Формування пізнавальної активності учнів шляхом використання казок, легенд, притч на уроках основ здоров'я.

Формуваня пізнавальної активності учнів шляхом використання казок, легенд, притч.

 Лежить волинське тихе місто

В обіймах стомлених вершин

У піднебессі лазуровім

Пливе легенди сивий дим…

Основи здоров’я — інтегрований предмет, що за змістом об’єднує питання здоров’я та безпеки життєдіяльності. Конкретним результатом навчання є розвиток життєвих навичок учнів, зокрема таких, як уміння прийняття рішень, вирішення проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності.

В казках, легендах, притчах міститься значний освітній та виховний потенціал. Вони сприяють формуванню не тільки природниих знань, але і вихованню загальнолюдських якостей. Це додатковий матеріал, який можна використовувати як на уроці, так і під час проведення позакласних заходів. Тому їх використання сприяє підвищенню якості навчально-виховного процесу, появі у учнів інтересу до питань охорони здоров’я, виховання свідомого та дбайливого ставлення до власного здоров’я.

Адже казка – це особливий інформаційний формат, це шифр, у якому закодовано життєво важливу інформацію. Цінна, життєво важлива інформація поступає у підсвідомість дитини й починає брати активну участь у житті, формуючи систему цінностей і через цю систему впливаючи на власне  поведінку дитини. Казки передають важливу інформацію про життя у всіх його проявах – біологічному, психологічному, соціальному, духовному. Вони спрямовують процес мислення, впливають на стосунки і рішення, які учень  приймає. Казки – це ще й філософська, виховна система, спрямована на гармонізацію людини, на формування у неї усвідомленого сприйняття подій життя, а також життєстійкості та успішності в соціальних відносинах. Я, як вчитель, розповідаю історії своїм учням, щоб підтримати їх і зорієнтувати на життєвій дорозі. Дитина перші знання про закони і явища життя отримує з казок, притч, легенд. Така форма інформування спонукає дитину до власних роздумів, формує ряд питань, пошук відповідей на які стимулює і розвиває особистість. Казки формують знання про те, як влаштований світ, що відбувається з людиною в різні періоди її життя, як завоювати й зберегти дружбу й любов, як будувати стосунки з батьками й своїми однолітками.

 

Навчання через казку – цей досвід пропагував Василь Сухомлинський.

Василь Сухомлинський був переконаний в тому, що важко передати звичайними словами, можна передати за допомогою літературного твору, у першу чергу, через казку. Через казки, легенди передається нам інформація про приховані причини подій, про їх уроки. Казка містить початкові відомості про устрій навколишнього світу, про сутність добра і зла, навчає життєвих правил. “Казка – це зернина, з якої проростає паросток емоційних станів і ситуацій. Казки – це своєрідна форма повчання. Їхня сила в тому, що в них акумульовані вироблені народом виховні кодекси, які своєрідно діють на дитячу психіку і свідомість. Причому повчання в них не явне, а приховане. Казки пропонують дитині образи, символи, які їй подобаються, і під час знайомства з ними дитина непомітно для себе засвоює важливу  інформацію. Звертаючись до казки, Василь Олександрович зазначав: “Чим більше я працюю, тим більше переконуюся в тому, яку важливу роль відіграє казка в духовному розвитку дитини. Казка – це зернина, з якої проростає паросток емоційних станів і ситуацій, – зазначав педагог. З казок і легенд діти дізнаються про те, як стати добрими, сердечними, чуйними, люблячими, яких правел поведінки потрібно дотримуватися в повсякденому житті.

Формуванню  пізнавальної діяльності учнів, підвищенню їх інтересу до знань, поглибленню та свідомому засвоєнню знань з питань охорони здоров’я сприяє подача наукової інформації в незвичайній алегоричній формі – в формі казок, легенд, притч, які мають інформаційне та емоційне збагачення сприйняття, мислення і почуттів школяра за рахунок використання цікавого матеріалу, що дає можливість різнобічно пізнати певну проблему, пов’язану зі збереженням і зміцненням здоров’я.

