Формування підприємницької компетентності засобами уроків математики у 2 класі

Формування підприємницької компетентності засобами уроків математики у 2 класі

Школа сьогодні має готувати здобувача освіти як конкурентоспроможну особистість, здатну використовувати здобуті знання для успішної діяльності у будь-якій сфері суспільного життя.

Фінансова грамотність – одна з десяти ключових компетентностей, на розвиток яких орієнтується Нова українська школа.

Підприємницька компетентність полягає в здатності організувати власну та колективну діяльність, оцінити власні професійні можливості, здібності, співвіднести їх з існуючими потребами, розробляти особисті проєкти.

У молодшому шкільному віці діти здатні усвідомлювати значення підприємницької компетентності шляхом опанування таких умінь:

• самостійне визначення мети праці;
•  планування й організація трудового процесу;
•  уміння раціонально використовувати матеріали та обладнання;
•  враховувати фактор часу в роботі;
•  об’єктивно оцінювати результати праці;
•  чесно й сумлінно ставитися до своїх обов’язків.

Підприємницька  компетентність  – це інтегральна  психологічна  якість  особистості,  яка  проявляється  у мотивованій  здатності  до  творчого  пошуку  та  реалізації  нових економічних  ідей  та  дає  змогу  вирішувати  різноманітні  проблеми  в повсякденному, професійному, соціальному житті.

Метою підприємницької  компетентності є допомогти школярам зрозуміти, як можна застосувати набуті на уроках математики знання, уміння, навички та власний досвід у підприємницькій діяльності, у життєвих ситуаціях.

Формування  в  особистості  підприємницької  компетентності відбувається під впливом неперервної економічної освіти, у процесі професійної освіти, а згодом - і професійної діяльності. Формування  підприємницької  компетентності  особистості  – це  складний,  суперечливий  і  багатоетапний  процес,  який  передбачає опанування  особистістю  підприємницьких  знань  та  становлення  на цій основі  підприємницької свідомості й підприємницької поведінки. Цілеспрямоване формування підприємницької  компетентності  сприятиме  повноцінному  розвитку  особистості,  що  готова  змінювати, удосконалювати  умови  свого  життя,  вільно  обирати  свій  життєвий шлях, виходячи із власних прагнень, умінь і особистісних якостей. Це також сприятиме адаптації молоді до складних ринкових умов.

У переліку ключових компетентностей випускника нової української школи окреме місце посідає підприємливість, адже виховання підприємливої молоді – не лише засада економічного розвитку, а й умова виживання України як держави.

Для формування підприємницької компетентності у здобувачів освіти необхідно:

Формування  підприємницької  компетентності здійснюється через реалізацію змістової лінії «Підприємливість та фінансова грамотність».

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Вона передбачає застосування:

1.            інтерактивних методів навчання, завдяки яким можна змоделювати життєві ситуації на уроках і спонукати учнів мислити, спілкуватися і діяти;
2.            проєктну діяльність, яка забезпечує формування підприємницької компетентності. Саме завдяки навчальним проєктам учні вчаться  застосовувати набуті знання на практиці, працювати в команді над конкретним завданням, презентувати свої результати, шукати інформацію з різних джерел, порівнювати й аналізувати, переконувати і вести за собою;
3.            організацію екскурсій, що допоможе переконати учнів у сенсі навчання, мотивує і активізує до пізнання нового;
4.            звернення до досвіду учнів гарантує те, що учень стає справжнім учасником освітнього процесу, співтворцем і конструктором нових знань, винахідником і відкривачем. Сам досвід учня стає найціннішим навчальним матеріалом на уроці.

Формуючи підприємницьку компетентность розвиваємо в учнів бізнес-мислення, при якому учень:

 - бере відповідальність на себе,

-  ініціативний,

-  ризикує,

-  приймає рішення,

-  розуміє, що немає дороги назад,

-  відповідає за результат перед самим собою,

Школярі мають усвідомити, що економічна поведінка підприємця відрізняється від поведінки інших працівників тим, що характеризується певними типовими рисами, а саме:

- енергійністю та ініціативністю;

- умінням бути лідером, підбирати собі «команду» і керувати нею;

- діловитістю і вмінням ризикувати, самостійно приймаючи рішення, тощо.

Моделювання проблемних ситуацій на уроках математики і створення ситуації успіху для дитини - ось мета уроків , які направлені на розвиток бізнес – мислення учнів.

Важливим чинником у формуванні ініціативності та підприємливості є мотиваційне середовище уроку. Саме через мотивацію необхідно зацікавити учнів, визначити зв’язок науки з життям, зануритися в особистий досвід дітей.

Так, на початку вивчення нової теми створюю проблемні ситуації, що викликає в дітей здивування та пробуджує інтерес і зацікавленість.

Так при вивченні теми «Ознайомлення з дією множення. Поняття «добуток». Розв'язування задач двома способами» ставимо проблему при виконанні № 509. Чи зручно вам було додавати? Чому? Учні висловлюють свої думки й при колективному обговоренні приходимо до поняття множення.

