«Формування навчально-пізнавальної компетентності учнів через роботу з мікроскопом на уроках географії»

Тема досвіду «Формування навчально-пізнавальної компетентності учнів  через роботу з  мікроскопом на уроках географії»

Автор досвіду: Розсоха Вікторія Вікторівна – вчитель географії Красноградського ліцею №5 Красноградської районної державної адміністрації Харківської області

 Застосування дослідницької технології формує навчальну мотивацію та інтерес, активізує пізнавальну діяльність, перетворює школяра з об’єкта навчання в активного учасника процесу, а набування досвіду дослідника сприяє формуванню основних компетентностей –  передумов зростання освіченої компетентної людини.

Основна мета навчання в школі - навчити учнів освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності великий обсяг інформації.

Вивчення географії  передбачає не тільки ознайомлення з  матеріалами підручника, а й спостереження і досліди, проведені за допомогою мікроскопа. Мікроскоп дозволяє розглядати різні об'єкти у збільшеному вигляді. Регулярні мікроскопічні дослідження різноманітних об'єктів, поряд з придбанням знань про них, дозволяють учням відчути почуття подиву, захоплення.

Я  тривалий час розглядала можливість застосування  мікроскопа на уроках  географії. Найскладнішимбуло визначити мету дослідження та об’єкти, які можна розглянути в мікроскоп, щоб даний етап гармонійно вписався в структуру уроку і щоб учні відкрили для себе нові знання.

У даній роботі я наводжу приклад використання мікроскопа на уроці географії в шостому класі при вивченні розділів«Літосфера» та у восьмому класі  під час вивчення теми «Тектонічна будова України».

Метою даної роботи є дослідження зразків піщаних порід для отримання колективної оцінки їх  характеристик і властивостей та  формування в учнів досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності; поєднання розвитку їх інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу й на цій основі формування активної, компетентної, творчої особистості.

У процесі реалізації досвіду як головні можна виділити такі завдання:

–  використати дослідницькі методи у вивченні розділів шкільної програми;

– застосувати дослідження під час ознайомлення школярів з окремими явищами, процесами, фактами;

– допомогти учням у засвоєнні комплексу дослідницьких навичок, створити умови навчання, яке наближається до наукового пізнання.

Саме проведення наукових дослідженьв освітньому процесі на всіх рівнях навчання:з одного боку, сприяє розвитку особистості, а з іншого – має стати кінцевим результатом досвіду.

На одному з етапів уроку формулюю  проблему: «Чому, на вашу думку, піщинки мають різну форму, розмір та колір?

На початку експерименту учні ознайомлюються з   теоретичним матеріалом про утворення осадових порід та проводять візуальні, тактильні  досліди. Після чого  пропоную виробити план проведення експериментального дослідження з метою виявлення властивостей піщаних порід, за яким учні, використовуючи мікроскоп, визначать розмір піщинок, їх обкатаність та форму.

Під час проведення візуальних, тактильних і практичних дослідів за допомогою мікроскопа дійшли висновку про те, що всі піщинки мають різну форму: одні- гладенькі та круглі, інші - продовгуваті, кострубаті, кутасті. Але відомостей, які ми отримали, використовуючи свої органи чуття, недостатньо для того, щоб дати повну характеристику піщаних порід.У першу чергу пояснюю учням, що під час  транспортування уламків порід у рухомому середовищі від ударів і тертя їх між собою   відбувся процес   стирання гострих граней, виступів уламків, а також згладжування їхньої поверхні.  Так ми можемо з'ясувати, що розмір уламків порід залежить від рельєфу та віддаленості від області живлення, більш великі піщинки були утворені на дні річки під час руйнування водою гірських порід. А дрібніші були перенесені водою на більш значну відстань до моря чи океану, за цей період вони стали маленькими, округлішими та гладенькими. Отже, ступінь обкатаності уламків дозволяє робити висновки про швидкість та тривалість перенесення, склад уламків розширює уявлення про середовище й клімат територій, де проходило їх накопичення. Найліпше обкатує зерна піску вітер; помірно – вода під час волочіння піску по дну; слабше – вода або лід під час перенесення піску в завислому стані. Також можна звернути увагу учнів на колір піщаних порід, який є  індикатором середовища осадконакопичення. Так, первинно білий колір мають породи (крейда, вапняки, солі), сформовані в морських  умовах. Строкатими кольорами відрізняються піски пустель (червоні, коричневі, бурі). Сірий і чорний колір може вказувати на високий вміст в породі органічних речовин чи формування їх у відновних умовах.

Такі дослідження піщаних порід можна провести й у восьмому класі під час вивчення тем «Тектонічна будова України», «Корисні копалини», де учні можуть більш детально дізнатися про умови утворення піщаних порід та їх накопичення в тектонічних западинах.

 Проведена робота дозволяє мені зробити висновок: незважаючи на те, що на уроках географії  робота з мікроскопом може використовуватися як етап уроку, цій роботі відводиться важливе завдання формування вміння застосовувати дослідницької технології для вирішення поставлених завдань.

 Одна з головних переваг використання описуваної технологій, це те, що робота з мікроскопом -  експериментальна діяльність, яка не тільки розвиває пізнавальні потреби учнів, але, перш за все, надає їм більше можливостей для власної дослідницької практики і формування емпіричного пізнання навколишнього світу.

Результативність реалізації дослідницьких методів може визначатися за декількома показниками: по-перше, за показниками успішності навчання з географії, по-друге, участь у географічних та міждисциплінарних дослідженнях різного рівня: шкільних і обласних конкурсах. До якісних результатів застосування технології можна віднести  активізацію пізнавальної діяльності учнів, як наслідок – підвищення ефективності всіх форм навчання; раціональність використання часу уроку через організацію самостійної роботи, поступова зміна позиції учня в процесі дослідницької діяльності від об'єкту навчання до активного учасника процесу.

І на завершення я хотіла б відзначити, що в будь-якій роботі головну роль відіграє мотивація. Для того, щоб працювати з талановитою молоддю, потрібно багато працювати над собою, тобто постійно вдосконалюватися. Якщо всі ми будемо щиро зацікавлені в успіхах дитини, то  будемо працювати на результат – підвищення якості освіти.