 В своїй педагогічній практиці я використовую казки, легенди, притчі і це є незамінним для реалізації програми предмету щодо формування здорового способу життя, профілактики негативних явищ, проявів девіантної поведінки. В них я стараюся поєднати наукову інформацію, естетичну насолоду, розуміння сенсу життя та здоров’я в житті людини.

  Сенс роботи вчителя не в тому, щоб домінувати, а в тому, щоб спрямовувати і регулювати спільну пізнавально-навчальну діяльність з учнями. В процесі проведення власних уроків з основ здоров´я я активно використовую легенди та притчі, а також казки українського народу, легенди не тыльки рідного краю, але і інших народів, які поєднують в собі мудрість і простоту, вчать думати, знаходити вирішення проблеми, розвивають мислення, інтуїцію, уявлення, і не тільки навчають, а сприяють підбадьоренню патріотичного духу у підростаючого покоління. З їх допомогою ми на урках основ здоров*я розв’язуєм  безліч задач:

-створення сприятливої психологічної атмосфери;

-мотивація до вивчення нової теми; (легенда)

-краще розуміння того, що важко пояснити;

-планування майбутнього.

Вони допомагають:

-найефективніше використовувати для впливу на рівні цінностей, переконань і  морального вибору;

-головна думка легше запам’ятовується, тому що викликає асоціації з власним досвідом;

-розслаблюють і створюють позитивну атмосферу.

Я використовую казки переважно в 5-6 гімназійних класах,а легенди та притчі у 8-9класах  і ось приклади деяких із них:

5 клас

Розділ програми: «Психічна і духовна складова здоров*я»

Урок: Розвиток самоповаги. Повага та толерантне ставлення до людей.

Казка ПРО СЕЛЯНИНА ТА ЙОГО ПАНА

Французька народна казка

Якось зібрався один селянин на ймення Гаспар повернути панові борг. Прийшов він до пана додому та й питає у служниці:

- Чи пан дома?

- А де ж іще? Сидить снідає зі своїми приятелями.

- То скажи йому, що приніс я позичені гроші.

Побігла служниця і відразу ж сповістила панові:

- Прийшов до вас Гаспар, гроші приніс.

- От і добре! Веди його до мене! - радо засміявся пан і, обернувшись до приятелів, додав: - Це один мій боржник, дурень дурнем. Ось побачите, як я з нього зараз покепкую. Він і не помітить нічого, а ми насміємося досхочу.

Завела служниця Гаспара до кімнати.

- День добрий, пане!

- Здрастуй, Гаспаре, здрастуй!

- Ось приніс вам гроші.

- Молодець, Гаспаре! Сідай он там, біля каміна. Відпочинь, мабуть, стомився з дороги.

Сів Гаспар скраєчку на лавці і втупив очі в пана та його гостей. А пан підморгнув приятелям і питає Гаспара:

- Ну, що новенького в твоєму хазяйстві?

- Та, бачите, пане, трапилась у нас дивна пригода! Привела наша корова аж п'ятеро телят.

- П'ятеро телят? - зчудувався пан.- Ой, брешеш! Що ж тоді робить п'яте теля, як четверо корову ссуть?

- Що робить? А те саме, що й я зараз: чекає та очима пасе.

- Гм...- буркнув пан, зрозумівши натяк.- Гей, Сюзанн, подай-но Гаспарові тарілку!

Принесла служниця Гаспарові тарілку, і сів він до столу. Аж тут поставили перед паном величезний таріль із смаженою рибою.

Поклав пан на Гаспарову тарілку дві маленькі худющі рибинки. Взяв їх селянин за хвостики, підніс до вуха, прислухався і, похитавши головою, знову кинув на тарілку.

- Чи не хочеш ти сказати, що вони не дуже свіжі? - спитав пан.

- Не в тім річ, пане,- почухав за вухом селянин.- Рік тому втопився у річці мій дядечко. От я й спитав у рибок, як йому там ведеться. Тільки не втішили вони мене, сказали, що нічого не чули про дядечка, бо їх ще й на світі не було, коли сталося з ним нещастя. Хай я краще візьму он того жирненького коропа. Може, хоч він мені скаже що-небудь.

- От дивак! Ну бери, коли... Після риби принесли великий окіст.

