ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

ФОРМУВАННЯ ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Демченко Ю. М., кандидат педагогічних наук,

старший викладач кафедри методик дошкільної та початкової освіти Центрально українського державного педагогічного університету

імені Володимира Винниченка

Формування логіко-математичної компетентності

у дітей дошкільного віку

       У статті визначено сутність та структуру логіко-математичної компетентності. Розкрито та обґрунтовано особливості формування логіко-математичної компетентності у дітей дошкільного віку.

      Ключові слова: логіко-математична компетентність, математика, заняття, навчання.

      Проблема, її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. У Базовому компоненті дошкільної освіти реалізуються важливість модернізації навчального змісту, гуманізації принципів, їх цілей, всебічного розвитку особистості дитини. З боку модернізації дошкільної освіти, дітей треба навчити не тільки вимірювати, обчислювати, розрізняти геометричні фігури, орієнтуватися в часі і просторі, а й навчати логічно мислити, розвивати творчі здібності та пізнавальні інтереси під час навчального процесу.

       Аналіз публікацій (виділення невирішених проблем). Під час останніх десятиліть проблемою формування логіко-математичної компетентності займалися такі вчені:реалізацію індивідуально-диференційованого підходу дітей розкрито у працях Н. Баглаєвої, Т. Степанової.

       Науковець А. Бєлошиста досліджувала формування і розвиток математичних здібностей у дошкільників. У працях Л. Гайдаржийської пропонується методика формування елементарних математичних уявлень у дітей старшого дошкільного віку.

        Л. Зайцева розкриває методику формування елементарної математичної компетентності у дітей старшого дошкільного віку [3].

Особливості засвоєння абстрактних математичних понять вивчала М. Машовець. Науковець О. Кононко визначає життєву компетентність як сукупну характеристику дитини з погляду доцільності її свідомості та поведінки. Він вважає, що компетентність передбачає цілий комплекс характеристик: розвинений чуттєвий досвід; навички практичного життя; розвинені потреби, здібності, звички; набір базових особистісних властивостей, які гарантують дитині пристосованість до життя; уміння орієнтуватись у змінних умовах, знаходити оптимальні засоби реалізації свого особистісного потенціалу.

       Питанням з реалізації компетентнісного підходу у математичній освіті вищої педагогічної школи та закладів дошкільної освіти присвячені дисертаційні роботи С. Ракова[8] та Л. Зайцевої [3].

        Ціль статті (постановка завдання). Мета даної статті полягає в аналізі проблеми формування логіко-математичної компетентності у дітей дошкільного віку та всебічного розвитку під час навчально-виховного процесу.

      Виклад основного матеріалу, обґрунтування результатів дослідження.

Навчання і виховання дітей починає відбуватися у ранньому віці, коли дитину віддають до дитячого закладу освіти. Одним із педагогічних завдань, яких реалізуються в освітньому закладі, є навчити дошкільника мислити і розмірковувати, яке належить до як особистісного розвитку, так і до логіко-математичного. Відповідно до Базового компонента дошкільної освіти вихователь повинен озброїти дитячий розум знаннями, уміннями та навичками, які допоможуть йому сприйняти життя в цілому, функціонувати та взаємодіяти з людьми в суспільстві. Це більш важче і значуще в сучасному житті, ніж просто навчати певній дисципліні та її компетенцій. Дошкільник не зможе оволодіти світоглядом в цілому, поки не зможе сприймати світ навколо себе. Тому Базовий компонент дошкільної освіти в кожній сфері діяльності включає в собі логіко-математичні уміння [5, с. 13].

       У дошкільника в п’ятирічному віці вже має бути певний рівень логіко-математичної компетенції, яким вона користується як на спеціальних заняттях (колективних, групових та індивідуальних), так і в повсякденному житті. Практика, яка набута в період з раннього і до середнього дошкільного віку у кожної дитини індивідуально-своєрідна відповідно до вікових та фізичних особливостей дитини і її бажання навчатися. Одні діти відвідують дитячий заклад освіти з раннього віку й заняття, які проводить вихователь сприяють формуванню інтересу до математики та навколишнього середовища, а інші діти виховуються дома і про математику або взагалі нічого не чули, або вже знають всю таблицю множення напам’ять і добувають корені з трьохзначних чисел [2, с. 26].

