«Формування національної свідомості та патріотизму, моральних якостей у учнів, згуртування учнівського колективу, розвиток творчої особистості та взаємодія ліцею з родиною».

     ДНЗ «Борщівський професійний ліцей»            1.

Тема: «Формування національної свідомості та патріотизму, моральних якостей у учнів, згуртування учнівського колективу, розвиток творчої особистості та взаємодія ліцею з родиною».

 

 

 

    Підготував вихователь

           ДНЗ «Борщівський професійний ліцей» 

                               Сергій ВАХУЛА

 

Тема над якою працює  вихователь Вахула С.С.                            2.

«Формування національної свідомості та патріотизму, моральних якостей у учнів, згуртування учнівського колективу, розвиток творчої особистості та взаємодія ліцею з родиною».

 

Наукова ідея теми.

Виховати у майбутніх громадян України почуття обов'язку і поняття честі, бути ввічливим, добрим і стійким - залежно від умов життя. На цьому зосереджуються зусилля всієї системи виховання, формування особи нового типу суверенної держави

 

Актуальність  теми.

У сучасному житті приділяється багато уваги національній самосвідомості учнів, згуртовується колектив за допомогою колективних справ, участі у заходах, зорієнтованих на патріотичне виховання, відродження культури, традицій, збереження мови, народу. 

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду є найголовнішою проблемою на сьогоднішній день.

 

Мета 

Виховання учня як патріота України, готового самовіддано розбудовувати суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати і цивілізовано відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки.

Формувати в учнів національну свідомість, моральність, художньо-естетичні смаки, правову, трудову, фізичну, екологічну культури, розвивати індивідуальні здібності, таланти.

Передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної                   3.              культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту.

 

          Задачі:

- утвердження в свідомості і почуттях особистості патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України;

- виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

- підвищення престижу військової служби, а звідси – культивування ставлення до солдата як до захисника вітчизни, героя;

- усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

- сприяння набуттю  учнями патріотичного досвіду на основі готовності до участі в процесах державотворення, уміння визначати форми та способи своєї участі в життєдіяльності громадянського суспільства,  спроможності дотримуватись законів та захищати права людини, готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів;

- формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

- утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

- культивування кращих рис української ментальності - працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи;

- формування мовленнєвої культури;

- спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

- формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля держави, готовність її захищати;

- формування свідомого громадянина-патріота через любов до рідного краю, повагу до державної символіки, культури та історії, виховання духовно-моральних цінностей, гордості за свій народ та готовність захищати Батьківщину;

- прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій українців та представників інших націй, які живуть в Україні;

- прищеплення принципів правди, справедливості та відповідальності; 

- виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядницької позиції;

 - формування глибокого усвідомлення взаємозв'язку між                  4.

ідеями свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;

- розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення

умов їх самореалізації;

•          формування у учнів уміння міжособистісного спілкування та

підготовки до дорослого життя.

 

Актуальність досвіду.

Національно-патріотичне виховання є складовою загального виховного процесу підростаючого покоління. Воно формується на прикладах історії становлення Української державності, українського козацтва, героїки визвольного руху, досягнень у галузі політики, освіти, науки, культури і спорту.

Національно-патріотичне виховання вихователем здійснюється на всіх етапах навчання учнів, та забезпечує їх всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток їх здібностей та обдарованість, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України..

Патріотичне виховання – складова національного виховання, головною метою якого є становлення самодостатнього громадянина-патріота України, гуманіста і демократа, готового до виконання громадянських і конституційних обов’язків, до успадкування духовних і культурних надбань українського народу, досягнення високої культури взаємин.

 Воно сприяє єднанню українського народу, зміцненню соціально-економічних,духовних, культурних основ розвитку українського суспільства і держави.

Новизна досвіду.

Ураховуючи нові суспільно-політичні реалії в Україні після Революції гідності, обставини, пов’язані з російською агресією, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції. 

Події останніх років дають підстави стверджувати, що переважна більшість громадян України, серед яких є і діти, виявили високу патріотичну свідомість та міцну громадянську позицію.

Це є свідченням системної виховної роботи педагогічних колективів навчальних закладів.

Тому одним із найважливіших моїх завдань є продовження роботи з формування у учнів громадянських якостей, розуміння приналежності до Українського народу.

                                                                                                                   5.

Очікувані результати:

-формування основ патріотичної свідомості і відповідальності,

почуття вірності, любові до Батьківщини,турботи про спільне благо;

-виховання поваги та любові до державної мови;

-формування моральних якостей особистості, культури поведінки;

-виховування бережливого ставлення до природи;

-збереження та шанування національної пам’яті.

 

 

Основні напрямки роботи

 1.Національно-патріотичне виховання. Система заходів, що формує патріотизм як почуття вірності та любові до України, готовність до її захисту.

 2.Формування особистості. Виховання громадянина-патріота, гуманіста, здатного до самостійного мислення та самореалізації.

 3.Розвиток національної ідентичності. Збагачення інтелектуального потенціалу, духовна культура, знання української мови, культури, історії. 

  Методи та форми роботи.

1. Краєзнавство: Туристичні поїздки, екскурсії, що знайомлять з історією та культурою.

2.Виховні години  з використанням сучасних підходів та технологій.

3.Організація позаурочних заходів, пов'язаних з національними святами.

4.Залучення до суспільно-корисних справ, волонтерства.

5.Робота з родинами та громадськими організаціями. 

 

Сутність патріотизму.

1.Це не просто почуття, а готовність діяти на благо Батьківщини, реалізувати великі цілі.

2.Це поєднання особистої самореалізації з служінням суспільству та державі. 