- Гаспаре, а шинки не хочеш?

- Ще й як хочу!..

- Тоді частуйся,- запропонував пан і про-стяг селянинові малесенький шматочок.

Проковтнув Гаспар той шматочок і задоволено кахикнув: смачна шинка!

Вийняв він з кишені складаного ножика, відрізав від окосту добрячий шматок, з'їв і знову потягся до окосту...

- Зачекай, Гаспаре, мені, звісно, не личить уривати твою трапезу, але затям: у того, хто їсть забагато шинки, відбирає мову. Чув про таке?

- От спасибі, що сказали, пане, бо в мене страх яка балакуча й сварлива жінка. Візьму-но я, коли ваша ласка, решту окосту і примушу її з'їсти. Може, тоді перестане мені голову гризти.

Забрав Гаспар окіст і попрощався, а пан, щоб іще чогось не трапилося, вирішив аж на вулицю його провести.

Коли вони вийшли, панові гості вхопилися за боки та так і покотились зо сміху. Як ви гадаєте, з кого вони сміялися? Мабуть-таки, не з Гаспара!

1. Чим пан хизувався перед своїми гостями?
2. Які елементи зневаги використав пан у своєму ставлені до Гаспара?
3. Яким чином Гаспару вдалося довести гостям, що до будь-яких людей потрібно ставитися з повагою?

6 клас

Розділ програми: « Критичне мислення та уміння приймати рішення»

Урок: Види рішень. Алгоритм прийняття рішень.

ВИНОГРАДАР І ЗМІЯ

Болгарська народна казка

Один чоловік мав гарний виноградник. Біля виноградника лежала купа каміння, де жила велика змія. Якось виноградар побачив змію і надумав зробити їй добро. Узяв кухоль свіжого молока, приніс, поставив біля каміння і став оддалік - хотів побачити, що буде. Змія вилізла, випила молока і впустила в кухоль один золотий. Виноградар узяв кухоль із [43] золотим і пішов собі. Відтоді щоранку носив він змії молоко і забирав по одному золотому. Так дружили вони багато років.

Якось виноградар покликав сина, майбутнього господаря, і розповів йому про змію, що її годував молоком. Почав і син носити молоко й забирати золоті. Одного разу він подумав: «У тій купі має бути багато золотих; краще вбити змію, розрити купу й забрати золоті, а не носити молоко та годувати ту змію».

Отаке надумавши, він узяв палицю і поніс змії молоко. Коли змія молоко випила, хлопець замахнувся і щосили вдарив її, але убити не зміг, відбив тільки шматок хвоста. Змія розгнівалась і вкусила хлопця. Він розпух і ледве дійшов додому. Батько спитав його, що сталось. Син розповів усе, як було, і через кілька днів помер.

Минуло багато часу, і якось прийшов виноградар до тієї самої купи каміння. Вилізла і змія. Виноградар їй каже:

- Давай знову дружити, як раніше дружили.

А змія йому відповіла:

- Чоловіче, не може відновитися колишня дружба. Поки ти бачиш синову могилу, а я - свого відбитого хвоста, ми не можемо стати друзями. Коли щось робиш, думай і про наслідки.

1. Як ви вважаєте, чи було правильним рішення батька кормити змію?

2. Яке рішення сина виноградара занапастило йому життя?

3. яка мораль цієї казки?

 

 

7 клас.

Розділ програми: « Соціальна складова здоров*я»

Урок: Способи протидії негативному соціальному впливу.

Східна легенда про двох змій.

 Якось син хана Менглі-Гірея відпочивав після полювання на березі річки Чурук-Су і раптом став свідком довгого бою між двума зміями.

Коли одна з них, знесилена від ран, покинула місце бою, з хащі з’явилася ще одна змія і з новою силою накинулася на суперницю. Ханський син, подивившись на переможену змію, згадав всі біди, що переслідували його рід останніми роками: десь неподалеку золотоординці воювали з турками, а Менглі-Гірею вже не піднятися з колін.

Але нещасна змія раптом почала рухатися, поповзла до річки, повернувши собі колишню граційність рухів. Юний хан зрадів: добрий знак, отже, і Менглі-Гірей зможе знову повернути собі славу. Невдовзі гінці повідомили, що Оттоманська Порта перемогла ординського хана Ахмеда, який розгромив колись війська Менглі-Гірея.

