Формування навичок рефлексії у учнів початкової школи для формування власної думки

ФОРМУВАННЯ   НАВИЧОК   РЕФЛЕКСІЇ   У   УЧНІВ   ПОЧАТКОВОЇ   ШКОЛИ   ДЛЯ   ФОРМУВАННЯ   ВЛАСНОЇ   ДУМКИ  

 У молодшому шкільному віці діти стають на нову життєву позицію, завдяки навчальній діяльності пізнають багатства культури і науки, внаслідок чого у молодших школярів формуються новоутворення, характерні для духовно зрілої особистості. Однією із таких новоутворень є рефлексія – усвідомлення своїх дій.

 У своїй роботі ми використовуємо квазідослідницький метод, коли поняття даються не в готовому вигляді, у формі правил, а учень повторює в процесі навчання хід і результати відповідного наукового дослідження, а навпаки: на уроці створюємо такі навчальні ситуації, коли учень стоїть на межі між знаннями і незнаннями, тоді у нього з’являється необхідність саме в даному понятті або способі дій.

 Важливою особливістю такого навчання є його спрямованість на виховання і розвиток особистості через навчальну діяльність. А важливою якістю особистості є здатність і необхідність рефлексії (усвідомленості) особистої діяльності.

 У своїй роботі ми надаємо суттєвого значення підбору завдань для формування зацікавленості до предмета і для виявлення усвідомленості засвоєння матеріалу в тій послідовності, яка визначається навчальною діяльністю.

 Таким чином формується позитивне ставлення школярів до навчального процесу, вміння аналізувати і розв’язувати практичні завдання, внаслідок чого розвиваються творчі здібності учнів.

 В одному класі навчаються діти різні за здібностями, темпераментом, інтелектуальним розвитком, тому вони працюють в різному темпі. Даємо такі завдання:

 - Виконай завдання, в яких ти не помиляєшся.

 - Підкресли завдання, що викликають у тебе труднощі.

 - Виділи завдання, які тобі треба навчитися виконувати.

 - Підбери для себе тренувальні вправи і виконай їх.

 - Яких помилок можна припуститися, чому? Як їх можна уникнути?

 - Склади самостійно або підбери з інших підручників вправи, за допомогою яких можна перевірити, чи засвоїли діти матеріал.

 - Запиши текст під диктовку, перевір за підручником, чи все написано правильно.

 - Яких помилок допустили твої однокласники? Порадь, що їм треба повторити, щоб вони могли писати без помилок.

 - Як тобі удалось уникнути таких помилок?

 У кінці теми ставимо питання:

 - Чи задоволений ти результатом своєї роботи?

 - Що ти вмієш робити добре, над чим ще треба попрацювати?

 - Що було складно виконувати?

 - Що було цікавим?

 Такі завдання дають можливість учням бути впевненішими у своїх знаннях. Ця робота дозволяє не тільки вчити дитину думати, досліджувати, розвивати уяву, але і створює атмосферу співробітництва. Робота над поняттям – складне завдання, тому вона ведеться на трьох рівнях:

1. Ситуація успіху, я вмію це робити.
2. Пояснюю як я це роблю.
3. Можу навчити інших.

Рефлексію або осмислення своїх дій ми пропонуємо розглянути в контексті уроку на етапі:

1.                      Актуалізація опорних знань. Завдання спонукають дітей задуматись над тим, що учень знає, чого не знає на основі актуалізації попереднього досвіду, осмислює особисту значущість матеріалу.
2.                      Рефлексія на етапі роботи над вивченням нового матеріалу. Учитель дає завдання, під час виконання якого правила стають результатом дослідницької діяльності учня.
3.                      Завдання рефлексивного характеру на етапі закріплення вивченого формуються таким чином, щоб учень у процесі їх виконанні міг скористатись узагальненим способом дій.
4.                      На етапі контролю і самоконтролю:

-         вчитель дає завдання з незвичним формулюванням;

-         традиційне формулювання, але матеріал підвищеної складності;

-         виконання завдання передбачає зробити узагальнення, висновок.

Такий підхід дозволяє вчителю формувати навчальну діяльність школярів, тому щопізнавальний розвиток визначається не тільки багатством знань, але і здатністю самостійно використовувати їх для розв’язання нових завдань, розвитку творчого мислення. Адже нові знанняусвідомлюються залежно від того, наскільки будуть зрозумілі, коли вони є результатом пошуково-дослідницької активності, особистого мислення, його гнучкості під час орієнтації в новому матеріалі. Учень може здійснювати рефлексію своєї навчальної діяльності, виявляючи при цьому самостійність, ініціативність, бажання працювати не тільки за вказівкою вчителя.

Тема: Головні та другорядні члени речення.

Прочитайте вірш. Про що в ньому йдеться мова? Скільки в ньому речень?

Тихо осінь ходить гаєм.

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає.

Дуб нахмурений стоїть.

    Н. Приходько.

-         Назвіть підмет, назвіть присудок.

-         Як ви думаєте, чи може існувати речення без головних членів?

-         Назвіть слова, які не входять до граматичної основи.

-         Чи може існувати речення без них?

-         Чи пов’язані ці слова з головними членами речення?

-         Покажіть за допомогою стрілок зв’язок слів у реченні.

-         Ось як цю роботу виконали учні сусіднього класу (зразок).

-         А як ви її виконали?

-         Зробіть висновок.

-         Які члени речення називаються головними, яку роботу вони виконують?

-         Які члени речення називаються другорядними, яку роботу вони виконують?

-         Познайомтеся з правилом у підручнику.

-         Доповніть свою відповідь.

Тема: Рід іменників.

Прочитайте прислів’я. Як ви їх розумієте? Замість крапок вставте потрібні антоніми.

Літо дбає, а … прибирає. Мир будує, а … руйнує. Праця людину годує, а … марнує.

-         Підкресліть іменники. Визначте їх рід.

-         Виділіть закінчення в іменниках, порівняйте їх. Зробіть висновок. Чому закінчення різні?

-         Назвіть іменники чоловічого роду, жіночого, середнього.

-         З якими словами їх можна зв’язати? (він мій, вона моя, воно моє).

-         Попрацюйте в парах.

-         Підберіть пари іменників-антонімів на тему “Осінь”. Визначте їх рід.

-         Поясніть, яким способом ви користуєтеся при визначенні роду іменників.

-         Навчить інших це робити.

-         Чи легко вам було виконувати такі завдання? В чому зустрілися труднощі?

Вправа 308.

Допоможіть дієсловам 1-ї особи множини знайти своє закінчення. Доведіть, що ви не помиляєтеся.

-         Які з цих слів можна використати, щоб розповісти про ставлення до Батьківщини? Складіть і запишіть речення.

-         Чи виникли труднощі під час написання закінчень дієслів?

-         Що допомогло правильно виконати роботу?

-         В якій послідовності ви будете діяти під час перевірки особових закінчень дієслів?

Нові знання застосовуватимуться легко тоді, коли вони будуть проаналізовані і узагальнені, коли спостерігається підтримка дорослих у виявленні дослідницької активності дитини, коли на уроці створюється атмосфера значимості навчального матеріалу кожною дитиною.