Це виховання, що забезпечує всебічний розвиток особистості, збагачує її духовність і культуру, готує до активної участі в житті України як суверенної, демократичної держави. 

 

 

Анотація: Актуальність національно-патріотичного виховання молоді зумовлюється процесом формування в Україні громадянського суспільства, становлення єдиної нації. Ідеалом виховання виступає різнобічно та

 

                                                                                                                           6.

гармонійно розвинений, свідомий, високоосвічений громадянин-професіонал, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, патріотизм, виховна робота, здобувачі освіти,  цінності, державність, національні символи, напрями роботи з національно-патріотичного виховання, досвід.

Постановка проблеми.  Національно-патріотичне виховання молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління.

Метою даної статті є виховання молодої людини - патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, демократичну, правову і соціальну державу, виявляти національну гідність, знати та відстоювати свої громадянські права та виконувати обов'язки, сприяти громадянському миру і злагоді в суспільстві, бути конкурентоспроможним, успішно самореалізуватися в соціумі як громадянин, сім'янин, носій української національної культури.

Аналіз наукових досліджень. Питання, пов’язані із національно-патріотичним вихованням молоді, досліджували наші українські науковці. Так, наприклад, у своїх працях М.Качура «Поняття «патріотизм» в українській науковій педагогічній думці», О.Коркішко «Патріотичне виховання: досвід сучасної школи», О.Сухомлинська «Патріотизм як цінність: погляд на історію і сьогодення» висвітлювали взаємозв’язок патріотичного, громадянського та національного виховання; О.Вишневський «Український виховний ідеал і національний характер (витоки, деформації і сучасні виклики)», М.Стельмахович «Теорія і практика українського національного виховання», М.Щербань «Патріотичне виховання – потреба чи вимога часу» розглядали національно-патріотичне виховання на традиціях українського народу. Науковці І.Бех та К.Чорна у своїй праці «Національна ідея в становленні громадянина-патріота України: (програмно-виховний контекст)» в основу патріотичного виховання ставлять національну свідомість.

 

 

 

Разом з благами життя, які ми передаємо молодому поколінню –

серед цих благ на першому місці стоїть щастя вільної, творчої праці, - треба передавати благодійне почуття болю, пережите

мільйонами борців  за свободу і незалежність нашої  Батьківщини,

коли вони йшли  на смерть за життя прийдешніх поколінь.

В.О.Сухомлинський

 

                                                                                                                   7.

 

У сучасному світі багато уваги приділяється національній самосвідомості здобувачів освіти, згуртовується колектив за допомогою спільних справ, участі у заходах, зорієнтованих на патріотичне виховання, відродження культури, традицій, збереження мови, народу. 

Сьогодні, у період воєнного стану,  постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання, тому передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, з'явилася необхідність формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей.

Згідно Указу Президента України від 12 березня 2021 року № 94/2021 затверджено Національну молодіжну стратегію до 2030 року.

Національна молодіжна стратегія до 2030 року (далі - Стратегія) передбачає запровадження нових підходів для розвитку молоді в Україні, враховує важливі аспекти, передбачені Цілями сталого розвитку України на період до 2030 року, молодіжними стратегіями та документами, що регламентують засади розвитку молодіжної політики ООН, Ради Європи та Європейського Союзу, а також демографічні, безпекові та економічні виклики.

Дії та зусилля держави, всіх верств суспільства, політичних і громадських організацій, підприємств, установ, організацій у справі підтримки становлення та розвитку молоді мають бути консолідовані для того, щоб дивитися на життя молоді цілісно з урахуванням її бачення світу.

 

Національно-патріотичне виховання в закладі освіти реалізується на різних етапах, забезпечує всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдарованість, збагачення його духовності і культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності.

 

Необхідно розуміти, що серед усіх напрямів виховання лише національно-патріотичне на сьогодні є найважливішою складовою національної безпеки України. Ключовими моментами виховної роботи мають бути історичні аспекти становлення державності, героїка визвольних рухів, славні традиції козацтва, а особливо – дружин княжої епохи, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії, ураховуючи регіональний аспект.

Сучасне покоління повинно усвідомлювати, що тільки всебічно освічена, вихована, національно орієнтована людина-громадянин здатна зберегти свою національну ідентичність та забезпечити благополуччя не лише своєї сім’ї, але й цілої країни. Економіка повинна фактично трансформуватися в педагогіку

 

   8.

 

або принаймні навчитися вирішувати педагогічні завдання в процесі виробництва.

Патріотизм (від грецького “патріс”) – це любов до Батьківщини, відданість Вітчизні, народу. Але в умовах українських реалій, коли багато речей викликають у суспільстві негативне ставлення, виховувати справжніх патріотів дуже складно.  Патріот має формуватися на всіх етапах свого розвитку - і в дитячому садку, і в школі, і в університеті, і на виробництві.

Лише за таких умов можливий ривок вперед.

 

У підлітковому віці виховується духовно-осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до своєї сім'ї, народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

Як казав В.О. Сухомлинський: «Дитина уважно слухатиме батька й матір, слово «Батьківщина» набуватиме в її думках і почуттях конкретного характеру, викликатиме живі образи. Звичайно і в садочку та школі дитина почує багато з того, що можуть сказати її батьки. Та коли вікно в світ відчинятимуть не тільки педагоги, а й найближчі люди, то почуття патріотизму формуватиметься в дитини на особливо міцній основі».

 

Тому у юнацькому віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до своєї країни є відповідальність і дієвість.

Учні не лише ідентифікують себе з українським народом, але й прагнуть жити на своїй землі, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її національного демократичного відродження.

Патріотизм це працювати на  благо своєї Батьківщини, захищати її, поважати Конституцію України і дотримуватися Законів,   володіти рідною та державною мовою, визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.

