Формування професійної майстерності учнів під час виробничого навчання

   

 

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти та науки

Полтавської обласної державної адміністрації

Полтавський професійний ліцей

 

 

 

 

«Формування професійної майстерності учнів під час виробничого навчання»

 

 

Підготував

майстер виробничого навчання

 Нерадко І.Р.

 

 

 

 

 

Полтава, 2015

 

Розглянуто на засіданні методичної комісії

майстрів виробничого навчання за професією

«Електрогазозварник, електрозварник на автоматичних машинах та напівавтоматичних машинах»

Протокол № 5   від 30.12.2014

Голова методичної комісії Н.В.Омельченко

 

Формування професійної майстерності учнів під час виробничого навчання

 

 

 

План

Вступ

1.               Процес виробничого навчання
2.               Форма організації виробничого навчання

Висновок

Використана література

 

Вступ

Метою виробничого навчання є формування в учнів професійної компетентності та майстерності в області визначеної професії або групи професій, закріплення отриманих учнями первинних навичок та професійних умінь самостійного виконання робіт, оволодіння сучасною технікою, механізмами, інструментами, технологією, опанування передовими формами організації праці.

Метою виробничих практик є вдосконалення отриманих знань та практичних навичок, а також забезпечення адаптації у трудових колективах.

Основи професійної майстерності формуються  поступово, але протягом усього періоду навчання в ліцеї. Це визначає необхідність розробки і вирішення взаємозалежної системи учбово-виробничих задач, визначеної педагогічної стратегії в підході до реалізації основної мети професійної підготовки учнів стосовно до різних періодів процесу виробничого навчання.

Основним змістом процесу виробничого навчання є формування компетенції, характерних для професій. Це знаходить висвітлення у виборі і застосуванні форм, методичних прийомів навчання. У діяльності майстра, у порівнянні з діяльністю викладача              значно знижується питома вага інформаційної функції. Провідним методом виробничого навчання є вправа, особливого значення набуває показ трудових прийомів, використання навчальної і виробничої документації.

1. Процес виробничого навчання

Процес виробничого навчання відбувається на основі тісної взаємодії теорії і практики. Практичні уміння і навички формуються на основі знань, що поглиблюються, вдосконалюються.

Це визначає необхідність, по-перше, координація вивчення спеціальних предметів і виробничого навчання таким чином, щоб теорія випереджала практику, по-друге, високого рівня спеціальних знань майстрів виробничого навчання, по-третє, наявність тісних міжпредметних зв’язків у діяльності майстрів і викладачів спеціальних предметів (спеціальною технології).

Специфічною особливістю процесу виробничого навчання є поєднання навчання учнів у спеціально організованих, у тому числі змодельованих умовах (навчальні майстерні, навчальні лабораторії, полігони, навчальні господарства, тренажери, навчальні установки і т.д.), і в умовах виробництва.

Основна мета процесу виробничого навчання – формування в учнів основ професійної майстерності, визначає специфіку систем здійснення цього процесу. На рівні з дидактичними засобами особливе значення має учбово-матеріальне оснащення учбово-виробничого процесу: обладнання, робочі і контрольно-вимірювальні інструменти, прилади, технічна документація.

Всі ці специфічні особливості, що характеризують процес виробничого навчання, необхідно врахувати при визначенні конкретного змісту, форм, методів і засобів виробничого навчання учнів, тобто системи.

По більшості масових процесів виробничого  навчання в навчальних майстернях відповідно до навчальної програми проводиться по операційно – комплексній системі. Сутність цієї системи полягає в тім, що всім трудові прийоми, операції і способи виконання типових робіт розподілені при їхньому вивченні на ряд комплексів. Кожен комплекс включає три – чотири трудових операцій і комплексних робіт, виконувані зі застосуванням цих операцій. Кожні наступні комплексні роботи включають не тільки операції даного комплексу, але й раніше вивчені операції.

Таким чином, процес навчання включає вивчення прийомів, операцій і багаторазове їхнє закріплення, і удосконалення при виконанні робіт комплексного тим, що тут особлива увага приділяється спеціальному вивченню і відпрацюванню основ професійних прийомів і операцій, а це створює міцну базу для наступного формування професійної майстерності учнів. При цьому процес виробничого навчання умовно можна розділити на «операційний період» і період виконання «комплексних робіт».

Методики й організації виробничого навчання у вирішальному ступені залежності від мети цього навчання на відповідному етапі.

Основна мета виробничого навчання в «операційний період» - навчити учнів правильно і якісно виконувати основні прийоми і їхні сполучення, що складають операцію, у всіх її різновидах. На базі вивчених операцій учні виконують послідовні комплексні роботи, що ускладнюються щляхом застосування цих операцій у різній технологічній послідовності. Головними цілями при цьому є: навчити учнів з’єднувати вивчені операції в конкретному технологічному процесі виконання учбово-виробничих робіт: навчити учнів працювати швидко і точно, тобто на цьому етапі в учнів формується швидкісні і точні навички, а також навички планування праці.

Процес виробничого навчання реалізується в різних формах: виробнича екскурсія, практикум, консультація, заняття в навчальному цеху ліцею; навчання в цехах підприємств, перед випускна виробнича практика на робочих місцях. При навчанні конкретної професії використовуються, як правило, комплекс організаційних форм, у яких конкретні форми виконують свої задачі.

