ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБАМИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ПРИРОДІ

ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ

 У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

 ЗАСОБАМИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ПРИРОДІ

   З погляду сучасної концепції педагогічної освіти метою формування у дошкільників «елементарних математичних уявлень» є не лише навчання їх лічби та обчислення, орієнтування у просторі й часі, але і формування логічних умінь. Мається на увазі не пряме навчання логічним операціям і відношенням, а підготовка дітей шляхом практичних дій до засвоєння точного значення слів і сполучень, які називають ці операції та відношення. Відповідно до такого підходу у змісті дошкільної освіти, окресленому Базовим компонентом дошкільної освіти, виділено математичний та логічний аспекти, засвоєння яких забезпечує формування логіко-математичних уявлень - класифікація геометричних фігур, предметів, множин; серіацію за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі й часі; обчислення та вимірювання кількості, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси.

   У старшій групі триває робота над множинами: діти вчяться виділяти в них частини за тими або іншими ознаками (кольором, формою, розміром), порівнювати між собою виділені частини множин, встановлюючи відповідність між елементами цих частин, і визначати, яка з цих частин менша, більша або вони дорівнюють одна одній. Ці завдання можна з успіхом виконувати в природі - множини камінчиків, листочків, шишок, жолудів, які групуються за ознаками. Так іде підготовка до обчислювальної діяльності. Далі можна ознайомити дітей з операціями вилучення частини множини з цілого.

   Діти старшого дошкільного віку вчяться порівнювати предмети за товщиною, довжиною, висотою. Цьому з успіхом, за К.Й. Щербаковою, можна навчитися, порівнюючи гілки і стовбури дерев. Також діти у цьому віці мають розуміти і вживати слова: ліворуч, праворуч, прямо, далі, вгору, вниз; визначати своє положення відносно навколишніх предметів, змінювати напрям під час руху. Всім цим малята самостійно оволодівають в процесі прогулянок на вулиці. Необхідною умовою всебічного та гармонійного розвитку дитини, є спостереження. Природа - найкраща можливість для розвитку спостережливості дітей. Спостереження дітей в природі - один із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формується сенсорно-пізнавальний розвиток, пізнавальні здібності математичного характеру, виховується відповідне відношення до природи. Під час прогулянок я вчила дітей спостерігати, виділяти окремі прикмети рослин, тварин, порівнювати об’єми, групувати їх по зовнішніх ознаках. В процесі засвоєння знань у дітей утворюється більш високі форми пізнавальної діяльності.

   До кінця дошкільного віку у дітей повинна бути розвинута елементарна форма логічного мислення, здатність до аналізу і синтезу, уміння виділяти індивідуальні і загальні ознаки рослин і тварин, робити узагальнення, дошкільники мають оволодіти умінням порівнювати та класифікувати об’єкти природи за якісними ознаками й чисельністю, знати співвідношення між одиницями часу, довжини та маси, орієнтуватися в порах року, володіти інформацією з чого складається рік, місяць.

В процесі ознайомлення дітей з природою в дитячому садку я використовую

 різні методи:

• наочні (спостереження, розгляд картин, демонстрація фільмів);
• практичні (дослід, ігровий метод, праця);
• елементарні (досліди);
• словесні (розповіді, читання художніх творів, бесіди)

Найкращий результат дає спостереження.

   Основне завдання для дітей старшого дошкільного віку - формувати знання про числа і цифри першого десятка, вміння рахувати. Під впливом спостережень довкілля формуються уявлення про утворення чисел, відношень між ними, кількісну і порядкову лічбу.

   З прогулянки діти часто приносять жолуді, шишки, вітки; з екскурсії до водоймища - красиві камінчики, мушлі. Діти розуміють, що число предметів не залежить від розміру їх, відстані між ними, просторового розміщення і напряму рахунку. Ці вміння найкраще засвоюються при безпосередній пізнавальній самостійній діяльності дитини - мова йде про набуття логіко-математичної компетентності засобами спостережень у природі.

   Основне завдання дошкільної освіти - не стільки озброїти дитину системою галузевих знань, скільки наукою життя. Суспільству необхідні життєздатні, самостійні, практично умілі, творчі люди з розвиненим почуттям відповідальності, гідності, совісті, тому пріоритетним є ціннісний, розвиток особистості з перших років її життя.

    Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» передбачає створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини та формування в неї життєвої компетентності. Ознайомлення дітей з навколишнім світом реалізуються впродовж дошкільного дитинства в іграх, на заняттях, екскурсіях, прогулянках. Встановлено, що навчання дітей різним видам математичної діяльності спрямоване на розкриття звязків та відношень між предметами. Це означає, що таке навчання призводить не лише до практичного результату (оволодіння навичкою лічби, виконання елементарних математичних операцій, обєднання множин за спільною ознакою тощо), але й сприяє загальному розвитку дитини, і моє завдання, як вихователя передбачає створення таких умов для формування логіко-математичної компетентності, за яких дитина зможе розкрити свій потенціал, навчиться самостійно пізнавати світ.

      Формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку засобами спостережень в природі досліджувалась вченими в різних аспектах. Підтверджується важливість формування логічних операцій, обчислення та вимірювання, логічні уміння, які складають основу виконання цих операцій за допомогою спостережень в природі. Вченими доведено, що це можливо за умови формування сенсорно-пізнавального розвитку та створення відповідних умов для стимуляції його розвитку. Природа відіграє важливу роль в становленні особистості дитини, її уважності, зацікавленості, допитливості, відповідальності за оточуюче середовище. Ознайомлення дітей з природою навчає дитину усвідомлювати необхідність збереження природи, брати посильну участь у збереженні рослин та тварин своєї місцевості; розширює словесний запас дитини, сприяє фізичному та емоційному розвитку, виховує в дитині моральні, етичні та естетичні якості; стає базою для вивчення біології, хімії, географії, астрономії в загальноосвітній школі.

   Ознайомлення дітей з навколишнім світом реалізується впродовж дошкільного дитинства в іграх, на заняттях, екскурсіях, прогулянках.

Визначення рівня логіко-математичного розвитку дітей за допомогою спостережень у природі

  З раннього віку діти починають спостерігати у природі, засвоювати систему понять різного змісту, у тому числі й поняття про групу однорідних предметів. Дітям цікаво досліджувати у природі, спостерігати за змінами, бути учасниками різних подій. Математична діяльність у природі дає необмежені можливості для інтелектуального розвитку дитини.

  Класифікація в елементарній формі групування предметів за допомогою спостережень у природі доступна навіть дітям молодшого дошкільного віку. Вони можуть здійснювати перцептивно - практичні дії порівняння предметів, знаходити між ними подібність за якоюсь зовнішньою ознакою - величиною, формою, кольором, вагою тощо. Кожна яскрава ознака в групі подібних предметів стає стимулом для їх зіставлення і групування.

  Другим важливим стимулом для зіставлення предметів за їх певними якостями є потреби дитини, які виникають в процесі її діяльності. Поступово з розвитком пізнавальних потреб і пізнавальної діяльності дитини змінюються способи і форми діяльності дітей.

  Дослідницько-експериментальна робота здійснюється на базі дошкільного закладу, включаючи констатуючий і формувальний експерименти.  Для отримання експериментальних даних використовуються: усні методи (бесіди, інтервю, опитування), контрольні зрізи, анкетування, тестування тощо.

  В ході експерименту групи дітей старшого дошкільного віку були діляться на контрольні і експериментальні групи порівну (Кк =13; Кек =13). У контрольних групах формування логіко-математичних уявлень відбувалося в «класичному» вигляді, тобто в процесі пізнавально-ігрової діяльності з використанням між предметних звязків та інтегрованих завдань, але без чіткого нахилу до природничих процесів та відповідних спостережень і дослідної роботи. В експериментальних групах формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку здійснюється  за допомогою засобів спостережень у природі, тобто відтворюючи дослідно-експериментальну роботу (догляд за тваринами у живому куточку, висаджування рослин, спостереження у оточуючому середовищі тощо) та використовуючи результати цієї діяльності.

 Метою констатуючого експерименту є виявити рівень логіко-математичних знань дітей, сенсорно-пізнавального розвитку, як діти уявляють собі всю множину, як виділяють спільні ознаки в узагальненні, який обсяг дитячих понять, чи диференціюють вони видові і родові поняття, коли з'являється операція включення і з якими труднощами вони при цьому стикаються.

Дослідно-експериментальна робота носить комплексний характер і проводилась за трьома змістовими лініями:

- виявлення рівня логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації геометричних фігур, множин, предметів;

- зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі;

- обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, висоти, ширини, об’єму, маси, часу.

Методика цього експерименту є такою: кожній дитині пропонується завдання, які відрізнялися змістом, матеріалом і характером складності.

І. Виявлення рівня логіко-математичних уявлень у дітей при класифікації, множин, предметів.

1. «Знайди відмінність» (дидактична вправа).

«Що зайве?» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміють діти знаходити спільні та відмінні ознаки предметів, об’єднувати предмети у групи за однією з них; розвивати логічне мислення, а саме логічні операції: групування, класифікація, серіація.

2. «Знайди те, що я скажу» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміє дитина визначати форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталона. Для вправ можна спочатку брати предмети простої форми, що не мають деталей. Наприклад, прапорці, дощечки різної форми; квадратну хустку, шарф прямокутний, косинку, краватку трикутної, стакан циліндричної форми. Дітям пропонується розглянути навколишні предмети і відгадати: «Що я бачу кругле, чого ви не бачите?», «Що я бачу квадратне, чого ви не бачите?», «Що я бачу трикутне, чого ви не бачите?» тощо.

ІІ. Зіставлення за величиною, масою, об’ємом, розміщенням у просторі, часі.

1. «Ріпка» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміють діти розрізняти об’єкти за розміщенням у просторі і віддаленістю один від одного, визначати, хто із персонажів більший, а хто менший.

Дітям пропонується розповісти, хто перший хотів вирвати ріпку, хто перший допоміг дідусеві, хто останній прийшов на допомогу, хто був найближчий біля ріпки, хто далі, ще далі? Визначити, який персонаж менший, який більший?

2.«Знайди скарб» (дидактична вправа).

Мета: з’ясувати, чи вміє дитина визначати напрямок руху і місце одного предмету щодо іншого.

Дітям пропонується знайди схований скарб на вулиці за словесною вказівкою: «Обернися ліворуч, зроби чотири кроки. Обернися праворуч, зроби три кроки. Подивіться уважно: з лівого боку від дерева і ти побачиш кущики. Підійти і стань так, щоб вони були позаду тебе. Скарб знаходиться ліворуч тебе і праворуч від берези. Де це?».