        За програмою Базового компонента дошкільної освіти, колективні або групові заняття з формування у дітей дошкільного віку логіко-математичних уявлень проводяться один раз на два тижні або якщо точніше то два рази на місяць. Під час практичних занять з дітьми у дитячому садку широко використовуються індивідуальні, колективні та групові заняття, а також часто почали застосовувати інтеграцію логіко-математичних завдань, які діють і в інших розділах програми. Головним та основним завданням вихователя, як наставника дошкільнят з формування компетенцій, з перших занять – визначити методами діагностування рівень логіко-математичної компетенції дітей, проаналізувати та акцентувати свою увагу на проблемні питання вихованців, плануючи заняття групові або індивідуальні з використанням, як теоретичної, так і практичної частини під час роботи з дошкільнятами, як педагогічно правильно використовувати потенціал сім’ї у навчанні і вихованні дітей для вирішення завдань з формування логіко-математичних уявлень. Звернімо увагу на те, що вивчати та визначати рівень логіко-математичної компетенції вихованця треба не тільки під час заняття, а й у повсякденній життєдіяльності дитини як в групі, так і під час прогулянок. Це виконання доручень, чергувань, в індивідуальних та групових бесідах, у дидактичних та рольових іграх тощо [3, с. 194]. Починаючи з раннього та до кінця дошкільного віку формуються елементи логіко-математичного мислення з опорою на теоретичні поняття як і з математичних, так і з інших наук.

        Логіко-математичні поняття формуються тоді, коли педагогічно правильноорганізовано перехід дитини дошкільного віку від зовнішніх орієнтовних дій до дій внутрішнього орієнтованого плану.

      При цьому зовнішнє середовище переходить у словесне позначення, що дає змогу переносити дії на різні життєві ситуації. Логічні ігри, вправи та завдання математичного змісту сприяють формування розвитку у дошкільників пізнавального інтересу, формування логіко-математичної компетентності, здібностей до творчого та логічного мислення, бажання та уміння вчитися. Незвична для вихованців ігрова ситуація з елементами проблемного питання завжди викликає інтерес у дітей та бажання вирішувати завдання.

        Цікаві завдання на логіко-математичне мислення сприяє розвитку у дитини уміння швидкоорієнтуватися у просторі, сприймати логічні і пізнавальні завдання, знаходити для них правильні рішення. Дошкільнята починають думати і розуміти, що для правильного вирішення логіко-математичного або іншого напряму завдання необхідно зосередитися на питанні, потім вони починають усвідомлювати, що така цікава задачка містить в собі якусь «каверзу» і для її вирішення необхідно підключити логічне мислення та зрозуміти, в чому криється хитрість [6, с. 42].

       Активність дітей в дошкільному віці починає активно працювати під час вирішення різного характеру задач-жартів, головоломок, логічних вправ та завдань. Під час цих логічних ігор і вправ з цікавим математичним аспектом діти опановують знання, вміння та навички, набуті в попередньому життєвому досвіді, виконувати пошук та знаходити рішення самостійно.

      Діти, у яких добре розвинуті ці знання, вміння та навички, наполегливо шукають логічно-правильний хід до рішення, який веде їх до результату. Коли задачацікава, то вона доступна дитині, і тоді тільки складається позитивне емоційне ставлення до неї, що і стимулює розумову активність, самостійність думки та логічного пересування, творчий підхід до справи.

      Підлипняк І. Ю. визначила, що під логіко-математичним розвитком дітей дошкільного віку розуміють як якісні, так і кількісні зміни в пізнавальній діяльності дитини, які відбуваються в результаті формування елементарних математичних уявлень та тісно пов’язаних з ними логічних операцій. Логіко-математичний розвиток – відіграє велике значення у формуванні «картини світу» дитини. Тому, одним з найбільш важливих завдань вихователів, вчителів і батьків – розвинути у дитини інтерес до математики та бажання виконувати різні завдання ще в дошкільному віці. Залучення дітей до процесу логіко-математичної діяльності, вцікавій для малечі, ігровій формі допоможе дитині швидше і легше засвоювати шкільну програму [3,с. 195].

       Отже, найбільш важливим підсумком логіко-математичної підготовки дитини дошкільного віку до вивчання математики у школі є не тільки накопичення певного запасу знань, навичок і умінь, скільки потрібен розумовий та логічний розвиток дитини, формування у неї необхідних неординарних пізнавальних і розумових умінь, що є основою для успішноговивчення та засвоєння надалі математичного і будь-якого іншого узагальненого зміступредмета.

       Тому вихованець, який оволодів способами логіко-математичного мислення та математичного вміння може усвідомлено використовувати їх в процесі власної життєдіяльності в різних сферах діяльності і не лише в період дошкільного віку, а й впродовж усього свого життя.