Сучасний зміст виховання   учнівської молоді в Україні - це науково обґрунтована система загальнокультурних і громадянських цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, праці, мистецтва, самої себе.

Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загальновизнаними цінностями і якостями та самореалізації його сутнісних сил. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення.

 

 

            9.

«Хто не знає минулого, той не вартий майбутнього», - свідчить мудрий вислів. Молоде покоління українців повинне знати власну історію, знати, хто ми і чиї діти, знати, яким шляхом йшов наш народ до незалежності, яку ціну було сплачено за те, щоб «не вмерла України ні слава, ні воля». Свідомість і культура починаються з шанобливого ставлення кожної людини до свого народу, його історії.

Знання ж історії власної держави, в свою чергу, неможливе без знання історії своїх «маленьких батьківщин», тих місць, де ми народилися та виросли. Любов до рідного краю починається з шанобливого ставлення до його історії, бажання її пізнавати та вивчати.

Виховання  підростаючого покоління покликане раз і назавжди позбутися філософії пригніченості і сформувати у молоді філософію успіху, філософію гордості за приналежність до народу-воїна, оборонця рідної землі, народу-переможця.

Саме педагоги, як ніхто інший, покликані відчувати всю повноту відповідальності перед суспільством і Державою, що пов'язана з необхідністю прийняти на себе місію Мойсея, який, нарешті, виведе свій народ з ідеологічного рабства свідомості, та  працюючи з учнями,  щодо донесення справжньої історії України, вільної від проросійської істерії.

Патріотизм належить до складних почуттів і має декілька духовних пластів.

Перший-поверховий-це природна любов до свого народу як до самого себе та своєї родини, любов до рідного слова, до рідної природи, яка проходить скрізь серце.

Другий пласт патріотизму проходить крізь розум. Усвідомлення розумом свого святого обов’язку перед народом стати на захист його інтересів, усвідомлення необхідності протистояти, витримати натиск.

Третім основним пластом патріотизму постає такий рівень, коли готовність служити Батьківщині, своєму народові, готовність до співпраці задля справи, яка вища за особисті інтереси і особисте життя закладена у свідомості, у крові.

 Патріотизм, не може виховуватися частинами. Він у своїх проявах ситуативний і виступає як результат життя людини, її праці, відпочинку, навчання, всієї системи відносин.

Ряд відомих вчених, таких як Г. Ващенко, С. Русова, П. Кононенко, Ю.Руденко, М.Стельмахович, В.Мисан та інші в своїх дослідженнях підкреслюють, що патріотичне почуття живе у кожному народові, що воно

             10.

властиве кожній нормально вихованій людині, проростає із самого буття української нації, її історії, вічним прагненням здобути справжню волю.

Відсутність же цього почуття у людини йде не на користь державотворчому процесові. Виходячи з того, що патріотизм-одна із моральних якостей особистості, стратегічна ідея діяльності вчителя з питання виховання патріотизму учнів полягає в думці, що патріотичне виховання учнів на героїчних традиціях українського народу є основою духовного розвитку особистості, частиною національного світогляду і поведінки [5].

Темою пропонованого досвіду постає патріотичне виховання на  історії України.

Об’єктом досвіду- власне сам процес діяльності педагога, спрямований на виховання патріотичних почуттів починаючи засобами позаурочної діяльності.

Предметом досвіду постають педагогічні умови, реалізація змісту патріотичного виховання в   умовах сучасного закладу освіти.

Методологічною основою роботи над педагогічною проблемою постали ідеї про взаємозв’язок національного і загальнолюдського, формування всебічно розвиненої особистості, її духовності в процесі патріотичного виховання на уроках історії України в сучасній школі.

В.О.Сухомлинський підкреслював, що у патріотичному вихованні слід спиратися на джерела, якими живляться патріотичні почуття, такі як природа рідного краю, рідна домівка, мати з батьком, рідне слово, місто, де народилася людина, славне минуле країни, її героїчна історія.

Вивчення розвитку національної самосвідомості та патріотизму-одна з ключових проблем курсу національної історії. Ознайомлюючись з подіями та історичними постатями, учні мають змогу простежити складні шляхи боротьби народу за свою мову, культуру, за національну школу, за існування, в кінцевому рахунку, української нації з притаманними їй корінними рисами і відмінностями.

Національна самосвідомість є інтегральним показником усвідомлення історичного досвіду та суспільного інтересу-чинників, що відіграють вирішальну роль у процесі самоорганізації людей у переломні моменти буття.

 Головною метою сучасного загальноосвітнього навчального закладу в Україні є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості.

 

 

            11.

 

Напрямами роботи   вихователя ДНЗ «Борщівський професійний ліцей» Вахули С.С. з національно-патріотичного виховання є:

− формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;

− виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;

− формування поваги до Конституції України, державної символіки: Герба, прапора, Гімну України;

− збереження і продовження українських культурно-історичних традицій;

− виховання шанобливого ставлення до української мови, історії;

− формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;

− формування соціальної активності;

− виховання правової культури особистості;

− формування й розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;

− формування у здобувачів освіти  потреби до праці як першої життєвої необхідності, високої цінності й головного способу досягнення життєвого успіху;

− сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я.

 

Не можна сьогодні уявити процес осмислення національного «Я» без історичної освіти кожного громадянина України, без знання ним минувшини рідного краю.   

З метою формування почуття любові до Батьківщини та її національних цінностей, національної свідомості вихователем Вахула С.С.заплановані та  проводяться заходи щодо відзначення національних свят, знаменних та пам’ятних дат.

