Дана робота містить розробки трьох уроків за творчістю Олександра Гріна. В кожному конспекті є додатки до уроків. Використано інтерактивні прийоми роботи на уроках. Можна скористатися грою "Літературна вікторина за твором О. Гріна "Пурпурові вітрила", "Слабкий ланцюг". Подаю твори, написані учнями за повістю - казкою "Пурпурові вітрила". Сподіваюсь, робота буде корисна для колег - "зарубіжників".
Тема. Світ уяви Олександра Гріна. Грін і Україна. Віра в силу надії та справжнього кохання у повісті – казці «Пурпурові вітрила».
Мета. Дати короткі відомості про життя та творчість О. Гріна, висвітлити його зв’язки з Україною, визначити основну тему та ідеї повісті – казки «Пурпурові вітрила», з’ясувати її гуманістичний пафос;
Розвивати творчу уяву учнів, навички виразного читання, усного мовлення, вміння аналізувати текст;
Виховувати любов до краси, моральні якості учнів, віру в силу добра й кохання.
Обладнання. Портрети О. Гріна , малюнки учнів до повісті – казки, ілюстрації художників до повісті.
Хід уроку
До кінця днів я хотів би мандрувати
По світлих країнах моєї уяви.
О. Грін
1. Підготовка до сприйняття навчальної теми
Вступне слово вчителя.
Чи знаєте ви, де розташовані Зурбаган, Каперна чи острів Рено? Не шукайте їх на карті. Ви не знайдете їх ні в нашій країні, ні за кордоном. Однак вони існують! Існують в чарівній країні, яку придумав О. Грін – Грінландія. В цій країні живуть люди, які вірять у світле майбутнє. Герої Олександра Гріна, як і він сам, ніколи не втрачали надії, віру в кохання, бо коли втрачаєш віру і надію, життя не має ніякого сенсу. Сьогодні ми помандруємо цією країною.
2. Оголошення теми і мети уроку. Аналіз епіграфа.
3. Формування нових знань.
- сьогодні у нас працюють студія «Біографів», студія «Аналітик», Студія «Декламатор».
Учитель.
Олександр Грін почав мріяти про береги Нездійсненного дуже давно. Коли йому було лише 16 років і він ще не був письменником Гріном, а мрійливим юнаком Сашком Гринєвським і приїхав до Одеси, щоб вирушити в кругосвітню подорож. Грін народився у далекому місті Вятка у 1880 році., де не було ніякого моря. Маленький Сашко мріяв стати капітаном і відкривати невідомі землі. Коли він приїхав до Одеси, на ньому була сіра учнівська курточка і великий капелюх, який здавався йому схожим на мексиканське сомбреро. Побачивши його у такому вигляді , капітани одразу зрозуміли, що він новачок і відмовляли йому. Сашко цілодобово тинявся у порту, скрізь пропонуючи свої послуги. Хотів найнятися лише за саме харчування, відмовлявся від платні, але й тут чув: «Ні!»
Біографи.
«Рано чи пізно, під старість, чи в розквіті літ Нездійсненне кличе нас, і ми озираємося, прагнучи зрозуміти, звідки прилетів цей клич. Тоді, прокинувшись посеред світу свого, ми вдивляємося всім своїм єством у життя, всім єством намагаючись зрозуміти, чи не починає збуватися Нездійсненне?»
Нарешті йому пощастило : його взяли матросом на рейс «Одеса – Батумі». Сподівань було багато, проте моряк з нього не вийшов і невдовзі його списали з корабля. Капітаном він так і не став, і далекі країни залишилися лише в його мріях. Однак на все життя йому запам’яталося нічне море, ланцюжок ліхтариків на березі і зоряне небо над головою.
«Я став придивлятися до моря і морського життя з його внутрішніх, справжніх боків, уперше відчувши, що тут такі самі люди, як і всюди, і що чудеса в самих нас».
