Формування мовленнєвих компетенцій з української мови та літератури в позаурочній роботі

 

Формування мовленнєвих компетенцій з української мови та літератури     

 в позаурочній роботі

   Результатом аналізу теоретичних засад та обґрунтування методичних

умов організації позаурочної роботи з  української мови та літератури стало розроблення форм позаурочної роботи з формування мовленнєвої компетентності учнів засобами пошуково-дослідницької діяльності. Мовна компетентність передбачає засвоєння школярами основ науки про мову, знання її системи, володіння способами й навичками якісної діяльності з вивченим мовним матеріалом. Відповідно, мовленнєва компетентність полягає в забезпеченні цілеспрямованого формування й удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності - аудіюванні, читанні, говорінні, письмі на основі засвоєння мовленнєвознавчих понять, оволодіння базовими вміннями й навичками використання мови в життєвоважливих для певного віку сферах і ситуаціях спілкування. Таким чином компетенцію ми визначаємо, формулюємо, а компетентність формуємо, розвиваємо, набуваємо, удосконалюємо, підвищуємо й оцінюємо. Позаурочна робота передбачає використання учителем системи навчальних впливів на складники процесу навчання  української мови та літератури в умовах позаурочної роботи (мету, зміст, організацію), спрямованих на покращення його результатів за допомогою самостійної пошукової діяльності учнів.

      Аналіз наукових джерел показав, що проблема організації шкільної

позаурочної роботи з  української мови та літератури досліджувалася в різних аспектах. Її вивчення було розпочато відомими дослідниками компетентнісного підходу і формування мовної компетентності особистості у працях, присвячених проблемному (П. Білоусенко, О. Біляєв, І. Вихованець, С. Єрмоленко, Т. Напольнова, К. Плиско), інтегрованому (О. Біляєв, Л. Варзацька, Л. Дворецька, О. Савченко), когнітивно-комунікативному (О. Горошкіна, А. Нікітіна, М. Пентилюк), інтерактивному (А. Границька, Л. Пироженко, О. Пометун), навчанню розвитку мовлення (Л. Варзацька, Г. Іваницька, В. Капінос, Т. Ладиженська, М. Львов, С. Омельчук, Н. Пашківська, Л. Симоненкова, М. Стельмахович, Г. Шелехова), навчанню мови на текстовій основі (О. Горошкіна, Т. Донченко, М. Крупа, Л. Мацько, А. Нікітіна, М. Пентилюк).     Позаурочна роботи з   української мови та літератури орієнтована на формування у старшокласників мовленнєвих компетентності через посилення інтересу до пошуково-дослідницької діяльності в умовах позаурочної роботи. Результати роботи дають можливість стверджувати про наявність певного протиріччя між очікуваннями учнів, потребами сьогодення та значною мірою формальним підходом учителів до проведення позаурочної роботи з  української мови та літератури, недооцінкою можливостей пошуково-дослідницької діяльності старшокласників для визначення їхньої подальшої освітньої траєкторії, а також неусвідомленням ролі інноваційних технологій навчання, форм та методів його організації у позаурочний час як засобу формування мовних компетентності через зростання інтересу старшокласників до означеного виду діяльності. Розв’язання цих протиріч викликає потребу у систематичному і  цілеспрямованому формуванні мовленнєвої компетентності старшокласників засобами пошуково-дослідницької діяльності у позаурочний час.

Невід’ємними складниками цієї діяльності вважаємо такі умови:

· результати позаурочної роботи повинні бути орієнтовані на

формування мовленнєвої компетентності учнів та її компонентів через

самостійну пошуково-дослідницьку діяльність;

· основу змісту позаурочної роботи складатимуть знання, уміння та

навички, способи діяльності, ставлення учнів до української мови та літератури як навчального предмета;

· застосування різноманітних методів і прийомів роботи у позаурочний

час спрямовуються на активізацію пізнавальної діяльності учнів;

· організація позаурочної навчальної діяльності учнів сприятиме

створенню атмосфери співпраці і взаємонавчання через запровадження

активних та інтерактивних методів і технологій.

Цікавим і потенціально значущим змістом для формування мовленнєвої

компетентності учнів 10–11 класів (його знаннєвого складника) у процесі

позакласної роботи можуть стати теми «Література рідного краю», «Письменники Харківщини». Саме зазначені теми є оптимальними для організації позаурочної навчальної діяльності старшокласників засобами пошуково-дослідницької діяльності, оскільки учні вже мають певні знання зі згаданих тем, отримані у процесі навчання на уроках.