Здобувачі освіти  залучаються до проведення Шевченківського тижня, місячника патріотичного виховання,   до відзначення Дня Гідності та Свободи, Дня Єднання, подвигу героїв бою під Крутами, увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні, Перемоги над нацизмом у ІІ світовій війні, Дня української писемності та мови,  Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та жертв Голодоморів, Дня Соборності, Дня Миру.  

 Виховання у здобувачів освіти патріотичних почуттів відбувається у процесі вивчення  історії про героїчний характер українського народу, його прагнення до зміцнення могутності Батьківщини.

 До Дня захисника України вихователем Вахула С.С. проводились виховні заходи: «Роман Шухевич – головний командир УПА»,             

            12.

 

«Нехай святиться у віках в борні здобута незалежність», «Україна – країна нескорених!», «Україна – єдина країна»,   «В єдності наша сила!»,

«З Україною в серці»,  конкурс «Козацькому роду – нема переводу», який був присвячений до Дня Збройних Сил України», «Ігри патріотів», «Україна – країна нескорених!»

 

 

 

 

Виховний захід на тему:  «Роман Шухевич – головний командир УПА»

 

 

 

 

 

 

 

           13.

 

 

                Виховний захід на тему: «З Україною в серці»

 

        Виховний захід на тему: «Україна – країна нескорених!»

            14.

Виховний захід на тему: «Нехай святиться у віках в борні здобута  незалежність».

 

                             Брейн – ринг «Сторінками історії України»

            15.

 

                 Виховний захід на тему: «В єдності наша сила!»

 

 

 

            16.

 

 

Виховний захід «Ігри патріотів»

    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            17.

 

     Виховний захід на тему : «Україна – країна нескорених!»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            18.

 

              Конкурс «Козацькому роду – нема переводу»,

         який присвячений до Дня Збройних Сил України.

 

 

           19.

 

              Конкурс «Козацькому роду – нема переводу»,

         який присвячений до Дня Збройних Сил України.

 

 

           20.

 

              Конкурс «Козацькому роду – нема переводу»,

         який присвячений до Дня Збройних Сил України.

 

 

           21.

Такі заходи є необхідними, адже  вони сприяють вихованню справжніх громадян нашої Батьківщини і доводять, що патріот – не книжне слово, не романтизований образ, а реальність.

Особливу увагу я як вихователь приділяю заходам, які присвячені  українській мові.  Мною були проведені такі заходи: «Мова – цілюще джерело, оберіг та душа народу»,   "9 листопада - день української писемності та мови",інтелектуальну гру-конкурс знавців української мови до Дня української писемності та мови.

                                  Виховний захід на тему:

          «Мова – цілюще джерело, оберіг та душа народу»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            22.

Інтелектуальна гра-конкурс знавців української мови

до Дня української писемності та мови

 

 

 

            23.

Ці заходи дали можливість формувати у учнів моральні ідеали,  установлювати живий зв'язок минулого із сучасним життям, виховувати почуття гордості за неньку-Україну.

 

  Я як вихователь приділяю велику увагу   роботі з батьками, а особливо роботі з національно-патріотичного виховання здобувачів освіти.

  Це проявляється за такими напрямами, як роз’яснення завдань  національно– патріотичного  виховання   учнів. 

 

   Для того, щоб виховати справжнього свідомого патріота своєї країни,  учні повинні отримувати знання та навички.

 

 Отже, працюючи в напрямку національно-патріотичного виховання,  я очікую наступних результатів:

•          утвердження патріотизму та національної самосвідомості молоді,

поглиблення процесу формування основ гуманістичного світогляду; пріоритетності високих моральних, культурних, національних та загальнолюдських цінностей, що сприятиме зміцненню духовної, моральної єдності суспільства;

•          дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи,

готовність до захисту Батьківщини, пошана до історичної пам'яті, любові до рідної культури, мови, національних свят і традицій, збереження та зміцнення власного здоров'я; підвищення зацікавленості молоді щодо  служби у ЗСУ, її готовності до захисту України, збереження та шанування національної пам'яті.

 

   В той час, коли людство крокує вперед у технічному розвитку, усе більше зростає розрив між життям та морально-духовним розвитком людини.

Стає очевидним, що відсутність культури поведінки, її моральних норм, негативно відбиваються на моральному та емоційному стані суспільства.

В реальному житті нашої нації наступив той період, коли потрібно усвідомити, якщо не буде вирішена проблема розвитку і становлення моральної особистості, то ні про які перетворення у нашому житті не може бути і мови.

 Сьогодні в Україні зростає потреба у підвищенні морального виховання підростаючого покоління. У Законі України «Про освіту» метою освіти визначено всебічний розвиток людини як особистості, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору.

            24.

Такий підхід є вирішальним у морально-етичному вихованні  учнів, тому що усе починається з дитинства.

Відомий педагог Омелян Вишневський у своєму посібнику «Теоретичні основи сучасної української педагогіки» визначив систему цінностей морального виховання за такими критеріями:

-абсолютно вічні цінності;

-національні цінності;

-громадянські цінності;

-сімейні цінності;

-цінність особистого життя.

Формування національної свідомості тісно пов´язані з громадянськими цінностями, які визначають права і обов'язки дитини, прищеплюють повагу до законів України та незаперечне їх виконання.

Які саме норми моральності ми розкриваємо перед учнями, як азбуку громадянської культури. «Ти живеш серед людей, не забувай, що кожен твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим, що тобі можна. Перевіряй свої вчинки, запитуй себе: чи не робиш ти людям зла? Роби все так, щоб людям, які тебе оточують, було добре!» - говорив В.С.Сухомлинський.

Найвища вершина моральної піраміди – це цінність особистого життя. Вона має значення для самого  учня, визначає риси її характеру, поведінку, ставлення до людей, навколишнього середовища. Фундаментом особистісних цінностей є:

- здатність співпереживати;

- потреба захистити слабкого;

- допомогти відстаючому;

- дбайливо ставитися до природи;

- поважати працю інших людей;

- радіти особистим успіхам.

