Урок зарубіжної літератури з теми "Майстер японської новели Р. Акутаґава. Утілення ідеї про моральну справедливість у новелі "Павутинка"" у 7 кл.

Методична розробка уроку зарубіжної літератури з теми «Утілення ідеї про моральну справедливість у новелі Рюноске Акутаґава «Павутинка»»

у 7 класі (2 год.)

Левицька І.В., учитель зарубіжної літератури

 Олешківської спеціалізованої школи І-ІІІ ст. № 2

 з поглибленим вивченням іноземних мов

 

Тема навчальної програми. Рюноске Акутаґава (1892–1927). «Павутинка». Майстер             японської новели Р. Акутаґава. Утілення ідеї про  моральну справедливість у новелі                  «Павутинка». Філософський зміст твору. Підтекст. Художні образи новели (Будда,   

           Кандата). 

Тема для оголошення на уроці. Утілення ідеї про моральну справедливість у новелі                Рюноске Акутаґава «Павутинка».

Мета уроку:

•      формувати літературні компетентності учнів: ознайомити учнів з особливостями японської культури та художньої літератури на прикладі творчості Рюноске Акутаґави; дати учням відомості про його життєвий і творчий шлях; розкрити своєрідність сюжету та оповіді новели «Павутинка»; продовжити роботу над поняттям «новела» та її різновидом «філософська новела», над поняттям «підтекст»; формувати навички аналізу епічного твору малого жанру; сприяти моральному вихованню учнів, відповідальності за свої вчинки, толерантного ставлення до людей;

•      формувати ключові компетентності: соціальну і громадянську (здатність до співробітництва в навчальній групі, уміння визначати особисті життєві цілі та розв’язувати проблеми, опановувати моделі толерантної поведінки, створювати умови для конструктивної співпраці); загальнокультурну грамотність (виховувати в учнів глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших); уміння вчитися упродовж життя (уміння використовувати джерела інформації).

Очікуванні результати: 

Учень (учениця) знає відомості про життєвий шлях Акутагави, і на прикладі його творчості особливості японської культури і літератури;

виразно читає і переказує (близько до тексту) новелу Акутагави «Павутинка»; дає визначення жанру новели, виявляє її характерні ознаки у творі «Павутинка»; розрізняє за змістом різновид новели (філософська);

виявляє у новелі  основні проблеми (моральні, філософські та ін.), їхнє художнє втілення в подіях, образах, символах, назвах та інших компонентах твору;

визначає особливості розвитку сюжету новели Акутагави, напружені (кульмінаційні) моменти твору;

характеризує образи персонажів новели Будди і Кандати в їхніх стосунках, динаміці, виявляє ключові риси персонажів, їхні моральні якості; розмірковує над фіналом твору, дає йому власне тлумачення;   виявляє культурні паралелі в тексті новели: зв’язок із японськими традиціями в новелі

«Павутинка» Акутаґави;  розкриває підтекст епізодів твору, висловлює ставлення до них.

Реалізація змістових ліній на уроці:

1)Емоційно-ціннісна (висловлення учнями особистого ставлення до проблем, порушених у новелі «Павутинка» Акутаґави; розкриття гуманістичного потенціалу та естетичної цінності твору класика японської літератури; розвиток інтересу учнів до творів філософського змісту, розширення кола їхнього читання, розвиток умінь і навичок читацької діяльності);  

2) Літературознавча лінія (розкриття своєрідності сюжету та оповіді новели «Павутинка»; робота над образами Будди і Кандати; поглиблення  понять «новела» і «філософська новела», поняття «підтекст»; формування навичок аналізу епічного твору малого жанру; ознайомлення з перекладами твору з японської на українську);

3)Культурологічна лінія (сприяння  усвідомленню японської художньої літератури як важливого складника мистецтва; ознайомлення учнів із гуманістичними цінностями творчості Акутагави, релігії буддизму; висвітлення філософського змісту новели «Павутинка» у контексті культурному контексті світового фольклору (у тому числі українського); з міфологією,  віруваннями, культурними традиціями різних народів і національностей; розширення ерудиції учнів, виховання їхньої загальної культури, поваги до традицій японської культури, толерантного ставлення до представників буддизму)

4) Компаративна лінія (порівняння ідейного змісту, художніх символів  новели японського автора з творами фольклору, міфології).

