Формування культури здоров’я молодших школярів шляхом упровадження здоров’язбережувальних освітніх технологій

Формування культури здоров’я молодших школярів шляхом упровадження здоров’язбережувальних освітніх технологій

Старух Світлана Григорівна,

вчитель початкових класів

Вижницького опорного ліцею ім. Ю.Федьковича

             Життя і здоров’я – найважливіші людські цінності. Здоров’я є невід’ємною частиною індивідуальної культури життєдіяльності людини. Ця культура визначається  рівнем розвитку здоров’язбережувальних умінь і навичок, відображаються у специфічних формах і  способах життєдіяльності особистості, які виробляються,  починаючи з раннього дитинства, і реалізуються протягом усього життя.

            Важливим чинником фізичного і психічного здоров’я є поведінка. Поведінка людини впливає на здоров’я безпосередньо через спосіб життя. Щоб вплинути на поведінку людини, необхідні зусилля як її особисто, так і сім’ї та суспільства.

           Важливе значення для вирішення даної проблеми має навчання школярів, відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я людей, що їх оточують, формування через навчання навичок здорового  способу життя. Тобто формування здоров’язбережувальної компетентності,як зазначено у Державному стандарті початкової загальної освіти.

          У молодшому шкільному віці застосовую активні методи навчання, які залучають переважну більшість учнів до широкого обговорення проблем здоров’я, спонукають їх до гри, діалогу.

           Мета здоров’язбережувальних технологій навчання полягає у створенні для кожного школяра можливості не лише зберігати здоров’я у період навчання в школі, а й у формуванні необхідних знань, умінь і навичок додержання стилю здорового способу життя у майбутньому навчанні, використовувати опановані знання у повсякденному житті.

В наш час багато шкіл України використовують оздоровчу методику Олександри Дмитрівни Дубагай, автора унікальних здоров’язбережувальних технологій.

           Частково застосовую і я. Через постійне сидіння за партою в незмінній позі діти швидко втомлюються. Олександа Дмитрівна пропонує використання мішечків із сіллю, які кладуться на голову під час читання або письма.

Із цупкої тканини, щоб сіль не просочувалася, ми пошили мішечки розміром 20*20 см, де насипали 300 – 400 г солі йодованої ( оскільки від кристалів солі  ідуть іонізуючі випромінювання, які проникають на щитовидну залозу і запобігають її захворюванню). Використання таких мішечків дає змогу:

• не сутулитися;
• виробляє рефлекс правильної постави;
• культури рухів.

Спочатку нагадувала про мішечки, а потім діти самостійно контролююьб свої дії. Мішечок на голові лежить не постійно, а лише тоді, коли дитина пише або читає. 

          Також коли дітям треба встати і вийти до дошки, вони кладуть на голови мішечок. Окрім того, мішечок не дає можливості нахилятися близько до зошита, контролює оптимальну відстань від ока до парти. Якщо спробуєте це (з власного досвіду кажу), обов’язково проконтролюйте масу мішка. У мене деякі мами насипали 1 кг, інши1 650 г.

Дихальна гімнастика

Велике значення мають дихальні вправи. У момент розпрямлення тулуба розслабляються м’язи і розширюється грудна клітка. Налагоджується  робота дихальних органів надуванням кульки. Щоб заспокоїтися після рухливої перерви, коли діти набігалися і награлися, вони надувають кульку по команді вчителя.

Спочатку надувають за 10 разів, після приблизно  тижня виконання вправи продовжується видих, тоді діти надувають її за 8 разів, потім за 6. Таким чином покращується функція дихання, що забезпечує профілактику простудних захворювань. Такі дихальні вправи застосовуємо і посеред уроку. Відомо, що на двадцятій хвилині діти втомлюються, і в них починається кисневе голодування. Тому пропоную  надути кульку. Ця вправа займає мало часу, проте дає великий результат.