Отже, формування морально-етичних цінностей у учнів  – це шлях до

щасливого життя майбутнього покоління.

Для формування морально-етичних цінностей у учнів  мною з учнями проводилися індивідуальні бесіди на теми: «Чи знаєш ти себе?»,

            25.

«Хто Я?», «Що таке чесність?, «Совість і життя», «Джерела добра», «Я серед  людей»,   „Культура спілкування з однолітками”,    „Зовнішній вигляд та культура поведінки”, „Учись володіти собою”, „Дружба між хлопцями та дівчатами”,  «Відповідальність-міра добра і зла»,     «Хто людям добра бажає, той і собі має».

Також було проведено  бесіди на теми: «Про гуманізм, колективізм, дружбу, культуру поведінки»,    «Падіння моралі. Наслідки»,  «Єдність та  відмінність права і моралі»,  « Щастя. Як його досягти ?», «Толерантність».

 Знання соціально – психологічних особливостей підлітків дозволяє ефективніше здійснювати виховний процес, який в умовах гуртожитку передбачає втручання у вільний час, побут, особисте життя юнаків та дівчат і тому потребує  максимально вмілого і тонкого підходу.

 

 Беззаперечно, що важливою умовою активної життєвої позиції в  учнів виступає ціннісне ставлення до себе, уміння шанувати себе як носія фізичних, духовних та соціальних сил.

 З метою виховання ціннісного ставлення до свого фізичного «Я» – формування гігієнічних навичок, корисних звичок, турботу про стан свого здоров’я, безпеку власної життєдіяльності проводжу з учнями індивідуальні бесіди на теми: «Особиста гігієна учнів, гігієна харчування», «Як зберегти своє здоров’я», «Твій зовнішній вигляд»,  залучаю до активного відпочинку, а саме відвідування спортзалу, гри у волейбол, баскетбол, теніс, відвідування тренажерного залу.

 

На всіх стадіях розвитку учнівського колективу педагоги повинні надавати йому допомогу у виробленні єдиних установок, що виражається у правилах, законах життя навчального закладу, у створенні системи єдиних вимог, у впливі на тон і стиль стосунків у колективі, у формуванні, навчанні та координації діяльності органів самоврядування, у плануванні, підготовці та проведенні запланованих заходів, у координуванні міжособистісних і ділових стосунків у колективі.

Під час згуртування вихователь формує між учнями, довіру, взаємодопомогу, повагу та принципову взаємну вимогливість.

Також для згуртування учнівського колективу вихователь задіює

учнівське самоврядування, яке зміцнює відповідальність, та залучає учнів до вирішення спільних проблем.

 На засіданнях Ради гуртожитку обговорюються важливі питання, які стосуються проживання учнів у гуртожитку,їх дозвілля, самопідготовки до занять.

 

            26.

 

 

                                         Засідання Ради гуртожитку
 

 

           27.

 

 

 

          Засідання Ради гуртожитку

 

            28.

 

           Засідання Ради гуртожитку

 

 

 

            29.

 

                                     Засідання Ради гуртожитку

 

 

 

            30.

 

 

                                        Засідання Ради гуртожитку

 

 

           31.

Сучасне оновлення системи освіти передбачає формування креативної, здатної до самореалізації, відповідальної за свій розвиток та за суспільство особистості, що зокрема зумовлює  потребу розвитку творчих здібностей особистості учнів.

У сучасності в складних, постійно змінюваних умовах найкраще орієн­тується, адаптується, приймає рішення, працює, людина твор­ча, гнучка, креативна, здатна до генерування й використання нового: ідей, задумів, нових підходів, рішень.

Тож проблема  розвитку творчої особистості учня, збагачення його інтелектуального та культурного потенціалу   набула особливої вагомості в умовах зміцнення української державності.

 Це спричиняє необхідність  вдосконалення й упровадження інноваційних технологій та реалізацію нових підходів до розвитку здатності учнів до творчості в умовах сучасного освітнього середовища.

У Законі України «Про освіту» зазначено, що метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання й соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії із природою, має прагнення до самовдосконалення й навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, а також наголошено, що кожна дитина – неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями.

Ключова роль в освітньому процесі належить  педагогу  як наставнику та пораднику, діяльність якого повинна бути спрямована на створення в освітньому процесі сприятливих педагогічних умов для розвитку творчого потенціалу учнів. Творче середовище в сучасному освітньому просторі створюється завдяки умінь педагога креативно мислити, приймати нестандартні рішення, опрацьовувати і творчо впроваджувати кращі педагогічні практики.

Феномен творчості завжди привертав увагу дослідників. Так, розвитку творчих якостей учнів присвячено праці науковців Л. Виготського, В. Давидова, С. Глухова, Д. Ельконіна та ін.

У наукових працях психологи І. Бех, Л. Виготський, С. Рубінштейн доводять, що найважливішими у формуванні творчої особистості є психологічні аспекти творчості, внутрішні процеси, а механізм уяви, сприйняття, фантазії, волі – основою творчої діяльності.

Позаурочна діяльність сьогодні розглядається як одна з головних ланок безперервної освіти в системі виховання всебічно розвиненої особистості

            32.

учня, найповнішого розкриття  його задатків і нахилів, створення умов для розвитку й підтримання талантів та обдарувань у галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

 Відомо, що у позаурочній діяльності особливо яскраво розкриваються природні потреби  учнів, зокрема, в активній діяльності та самоствердженні.

 Позаурочна діяльність дає змогу  учням виступати в нових соціальних амплуа,   тобто це особлива сфера, де  учні можуть задовольняти особистісні потреби в самоперевірці, самооцінюванні власного “Я”.

