Ткаченко А.О.
Учитель іноземної мови
ІІ кваліфікаційної категорії
Формування комунікативної компетентності засобами інтерактивних вправ
Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого і, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної практики. Характерною особливістю цього періоду розвитку педагогічної освіти є пошук нових змісту, форм, методів і засобів навчання; розгортання широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій на засадах сучасної освіти.
Компетентнісний підхід до вивчення іноземних мов розглядається як такий засіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання та досягнення мети навчання при розв’язанні певних проблемних завдань. Сучасна педагогіка визначає декілька груп компетентностей. Відповідно до рішень Європейської Ради основною компетентністю на уроках іноземної мови є комунікативна компетентність, тому що вона забезпечує набуття учнями вміння обговорювати проблеми, доводити власну позицію, виробляти власну точку зору, розвивати критичне і креативне мислення та адаптуватися у мовному середовищі.
Необхідність формування комунікативної компетентності учнів зумовлено реалізацією не тільки відповідно оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання. У процесі навчання найбільш доцільно використання, в першу чергу, тих методів, при яких в учнів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці; учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку; відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності. Цим вимогам найбільш відповідають інтерактивні методи навчання. Системне використання інтерактивних методів є актуальним для сучасної освіти та виступає основною складовою у формуванні компетентної особистості учня як громадянина демократичного суспільства.
Аналіз основних досліджень і публікацій. Питання організації та запровадження компетентнісної освіти, використання інтерактивних прийомів навчання знайшли своє відображення у педагогічних і психологічних дослідженнях. Теоретико-методичні засади компетентнісного підходу розглянуто в роботах В.Болотова, В.Химинець, В.Лугового.
У педагогічних теоріях і концепціях обґрунтовано необхідність компетентнісної освіти. У працях Дж.Равена, О.Жука, О.Локшиної, І.Родигіної розглянуто особливості впровадження компетентнісного підходу в практику навчання.
Формування комунікативної компетентності під час вивчення іноземної мови досліджували Л. Биркун, О. Вишневський, І. Зимня, Г. Китайгородська, Ю. Пассова, О. Полат, Т. Сірик та інші. Проблемам застосування в навчальному процесі інтерактивних методик присвячені роботи Г. Сиротенко, Г.М. Брос, М.В. Кларен, Л.В. Пироженко, Н.Ф. Фомин, О.І. Пометун, Н. Суворова та інших педагогів і методистів.
Проте проблеми використання інтерактивних технологій навчання під час викладання іноземної мови та формування комунікативної компетентності залишаються актуальними і в наш час, оскільки рівень володіння іноземною мовою у випускників не завжди відповідає сучасним вимогам, що перешкоджає їхньому успішному працевлаштуванню в майбутньому та можливості вільного спілкування іноземною мовою.
З огляду на вище зазначене, метою статті є розгляд інтерактивних технологій як ефективної форми формування комунікативної компетентності під час вивчення із іноземної мови в школі.
Виклад основного матеріалу. Головною метою будь-якої системи освіти є розвиток особистості учня. Навчання виступає як основа та засіб психічного і в цілому особистісного розвитку людини.
На уроках іноземної мови учитель повинен формувати в учнів уміння і навички іншомовного спілкування, передбачити досягнення ними такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування у певних комунікативних сферах, орієнтуватися у соціокультурних аспектах країни, мову якої вивчають.
Формування комунікативної компетенції означає оволодіння учнями мовою як засобом міжкультурного спілкування, розвиток умінь використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур і цивілізацій сучасного світу. Ця мета передбачає досягнення школярами такого рівня комунікативної компетенції, який був би достатнім для здійснення спілкування в усній (говоріння, аудіювання) та писемній (читання, письмо) формах у межах визначених комунікативних сфер, тематики ситуативного мовлення та на основі вивченого мовного і мовленнєвого матеріалу.
Розвиток комунікативної компетенції залежить від соціокультурних і соціолінгвістичних знань, умінь і навичок, які забезпечують входження особистості в інший соціум і сприяють її соціалізації в новому суспільстві.
Комунікативна компетенція формується на основі взаємопов’язаного мовленнєвого, соціокультурного і мовного розвитку учнів відповідно до їхніх вікових особливостей та інтересів на кожному етапі оволодіння іноземною мовою.
Цим вимогам найкраще відповідають саме інтерактивні методи навчання, які можна розглядати як творчі види діяльності, що дозволяють створювати ситуації мовленнєвої взаємодії, сприяють удосконаленню комунікативного досвіду учнів.
