Міністерство освіти і науки України. Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації «Донецький обласний інститут післядипломної педагогічних освіти «Формування комунікативної компетентності в учнів з порушенням зору засобами сучасних інтерактивних технологій»Автор: Петрова Тетяна Павлівна Вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 11 м. Краматорськ Науковий керівник: Лопухіна Т. В. кандидат педагогічних наук, завідувач відділу професійного розвитку фахівців освіти дітей з особливими освітніми потребами особливимиосвіти Донецького облІППОМісто. Краматорськ 2020р.
Комунікативна компетентність – це здатність особистості застосовувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями , навичками роботи у групі, володіння різними соціальними ролями Наукове дослідження проблеми в працях. Педагогічно – методичний аспект. Психологічний аспект. В. Сухомлинський. В. Бадер. О. Біляєв. Т. Ладижинська. О. Мільничайко. Л. Мацько. М. Пентелюк. О. Хорошковська. М. Вашуленко. К. Ушинського. Л. Виготського. М. ЖинкінаІ. СиниціЛ. Щербиppt_xppt_x
АКТУАЛЬНІСТЬ Сучасні тенденції в освітіФормування і розвиток інтелектуальної, творчої і ініціативної особистостіФормування людини не лише з певним обсягом знань і вмінь, а здатну творчо мислити, приймати рішення, розв'язувати проблеми, мати свою позицію, брати на себе відповідальність, адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною. Самореалізація й самоактивізація особистостіppt_x
Мета дослідження полягає у тому, щоб визначити шляхи формування комунікативної компетентності молодших школярів у навчальному процесі. Предмет дослідження: Об’єкт дослідження Комунікативна компетентність Процес формування комунікативної компетентності учнів з вадами зору засобами сучасних інтерактивних технологій
Вважаю, що одним із ефективних засобів цілеспрямованого впливу на формування комунікативних компетентностей школярів є використання на уроках системи пізнавальних завдань, у основі яких – виконання розумових дій: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, класифікація. Сформувати й розвинути комунікативну компетентність учнів мені допомагає система вправ, творчих завдань, спрямованих на формування вміння слухати й говорити. Виконуючи їх, діти вчаться вести дискусію, змагатися, співпрацювати, будувати діалог, складати вірші, казки, загадки. Кожна дитина має змогу розкрити свої пізнавальні, творчі можливості, нахили, подолати окремі вади: замкненість, розгубленість, скутість. Використання цих вправ і завдань роблять процес навчання учнів цікавим та невимушеним.
Комунікативна компетентність. Добре володіння усним та писемним мовленням. Вміння формувати власну точку зору. Вміння доводити власну позицію. Вміння адаптуватися в мовному середовищіАдекватне ставлення до критики. Культура мовлення. Вміння користуватися довідниковою літературою. Здатність до відтворення інформації з елементами логічного опрацювання матеріалу
“Я досліджую світ»” комунікативно – ситуаційні завдання з моральним та етичним змістом, які подаються у вигляді діалогу, роздуму, розповіді, поради, незакінченого речення. Математика аналіз задач, пошуку плану їх розв'язування, розв'язування рівнянь, діти пояснюють та обґрунтовують кожен крок, читання виразів,Формулюванні правил, алгоритмів,Коментування послідовності побудови геометричних фігур“Образотворче мистецтво”“Трудове навчання” аналіз картин художників, поповнення словникового запасу новими термінами, складання інструктажів з ТБ, послідовність виконання дій, захист робіт.
Сформувати комунікативні уміння – означає навчити молодшого школяра ставити запитання і чітко формулювати відповіді на них (тобто вести діалог), уважно слухати й активно обговорювати зміст почутого, коментувати висловлення співрозмовників і критично їх оцінювати, аргументувати свої думки, висловлювати співрозмовникові свою емпатію, адаптувати власні висловлення для сприймання іншими учасниками комунікативного процесу.