 

Для розвитку творчої особистоті учня вихователь провів з учнями

 виховні заходи на теми: «Здоров’я дорожче за золото», «Краса душі, краса любові – найвища на землі краса», «Людиною бути – це мистецтво», «Стежина до Бога», «З Україною в серці»,   «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу», «В єдності наша сила!», ” Конституція Пилипа Орлика”, виховна година на тему:  «Хочу бути щасливою людиною»,                  « Проблема насилля та жорстокості стосується кожного»,  «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу».

 

Проведено тренінги на теми : «Я проти насильства! А ти?», 

«Як уникнути   конфліктів», «Мотиви і потреби», «Вчимося бути толерантними»

Проведено турнір Шевченкознавців  «Тарас Шевченко – України син»

Проведено інтелектуальну гру   «Що? Де? Коли?» , та інші виховні заходи.

 Проведено  інтелектуальний турнір: «Таємниці Загадок».

Проведено виховну годину з елементами тренінгу  на тему: «Зупинимо булінг разом».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           33.

 

Виховна година на тему:  «Хочу бути щасливою людиною».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           34.

 

Виховна година на тему:  «Хочу бути щасливою людиною».

 

 

 

            35.

 

                                              Виховний захід на тему:

                  « Проблема насилля та жорстокості стосується кожного»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            36.

 

           Тренінг на тему: «Вчимося бути толерантними»

 

 

 

            37.

 

 

 

   Тренінг на тему: «Вчимося бути толерантними»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

            38.

 

    Інтелектуальний турнір: «Таємниці Загадок».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           39.

 

Виховна година з елементами тренінгу

на тему: «Зупинимо булінг разом»

 

 

            40.

 

 Правовий турнір "Знаємо права, виконуємо свої обов'язки"

 

            41.

     Виховний захід на тему: «Здоров’я дорожче за золото»

 

 

 

                42.

  

  Виховний захід на тему :

    «Краса душі, краса любові – найвища на землі краса»

 

 

 

 

 

           43.

    Виховний захід на тему: «Людиною бути – це мистецтво».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           44.

Турнір Шевченкознавців  «Тарас Шевченко – України син».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           45.

                               Виховний захід на тему:

 «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу».

 

                               Виховний захід на тему:

          46.

 «Тарас Шевченко - геній і пророк українського народу».

 

            Виховний захід на тему: «В єдності наша сила!»

 

           47.

Інтелектуальна гра

  «Що? Де? Коли?» 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

        48.

 

              

       Виховний захід на тему : «Стежиною до Бога»

 

 

Отже, розвиток творчої особистості учня в сучасному освітньому просторі   є актуальним питанням сьогодення.

Аналіз досліджень учених – психологів та педагогів – щодо питань формування творчої особистості учня показав, що в умовах реформування освітнього процесу забезпечити оптимальну творчу самореалізацію й самоствердження особистості учня можливо у співтворчості і співробітництві наставника й вихованця на основі педагогіки партнерства.

Взаємодія сім'ї та ліцею - важлива та складна проблема в роботі кожного педагога, тому що родини дуже різні, у кожної свої проблеми та труднощі. Найголовніше в цьому питанні, щоби взаємодія педагогів і батьків не суперечила одна одній, а позитивно й активно сприймалась  учнем.

           49.

Звичайно, це можливо, якщо педагоги та батьки стануть союзниками й однодумцями, зацікавлено й погоджено будуть вирішувати проблеми виховання.

Основні напрями взаємодії родини та ліцею:

1.Вивчення родини з метою дослідження її можливостей у вихованні

учнів.

2.Складання програми спільної діяльності педагогів і батьків. 

3.Аналіз проміжних і кінцевих результатів спільної виховної

діяльності.

 

Форми роботи вихователя з батьками: 

 

1.Спільні батьківські збори «Основні напрями реалізації програми

розвитку ліцею».

2.Робота телефону довіри «Батько -   вихователь!»

3.Лекції-семінари для батьків  на тему: «Чи знаєте ви свою дитину?», «Як сприяти дитині у навчанні».

 

Спільність інтересів  учнів, педагогів, батьків наочно проявляється у спільній діяльності, в інтересах, що відповідають потребам і віковим особливостям  учнів.

 Вихователь у своїй діяльності прагне до того, щоб життя кожної родини   усього ліцею являло собою єдине ціле. Переорієнтуватись на таку колективну діяльність батькам важко, і допомогу в цьому надає  вихователь.

Одним з основних напрямів взаємодії родини та ліцею є складання програми спільної діяльності ліцею, родини та учнів.

При підготовці будь-якої справи в ліцеї загальними зусиллями вчителів, батьків і дітей збирається банк ідей, у результаті чого всі почувають себе причетними до ліцейського життя.

Проблеми родини в потоці повсякденних справ не завжди чітко усвідомлюєш.

Але настає мить, коли ми оглядаємось навкруги й відразу бачимо й відчуваємо, як  летять голоси батьків із проблемами своїх дітей. Запитання та сумніви, тривоги та радості в них - різні.

 Але, мабуть, одне тільки їх поєднує - упевненість, що на кожну проблему вони одержать аргументовану відповідь, доречну пораду, надійну підтримку. Тому що за  вихователем батьки відчувають турботу про себе,

            50.

вірять, що їхні турботи та тривоги не байдужі нашому педагогічному колективу.

 Взаємодія ліцею та родини — це партнерство, спрямоване на всебічний розвиток учнів через постійну комунікацію (чати, збори, консультації), спільні заходи (свята, ярмарки), залучення батьків до навчального процесу (допомога з матеріалами, обмін досвідом) та неформальне спілкування.