       Дуже важливе значення в розвитку мислення дошкільника відіграє знаково-символічна діяльність. Вона допомагає змоделювати й перетворити об’єктивний світ до внутрішнього плану свідомості дитини, і взагалі людини: заміщення, кодування, моделювання, схематизація, узагальнення, систематизація тощо. Визначають такі етапи становлення знаково-символічної діяльності дошкільника: заміщення (гра, мовлення, малювання, конструювання, ліплення), моделювання, логіко-розумове експериментування (творча діяльність, індивідуальні особливості). Завданнями логіко-математичного розвитку є формування логічних операцій розумової діяльності дитини, вміння розуміти та простежувати причинно-наслідкові зв’язки явищ та вміння будувати прості умовиводи на основі причинно-наслідкового зв’язку.

       Логічний і математичний компоненти взаємозалежні між собою, оскільки математичні знання засвоюються на основі логічних прийомів та засобів. Якщо правильно організована діяльність дітей і вихователя, то в процесі навчання забезпечує достатній рівень логіко-математичного розвитку дітей дошкільного віку. Тому, що кожне логіко-математичне поняття, знання, уміння та навички формуються поступово, поетапно під час поступового виконання математичних і логічних операцій, доступних конкретній групі та підгрупі дошкільнят. Тому, в роботі з логіко-математичного розвитку вихованців, необхідно враховувати послідовність правильного засвоєння ними логіко-математичних операцій. Ключовими завданнями розвитку логічного мислення дитини дошкільного віку є: навчити формулювати мету; виділяти головне, не фіксуючи уваги на несуттєвому та другорядному; аналізувати, синтезувати, порівнювати; класифікувати предмети і явища за певними ознаками; узагальнювати, розділяти ціле на частини; конструювати моделі за схемами, аргументувати свої судження; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висувати припущення та гіпотези. Логічні уміння – це необхідний засіб для освоєння дошкільником навколишньої середовища, засвоєння матеріалу в будь-якій галузі знань, у тому числі й математиці. Ці вміння застосовуються для узагальнення та систематизації знань, дають дитині можливість самостійно виводити нове знання з уже засвоєного, на основі навичок здобутими в повсякденному житті.

         Педагогіко-дидактична робота з розвитку логіко-математичних умінь та навичок вихованців полягає у створенні відповідних умов для формування в дошкільника пізнавальної активності: вправляння в умінні та навичках досліджувати, трансформувати, експериментувати та моделювати різні за розміром, кількістю та просторовим розміщенням об’єкти; використання розумових операцій і логічних засобів та прийомів; здійснення вимірювань та елементарних обчислень. Найважливішим є те, щоб сучасна дитина дошкільного віку могла звертатися до своїх логічних і математичних умінь і навичок впродовж пізнання широкого світу, який її оточує, також співвідносити інформацію з фактами біографії, орієнтуватися у просторі, відчувати рух, характеристики часу, засвоювати основні закони буття (зміни дня і ночі, переходу світла в темряву й навпаки), визначити своє положення серед об’єктів навколишнього середовища, предметів та людей; знаходити схоже і відмінне, опановувати дії об’єднання, упорядкування, групування предметів довкілля – одним словом, діяти свідомо, з відчуттям доцільності зробленого, з розумінням зв’язку причин та наслідків [1, с. 183-189].

        Вихователь повинен фіксувати увагу дошкільника, не важливо чи то молодшого чи то старшого, на тому, про що і як вона розмірковує і як вчиняє, до чого це призводить, виховувати свідоме ставлення до своїх дій, стимулювати бажання самостійно робити логічні судження з приводу своїх кроків та вчинків, навчити робити власні припущення. Освітньо-виховний процес ми розглядаємо як важливу форму логіко-математичного розвитку дитини дошкільного віку. Ефективність цього процесу має оцінюватися за якісними та кількісними змінами в пізнавальній діяльності кожного ви- хованця. На сьогодні традиційна система формування математичних уявлень у дітей передбачає використання єдиної інваріативної технології, орієнтованої на дитину із середніми знаннями. Основною формою навчання у закладах дошкільної освіти лишаються фронтальні заняття, на яких діти виконують одне й те саме завдання, в єдиному темпі. При виборі цих методів навчання не враховуються індивідуальні особливості дітей і діти погано засвоюють знання та вміння з логіко-математичної сфери. Мета, зміст і засоби навчання не відповідають потребам кожного вихованця. Навчання матиме розвивальний характер лише у тоді, коли дитину включатимуть у розвивальну та пізнавальну діяльність, а отже, й самостійну діяльність, яка формується під різними педагогічними впливами, серед яких домінує особистісно-розвивальна взаємодіяльність вихователя з вихованцем.

