Формування патріотичних та громадянських якостей , морально-етичних принципів особистості на уроках мовно-літературної галузі в період збройної агресії росії

Формування патріотичних та громадянських якостей , морально-етичних принципів особистості  на уроках мовно-літературної галузі  в період збройної агресії росії

Сьогодні Україна переживає складні трагічні часи збройної агресії росії проти українського народу. Російською пропагандистською машиною запущено безліч фейків  про те, що Україна не є самостійною державою, а лише частина російської імперії, що українська мова штучна, а українці     - це меншовартісний   народ. І тому українським освітнім закладам, в першу чергу, треба зосередитися на формуванні українського свідомого громадянина-патріота, який знає  українську історію, поважає закони держави і, головне, може аргументовано спростовувати фейковість російських наративів.  На кожному уроці   ми, вчителі, маємо формувати в здобувачів освіти національну самосвідомість українця, який критично мислить, поважає закони рідної країни, досконало володіє українською мовою, дискутує і готовий розбудовувати незалежну сильну Україну.

Уроки української мови, української й  зарубіжної літератури надзвичайно важливі в  цьому плані. Вихованню патріотизма  мають  бути присвячені  не певні вибіркові  години й  теми. Це - систематична робота педагога на кожному уроці. Головне – робити це ненав’язливо, переконливо, аргументовано.

 Варто зосередитись  на таких аспектах патріотичного виховання.

•         Формування в учнів почуття української національної ідентичності, донесення ідеї єдності українського народу, що є важливим на сьогоднішній день. Довгий час різні політичні партії своїми гаслами розділяли Україну регіонально: схід, який начебто годує всю країну, і «бандерівський» захід. На уроках літератури й  мови через проблемні ситуації стверджуємо, що український народ  - єдиний.

Використовуємо  проблемний метод викладання на уроках.    Наприклад, вивчаючи повість А. Чайковського «За сестрою» (7 кл), дізнаємося, що   А. Чайковський, який народився і жив у  Галичині,  любив і знав історію козацтва  півдня  України, багато хто не вірив у те, що цей коломиянин міг так правдиво описати південні степи України та тогочасне життя  козаків на цих землях.

Під час вивчення історичної повісті Франка «Захар Беркут»  працюємо над проблемою «У чому сила народу?» і  даємо відповідь: сила народу, громади тільки в його єдності. Звертаємо увагу на те, що допомагає українському народові вистояти в ХХІ столітті в боротьбі проти російських окупантів.

Головне – це постійне звернення до сьогодення!

•         Виховання поваги до історичної пам’яті, історії України, шанування звичаїв, традицій народу.

Прийоми « Власна точка зору», « Аргументуй!», « Доведи або спростуй» сприяють тому, щоб  учні могли використати літературний, мовний  матеріал для аргументації власних думок. Під час  вивчення народних переказів, літописів, легенд, суспільно-побутових та історичних пісень (5-8 кл), народних дум досліджуємо мову українського народу, історію розвитку  території  України, спростовуємо фейки росії про те, що наша країна  -штучне формування. Так виник прийом «Спростуй фейк».   З учнями  7, 8 класів  під час вивчення суспільно-побутових, історичних  пісень, повісті А.Чайковського «За сестрою» спростували фейк про те, що південь України – це російська територія. Художні твори  української літератури довели нам зовсім іншу історію:  історію козацтва, національно-визвольного руху під проводом українських ватажків.

Вивчаючи повість Стельмаха «Гуси-лебеді летять» (7 кл), народні казки (5 кл)  використовуємо прийом « Розкажи іноземцю про українські традиції і звичаї».

•         Виховання поваги  й  любові до української мови, культури.

Використовуємо  «Сторітеллінг». Через цікаву захоплюючу історію розповідаємо про видатних українських письменників, цим самим викликаємо інтерес до культурного надбання, захоплення українською  мовою, спадщиною.

Наприклад, почнемо розповідь про Т. Шевченка словами : «А чи хотіли б ви скинути з Шевченка кожуха і одягнути модну футболку?». Це викликає здивування, а ми продовжимо віршем Івана Драча:

                   Скиньте з Шевченка шапку. Та отого

                  дурного кожуха.

                  Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха.

                   Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім:

                  Йому було перед смертю всього лише сорок сім.

А потім розповімо історію його життя як непересічної особистості.

  Інформаційні технології  теж  використовуємо для формування громадянської позиції учнів. Пропонуємо учням слухати подкасти.  Це  аудіозаписи, які поширюються в Інтернеті. Серед популярних і вартих уваги подкастів є чимало про книжки, літературу і культуру загалом. Цікавими  є літературні подкасти, які демонструють багату сучасну українську літературу і розвіюють міф про те, що українська література «тільки стогне і плаче».

   Під час вивчення народних пісень, теми «Пісні Марусі Чурай» слухаємо їх у виконанні сучасних співаків. Так для восьмикласників стали відкриттям українська виконавиця NAVKA, гурт «КОЗАК СИСТЕМ», виконавець Микола Осадчий, який виконав «Заповіт» Шевченка. Саме так можна   прищеплювати інтерес до української культури.

•         Виховання учнів як особистості, яка готова розбудовувати українську державу. Формування  соціально активних громадян  зі стійкою особистісно значущою позицією, що вільно орієнтуються в складній соціально-економічній та політичній ситуації, здатні  ухвалювати рішення й  досягати результату відповідно до поставленої мети, брати на себе відповідальність за свої вчинки, не утискаючи прав і свобод інших,  є надзвичайно важливим у формуванні патріотичних та громадянських якостей.

Прийом «Скрайбінг-схеми» використовуємо, коли аналізуємо художній твір. На уроці зарубіжної літератури, досліджуючи поезію Кіплінга «Синові», відповідаємо на проблемне питання: яка людина може назвати себе особистістю? Прийом «Паралелі» допоможе порівняти поведінку літературних героїв в екстремальній ситуації й українців, які борються за свою незалежність. Так ми порівнювали поведінку Бена і Деві з оповідання Олдріджа «Останній дюйм» і дітей, які переживають трагедію збройної агресії росії в 2022році.

   Прийом «провокативних запитань дискусійного характеру» сприяє  формуванню  активної   життєвої  позиції  школярів. Наприклад, вивчаючи баладу Стівенсона «Вересковий трунок» на уроці зарубіжної літератури,  ставимо запитання: «Чи правильно вчинив батько, коли пожертвував життям сина заради збереження таємниці приготування вересового напою?». « Чи правильно робив старий Захар Беркут, коли був готовий пожертвувати сином Максимом задля порятунку громади?» (повість Франка «Захар Беркут»).

      Кожен наш урок патріотичного спрямування сьогодні – це сильна держава майбутнього!