Урок:Принципи формування міжособистісних стосунків.

В. Сухомлинський «Добре слово»

 Була собі дівчинка Оля. Коли їй виповнилося 7 років, вона занедужала. Простудилася і злягла. Танула дівчинка на очах. До нещасної Олі приходили родичі. Кожен приносив що-небудь смачне і наживне: липовий мед, масло, лісові ягоди та горіхи, бульйон із курячого крильця. Кожен казав: «Треба добре харчуватися і недуга втече». Оля їла, та нічого не допомагало. Дівчинка вже ледве підводилася з постелі. Якось біля її ліжечка зібралися усі родичі. Дідусь Панас і каже: «Чогось їй не вистачає, а чого і сам не збагну». Коли це відчиняються двері і до хати заходить столітня прапрабабуся Надія. Підійшла вона до ліжечка хворої, взяла Олину ручку в свою зморщену маленьку руку і каже: «Немає в мене ні меду, ні горіхів, ні ягід». Стара я, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучко, один-однісінький подарунок – щире бажання, аби ти, моя квіточка, швидше видужала». 3 Така могутня сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине сердечко забилося частіше, щічки стали рум’яні, в очах спалахнули радісні вогники. Ось чого їй не вистачало, – сказав дід Панас – доброго слова.

 Запитання для обговорення:

1. Чого вчать ці казки та притча?

2. Прослухавши ці казки, скажіть, будь ласка, чим збагатилася ваша душа? (Бути добрим, допомагати в біді, залишати після себе добрий слід. Потрібно робити більше добрих справ. Про добрі діла є приказка: «Не одяг прикрашає людину, а добрі діла». Людина народжується для того, щоб лишити після себе слід в пам’яті, в серцях інших людей.

8 клас

Розділ програми: «Психічна і духовна складова здоров*я»

Урок: Краса і здоров*я

Хто така Бона.

 Вона 100% є символом міста, його візитною карткою і причиною популярності Кременецького замку . Стає зрозуміло, що Бона Сфорца була дуже неординарною особистістю, а історія її життя оповита не просто туманом, а мороком таємниць, переказів та легенд:

Досі не знайдено жодного письмового свідчення, що Бона хоча б раз бувала у Кременці, зате письмово підтверджено, що вона вміло примножувала свої багатства і при її правлінні Кременець розвивався і вважався найбільш укріпленим містом Волині.Отож, чи то за неймовірну жорстокість, чи то за освіченість і розум, чи за красу, чи за те, що вона іноземка, але про Бону складено багато неймовірних легенд. Ось дві найстрашніші:

1. Перша легенда розповідає, що королева прагнула вічної молодості і краси, а для цього приймала душ з… крові незайманих кременецьких дівчат! Нібито, була у неї така кімната, над якою були спеціальні металеві зубці. Бона стояла під цими зубцями, а на них кидали дівчину. Зубці пронизували тіло жертви, забезпечуючи королеві кривавий душ. Таким чином було вбито 300 дівчат. За це її називають Дракулою.

Цікавий факт! Бона таки дійсно поріднилась із нащадками графа Влада Дракули – її дочка Анна була заміжня за князем Трансільванії, кровним родичем Влада Тепеша, відомого, як Дракула.

Друга легенда говорить про королеву, як про родичку самого диявола. Нібито вона хотіла спокусити монахів із Чернечої гори, але вони не піддалися її чарам. Тому жорстока королева наказала здерти з них живцем шкіру і зробити з неї міст на сусідню гору. Та коли вона їхала каретою через цей міст, то він обірвався, але королеву врятували демони!  

1. Яка ціна краси королеви?
2. Яка краса цінниться в людині найбільше?

9 клас

Розділ «Психічна й духовна складва здоров*я.

Урок: Самопізнання і формування особистості.

Легенда про Богданову каплицю.