Вчитель. Грін розумів цю істину ще змолоду і почав шукати дивовижне не в казкових країнах, а передовсім – у душах людей. Він шукав надзвичайне і неповторне, де він був. Йому довелося працювати і дроворубом, і слюсарем, і рудокопом… Не знайшовши справи до душі, у 1902 році Олександр Гринєвський записується в солдати. За 10 місяців військової служби три з половиною просидів у карцері. Він тікає з армії і захоплюється революційними ідеями. 11 листопада 1903 року Гринєвського вперше заарештували. У 1905 році його звільнили, потім знову арешт, втеча і нелегальний переїзд до Петербурга. Саме тоді Олександр зрозумів, що може творити прекрасний світ – світ у літературі. Так Гринєвський стає письменником – Олександром Гріном, взявши собі за псевдонім хлопчаче прізвисько. За таким псевдонімом були надруковані перші його твори6 «Капітан Дюк», «Загадкові історії», «Людина з людиною».
Біографи.
Олександр Грін мріяв про щастя кожної людини, а не абстрактних мільйонів. Особисте щастя, кохання, здійснення заповітних бажань – ось ті цінності, які були головними для митця. Він сподівався, що саме 1917 рік принесе народу давно очікувану свободу і добробут. Але все це залишилося лише словами. Улітку 1919року Гріна призвали на службу до Червоної Армії, проте невдовзі він захворів на тиф і ледве не помер.
Після тривалої хвороби письменник вийшов із лікарні. У нього не було ні місця роботи, ні притулку, ні пайка. Гріна врятував тоді Горький. Він піклувався про нього, знайшов йому хлібні картки, рекомендував у члени Будинку мистецтв, де Гріну дали окрему кімнату, а головне - - Горький знайшов для Гріна літературну роботу. Здавалося, що настав порятунок і можна було ні про що не думати.
Однак не думати Грін не міг. Він не міг не турбуватися про тих, хто вимушено поїхав в еміграцію. І про тих, хто залишився разом із ним вдома. Настали часи, коли кращих письменників розстрілювали, цькували, відправляли у заслання. У ті часи куля важила набагато більше за поетичне слово.
І все – таки душа Гріна прагнула до поетичних берегів прекрасної країни, де немає місця брехні й насильству і на всіх людей чекає довгождане щастя. У 1021 році написана дивовижна повість, яка стала класикою світової літератури – «Пурпурові вітрила».
Студія «Декламатори»
Виразне читання в особах фрагмента з повісті –казки «Пурпурові вітрила» (Егль і Ассоль)
Учитель.
Важко повірити, що Грін дописував останні сторінки повісті у своїй холодній квартирі саме в той час, коли тисячі людей гинули від холоду, голоду, розрухи на фронтах громадянської війни. Багато хто дивувався: як міг Грін написати таку світлу, ліричну казку? Гріна називали несучасним письменником, на що він відповідав: «А хіба «Пурпурові вітрила» не сучасна річ? Ви не уважні, їй – богу…» .
«Біографи»
У лютому 1921 року Грін узяв шлюб із Ніною Миколаївною Мироновою, котра залишилася з ним поруч до останніх його днів. У тому ж році письменник розпочав роботу над романом «Сяючий світ» про людину, яка вміла літати без усяких допоміжних приладів. В образі головного героя твору Грін утілив думку про могутність людського духу, який не можна здолати, якщо людина залишається внутрішньо незалежною. Хоча герой роману, Друд, гине під натиском людей, безкрилих і жорстоких, але його душа не підкорилася земному тяжінню. Вона, покинувши тіло, летить до сліпучих зірок – туди, де панують краса та ідеали.
Грін вважав, що в житті треба йти від легенди до перетворення дійсності. Ось чому він писав свої романтичні твори – не для того, щоб втекти від дійсності, а навпаки – щоб зробити її кращою, показати шляхи вдосконалення.
Учитель.
Крим – чарівна країна, де романтик Олександр Грін знайшов утілення своїх мрій, спокій і душевний притулок. Пишна природа Криму, синє море, яскраве сонце – усе це збуджувало натхнення. Уперше Грін приїхав у Крим у 1923 році. За надрукований твір «Сяючий світ» письменник отримав гонорар, який він і його дружина вирішили витратити на подорож. Побували в Севастополі, Ялті, Лівадії, Алупці, Гурзуфі. Чотири роки потому знову приїхали в Крим. Потім вирішили тут оселитися через загострення хвороби О. Гріна ( у нього був туберкульоз). Шість років митець разом із дружиною прожив у Феодосії. Напевне, не менше половини доробку Гріна створено у феодосійський період його життя. Зараз у Феодосії є музей – квартира письменника, оформлений відомим художником С. Бродським у вигляді корабля.