Наскрізна змістова лінія: екологічна безпека і сталий розвиток

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу та формування умінь аналізувати художній твір Обладнання: портрети Ясусі Акутаґави, Рюноске Акутаґави, запис мелодії Я.Акутаґави,  презентація, підручник Ніколенко О.М., Т.М.Конєва, О.В.Орлова Зарубіжна література 7 клас

2015 р. , текст новели «Павутинка» у перекладі Івана Дзюби, клубок ниток   Хід уроку І.Оргчастина.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і завдань уроку.

•       Сугестивна вправа (на фоні ніжної мелодії японської композитора Ясусі  Акутаґави демонстрації слайдів про Японію):

-Чи любите ви подорожувати? Яку країну ви хотіли б відвідати перш за все? Чому? 

Сьогодні ми вирушаємо до загадкової країни Ніхон, що в   перекладі означає «Країна Вранішнього Сонця!». А називають її так тому, що вона першою вітає світло вранішнього сонця. Це край зелених гір і морських заток, мальовничих панорам, немов створених м’якими фарбами. Це край розбурханих стихій, країна вогняних гір і вранішнього сонця. 

•       Презентація групи «культурознавців» про культуру і вірування, зокрема,  буддизм японців  (виступи учнів, які отримали випереджаючі завдання) і складання асоціативного куща «Японія»  Учень 1: 

-Культура Японії є унікальною. Вона завжди сприймала досягнення інших цивілізацій, але при цьому завжди зберігала своєрідність. Це проявляється в дбайливому, уважному ставленні до мистецтва, історії країни, її природи, традицій та особливостей побуту. Японія — батьківщина класичного, найконсервативнішого театру у світі — Кабукі. До його трупи входять тільки чоловіки. Серед японців значно поширене мистецтво складання фігурок із паперу — оригамі. Одним із найвідоміших й одночасно наймолодших видів японських бойових мистецтв  є дзюдо. Його прообразом уважається найдавніший вид бойового єдиноборства в обладунках. Із Японії до багатьох країн прийшло традиційне мистецтво аранжування квітів — ікебана. Дослівно це слово означає «квіти, які живуть». Постійний елемент ікебани — хризантеми, оскільки ці квіти є символом Японії.

Учень2:

-Японці багато працюють, починаючи зі шкільних років. Після закінчення школи вони  продовжують багато працювати, дотримуючись найсуворішої дисципліни й ніколи не відступаючи від норм ввічливості. Правила поведінки вимагають від них на всі прохання чи накази відповідати згодою і негайно виконувати їх. Основні релігії місцевих жителів — синтоїзм і буддизм. Дивна віротерпимість японців і їхня здатність синтезувати віру привели до мирного співіснування синтоїзму з буддизмом, що з’явився пізніше. Багато жителів Країни вранішнього сонця вважають себе прихильниками обох релігій. У цьому разі синтоїзм «відповідає» за земне життя, а буддизм — за потойбічне.  Учень 3:

-          Буддизм  - найдавніша з релігій світу, яка виникла в Давній Індії у 5-6- ст. до н.е.    Колись давно в Індії  жили цар і цариця, які довго не могли мати дітей. Вони постійно молилися, що бог послав їм сина. Однієї ночі цариці наснився дивний сон: білий слон увійшов до опочивальні і тричі обійшов її ліжко. Відомі мудреці, яких скликали одразу, пояснили сновидіння: цариця народить сина, для якого будуть відкриті два шляхи. Перший  - життя в багатстві, при цьому він буде мудрим правителем, біля нього любляча дружина і діти. Другий  - шлях страждань, але при цьому він стане засновником великого вчення, що збереже його ім’я у віках. І пророцтво збулося. Цариця народила хлопчика, якого назвали Сіддхартха  Гаутама. Батько, який пам’ятав про пророцтво, намагався відгородити довгоочікуваного спадкоємця від життя, яке було за стінами палацу. Хлопчик ріс в багатстві, любові і піклуванні. Коли виріс, він одружився і в нього народився син. 