Ключові аспекти: рівноправність, відкритість, спільні цілі  (успішність  учня, здоровий спосіб життя). Це формує в  учня впевненість та покращує  його навчання. 

 

 

 

Основні напрямки взаємодії вихователя та батьків:

 

1.Постійна комунікація, а саме звязок у чатах,  у месенджерах,   телефонні дзвінки, індивідуальні зустрічі.

2.Спільне виховання, а саме участь батьків у позаурочних заходах, святах, ярмарках, екскурсіях, допомога у створенні освітнього середовища.

3.Обмін досвідом. Батьки діляться життєвим та професійним досвідом Вихователь надає поради батькам щодо сприяння у навчанні  учня.

 

Форми роботи вихователя з батьками.

1.Індивідуальні: Бесіди, консультації, листування.

2.Групові: Батьківські збори, зустрічі за «круглим столом».

3.Колективні: Спільні свята, позаурочні  заходи. 

 

Принципи успішної взаємодії вихователя з батьками.

1.Рівноправність, а саме  визнання ролі обох сторін у вихованні учня.

2.Емоційна підтримка. Вміння вихователя контролювати емоції та давати батькам висловитися.

3.Цілеспрямованість. Спільне прагнення вихователя та батьків до формування учня , як інтелектуально, морально та естетично розвиненої особистості. 

 

 Висновок:

 

Актуальність національно-патріотичного виховання молоді зумовлюється процесом формування в Україні громадянського суспільства, становлення єдиної нації.

 Ідеалом виховання виступає різнобічно та гармонійно розвинений, свідомий, високоосвічений громадянин-професіонал, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.

           51.

               Список використаних джерел та літератури

1. Акимович Є.О. Філософія тотальності : монографія. — 2-ге вид. / Акимович     Є.О.  — О. : Прес-кур’єр, 2012. — 178 с.

2. Артюшенко О.М. Трансформація української ментальності в контексті викликів сучасності : автореф. дис. ... канд. філос. наук : 09.00.03 / Артюшенко О.М. — К., 2015. — 20 c.

 

3. Бабанський Ю. К. Оптимізація навчально-виховного процесу:

методичні основи / Ю. К. Бабанський – М. : Педагогіка, 1982. – 192 с.

 

4. Бех  І.Д.  Проблема  патріотизму  в  сучасному  науковому

осмисленні   /  Директор школи, ліцею, гімназії. – 2015. – № 4/5. –    С. 6– 12.

 

5.Біленко Т.І. Феномен слова в  духовному  житті українського

суспільства: соціально-філософський аналіз : автореф. дис. ... д-ра філос. наук : 09.00.03 / Біленко Т.І. — Л., 2005. — 44 с.

 

6.Білокінь С. Останній шанс ? З історичного досвіду державотворення // Літературна Україна. - 1993. - 4 лютого. - С. 3.

 

7. Бушман І.О. Національна свідомість студентства / І.О.  Бушман // Гілея: науковий вісник : зб. наук. пр. / гол. ред. В.М. Вашкевич. — К. : Вид-во «Гілея», 2016. — Вип. 105 (2). — С. 297–301.

 

8. Волошина Н.М. Соціально-філософський вимір патріотизму сучасного українського суспільства : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.03 / Волошина Н.М. — К., 2010. — 22 с.

 

9. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : посібник [для студентів вищих навчальних закладів] / О. Вишневський. – Дрогобич : Коло, 2006. – 326 с. Гаврилюк Ж. Урок історії і духовні джерела відродження // Історія в школі. - 1997. - № 5. - С. 18-24.

 

10. Гуменюк Г. Національна самосвідомість школярів і перспективи їх розвитку // Рідна школа. - 1999. - № 2. - С.59 -61.

 

11. Гупан Н. Педагогічна громадськість у боротьбі за піднесення національної свідомості українського народу на межі XIX - XX століть // Історія в школах України. - 2000. - № 3. - С. 46 - 47.

 

12. Дзюба І. Україна на шляхах державотворення: [Співдоповідь на Всесвітньому форумі українців] //Слово і час. - 1992. -№ 11. С. З- 10.

 

 

           52.

 

13. Дзьобань О.П. Традиції й новації як детермінанти розвитку культури / О.П.  Дзьобань, С.О.  Руденко // Філософія і сучасність: Науково-теоретичний і практичний журнал / за ред. проф. С.М. Пазиніча. — Х. : ХДАДМ, 2010. — Вип. 4. — С. 123–135.

 

14. Розділ I. Теоретико-методологічні засади дослідження феномену патріотизму Дзьобань О.П., Суспільна правосвідомість як комунікативно-дискурсивний феномен / О.П.  Дзьобань, Ю.Ю.  Калиновський // Практична філософія. — 2010. — № 2 (36). — С. 160–166.

 

15. Домбровський С. Національна психологія // Освіта. - 1998 р. - 2 - 9 вересня. – С 1З

 

16.Духовна-Кравченко О.С. Взаємозв’язок патріотизму та національної ідеї у становленні сучасної держави : автореф. дис. ... канд. філософ. наук : 09.00.03 / Духовна-Кравченко О.С. — К., 2012. — 18 с. 16.

 

17.Духовне життя українського суспільства: теоретико-методологічні та онтологічні проблеми розвитку : у 3 кн. : кол. монографія / ред. М. Михальченко, В. Скотний. — К. : Інформ.-ред. від. ДДПУ ім. І. Франка, 2009. — Кн. 1: Суспільство — продукт цивілізаційної взаємодії людей. — 242 с. 17.

 

18.Духовне життя українського суспільства: теоретико-методологічні та онтологічні проблеми розвитку : у 3 кн. : кол. монографія / ред. М. Михальченко, В. Скотний. — К. : Інформ.-ред. від. ДДПУ ім. І. Франка, 2009. — Кн. 2: Духовне життя суспільства — чинник прогресу. — 319 с. 18.

