювати управління процесом спілкування групи, колективу, команди.

Для формування комутативної компетентності в учнів необхідно розвивати навики спілкування. Тому спілкування є провідним показником рівня сформованості комунікативної компетентності учнів не тільки на уроках мови, але й на уроках фізики. Однією із основних складових комунікативної компетентності на уроках фізики - стимулювання вмінь учнів висловлювати власну точку зору. Одним із методів, який надає можливість чітко формулювати свою точку зору є технологія «Мікрофон».

Так, на уроці «Робота термодинамічного процесу» використовуємо вправу «Мікрофон».

                    Питання:

• Що ми виконували сьогодні на уроці?
• Чи досягли очікуваного результату?
• Що, на вашу думку , могло б бути організовано краще?
• Над якими навичками вам треба ще працювати?
• Чи був для вас урок цікавим?
• Що вам найбільше сподобалось?

Ця технологія дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі відповідаючи на запитання, або висловлюючи свою думку чи позицію. 

При вивченні теми: «Електричний струм. Електричне коло. З'єднання провідників» закріплення вивченого можна провести також з використанням цієї технології. Окрім того, що уроки фізики стимулюють вміння висловлювати власну точку зору, учні удосконалюють вміння вести навчальний діалог.

Можна використовувати діалог  «Викладач – учні», «Учень – учні», «Учень-учень».

Комунікативна компетентність учнів на уроках фізики формується також за допомогою використання усних та письмових рецензій на відповідь, доповнень та зауважень до неї.

Вони здійснюються у такій послідовності:

• прочитати текст,
• виділити головну думку,
• експериментально підтвердити,
• визначити наслідки.

         Потім кожен із учасників уроку дає усну, або письмову рецензію на опрацьований матеріал. Якщо це усна рецензія, то інші учасники можуть доповнити, проаналізувати мовленнєву грамотність виступаючих.

         Дуже важливим на уроці фізики є вміння учнів коментувати  проведення ними експериментів, розв'язаних  задач.

         При розв'язуванні задач і виконанні лабораторних робіт учні повинні коротко і чітко здійснити запис. Більшість розв'язаних задач перевіряються колективно. Учні коментують не тільки зміст задач, але і їх розв'язок. Під час пояснення та аналізу розв'язаної задачі учні вчаться правильно використовувати фізичні терміни.

        Часто на уроках фізики можна використати взаємоопитування та взаємоперевірку з можливим подальшим коментуванням.

      На уроках фізики часто використовують інтерактивні методи навчання. Ці види діяльності сприяють формуванню комунікативної компетентності,так,як інтерактивне навчання це навчання ‘занурене’ у спілкуваня.Уроки інтерактивного навчання надають учням можливості для формування основних пізнавльних і громадянських умінь,а також навичок і зразків поведінки в суспільстві.Ітерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи,співпраці.

  Формуваню комунікативної компетентности сприяє також технологія критичного мисленя.

     Особливо цінними для формування комунікативної компетентності є нестандартні уроки. Такі уроки не тільки є навчальними, їх найбільша цінність у тому, що вони великою мірою розвивають комунікативні компетентності. Такими уроками є:

урок – гра; урок – КВК; урок – суд;

урок – аукціон; урок – конференція.

         Наприклад, урок «Суд над фізикою»  можна провести у формі судового засідання. У засіданні беруть участь всі учні, які вибрати собі роль, залежно від своїх уподобань, здібностей. Цим самим вони могли самореалізуватися. Учні самостійно формують свій образ, шукають необхідну інформацію, вносять певні ідеї, коли роблять аналіз корисних і шкідливих винаходів фізики.

Урок – суд на тему: «Корпускулярно-хвильовий дуалізм світла», дає змогу учням побачити історичний розвиток уявлень про світло у формі суду: «Доведення хвильових і квантових властивостей світла».

На суд виносилась суперечка, по якій суд мав винести справедливий вирок. На уроці були присутні: судді, адвокати, Хвильова Теорія Світилівна і Квантова Теорія Світлівна, їхні батьки – Хрістіан Гюйгенс і Макс Планк, давньогрецький вчений Евклід, Френель Біпризмович, англійський вчений Томас Юнг, французький фізик Френель, Дифракт Огинаєвич, Жюль Верн (французький письменник), Поріг Фотоефектович. Свідки з обох сторін проводили досліди на захист своїх підсудних. Заслухавши докази на користь  Хвильової Теорії Світилівни і на користь, Квантової Теорії Світлівни, суддя на основі доказів виніс вирок: «Для світла характерний дуалізм(подвійність)». Такі явища, як відбивання, заломлення, інтерференція, дифракція і поляризація, свідчать, що світло має хвильові властивості. Такі явища як – стійкість атома, розподіл енергії в спектрі абсолютно чорного тіла, лінійчасті спектри атомів, люмінес ценція, фотоефект – світло є потік фотонів.

На уроці – інтерв’ю «Теплові двигуни», було порушено екологічні проблеми, пов’язані з використанням теплових двигунів. Кореспондент газети брав інтерв’ю у співробітників заводу з виробництва теплових двигунів. Учні грають найрізноманітніші ролі - від інженера – технолога до історика і еколога. Зібравши інформацію про теплові двигуни, вони роблять висновки про доцільність їх використання. Кожен учень розкриває свої здібності і водночас почувається комфортно на уроці, переживаючи ситуацію успіху.

        Урок з теми «Теплові машини. Холодильна машина» був проведений як урок ділова гра. Експертна комісія з кадрових питань (викладачі, адміністрація) проводила набір співробітників (учнів групи) до нового відділу.