При вивченні переставної властивості множення даю проблемне питання «Чи зміниться результат, якщо змінити місцями множники?» Після обчислень школярі самостійно роблять висновки. 

 Ще  на початковому етапі уроку застосовую інтерактивні вправи – «Мозковий штурм», «Мікрофон», «Коло ідей» та віршові завдання.  Така організація роботи сприяє не лише розвитку мовлення дітей, а  й сприяє розумінню нового.

Підприємливість розвиваю за допомогою роботи в групах і парах. Така навчальна діяльність формує відповідальність за спільний результат, а ще навчає учнів співпрацювати – спілкуватися між собою, бути лідерами й підлеглими, дискутувати, переконувати, відстоювати власні позиції, іти на компроміс тощо.

Одним із засобів формування підприємницької компетентності є розв’язування задач підприємницького змісту та прикладних задач.

Задачі прикладного характеру мають важливе значення насамперед для виховання в учнів інтересу до математики за умови забезпечення мотивації навчання: кожне нове поняття чи положення, по можливості, даю у задачах практичного характеру. Такі задачі переконують учнів у потребі вивчення нового теоретичного матеріалу і показують, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальною дійсністю.

Приклади задач практичного характеру:

1.            Чи зможете ви купити два зошити по 3 гривні, якщо у вас є 7 гривен?
2.            Скільки гривен ви заплатите, якщо купите 3 булочки по 6 гривен?
3.            Підрахуйте чи вистачить вам 100 гривен щоб купити 2 морозива по 23 гривні, одне за 19 гривен і 2 по 24 гривні.
4.            Чи зможуть ваші батьки обгородити ділянку прямокутної форми розмірами 21м і 15м, якщо у них є паркан довжиною 70м?
5.            Чи існує трикутник із сторонами 5м, 9м і 15м?
6.            На столі 7 чашок, а тарілок у 2 рази більше. Скільки посуди на сталі? Скільки гостей ви чекаєте?
7.            Ганнуся зліпила 9 пиріжків, а мама у 3 рази більше. Скільки  всього пиріжків зліпили мама з донечкою?
8.            Два комбайни збирають урожай на площі 20 гектарів за 2 дні. Зі скількох гектарів 8 комбайнів зберуть урожай за 8 днів?
9.            Розрахуйте скільки кущів малини вам необхідно посадити на ділянці квадратної форми, якщо на ній розміщається  9 рядів по 8 кущів у кожному ряду.
10.       Розрахувати кількість грошей, витрачений сім'єю з трьох чоловік на ночівлю в дорозі (1 ніч)? 
     

11. Якщо нещільно закрити кран, то за годину з нього викапає півлітрова банка води. Скільки півлітрових банок води викапає за 10 годин?

Розв'язуючи задачі практичного змісту школярі набувають навиків:

• розраховувати раціональну покупку;
•  планувати та економічно вираховувати витрати на ремонт квартири чи будинку;
• знайомляться з формуванням цін на товари, поняттям «витрати»;
• розв’язувати задачі економічного змісту;
•  закріплюють економічні терміни «заробітна плата», «вартість», «прибуток», «збитки», «дарунок».

Працюючи над формуванням підприємницької компетентності разом з дітьми дослідили регіональні особливості економічного життя нашої громади. Школярі шукали відповіді на питання:

Чи є на території нашої громади виробничі підприємства? Якщо так, то які?, Які ресурси використовує сільське господарство?, Що б сталося, якби не було шахт?, Робітників яких професій ми можемо зустріти у школі, лікарні, Будинку культури?, Чи є спільні професії у цих закладах?, Які ще професії нашої місцевості ви знаєте?, Що таке ринок?, Як відрізняються ринок та магазин? та інше.

Висновки

 «Підприємливість та фінансова грамотність» передбачає:

• опанування практичних навичок у розв’язанні фінансових питань;

• розвиток лідерських ініціатив, підприємливості, здатності успішно діяти в

технологічному швидкозмінному середовищі з урахуванням або без    урахування досягнення комерційної мети;

• формування навичок раціонального мислення, що дасть змогу ухвалювати

ефективні рішення працівникам та роботодавцям як активним учасникам світової

економіки та відповідальним громадянам;

• особистий розвиток, активне громадянство, соціальне включення та професійні навички.

Креативність, інноваційність, здатність ризикувати, а також планувати заходи, які допоможуть досягти окреслених цілей,  – це вміння, на які є найбільший запит роботодавців і які життєво необхідні для розвитку сучасної економіки.

Засобами формування підприємницької компетентності учнів є:

1) Впровадження інтерактивних методів навчання.

2) Розробка шкільних проектів.

3) Використання методу «змішаного» навчання.

4) Формування підприємницьких навичок через вихід за межі класу на екскурсію до банку, на фірму, на локальний ринок.

 5) Звертання до досвіду учнів.