            Учень 4:

-          Одного разу принц залишив палац і опинився на вулицях міста. Там він зіткнувся зі старим  і  зрозумів, що молодість не вічна, а потім він побачив хвору немічну людину, і зрозумів, що така біда може статися з кожним. І врешті Сіддхартха побачив похоронну процесію і зрозумів, що життя не вічне. З того часу він тільки і думав: «Як можна веселитися і насолоджуватися життям, коли навколо стільки людей старіють, хворіють і вмирають?». Із цим питанням він таємно залишає палац і стає самітником. Він звертається за порадою до великих мудреців, довго не п’є і не їсть і намагається зрозуміти причину людських страждань. І ось коли він майже помирав від виснаження, жінка, яка йшла мимо, влила йому до рота ложечку рисової баланди, і він заснув довгим солодким сном, а коли прокинувся сказав: «Крайності шкідливі!». Не можна ні переїдати, ні недоїдати, потрібно вибрати середину, тобто вести посередній спосіб життя. Він взяв собі ім’я «Будда», що означає «Оссяяний» і заснував своє вчення. Учень 5:

-          Будда проповідував такі 4 істини:

1.       Життя – це страждання (народження, кохання, хвороба, смерть – все приносить страждання).

2.       Причина страждань – бажання людини ( у людині все є для життя, але вона хоче більшого, звідси всі гріхи, які приносять страждання: гнів, заздрощі, злість та ін.)

3.       Людина може сама знайти шлях для порятунку, потрібно тільки її бажання.

4.       Шлях до спасіння – у підтримці  в своїй душі милосердних бажань: допомогти,  нагодувати, вилікувати та ін.

-          Чи помітили ви щось подібне у релігії буддизму і християнства? 

                           Слово вчителя (у супроводі мелодії Ясусі Акутаґави):

-          А  ще Японія - батьківщина талановитих митців. І ця мелодія японського композитора Ясусі Акутаґави подібна до самого життя, сповненого гармонії музики і природи, і веде нас туди, де сіяє білосніжною вершиною красуня Фудзіяма, прозоре блакитне небо відкриває свій нескінечний купол, а ранковий вітер нечутно гуляє посеред заростей бамбука. Ця музика увібрала і любов композитора до своєї неповторної батьківщини, і її традиційні теми і мотиви. «Ми існуємо в деревах. Ми мешкаємо в мілких річечках. Ми живемо у вітерці, що проноситься над трояндами, у вечірніх сутінках, що спадають на стіни храму…» - писав його батько Рюноске Акутаґава, класик японської літератури.

                Вправа «Здивуй!» (демонстрація портретів батька і сина Акутаґави)

-Майбутній композитор і диригент Ясусі Акутаґава народився  у 1925 році, і майже одразу  залишився без батька. У віці 35 років Рюноске Акутаґава - один із найвідоміших письменників Японії, його твори перекладають і читають у всьому світі.  У нього є дім, сім’я, діти. Його читають, критикують, повчають, а він все одно у літературі йде своїм шляхом, на який став одного разу у 1914 р. Збірки його новел продовжують видаватися і продаватися. Здавалося у нього було все – не було лише одного: гармонії із самим собою. Виникає бажання обернутися і оцінити своє життя. Незадовго до самогубства Акутаґава напише:  «Людське життя схоже на коробку сірників. Поводитися з нею серйозно – смішно. Поводитися з нею не серйозно – небезпечно». Як не парадоксально, саме в  час творчих мук з’являються найкращі твори Акутаґава – це оповідання «В хащах», автобіографічна новела «Зубчасті колеса», повість-сповідь «Життя ідіота».

     Внутрішня напруга досягла кульмінації, коли письменника, який майже не вставав з-за робочого столу, почало мучити безсоння. Побороти його вдавалося, лише застосовуючи щоразу більші дози снодійного. Письменник уже не міг обходитись без вероналу, а сомнамбулічний стан, спричинений вживанням ліків, не полишав його навіть удень. Проте кожну мить, коли розум Акутагави прояснювався, він присвячував творчості. Навіть у день, коли письменник вирішив піти з життя, 24 липня 1927 року, у вікні кабінету допізна горіло світло – він працював над рукописом.