Однак останні дні письменника пройшли не у Феодосії, а в Старому Криму. Через матеріальну скруту Олександр Степанович і Ніна Миколаївна не могли утримувати будинок у Феодосії, до того ж галасливе курортне місто не зовсім підходило йому для роботи. І тоді Ніна Миколаївна продала найціннішу річ – золотий годинник, подарований чоловіком , і купила невеличкий будиночок у старому Криму.
Однак жити йому довелося зовсім недовго. Щорічно в день весілля він присвячував своїй дружині вірш. Востаннє він це зробив 7 березня 1932 року. 8 серпня 1932 року О. Грін помер. І смерть не в змозі подолати світ добра, мрії і надії, які залишив нам митець у своїх творах.
Бесіда за повістю – казкою «Пурпурові вітрила»
Студія «Аналітики»
4. Домашнє завдання.
Дібрати цитати до характеристики образів Ассоль та Грея.
Додатки до уроку
Особисте щастя |
||||||||
Кохання |
||||||||
Здійснення заповітних бажань |
||||||||
Свобода |
||||||||
Добробут |
||||||||
Мрія |
||||||||
Надія |
||||||||
Віра |
||||||||
Олександр Грін
(1880 – 1932) В. Висоцький Обкладинка
до книги О. Гріна
«Пурпурові вітрила» (1979)
К. Штанко.
Ілюстрація до повісті
О.Гріна «Пурпурові вітрила»
Тема. Цілісність натури й духовне багатство Ассоль. Ассоль і Ґрей. Символіка пурпурових вітрил і значення назви твору.
Мета. Схарактеризувати образи Ассоль і Ґрея, визначити художні засоби створення героїв, дати початкове поняття про символ, розкрити символіку повісті;
розвивати вміння аналізувати художній образ, розрізняти засоби художньої виразності та їх роль у тексті, розвивати навички виразного читання, складання плану – характеристики образу, виховувати моральні якості учнів.
ХІД УРОКУ
…очі дівчинки, нарешті, ясно розкрилися.
У них було все найкраще людини.
О. Грін «Пурпурові вітрила»
1. Підготовка до сприйняття навчальної теми.
2. Оголошення теми, епіграфа уроку.
Створення «Асоціативного куща»
Ви вже прочитали усі повість «Пурпурові вітрила». У кожного із вас залишилися якісь відчуття, кожен з вас про щось думав, можливо, порівнював себе із головними героями повісті. На основі своїх думок, відчуттів ми зараз створимо з вами асоціативний ряд до слова «ВІТРИЛА»
Вітрила – море, корабель, «Секрет», мрія, Ассоль, кохання, життя…
3. Формування нових знань
Учитель.
Давайте пригадаємо з вами деякі елементи теорії літератури, а саме:
Теорія літератури
Казка – оповідання про неймовірну, але повчальну історію. Головною відмінною рисою казки є наявність дива, фантастики. Вимислу, розважливої спрямованості |
Повість – прозовий жанр описово – оповідного типу, в якому життя подається у вигляді ряду епізодів з життя героя, середня епічна форма, яка показує етап життя героя. |
Символ – непряме називання явищ духовного світу, натяк, відсилання до чогось такого, що залишилося не названим, але відчутним у тексті. |
Ми з вами познайомилися іще з одним літературознавчим терміном «СИМВОЛ». Як ви думаєте, які символи є у творі «Пурпурові вітрила»?
Пурпурові вітрила – символ мрії, надії на краще, величі кохання.
Назва яхти Ґрея «Секрет» - символ пошуку смислу людського життя, таємниці людського буття.
Слово «рай» (у написі на старих бочках) – символ духовної єдності душ, піднесеного життя.
Море – символ непередбачуваності життя людини, бурхливої долі й водночас символ волі, природної гармонії.
Каперна – символ людського зла, жорстокості, ницості
Зоря – символ здійснення мрій, пробудження душі, кохання.
Сонячне світло (коли Ґрей побачив Ассоль) – символ просвітлення душі, кохання, ідеалу.
Перевіряємо розуміння прочитаного
«Мікрофон»
Дитинство як пора мрій.
Аналіз образу Ассоль
Бесіда
Складання плану характеристики Ассоль
Аналіз образу Ґрея
Бесіда
Складання плану характеристики Ґрея
4. Підсумкове завдання.