Дослідження проблеми показують, що складниками роботи з формування історичної компетентності старшокласників у процесі позаурочної роботи з  української мови та літератури засобами дослідницької діяльності є цільовий,

змістовий та діяльнісний компоненти:

1. Цільовий компонент полягає в тому, що формування мовленнєвої

компетентності відбувається в умовах позаурочної роботи з  української мови та літератури через спеціальну доцільну пошуково-дослідницьку діяльність старшокласників.

2. Змістовний компонент ґрунтується на тому, що зміст позаурочної

навчальної діяльності формується у відповідності до навчальної програми з

з  української мови та літератури для учнів 10 та 11 класу. Метою є поглиблення знань учнів з предмету, формування та розвиток умінь застосовувати отримані знання, уміння та навички у практичній діяльності.

3. Діяльнісний компонент містить основні види позаурочної роботи з

з  української мови та літератури (екскурсії, навчальні проекти, диспути, робота шкільних літературних музеїв, тощо), різні форми організації навчання з  української мови та літератури у позаурочний час, а також використання активних та інтерактивних методів у навчальній діяльності в умовах позаурочної роботи.

     Найцікавішим і ефективним з точки зору формування та розвитку в

учнів мовленнєвої компетентності та її окремих компонентів, а також

практичного застосування знань, умінь та навичок є саме краєзнавчий аспект,

про що свідчать результати проведеної роботи на основі опитування та бесід з учнями.

Ми організували позаурочну роботу за такими напрямами.

Для 10 класу: 1. Екскурсії до літературного музею.

2. Проектна діяльність, у межах якої визначено теми для навчальних проектів: «Письменники Харківщини».

3. Засідання дискусійного клубу.

Для 11 класу :

«Прес-конференція «Письменники-прозаїки Харківщини»,

екскурсії до «Музею-кімнати Г.Хоткевича».

Учні також залучались до підготовки і реалізації учнівських навчальних

проектів: «Сучасна література Харківщини».

Використання різних видів позаурочної роботи з використанням пошуково-

дослідницької діяльності старшокласників сприятиме формуванню та

розвитку їхньої мовленнєвої компетентності та окремих її компонентів.

Важливим кроком організації позаурочної роботи у нашому досвіді була проектна робота. Учні  з урахуванням індивідуальних інтересів обирали напрям та тему для самостійної пошуково-дослідницької діяльності або роботу в групах над її виконанням, отримували консультації та інструкції щодо роботи над обраними темами.

Так, для роботи над навчальними проектами необхідно використати

методичні рекомендації, в основу яких покладено варіант опису методичного

паспорту навчального проекту за схемою, запропонованою російською

дослідницею Н. Пахомовою: 1. Навчально-виховні характеристики

навчального проекту. 2. Теми навчально-тематичного плану предмету.

3. Навчальні, розвивальні, виховні цілі. 4. Завдання. 5. Часові характеристики

роботи над проектом. 6. Обладнання. 7. Додаткові ресурси. 8. Вихідні

показники, необхідні для самостійної роботи учня. 9. Передбачувані

результати. 10. Статус навчального проекту [3, с. 4].

Розробка проектів передбачає визначення мети через формулювання

теми; основного проектного завдання або проблеми; питань, що мають

розглядатися; кола джерел, що використовуються; порядку виконання роботи; методичних рекомендацій щодо здійснення і презентації результатів проекту.

Очікувані результати дослідницької діяльності учнів у процесі роботи над

проектом формуються у вигляді мовленнєвих компетентності та усіх її

складників, отриманні нових вражень і виявленні самостійності.

Окрім того, робота учнів над цим проектом у позаурочний час дає можливість поглибити знання учнів. У ході роботи над проектом учні удосконалюють навички та вміння працювати з джерелами знань, що присвячені темі, самостійно відшукують інформацію, порівнюють, пояснюють, аналізують,узагальнюють й критично оцінюють процеси та явища, використовують отримані знання, аргументовано відстоюють власні погляди,вдало користуються художніми засобами. Тобто, йдеться про

формування усіх трьох структурних компонентів предметної компетентності

(мотиваційної, когнітивної, діяльнісно-процесуальної). Адже, у ході роботи над проектом, що створюється на підґрунті регіонального матеріалу, учні удосконалюють уміння аналізувати художні твори.