Це був передсмертний «Лист другу», в якому Акутаґава написав наступне: «…Ще ніхто не описав достовірно психологію самогубця. Мабуть, це пояснюється недостатнім самолюбством самогубця або недостатнім психологічним інтересом до нього самого. В цьому своєму останньому листі я хочу повідомити, що є психологія самогубця…». А вранці Акутагаву Рюноске знайшли мертвим. Друзів та близьких його вчинок шокував, проте не здивував: останні кілька років життя він так багато говорив і писав про самогубство, що всі просто звикли до цього. Після довгих і болісних роздумів про спосіб і місце смерті письменник вирішив прийняти смертельну дозу снодійного…

Хтозна, як склалося б життя Акутаґави Рюноске, якби не передчасна смерть. Можливо,    з-під його пера на світ з’явилися б нові твори, не менш майстерні, ніж попередні. А може, письменник дійсно відчував, що натхнення до нього більше не прийде. Адже смерть його лякала менше, ніж творчість без натхнення. 

Давня мудрість говорить: «Шукай друзів, розмова з якими варта була би читання хорошої книги, і книг, читання яких варте було би розмови з філософом». Це можна сказати про твори Акутаґави. І сьогодні ми знайомимося саме з такою книгою – книгою, яка здатна схвилювати, заставити задуматися  і осмислити сенс життя взагалі – це новела «Павутинка».

Тема нашого уроку -  «Утілення ідеї про моральну справедливість у новелі Рюноске Акутаґава «Павутинка»».

•         Вправа «Незакінчене речення» (учням пропонується самостійно визначити навчальні  завдання уроку, продовживши речення: «Сьогодні я хочу дізнатися …, навчитися …»; завдання уроку вивішуються на дошці)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

•         Презентація  «біографів»   про життя і творчість Акутагави  Учень 1 :

-Майбутній письменник народився  1 березня 1892  -  в годину Дракона дня Дракона року Дракона, і тому його назвали Рюноске (перший ієрогліф означає «дракон»). Батьком майбутнього письменника був торговець молоком, який мав у власності пасовища на околиці Токіо. Мати належала до сім’ї Акутагава, в якій згодом виховувався знаменитий письменник: звідси і прізвище.

    Рюноске народився, коли батькові було сорок два роки, а матері – тридцять три. За старовинним звичаєм, батьки зробили вигляд, ніби хлопчика їм підкинули, і віддали його на виховання до будинку старшої сестри матері, яка хоч і була заміжня, але дітей не мала. Все це було зроблено з забобонних міркувань, оскільки в Японії вважається поганою прикметою, коли батькам новонародженого за тридцять років. Рюноске навчався в токійській школі, закінчив її в числі найкращих, потім вступає до коледжу вивчати англійську літературу. Після закінчення коледжу продовжує навчання на англійському відділенні Токійського університету. Заняття в університеті розчарували літератора-початківця – лекції виявилися нецікавими, і він перестав їх відвідувати, захопившись виданням журналу «Сінсітьо».  Учень 2:

-З 1916 року викладав англійську мову в Морському механічному училищі. Своє життя в ці роки згодом опише в циклі новел про вчителя Ясукіті – чесній, але дещо непутящій людині, яка потрапляє в різні кумедні історії. Своїй майбутній дружині він писав, що люто ненавидить викладання: « Варто мені побачити обличчя учнів, як відразу ж охоплює туга, і тут вже нічого не поробиш. Але зате я моментально оживаю, коли переді мною папір, книги, перо і гарний тютюн». Тим не менше це були найбільш плідні роки в його житті – за дев’ять місяців він створив близько двадцяти новел, есе та статей. У цей час працює в газеті.

Акутагава стає неперевершеним майстром короткого оповідання, традиції якого мають в Японії глибокі і давні корені. У творах письменника прослідковується проблема егоїзму як гостра проблема суспільства в цілому. Акутагава все життя страждав галюцинаціями і безсонням, це передалося у спадок від матері, яка страждала від психічних розладів. У 1927 році покінчив із собою: прийняв смертельну дозу вероналу. Акутаґава Рюноске – класик японської літератури. В Японії запроваджена премія його імені, яку присуджують молодим письменникам. ІV. Осмислення нових знань

-Чи сподобалася вам новела «Павутинка»? Які запитання виникли? Давайте разом спробуємо з’ясувати, який насправді зміст криється у такому невеликому тексті і заради чого його варто прочитати.  