             Застосування різноманітних дихальних вправ у навчально – виховному процесі дає змогу:

• покращити функції дихання;
• забезпечує профілактику застудних захворювань;

допомагає зміцненню дихальних м’язів, діє як заспокійливий фактор. Ще ми використовуємо навчання в русі. Букву у повітрі пишемо рукою, носом, правим плечем, лівим плечем. Спробуємо навчання в русі:

• плесніть у долоні стільки разів, скільки на галявині ялинок;
• тупніть ніжками ось стільки раз (5);
• підстрибніть стільки раз, скільки росте грибочків;
• нахиліть голівки вперед 6 разів;
• діти стають парами на склад числа;
• Гімнастика для шиї «Годинник». Не піднімаючи плечей,  голову покласти на ліве плече, а потім на праве.

Дихальна вправа «Очищаємо легені»

Вихідне положення – сидимо рівно, руки на коліна. Глибоко вдихніть і видихніть повітря. Знову  вдихніть, затримайте повітря, полічіть до 10, видихніть повітря і починаємо працювати.

• Задути свічку. Вдих через ніс, видих через рот, склавши губи.
• Гра з м’ячем. Учитель кинувши м’яча учневі називає назву тварини, а учень говорить, до якої групи вона відноситься.

Артикуляційна зарядка

• Поплямкайте губками
• Поклацайте зубками
• Продзижчіть як комарик
• Продирчіть як трактор
• Прошуміть як вітерець
• Посичіть як гуска

             Пальчиковий масаж з використання горіхів,  діти у долоньках котять  горіх і промовляють: яєчко, яєчко,  котись по гніздечку.

            Світлофор. Подивіться на червоний, зелений, жовтий кружечок. Зупиніть погляд на жовтому. Полічіть до 10 і продовжимо працювати.

Найбільш розробленою системою здоров’язбереження в освітньому процесі сучасної початкової школи є технологія В.П. Базарного. Використовуємо і ми. Для створення умов:

 – розширення зоровопросторової активності;

-         розвитку творчої уяви;

-         чуттєво образного та інтелектуального сприйняття й пізнання світу на уроках застосовується спеціально розроблений «Екологічний  буквар».

На цій картині за допомогою карток розгортаються сюжети уроку. У мене це виглядає так,  наприклад на математиці: у кишеньках (які шукають діти) завдання:

-         назвати число, яке передує числу 5;

-         назвати сусідів числа 7;

-         порівняти числа;

-         склад числа 8.

На читанні –  у кишені буква «л»

-         назвати слова зі звуком [л], [л’], на початку слова, в середині;

-         слово, яке вже вміють прочитати і зробити звукову модель;

-         кинути м’ячик однокласнику і назвати тварину у назві котрої зустрічається цей звук.

На природознавстві як узагальнюючий урок:

-         назвати об’єкти живої і неживої природи;

-         природні та рукотворні тіла;

-         назвати ознаки організмів;

-         із закритими очима, з’ясувати із чого  виготовили цей предмет;

-         назвати тварини, які живуть у лісі;

-         які об’єкти неживої природи ви бачите на цій картині, і так можемо працювати на кожному уроці. Використовую діаграму для розвантаження зору. За командою вчителя діти встають, і водять  очима за схемою діаграми.

Килимок – кожен вчитель робить по своєму, а ми так: склади візерунок (кожен учень закріплює тільки одну деталь чи букву на килимку). Після складання візерунка запитую:

-         скільки всього фігур на килимку? Скільки букв о?

-         Скільки кіл?

-         Скільки чотирикутників?

-         Скільки трикутників?

Розвивається зорово-моторна реакція, почуття локалізації в просторі, стереоскопічний зір. Планую ще зробити вправи із сигнальними мітками. На стінах фіксуються кольорові сигнальні мітки (малюнки чи іграшки) на певну тему (транспорт, одяг, фрукти). Учні під лічбу вчителя 1,2,3,4 почергово фіксують погляд на вказаних зорових мітках, поєднуючи при цьому рухи головою, очима, тулубом (до 2 хв). Вправа активізує відчуття локалізації, координації та рівноваги, знімає втому з очних м’язів.

      Психогімнастику теж застосовуємо.

Тому дбаймо про здоров’я дітей.