Відвідуючи літературний музей, вони збирають необхідний документальний матеріал, користуються довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації та систематизують її. У ході цієї роботи учні формують та розвивають навички самостійно інтерпретувати зміст джерел та відбиті в них факти. У ході роботи над проектом в учнів формується інформаційний складник мовленнєвої компетентності, розвивається інтерес до пошуково-дослідницької діяльності.

Оскільки робота над проектом передбачає використання інтерактивних

технологій і роботу учнів у малих групах та парах, то в ході обміну думками

стосовно визначення поля діяльності кожного члена групи, зібраного

документального матеріалу, обговорення можливих форм презентації проекту учні напрацьовують комунікативні уміння. Збираючи, аналізуючи та систематизуючи матеріал.

На етапі відбору джерел інформації, враховуючи психолого-педагогічні

та вікові особливості десятикласників, а також рівень їх інтересу до пошуково-дослідницької діяльності та ступінь сформованості умінь працювати з

історичними джерелами, ми вважаємо за необхідне запропонувати учням

пам’ятку роботи з історичним джерелом з метою визначення алгоритму їхніх

дій у процесі такої діяльності. Адже навіть при високому рівні сформованості

умінь, працюючи з інформацією, учні можуть зіткнутися з об’єктивними

труднощами. У такій ситуації вчитель може використати метод інформаційної підтримки, надаючи учням різноманітні історичні джерела, хоча одним із ключових положень проектної технології є самостійна пошуково-дослідницька діяльність учнів.

 У процесі пошуку шляхів розв’язання проблеми учні обговорюють різні аспекти проблеми у групах, застосовують при цьому отримані на уроках навички і вміння використання різноманітних інтерактивних методів («Мозковий штурм», «Коло ідей», «Захист своєї позиції» тощо.). Усі накопичені у ході такої діяльності матеріали (схеми, малюнки, записи та ін.) поповнюють учнівське портфоліо.

Надзвичайно важливим етапом організації навчання української мови та літератури за проектною технологією у позаурочний час є презентація її результатів. Форми презентації варто запропонувати обрати після обговорення у групах можливих варіантів. Це може бути мультимедійна презентація, наукова конференція, засідання дискусійного клубу, театралізоване дійство; виставка (демонстрація творчих доробків), аукціон (виставка з подальшим продажем продемонстрованих речей) тощо. Спочатку учні у групах обговорюють ідеї, потім кожна група презентує свій варіант і найприйнятніший із них обирається як форма втілення проекту у життя. За своїм педагогічним ефектом це один із найважливіших етапів проекту, оскільки учень отримує можливість презентувати результати своєї праці. Для презентації проекту «Сучасна література Харківщини» учні можуть обрати таку форму як засідання дискусійного клубу.

Усе вищеозначене свідчить про формування просторової, логічної,

мовленнєвої, інформаційної, аксіологічної компетенції старшокласників в

умовах позаурочної роботи. Можливість виявити мотиваційний та знаннєвий

складник предметної компетентності та поглибити їх, використовуючи

інтерактивні методи і технології є, на нашу думку, прерогативою саме

позаурочної роботи, коли спрацьовує не лише фактор необмеженості у часі і

виборі форм та методів навчання, а й ціла низка психологічних моментів:

розкутість і свобода при висловлюванні думок, можливість проявити

творчість, самостійність, компетентність у тому чи іншому питанні або виді

діяльності. Для випускника це є особливо вагомим стимулом підвищувати

рівень своєї компетентності і тому при використанні таких форм позаурочної

роботи з української мови та літератури пізнавальна діяльність усіх її учасників значно активізується, в ній ніхто не лишається пасивним спостерігачем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Пахомова Н. Ю. Учебные проекты: методология поиска / Н. Ю. Пахомова

// Учитель. – 2000. – № 1. – С. 41–45.

2. Пахомова Н. Ю. Учебный проект: его возможности / Н. Ю. Пахомова //

Учитель. – 2000. – № 4. – С. 52–55.

3. Плющ М.Я. та ін. Сучасна українська літературна мова. - К., 1995.

4. Глазова О. Компетентнісний підхід у навчанні школярів: суть, перспективи, проблеми// Методичні діалоги. - 2006. - №5. - С.5.

5. Шелехова Г. Т. Теоретичні аспекти формування мовленнєвої компетентності учнів 5-7 класів у процесі сприймання усних і письмових текстів / Галина Шелехова // Українська мова і література в школі. - 2012. - № 4. - С. 20-24.