•       Словникова робота  

Голкова гора – згідно з японською міфологією, гора в пеклі.

                Ріка Сандзу - згідно з японською міфологією, ріка, яку переходять грішники, до того, як потрапити до пекла.

              Рі -  міра довжини, дорівнює 3,9 км

•       Евристична бесіда з класом:

-                      Де і коли відбуваються події, змальовані у творі? (У раю, вранці, біля лотосового ставу, крізь товщу води якого видно підземне царство, де є Голкова гора, Озеро крові, ріка Сандзу. Продовжуються в своєрідному порталі – Кандата піднімається по павутинці, падає в пекло. І закінчуються в раю, коли наближається полуднева пора).

-                      Чи можна точніше визначити час? Чому? ( Не можна, можливо, уже після завершення земного шляху Будди –і до сьогодення).

-                      Що дізналися про Буду із тексту? Прочитайте з твору. Як ці слова характеризують Будду? («Будда зупинився в роздумах». «Будда пригадав, що розбійник Кандата подарував одного разу життя павучкові, і захотів, якщо це можливо, врятувати грішника за одну лише цю добру справу». «На щастя, на очі потрапив павучок...». «Обережно взяв у руки найтоншу павутинку й опустив її кінець у воду між перлинно - білими лотосами». «Стоячи на березі лотосового ставу, Будда бачив усе, що сталося…». «…Із засмученим лицем продовжив свою прогулянку»).

-                      Зверніть увагу на слова: «якщо це можливо». Чому, на вашу думку, вони є в тексті?

(У буддизмі є вчення про 6 локів (як рівнів існування , починаючи з раю і аж до пекла, де сказано, що грішникам із 6 локи допомогти практично неможливо. Єдиний шлях – вони самі можуть своїми вчинками і смиренністю врятуватися).

-                      Чому Будда вирішив допомогти Кандаті? Чому не комусь іншому? 

(Випадково: «трапилось так». Така авторська воля – спробувати допомогти Кандаті і показати, що і для нього можливе спасіння). 

-                      Отже, Будда дає шанс кожному, незалежно від того, хто скільки грішив? Чому? ( На відміну від християнства, у буддизмі муки не вічні, завжди є можливість припинити страждання) А тепер скажіть, коли це можливо? (Коли людина покається і смиренністю це доведе). 

 Вправа «Займи позицію» (учні обирають одну із позицій і наводять свої аргументи)  - Чи варто було допомагати Будді грішникові? Чому?

(Аргументи: врятував життя павукові, кожна людина має право на помилку…;  вбивав людей, люди не змінюються за будь-яких обставин…).

-                      У яких прочитаних вами творах людина жертвувала заради іншої ?  (О.Генрі «Дари волхів»).  Яким словом  можна назвати вчинки, де проглядається співчуття, розуміння інших? (Гуманними, тобто людськими) .            

-                      За які гріхи Кандата опинився у пеклі? («Він учинив багато злочинів: убивав, грабував, підпалював»). А хіба так буває, щоб людина тільки грішила? Які добрі справи є на його  рахунку? (Тільки одна: не задавив павучка у лісі, хоч уже приготувався це зробити. Є і пояснення цього вчинку самим Кандатою: «Ні, він хоч і маленький, а, що не кажи, живе створіння. Шкода вбивати його даремно»).

-                      Як можна розцінити дії і Будди, і Кандати з позицій гуманізму? (Рішення Будди завжди гуманні, він прагне до досконалості і в людях вміє побачити їх кращі риси. Кандата знає, що таке добрі вчинки, але випадок із павучком – єдина справа, за яку його можна назвати людиною).

-                      Як у тексті говориться про Кандату і чому ? ( Порівнюється із здихаючою жабою, бо він, як і всі інші «злочинні душі, кинуті після багатьох мук у самісінькі глибини підземного царства», що не знаходили сили стогнати і плакати, були огидними, як і їх дії в земному житті. А ще тому, що справжня краса людини –в душі, в добрих  справах, а лиходії – бридкі, як жаби).