Які істини утверджуються в повісті – казці «Пурпурові вітрила»?
5. Домашнє завдання.
Підготуватися до уроку розвитку зв’язного мовлення. Поміркуйте над темою «Якби Ґрей не зустрів Ассоль»
Додатки до уроку
Тема. Твір – мініатюра «Якби Ґрей не зустрів Ассоль уві сні..»
Мета. Узагальнити знання учнями твору, спонукати їх до переосмислення прочитаного, розвивати навички зв’язного мовлення, вміння досліджувати художній текст, висловлювати або обстоювати власні думки з приводу прочитаного, формувати прагнення до логічного мислення, художньої уяви, виховувати вдумливого читача.
Як тісно сплелися тут доля,воля
Й властивість характерів.
О. Ґрін
Зміст роботи
Вступне слово вчителя (звернення до теми й епіграфа уроку)
Випадковість… Іноді вона вирішує долі людей. Простий збіг обставин – але «Ґрей і Ассоль знайшли одне одного вранці літнього дня, повного неминучості». Випадковість і неминучість. Ці слова є взаємовиключними за своїм смислом, проте саме неминуча випадковість з’єднала серця двох людей.
«Як тісно сплелися тут доля , воля й властивість характерів»
Підготовка до написання твору – роздуму
Бесіда (узагальнення вивченого матеріалу)
Складання каліграми
Цей корабель пливе на хвилях життя, в якому тісно переплелися доля, випадок і неминучість, до щастя, що, як сонце, опромінює героїв. У вигляді темної хмари позаду залишається минуле, в якому, окрім самотності, нерозуміння , приниження та боротьби з долею, немає нічого. Досягти щастя героям допомагає віра в диво, надія на здійснення мрії, любов одне до одного, а головне – розуміння того, що «потрібно робити дива своїми руками». Від минулого до щастя героїв несуть пам’ятні вітрила. Протистояння суспільству, несхожість з іншими, жива душа, незламна воля та здатність мріяти – ці риси характеру героїв роблять неможливими їхнє існування у світі примітивного буття, ницості і бруду, духовного вбозтва.
Повторення відомостей про твір – мініатюру.
Рекомендації учням щодо написання твору – мініатюри
Настанови для учнів щодо написання твору на запропоновану тему:
Написання твору – роздуму
Оцінювання роботи учнів на уроці
Домашнє завдання.
Дописати твір
Гра «Слабкий ланцюг»
А) 17 -18 ст.
Б) 18 -19 ст.
В) 19 – 20 ст.
А) Маєвський
Б) Гринєвський
В) Праєвський
А) Легран
Б) Лонгрен
В) Логран
4.Жанр твору «Пурпурові вітрила»:
А) казка
Б) фантастичне оповідання
В) повість – казка
Гра «Упізнай героя»
1. «…матрос «Оріона», міцного трьохсоттонного брига . на якому він прослужив 10 років і якому був відданий сильніше, ніж інколи син рідній матері, мусив, нарешті, покинути службу»
(Лонґрен)
2. « Вона пішла, повернулась, а другого дня злягла в гарячці й маренні; негода й вечірній заморозок звалили ї двобічним запаленням легенів, як сказав міський лікар, якого викликала добросерда оповідачка». (Мері, мати Ассоль)
3. « … було вже 5 років, і батько починав чимраз лагідніше і лагідніше всміхатися, позираючи на її нервове, добре личко, коли, сидячи в нього на колінах, вона намагалася впоратися з таємницею застебнутого жилета або кумедно наспівувала матроських пісень – дикі рево вірші». (Ассоль)
4.» Перед нею був не хто інший, як мандруючий пішки відомий збирач пісень, легенд, переказів і казок. Сиві кучері складками випадали з – під його бриля; сіра блуза, заправлена в сині штани, і високі чоботи надавали йому вигляду мисливця…» (Егль)
5. «… народився з живою душе.. зовсім не схильною продовжувати визначену наперед фамільну лінію». (Артур Ґрей)
6. «… залишаючись віч-на-віч з хлопчиком, робилася звичайною мамою, яка говорила люблячим, лагідним тоном ті найсердечніше дурниці, які не можна передавати на папері…» (Ліліан Ґрей)
1