Формування комунікативної компетентності учнів на уроках української мови

Тема: Формування комунікативної компетентності молодших школярів на уроках української мови.

У Державному освітньому стандарті початкової освіти (освітня галузь» Мова і література ») підкреслено ,що теоретичні відомості (мовні і мовленнєві  знання ) у початковій мовній освіті є не самоціллю ,а важливим підґрунтям і засобом формування у молодших школярів комунікативної компетенції .

Для забезпечення ключової комунікативної компетенції в учнів необхідно сформувати готовність до спілкування з іншими людьми .З цією метою у процесі навчання української мови школярі повинні оволодіти :

• різними видами мовленнєвої діяльності (аудіювання , говоріння,читання,письмо);
• мовою як засобом спілкування .

Ще К.Д.Ушинським  було передбачено триєдину мету навчання рідної мови : розвивати в дітей ту вроджену  душевну здатність ,яку називають даром слова ; ввести їх у свідоме володіння скарбами мови ; допомогти засвоїти логіку цієї мови ,граматичні закони в їх логічній системі й послідовності ,внутрішній зміст яких закріплюється орфографічно .

Вважаю ,що комунікативний зміст мовного навчання і виховання доцільно починати із роботи над засвоєнням слів ,написання яких ґрунтується на історичному традиційному принципі правопису – словникових слів. 

Щоб отримати позитивний результат  в роботі над словниковими словами ,підходила творчо . Спочатку поділила їх на умовно-смислові блоки,наприклад: чарівні слова,овочі,українська хата,тваринний світ, рослинний світ, явища природи, ознаки предмета та інше.

На початку навчального року 2,3,4 років навчання був проведений вхідний контроль . Учням запропонувала по 2 групи словникових слів ,в яких цілеспрямовано було допущено помилки ;поряд для контролю було подано ці самі слова,написані без помилок. Учням потрібно було виправити помилки у цих смислових блоках ,звіряючись із поданим зразком .

Було виявлено ,що учні не помітили багатьох помилок ,хоча й мали можливість скористатися запропонованим зразком .72% учнів все ж таки припустилися помилок . На протязі року роботу над словниковими словами кожного блоку проводила в системі :

1 урок 

*ознайомлення з блоком ,орфографічне промовляння слів ,виділення орфограм,пояснення значення слова (за допомогою вчителя або за словником ), назва блоку ,запис слова в зошитах по складах,для переносу ;

*складання словосполучень ,добір спільнокореневих слів ,ведення їх у речення .

*зміст домашнього завдання : дібрати до словникових слів ілюстрації ,загадки ,прислів’я ,скоромовки ,уривки з дитячих книжок ;

2урок

*звіт про виконання домашнього завдання ;

3 урок

*робота в групах ;складання короткої розповіді з максимальним використанням у ній словникових слів певної групи ,наприклад: учні записують колективно-складаний твір:

Наша Батьківщина –Україна. Київ – найбільше місто України . Ми їздили на екскурсію до Києва на автобусі. Центральна вулиця Києва –Хрещатик. У Києві проживає багато героїв.

4урок

*словниковий перевірний диктант ;

*зоровий перевірний диктант.

Сучасні технології навчання такий вид роботи називають кубуванням   .

Значення деяких слів пояснювали ,застосовуючи технологію ейдетики-науки,яка вчить запам’ятовувати інформацію через світ образів.

Застосовуючи методи ейдетики ми підключаємо інші відчуття: слухові,тактильні,рухові,нюхові,і навіть смакові. Для прикладу наводжу зображення предметів ,що позначаються словами ,написання яких треба запам’ятати :

Ґудзик                                                     черешня

Щоб орфографічний образ словникових слів міцно закріпився в пам’яті  використовую прийом фонетичної асоціації(вдалий добір співзвучних асоціацій ).

Україна - наша країна.

Бджола-родичка джмеля .

В роботі над методичною проблемою я використовувала метод проектів. До сімейного проекту «Енциклопедія одного слова »були залучені батьки учнів . Після запропонованої роботи проведено вихідний контроль. Результат вже виявився позитивний ,тільки 23%учнів все ж зробили помилки .

На січень планую проведення мовного ранку «Українська мова - пісня калинова  »