-                      Яке спасіння пропонує Будда Кандаті? (Павутинку райського павучка). Чому павутинку, причому найтоншу? (Мабуть, аналогія з доброю справою Кандати, яка ще й єдина, або - як соломинку в українському фольклорі: «Утопаючий за соломинку хватається».  Тобто пропонується не просте спасіння, а надія на порятунок, віра в можливість спасіння і випробовування героя).

-                      Коли Кандата отримав надію на спасіння? (Коли підвів голову і почав вдивлятися в темряву, що нависла над Озером крові, тобто, коли поглядом звернувся до високого – до неба, шукаючи там надію).

-                      У чому особливість цієї павутинки? (З’єднує  світи - рай і пекло, інакше - гіперпростір, вона здатна витримати неймовірну вагу – Кандату і тисячі грішників).

-                      Кандата не зміг залишити підземне царство, не використав можливість спасіння. Чому його шлях обірвався на середині? (Погляд  Кандати вниз – закричав, щоби грішники злізли з його павутинки, проявив егоїзм. Тобто, Кандата не змінився, він не той, кого можна врятувати).

-                      А чому павутинка обірвалася не там, де за неї чіплялися багато тисяч грішників, а там, де за неї вчепився Кандата? Якою була павутинка? (Павутинка – срібна. А срібло – благородний метал, темніє від великої кількості негативних емоцій і вчинків. Темніє – значить, псується, тому сам Кандата винен у тому, що повернувся в пекло).  Яким є ставлення до срібла у християнстві?

-                      Де знаходиться середина шляху від пекла до неба і чому саме туди зміг добратися Кандата? (Він повернувся туди, звідки починався його шлях).

-                      Як  Будда сприйняв все, що відбулося в глибині Лотосового ставу? Чому не врятував, як подав надію? (Ймовірно, він знав, що так станеться, але його серце, на відміну від серця Кандати, вміло співчувати. І ще врятуватми можна тоді, коли це веде до добра. А просте милосердя – не кращий вихід). 

-                      Яке символічне значення має павутинка і павук у різних народів? 

 Презентація «культурознавців» про павука та павутинку у світовій культурі, міфології, фольклорі Учень1:

-Прядіння — це світовий міфологічний мотив, пов’язаний з мотивами життя і смерті, долі, родючості. Майже всі згадки у фольклорі про павука пов’язуються із прядінням, сонцем та Різдвом. Ця комаха стала прообразом світлої міфологічної істоти — ткача й засновника світу. У багатьох народів три богині долі (грецькі Мойри, римські Парки, скандинавські Норни) прядуть ниті життя, пов'язані зі світовим деревом і нижчим світом. Зв’язок прядіння з символікою життя і смерті, виходу з іншого світу виявляють міфи про нитку Аріадни, прялю Каліпсо. 

            Учень 2:

- До наших днів дійшла стародавня українська світотворча колядка, де згадується про павукатворця:

Ой як то було з початку світа,

Ой як не було святої землі, Ой но на морі павутиноньки,  Ой там братоньки раду радять:

-Як би нам, брате, в глибокі води,

Тогди ми, брате, світ обснуємо, Світ обснуємо і наситимо,

Світ наситимо і наповнимо.

 Перед нами постає образ павука-ткача, який снує нитки-промінці, засновує їх різноманітними виявами життя, насичує барвами та звуками, наповнює життя духом. 

Про павука існують повір’я: якщо він заснує павутину, то будуть гості або якась вістка. Вбивати його не можна, бо лихо станеться. На давніх віруваннях ґрунтуються християнські легенди про павука, які пояснюють, чому його не можна знищувати. Одна з них розповідає, як павук виткав і подарував новонародженому Ісусові сорочечку. В іншій мовиться: коли Божа Мати з немовлям утікала від Ірода, то павук їм сліди замітав.       

•      Дослідницька робота в групах

-Отже,  ми з’ясували, що павутина - символ сходження: гора, драбина, дерево, хрест, ліана; нитка, якою Великий Ткач або Велика Мати зв’язують чи прив’язують людей до павутини життя (минуле, теперішнє, майбутнє), спіраль, що символізує творіння і розвиток, символ людської тлінності. Чи змінився Кандата? Чи є його погляд вгору дійсно пошуком високого, світлого? Доведіть текстом.(Не змінився. Про це свідчать його мова, спосіб мислення, дії).