 Недалеко від Кременця, за його західною околицею розташувалось мальовниче с. Підлісці. На краю села, біля підніжжя гори, стоїть каплиця, яку від віку люди називають Богдановою. Поруч з нею кришталевою водою б'є гірське джерело. А ще вище, вже на схилі пагорба сивіють кам'яні хрести на козацьких могилах. Звідкіля вони? Чому каплицю називають Богдановою? Нині вже годі дізнатися, можна лише гадати, що знайшли собі тут вічний притулок виснажені в боях і померлі від ран козаки і повстанці, що пробивалися на схід після трагедії під Берестечком влітку 1651 року. Кажуть, що побудували каплицю козаки Богдана Хмельницького для свого гетьмана. Кілька тижнів стояли вони стотисячним військом на розлогих полях навколо Підлісець перед тим, як іти на Берестечко. Сюди щоранку приходив гетьман молитися. І ось остання ніч перед походом. Поснули козаки, виставивши сторожу. Затихло все, лише чути іржання розсідланих коней, та щ є нічне перегукування сичів в навгаях. Сплять козаченьки багатирським сном, не відаючи, що комусь з них доведеться повернутись сюди, щоб знайти тут вічну постелю. Не спить тільки гетьман Богдан. Стоїть він навколішки перед образами в каплиці, і лише відблиск воскових свічок грає на важкому оздобленому мечі, що тримає в руках гетьман. Його уста шепочуть слова молитви: «Допоможи, Господи, визволити народ мій! Стогне народ український в польському ярмі. Пошли йому чесності й відваги. Зроби так, щоб не було серед нас яничарів, що за ласий шматок із чужинських рук продадутьпроміняють рідну землю. Зроби так, щоб всі українці були схожими на моїх лицарів-козаків, яких я зараз веду за собою - безстрашних, чесних і мужніх. Дай нам єдності, Боже! Бо через відсутність її немає наш народ 5 достатньо сили, щоб навічно визволитись від ворогів. А мені дай мудрості, щоб об'єднати одвічно уярмлений і розрізнений народ, запалити у його серці жадобу волі, щирий вогонь мужності. Я завтра поведу своє хоробре військо на вирішальну битву з ворогами! Так мрію побачити свій народ навіки вільним! Пошли нам, Господи, перемогу!» Ще не встало з-за гір сонце, як у ранковій тиші ожив козацький табір. Розітнув тишу веселий гомін козаків. Та ось вийшов із каплиці гетьман. Підняв над головою незвичайний дорогоцінний меч. Замовкли козаки, і мовив Богдан: «Гляньте, браття, на цей меч. Він подарований нам, щоб стати символом боротьби за вільну Україну, за віру православну. Сей меч, що привіз його митрополит Коритський, освячений в Єрусалимі, на гробі Господньому. То ж поклянімось, браття, на сім мечі: до останнього подиху боротись з ворогами за свободу землі батьківської, за нашу віру, за наше козацьке братство!». «Клянемось!» - прокотилось по козацьких лавах і гулко відгукнулось з вершин гір. Армія рушила в похід. Провівши поглядом останні лави побратимів, загорнув Богдан дорогоцінну реліквію в рушник і сховав його у потаємне місце неподалік від каплиці. А ще через кілька хвилин він вже скакав на своєму коні серед козацьких полків, ведучи їх на Берестечко. Та не судилося Богданові здобути перемогу в Берестецькій битві. Зрадив його ненадійній союзник - татарський хан і захопив підступно у полон, обезголовивши козацьке військо. У кривавій січі загинуло багато тисяч козаків, покривши себе безсмертною славою. Після невдалої битви, відступаючи, військо Хмельницького знову проходило біля Підлісець. Тут , біля каплички поховані його померлі від ран побратими. З тих часів і називають люди цю капличку Богдановою. Існує повір'я, що той, хто віднайде Богданів меч, отримає силу і владу гетьманську навіки

Висновки: Пізнавальна активність є однією з основних умов успішності учнів у процесі навчання. Використання пізнавальних завдань сприяє поглибленню та свідомому засвоєнню знань, допомагає у цікавій формі вивчати і закріплювати навчальний матеріал, узагальнювати та систематизувати знання. Робота з казками, легендами та притчами – це процес пошуку відповідей з питань охорони здоров’я, методів і засобів формування навиків здорового способу життя