Логіко-математична компетентність має таку компонентну структуру:

• мотиваційний компонент – це ставлення дитини до математичної діяльності, виявлення пізнавального інтересу, розуміння значущості математики в житті людей;
• змістовий компонент – це оволодіння математичними знаннями в межах програми вікової групи та наступного періоду навчання дітей;
• дійовий компонент – це оволодіння процесуальними, конструктивними, контрольно-оцінювальними діями.

       Формування логіко-математичної компетентності передбачає здатність дитини самостійно здійснювати: класифікацію геометричних фігур, предметів та множин за якісними ознаками та чисельністю; серіацію, тобто впорядкування предметів за величиною, масою, об’ємом розташування у просторі; обчислення та вимірювання кількості, відстані, розмірів, довжини, ширини, висоти, об’єму, маси, часу.

       Питання формування логіко-математичної компетентності є принциповим для особистісно-орієнтованої моделі освіти. За особистісно-орієнтованої моделі освіти вихователь та батькистають авторитетними, довіреними особами, які створюють середовище, що розвиває, забезпечує комфортні умови для життєдіяльності дитини, виступає передусім партнером, а не контролером її діяльності.

      Логіка – це вміння дитини доводити правильні судження і спростовувати неправильні, уміння висловлюватись, тобто: будувати найпростіші висловлювання за допомогою зв’язок «і», «чи», «якщо», «ні», «то»; робити правильні умовисновки, доводити правильність своїх міркувань.

      Навчити розмірковувати – одне з важливих педагогіко-дидактичних завдань. В основу змістових ліній логіко-математичного аспекту Базового компонента винесені такінайголовніші логічні операції, як серіація, класифікація, вимірювання та обчислення.

       Формування логіко-математичної компетентності дошкільників ефективно здійснюється: на спеціально організованому навчанні; у спільній діяльності вихователя та дітей; у самостійній діяльності дошкільників. Дошкільники лише починають оволодівати математичними знаннями, тому їхню логіко-математичну компетентність доцільно характеризувати як елементарну, але розглядати її як складну, комплексну характеристику логіко-математичного розвитку.

     Висновки. Особливістю формування логіко-математичної компетентності є насиченість навчального та виховного процесу проблемними життєвими ситуаціями практичного характеру, які активізують пізнавальні інтереси дітей дошкільного, розвивають передумови логічного мислення, вправляють вихованців у використанні набутих знань із математики.

Література:

1. Баглаєва Н. Сучасні підходи до логіко-математичного розвитку дошкільників / Н. І. Баглаєва // Дошкільне виховання. - 1999. – № 7. – с. 183-184.
2. Богуш А. М. Базовий компонент дошкільної освіти / А. М. Богуш, Г. В. Бєлєнька, О. Л. Богініч та ін.. – К. : Видавництво, 2012. – 26 с.
3. Зайцева Л. І. Формування елементарної математичної компетентності в дітей старшого дошкільного віку: дис. канд. пед. наук. – К., 2005. – 215 с.
4. Інтернет ресурс // [ http://garmoniya.mk.ua/articles/logiko-matematichna-kompetentnist-doshkilnikiv.html]
5. Підлипняк І. Логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку: особливості освітньо-виховного процесу / Підлипняк І. // Науковий вісник. - 2017. - Вип.2 (41). – с. 194-196.
6. Любченко І. Інноваційна діяльність із впровадження логіко- математичного розвитку в дошкільному навчальному закладі / Любченко І.// Науковий вісник. – 2015. – Вип.1 (1). – с. 17-20.
7. Математична скарбничка. Методичний посібник для вихователів дошкільних навчальних закладів. - К. : СІМ КОЛЬОРІВ, 2013. – 74 с.
8. Раков С. А. Формування математичних компетентностей вчителя математики на основі дослідницького підходу з використанням інформаційних технологій: автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.02. – К., 2005. – 47 с.
9. Татаринова С. О. Логіко-математичний розвиток і компетентність дітей старшого дошкільного віку / С. О. Татаринова // Зб. наук. праць МДПУ: Пед. науки. – Мелітополь, 2004. – С. 41-43.
10. Щербакова К. Й. Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників: навч. Посіб. // К. Й. Щербакова. - К.: Вища шк., 1996. – 240 с.