 

19.Загоронюк Л. Наша державність: корені й крона: Нотатки на берегах

конспекту Міхновських читань професора Мороза. // Народна армія. - 1993. - 31 серпня - 1 вересня - С. 3.

 

20.Зязюн І. А. Гуманістична стратегія теорії і практики навчального

процесу / І.А. Зязюн // Рідна школа. –  2000. – № 8. – С. 8–13.

 

21.Зякун Т. Особливості формування національної свідомості молоді

та сучасному етапі державотворення Нж. «Рідна школа» - травень, 2006 р.

 

22.Єрмолаєв В. До питання про створення незалежної Української

держави (1648-1654 рр.) // Вісник академії правових наук України. - 2000. - № 2 (21). - С. 62 - 69.

 

 

          53.

 

23.Кармазіна М. Ідеї української державності кінця XIX - початку

XX століття та їх відображення у шкільному курсі вітчизняної історії // Історія в школах України. - 1999. - № 4. - С. 7 - 10.

 

24.Калошин В. Ф. Розвиток творчості учнів : методичний посібник / Калошин В. Ф. , Гоменюк Д. В., Сушенцева Л. Л. – Харків : Основа, 2008. – Вип. 8 (68). – 112 с.

  

25.Кобзар Б. Національна школа: всебічний, гармонійний розвиток особистості // Освіта. - 1998. - 28 жовтня - 4 листопада. - С. 2.

 

26.Кульчицький С. Держава вперше назвалась Україна // Голос України. - 1999. - 20 березня. - С. 8 - 9.

 

27.Кулик К. Бути патріотом не на словах, а на ділі. Національна

спрямованість навчання // Рідна школа. - 1996. - № 10. - С. 33 - 35.

 

28.Литвин С. Формування національної свідомості учнів у процесі

вивчення доби національно-визвольних змагань 1917- 1921 років // Історія в школах України. - 2000. - № 3. - С. 20 - 22.

 

29.Лист МОН від 10.06.2022 № 1/6267-22 «Про деякі питання

національно-патріотичного виховання в закладах освіти України» https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-deyaki-pitannya-nacionalno-patriotichnogo-vihovannya-v-zakladah-osviti-ukrayini-ta-viznannya-takim-sho-vtrativ-chinnist-nakazu-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid-16062015-641

 

30.Медведєва Н. Виявлення творчого потенціалу. Стратегії реалізації

задуму / Н. Медведєва // Психолог. –  2006.  – № 40. –  С. 12–15.

 

31.Моляко В. О. Психологічна теорія творчості / В. О.  Моляко //

Обдарована дитина. – 2004. – № 6. – С. 2–9.

 

32.Наказ Міністерства освіти і науки України від 06.06.2022 № 527

«Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України», «Заходи щодо реалізації Концепція національно-патріотичного виховання в системі освіти України до 2025 року»   https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0527729-22#Text

 

33.Пометун О. Вивчення історії в початковій школі як основа і найважливіший засіб виховання духовності, національної свідомості та розвитку мислення молодших школярів // Історія в школах України. - 1996. - № 2. - С. 15 - 18.

           54.

 

 

34.Проценко Л.М. Підвищення ефективності виховання учнів на уроках історії. //УІЖ. - 1996. -№ 9. - С. ПО- 113.

 

35.Про освіту : Закон України [Електронний ресурс]  : затверджений

Верховною Радою України від 13 травня 1999 (в редакції від 28.09.2017, підстава 2145-19). – Режим доступу http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/651-14.

 

36.Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері

реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період до 2029 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua /laws/show/988-2016-%D1%80.

 

37.Постанова Кабінету Міністрів України від 03.10.2020 №932 «Про

затвердження плану дій щодо реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання на 2020-2025 роки»   https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/932-2020-%D0%BF#Text

 

38.Ржепецький Л. Формування в учнів історичного мислення засобами фольклору // Історія в школі. - 2000. № 1. - с. 7 - 9.

 

39.Руденко Ю. Концепція формування національної свідомості і самосвідомості особистості // Освіта. - 1998. - 4 - 11 листопада (№ 67). -С. 3.

 

40.Сотніченко В. Виховання толерантності на уроках історії. // Історія в школах України. - 2000.- № 3. - с. 31-36

 

41.Сергієнко Г.Я. Правобережна Україна: відродження козацької державності й визвольний рух проти панування Речі Посполитої (80 - 90 - ті р. р. XVII - початок XVIII ст.) // УІЖ. - 1996. - № 3. - С. 105 - 110.

 

42.Сухомлинський В. О. Розумове виховання і освіта підлітка / В. О. Сухомлинський. – К. : Радянська школа, 1977. – Т. 3. – 670 с.

 

43.Теоретичні засади виховання національної самосвідомості. - К., 1998. С. 59-148. Творча особистість – головна мета виховання [Електронний ресурс] // Освіта ua : освітній портал. – Режим доступу :  http://osvita.ua/school/method /upbring/1476/.

   

 

 

          55.

 

44.Указ Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання» https://www.president.gov.ua/documents/2862019-27025.

 

 

45.Указ Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020

«Стратегія національної безпеки України «Безпека людини-безпека країни»https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037.

 

46.Чумак В. Розвиток історичного мислення у процесі вивчення вітчизняної історії та його вплив на історичну свідомість // Історія в школах України. - 2000. - № 3. - С. 7 - 8.

 

47.Шрамко О. Духовні засади національного виховання // Рідна школа – серпень – 2005.

 

48.Яворський В. Ідейні засади історичних українських держав за всі періоди історії України // Народна армія. - 1993. - 31 серпня - 1 вересня.

- С. 3.