Завдання для груп: запропонуйте схематичне зображення світу в новелі «Павутинка»? (учні пропонують свої варіанти моделі світу).

•      Гра «Павутинка»  (учням пропонується відрізати від клубка нитку будь-якої довжини,  що символізує рятівну павутинку. Намотуючи її на руку (пальці), діти називають ті моральні якості, які на їх думку, є спасінням у земному житті.

•      Робота над літературознавчими поняттями 

-                      Доведіть, що цей  твір – новела. Яка головна особливість новели? (Невеликий за обсягом прозовий твір, незвичайна подія, несподіваний фінал; присутній лаконізм, яскравість, напружений сюжет; чітка композиція, мінімум персонажів, несподівана розв’язка). До якого виду новели можна віднести «Павутинку» ? Чому? (до філософської)

-                      А фінал твору дійсно неочікуваний?  А ще до якого жанру можна  віднести цей текст? (Притча, бо є повчальний висновок). Чого навчає? (Бути милосердним). 

-                      Як ви розумієте слово милосердя? (Милосердя – безкорисна допомога іншим людям). Окрім писаних законів, є ще неписані: це правила моралі. Діти, давайте дивитися навколо себе, можливо, комусь потрібна наша допомога, підтримка, наша прихильність. 

-                      Зверніть увагу на побудову тексту. Яку особливість помітили? (Текст має 3 частини, перша і третя  розповідають про Будду і про рай, друга - про Кандату і про пекло. Отже, використано прийом обрамлення). Чому так побудовано текст? Яке це має додаткове значення?

(Ідея торжества добра і справедливості втілена в архітектоніці твору також).

-                      Що таке підтекст? Чи є він у новелі? (прихований зміст, думка, яку автор відверто не висловив, але ми про неї здогадуємося, відчуваємо).

V. Закріплення, систематизація, узагальнення знань учнів

                Бесіда з класом про ідейний зміст новели

-На початку твору біля ніг Будди стеляться лотоси, в кінці  вони також є. Це випадково, чи  має якесь значення?

 - Що відомо про символічне значення лотосу?  Учень 1: 

-Лотос - це символ чистоти, чудесного переродження, духовного просвітління, співчуття, смерті і воскресіння. Аура лотоса здатна покращувати свідомість людини, направляти її думки до духовних сфер. Використовувати «лотосотерапію» особливо рекомендується тим людям, які занадто застрягли в  матеріальному світі, які думають лише про кар’єру, гроші і славу, забуваючи про  іншу сторону своєї особистості. Якщо така людина буде носити з собою пелюстки лотоса або хоча б по півгодини спостерігати за цією рослиною, то поступово її свідомість зміниться. Вона стане більш витонченою, поступово почне так чи інакше своє духовне вдосконалення. Здатність зберегти ясну свідомість і спокійний розум навіть сучасної людини дозволяє техніка медитації зі схрещеними в положенні лотоса ногами. Приказка говорить: «Квіти лотоса — корабель, на якому потопаючий серед океану життя може знайти свій порятунок».

-Лотос насамперед є символом світового дерева, що зв’язує 3 рівні світобудови,оскільки його корінь знаходиться в намулі, стебло – у воді, а листя і квіти – зернені до неба. Чому «лотоси залишилися байдужими»? Чи завжди лотоси залишаються байдужими? (Ні, вони стеляться біля ніг Будди, розливаючи  «незбагненно солодкі пахощі», а в кінці твору –«невимовно солодкі пахощі». Отже, вони – вищі судді).

-Чи можна говорити про те, що лотоси – також герої новели? (Ні, але вони важливі для розуміння ідейного змісту тексту). Подумайте, чому, зважаючи на символіку лотоса, героїв твору «Павутинка» чекало саме таке майбутнє ? (Будда стверджує свою високу моральність, а Кандата – не переродився, не здатний до співчуття, для нього важливим є тільки те, що йде йому на користь, тобто, він егоїст). Рюноске Акутаґава був учнем відомого японського письменника Нацуме Совекі. Тому в новелах Акутагави, як і в творах його учителя, проблема егоїзму піднімається як гостра соціальна проблема, як «державний егоїзм Японії». А чи є це питання актуальним для нашого суспільства? Чому? 

 Робота в парах: гра «Знайди пару» (з’єднати початок прислів’я з його кінцем,  пояснити його значення). 