Ефективність формування комунікативної компетентності значною мірою залежить від врахування психологічного розвитку і розумових здібностей учнів кожного вікового мікроперіоду. Зокрема, варто брати до уваги, що в дітей 1-2 класів сприймання переважно мимовільне, фрагментарне. Їм властива слабка диференціація сприймання – вони не помічають суті за деталями, називають другорядні ознаки замість головних, часто змішують схожі, близькі, але не тотожні предмети та їх властивості. Важливим для нашого дослідження є те, що сприймання дітей цього віку характеризується яскравістю, гостротою та готовністю до отримання нових вражень.
Усний опис картини. Розширення словникового запасу учнів через роботу із словником. Проведення нестандартних уроків, ділових та інтелектуальних ігор, круглих столів, дискусій. Використання інтерактивних технологій та прийомів. Складання словосполучень та речень, деформований текст. Використання діалогу, монологуІнсценування казок. Уміння спілкуватися усно
Діяльнісний аспект. Види активної діяльностіНестандартні форми уроків. Позакласна діяльність. Робота в парах, робота в малих групах, інтерактивні ігри, літературні ігри, ігрові ситуації, технологія навчання у дискусіїУрок – гра, урок змагання, урок – казка, урок – подорож, урок КВК, урок вікторина. Виховні бесіди, години спілкування, тематичні проекти та свята, конкурси віршів, інсценізація казок, родинні заходи, подорожі, екскурсії
Інноваційний аспект реалізую через. Групова робота, парна. Роботу учнівз довідковою літературою Створення мовленевих ситуацій. Метод Евристичної бесіди. Виконання творчих завдань. ЗастосуванняІнтерактивнихтехнологій. Розв'язування проблемних ситуацій. Залучення учнів до самооцінки Ключові аспекти формування комунікативної компетентності: інноваційний, діяльнісний, психолого - педагогічний
Вправа"Клубочокдружби"Діти сідають по колу, перший учасник намотує нитку на палець, після чого розповідає проте, що він найбільше любить і як зазвичай відпочиває. Потім кидає клубок іншій дитині. Гра продовжується доки клубок не потрапить до останнього учасника. У результаті в центрі утворюється "павутиння", "мережка", "єднальна нитка", яка об'єднує всіх учасників. Наступний етап - учасники змотують нитку у зворотному напрямку та ставлять питання дитині на протилежному її кінці.
РОБОТА НАД ЗВ‘ЯЗНИМ МОВЛЕННЯМГра “ Весела смужка “ (робота в групах)На смужці паперу учень записує відповідь на одне з запитань. Загортає смужку так, щоб не видно було написане. Потім передає смужку іншому члену команди, той пише відповідь на наступне запитання. Після відповідей, учні розгортають смужки і читають, що у них вийшло ( може утворитися текст, або окремі речення). Коли? Який? Хто? Як? Що робить? Де?
Вправи на постановку мовного дихання: А) На одному видиху промовляємо звуки, спочатку підсилюючи звучання, потім – послаблюючи: Цвіркун грає на цимбалах,Ц – ц – ц, ц – ц – ц, (звуки промовляємо злито)Цвіркунець на бубні виграва: Ц – ц – ц, ц – ц – ц. (звуки промовляємо відривно)Б) Промовляючи «ц» , змінюємо положення губ і стежимо, як змінюється забарвлення звучання: розтягуйте їх, ніби посміхаєтесь, витягуйте у трубочку, ніби промовляєте «у»
Висновки. Таким чином, у процесі становлення особистості розвиток комунікативної компетентності має декілька джерел: засвоєння культурної спадщини, спостереження за поведінкою інших людей, програвання в уяві комунікативних ситуацій. Сучасний стан суспільних процесів дозволяє констатувати той факт, що природне формування комунікативної компетентності не відповідає вимогам соціальної дійсності. Цю проблему дозволяє вирішити цілеспрямоване формування комунікативної компетентності в навчально-виховному процесі. Формування комунікативної компетентності відкриває нові можливості в розв’язанні проблем особистісного та професійного зростання людини, вимагає не просто відповідних знань, а й уміння застосовувати свої знання в практичній діяльності.