Умови проведення конкурсу були такими:

1. Подати заявку на конкурс (представити себе).
2. Пройти тестування з фахових знань.
3. Презентувати проект з теми.
4. Отримати резюме від комісії.

      Урок проходив у ІІІ етапи.

     Перший етап роботи – представлення(група поділена на команди. Представник з    кожної команди коротко розповідає про себе).

      Другий етап роботи – перевірка фахових знань. Кожна команда отримала тестові завдання. Необхідно було їх виконати. За результати враховувались час виконання, правильність результатів.

     Третій етап роботи – презентація проектів. Учні заздалегідь отримали завдання розробити проекти за  темами: «Теплові двигуни», «Способи підвищення ККД теплових двигунів, «Роль теплових двигунів у народному господарстві», «Проблеми парникового ефекту та руйнування озонового шару атмосфери», «Екологічно чисті види палива для теплових двигунів».

(Учні представили  свої роботи, розповідали про отримані дані, доповіли про зміст проектів.)

На четвертому етапі  роботи учні відповідали на питання.

• Як ви вважаєте, хто з вас отримає роботу?
• Чи хотіли б  ви так проходити прийом на роботу?
• Який етап для вас був самим важким?

      На такому уроці учні перетворюються з пасивних виконавців вказівок викладача в активних суб'єктів, відтворюють одне одному знання, пояснюють їх. Як показує практика, на таких уроках не дуже сильні учні збагачують свої знання. Ці учні мають можливість одержати додаткове пояснення незрозумілих питань. Корисна така робота і сильним учням. Допомагаючи товаришам з команди, вони повторюють і зміцнюють свої знання. Такі уроки дають можливість реалізувати природнє прагнення до спілкування.

  Ефективним засобом формування комунікативної компетентности учнів у процесі навчання фізики є навчальні проекти. Метою навчального проектування є створеня викладачем таких умов під час освітнього процесу,за яких результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня.Викладач здійснює управління такою діяльністю і спонукає до пошукової діяльності учнів,допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту ,орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошуку інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач.

   Під час виконання навчальних проектів вирішується ціла низка різнорівневих дидактичних,виховних і розвивальних завдань:розвиваються пізнавальні навички учнів , формується вміння самостійно конструювати свої знання , орієнтуватися в інформаційному просторі ,активно розвивається критичне мислення.У проектній діяльності важливо зацікавити учнів здобуттям знань, які обов’язково знадобляться в житті.Для цього необхідно зважати на проблеми реального життя, для   розв’язання яких учням потрібно застосовувати здобутті знання. У такому випадку учні відчувають потребу в знаннях.

        Формуванню комунікативної компетентності учнів сприяють такі технології, як: інтерактивне навчання, технологія розвитку критичного мислення, проектна технологія, ігрова технологія. Інтерактивне навчання це навчання, «занурене» у спілкування. Уроки інтерактивного навчання надають учням можливості для формування основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків поведінки в суспільстві. Інтерактивні форми роботи сприяють розвитку ініціативи, незалежності, самодисципліни, співпраці іншими учнями. Вони стимулюють розвиток когнітивних процесів, залучають до активної участі у процесі навчання, заохочують працювати разом, висловлювати свої думки, виражати почуття та використовувати свій досвід, брати на себе відповідальність за навчання та розвивати вміння вчитися.

Особливостями навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення , є такі положення:

• У навчання   включаються завдання, розв»язання яких потребує мислення вищого рівня;
• Навчальний процес обов»язково організований як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними;
• Результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення.
• Критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доводами та формулювання умовиводів.
• Вмотивованість учнів для обговорення проблем. Вони   мають працювати всі разом, щоб досягти спільного консенсусу.

     Цілями проектної діяльності є: виховання людей, здатних бути самостійними в мислинні і діях; розвиток комунікативних та дослідницьких навичок, уміння працювати з інформацією, формулювати проблеми і знаходити шляхи їх вирішення; розвиток учнів критичного мислення. Серед типових завдань, спрямованих на розвиток комунікативних здібностей: підготовка усних розповідей на задану тему; завдання для роботи в парах чи групах, наприклад, завдання «скласти кросворд».

     Основними показниками сформованості учня комунікативної компетентності можна вважати:бажання активно спілкуватися; розуміння того, що у оточуючих може бути інша точка зору, може навіть не збігається з власною; уміння ясно висловлювати свою думку, задавати питання, здійснювати контроль над діями товаришів; наявність власної думки, вміння домовдлятися з партнерами і знаходити спільне рішення; уміння аргументувати свою точку зору і координувати дії своїх партнерів відповідно до неї; взаємодопомога при співробітництві; знання правил і норм спілкування; уміння вирішувати конфлікти. Без сумніву, спеціально організований процес формування комунікативної компетентності гарантує розвиток особистісних якостей. Що прямо залежить від мислення й мови, а також – соціалізацію учня. Роль фізики в такому процесі не можна недооцінювати.

 Ми можемо дійти висновку про те, що лише  комунікація і орієнтованість, гуманність , людяність і добро можуть навчити учнів цінувати інших людей і бути толерантними до інших. Тому формування комунікативної компетентності є,  беззаперечно, надзвичайно важливим, оскільки це не означає навчати, як розмовляти. Швидче за все, це означає навчати , як діяти.

Використання комунікативних технологій на уроках фізики істотно підвищують якість навчання.