Від доброго не бігай,                         а зла від заздрощів

Добра людина плаче від радості,       робиш зло – зла й сподівайся

Як не буде добра змалку,                   а злого не роби

Робиш добро  - не кайся                    а на людину, як робить

Без рук, без ніг – каліка,                    то не буде до останку

На дерево дивись, як родить,             без  совісті - півчоловіка

Добром за добро відплачує кожен,    добром за зло – тільки справжня людина

 

- Яке з українських прислів’їв, на вашу думку, якнайточніше виражає головну думку  новели «Павутинка»? Чому?

                  Самостійне ознайомлення з матеріалом, вміщеним у підручнику про переклади новели  

Акутаґави українською мовою Івана Дзюби VІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

-          Яка головна думка твору? (Кожен повинен відповідати за свої вчинки. Існує вища  справедливість, і за все прийде розплата). На що в своєму житті має орієнтуватися людина? (На моральні цінності: добро, любов, справедливість, милосердя, порядність. Тільки тоді життя наповнюється змістом, а душа людини збагачується. Павутинка могла  б вціліти, якби до неї доторкнулася людина, здатна творити добро, здатна на те, щоб змінитися морально, зростати духовно. Але Кандата думав лише про свій власний порятунок і через його егоїзм (а це за Акутаґавою, - зло) рветься на середині).

-Коли можна побачити людину істинну, справжню? (Тільки тоді, коли на її долю випаде  випробування, яке й дозволить розрізніти людське добро, людський егоїзм). Що вбило грішника Кандату? (Егоїзм, жадібність, жорстокість, відсутність віри).   Чи доводилося вам потрапляти у такі ситуації? Який урок ви з них отримували?

-          Як ви  розумієте такий вислів: «Скажеш слово – пожнеш дію; посієш дію – пожнеш вчинок; посієш вчинок – пожнеш звичку; посієш звичку – пожнеш характер; посієш характер – пожнеш долю».?

                «Вільне письмо»  

-Напишіть про свої враження від знайомства з новелою «Павутинка», використовуючи техніку «вільне письмо» (за 5-7 хвилин учні записують свої думки і враження, не зважаючи на правила стилістики, орфографії і пунктуації).

- Що нового ви дізналися на уроці? Чи на всі запитання, які у вас виникли, ви отримали відповіді? (Акутаґава був дуже проникливою людиною, він міг читати всі глибини людської душі. Головним у творчості Рюноске є філософські проблеми: думки про вибір у житті кожної людини, про неминучість покарання за скоєні злочини, думки про добро та зло. А знайомство з його новелою «Павутинка» допомагає осмислити питання про свідомий, моральний вибір людини. Розуміння добра – пошук правди, щастя, любові, гармонії. Письменник звертався до цієї теми, намагаючись допомогти нам, читачам, знайти шлях добра – найбільшої цінності життя).

- Чи виконали ми разом з вами всі навчальні завдання сьогоднішнього уроку?

VІІ.Д/З: опрацюйте матеріал підручника, запропонуйте свій фінал новели Акутаґави

«Павутинка»; намалюйте ілюстрації до тексту новели (за бажанням)  

 

Література:

1.Гнідан Ю.В. Концепти добра і зла в творчості Акутагава Рюноске (на матеріалі новел

письменника)     [Електронний     ресурс].     -     Режим                                                            доступу:

http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=1584504 (дата звернення -05.01.2018). – Назва з екрана.

2. Зубенко В.М. Розробка уроку «Рюноске Акутогава «Павутинка». Майстер японської новели. Втілення ідеї про моральну справедливість у новелі. Філософський зміст твору. Підтекст» зі світової літератури в 7-му класі [Електронний ресурс]. - Режим            доступу http://osvita.ua/school/lessons_summary/in_lit/44481/ (дата звернення -05.01.2018). – Назва з екрана. 3.Мєркунова Н.О. Лотоси залишилися байдужими. Втілення ідеї моральної справедливості у новелі Рюноске Акутагави «Павутинка» [Електронний ресурс]. - Режим            доступу:  

http://oin.in.ua/lotosy-zalyshylysya-bajduzhymy/ (дата звернення -05.01.2018). – Назва з екрана.