Творчі комунікативні завдання можуть виконуватись у різних формах, зокрема індивідуально та колективно (парна, групова робота).
Найбільш повно це виявляється під час проведення рольових тематичних ігор, проектної роботи, у процесі вирішення навчальних мовленнєвих ситуацій, змістом яких передбачається монологічне, діалогічне й полілогічне спілкування учасників навчального процесу.
При застосуванні інтерактивних вправ збільшується відсоток засвоєння інформації, процес навчання переорієнтовується на розуміння, засвоєння,аналіз, синтез, оцінювання. Змінюється роль учителя й одночасно роль кожного учня. Діти мають можливість діяти самостійно поєднуючи навчання з практичними діями. Школярі перетворюються на суб’єктів освітнього процесу, навчання наближається до життя і цим досягаються очікувані результати.
Інтерактивні вправи допомагають сформувати всі складові комунікативної компетентності: мовну, мовленнєву, соціокультурну, соціолінгвістичну й забезпечують реалізацію вимог до загальноосвітньої підготовки школярів. Наведемо приклад можливого доцільного використання інтерактивних вправ для формування складових комунікативної компетентності.
Складові комунікативної компетентності |
Характер діяльності |
Інтерактивні вправи |
Очікуваний результат |
Мовна (лінгвістична) компетенція |
Вправи на переклад з іноземної мови рідною мовою та навпаки, лексико-граматичний аналіз речень, вправи на підстановку,трансформацію граматичного матеріалу в реченнях. |
Снігова куля; навчаючи-вчуся; карусель. |
Доречність використання мовних засобів;запис тексту, правильне використання граматичних структур. |
Мовленнєва компетенція |
Драматична гра; інсценізація; частково керовані вправи на приєднання, об’єднання, розширення, складання речень, імітацію, підстановку, запитання й відповіді, читання/ аудіювання мікродіалогу, обмін репліками, висловлення власної думки,переказ тексту.
|
Мозковий штурм; велике коло; акваріум; займи позицію; діалог Ривіна; ажурна пилка; суд від свого імені; карусель; коло ідей; шкала думок. |
Створення монологічного висловлювання комунікативного спрямування; побудова діалогу з урахуванням ситуації спілкування; слухання й розуміння тексту; читання тексту; переказ прочитаного; відповіді на питання; |
Соціокультурна компетенція Соціолінгвістична компетенція |
Привітання та прощання на початку і наприкінці уроку, перегляд фільмів, відеоматеріали, навчальні фільми, відеофрагменти для розширення фонових знань, пов'язаних з історією, культурою, мистецтвом, архітектурою, географією країни. |
Діалог Сократа; снігова куля; мозковий штурм; акваріум; ажурна пилка; Броунівський рух; карусель; коло ідей. |
Культура спілкування; здатність брати активну участь у бесіді; здатність будувати цілісний зв’язний текст. |
Наведений перелік вправ є орієнтовним,він може бути доповнений і змінений в умовах конкретного класу чи виучуваної теми. Інтерактивна діяльність можлива на уроках різних типів, на всіх етапах навчання. Дидактична доцільність використання вправ зумовлюється вимогами навчальних програм, особливостями освітніх запитів школярів характером діяльності ті взаємодії вчителя й учнів.
Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Досвід педагогічної діяльності показує, що особистісно орієнтований підхід до навчання з використанням інтерактивних методів сприяє формуванню в учнів високої пізнавальної активності, розвинутого інтелекту, багатої фантазії, винахідливості, комунікативної компетенції.
Отже, використання на уроках і різноманітних інтерактивних вправ на основі комплексного підходу як засобу розвитку мовлення підвищує навчальний і розвивальний потенціал занять, їх ефективність і результативність в цілому.
Подальша діяльність потребує систематизації інтерактивних вправ на різних етапах навчання, дослідження впливу технології на результати сформованості ключових компетентностей школярів.
Література.
1.Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія,
практика, досвід / О. Пометун, Л. Пироженко. – К., 2002. – 135 с.
2.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології
навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А.С.К., 2005. – 192 с.
3.Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навч.-метод . посіб . / С. О. Сисоєва; НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. – К.: ЕКМО, 2011. – 324 с.
4.Сиротенко Г. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. - X.: Основа , 2003.-80с.
5.Редько В. Г. Засоби формування комунікативної компетентності у змісті шкільних підручників з іноземних мов. Теорія і практика : монографія / Валерій Редько. – К. : Генеза, 2012. – 224 с.
6. Теоретичні засади процесу формування іншомовного комунікативної компетенції учнів [ Електронний ресурс ].
Режим доступу : https:// naurok. Com.ua