 

2. Форма організації виробничого навчання

 

Основна форма організації виробничого навчання – урок.

Урок виробничого навчання – заняття в навчальних майстернях. Його специфікою є формування первісних професійних навичок, необхідних для продуктивної праці в умовах виробництва. На уроках виробничого навчання відбувається інтеграція знань і їх комплексне застосування в процесі практичної діяльності учнів. Це визначає структуру уроку виробничого навчання, його зміст і методи навчання, а також тривалість занять (як правило, повний робочий день – шість академічних годин).

У структурі уроку виробничого навчання важливе місце займає інструктаж, який при груповій формі навчання може бути вступним, поточним і заключним.

Вступний інструктаж вирішує наступні задачі:

1.               ознайомлення учнів зі змістом майбутньої роботи і тих засобів, за допомогою яких її можна виконати (устаткування, інструменти, пристосування і т.д.);
2.               ознайомлення з технічною документацією і вимогою до кінцевого результату (продукту) праці;
3.               пояснення правил у послідовності виконання роботи в цілому й окремих її частинах (прийомів, операцій і т.д.);
4.                попередження учнів про можливі утруднення, помилки;
5.               при необхідності показ способів самоконтролю за виконанням операцій.

Активізація пізнавальної діяльності в ході вступного інструктажу

сприяють актуалізації раніше отриманих знань, практичних навичок і умінь, показ практичної значимості досліджувального матеріалу для професійної діяльності.

 Поточний інструктаж проводиться по ходу виконання учнями практичної роботи. Він, як правило, є індивідуальним або груповим.

 Навчання на цьому етапі буде ефективним тільки в тому випадку, якщо робота майстра будується планово і перспективно. Тому в планах уроків повинні знаходити висвітлення питання навчання учнів плануванню своєї діяльності, підготовці робочого місця, налагодження інструментів і пристосувань, формуванню навичок самоконтролю за виконуваною роботою, встановленню і виправленню допущених помилок.

У ході поточного інструктажу майстер акцентує увагу всієї навчальної групи на найбільш ефективних прийомах і способах виконання досліджувальної операції, надає допомогу слабко підготовленим до виконанням завдання учнями. Успіх діяльності майстра багато в чому залежить від уміння організовувати цілеспрямоване, диференційоване спостереження за роботою всієї групи і кожного учня. Активізація групи досягається введенням елементів змагання, ігрових моментів, поетапної оцінки виконання окремих операцій, результатів праці в цілому.

Ступінь самостійності учнів при виконанні виробничого завдання підвищується, якщо майстер по ходу поточного інструктажу коментує роботу учнів, приводить приклади з досвіду роботи новаторів виробництва, передових бригад, ланок, що працюють на базовому підприємстві. Важливо підкреслювати питання економіки виробництва (використання матеріалів, електроенергії,скорочення витрат праці при виконанні тієї або іншої операції).

В окремих випадках поточний інструктаж може носити груповий характер. Наприклад, якщо в ході спостереження за роботою учнів виявлені типові недоліки або, навпаки, в окремих учнів – цінні знахідки, то майстер приймає рішення ознайомити з ними всіх учнів.

Активізація групи досягається постановкою перед учнями виробничих проблем, створення відповідних виробничих ситуацій.

При виконанні поточного інструктажу майстри виробничого навчання повинні дотримуватися наступних правил:

•                Спостерігати за учнями в процесі вправ непомітно для них.
•                Придивлятися до роботи кожного учня, не упускаючи з поля зору роботи всієї групи.
•                Не втручатися в роботу учнів без особливої необхідності.
•                Не доробляти роботу за учнів – це привчає їх до безвідповідальності.
•                Виявляти строгість у вимогах до виконання правил безпеки праці й організації робочих місць.
•                Якщо помилки, що допускаються, типові для більшості учнів – приводити колективне поточне інструктування з усією групою.

Заключний інструктаж має кілька дидактичних і виховних цілей: об’єктивна оцінка результатів колективної й індивідуальної праці в групі, виявлення учнів – передовиків і їхнє заохочення, виявлення, загальних індивідуальних прорахунків у виконанні тих або інших трудових операцій, шляхів їхнього усунення і т.д. Правильно побудований заключний інструктаж робить великий виховний вплив на учнів, сприяючи формуванню таких якостей майбутнього робітники, як відповідальність за результати своєї праці, колективізм, почуття задоволення від виконаної роботи, естетичне відношення до праці.

 На сучасному уроці виробничого навчання сполучаються дві форми навчання: групова і бригадно-індивідуальна.

 При груповій формі навчання всі групи, що учаться, виконують однакові завдання, однакові учбово-продуктивні роботи, що дозволяє майстрові проводити одночасно зі своєю групою вступні, поточні, колективний і заключний інструктажі і значно полегшує керівництво індивідуальною роботою учнів. При цьому створюються найбільше сприятливі умови для систематичного вивчення навчального матеріалу.

 При безпосереднім проведенні практичних робіт усе більше місце займає бригадно-індивідуальна форма навчання, значення якої полягає в підготовці майбутніх робочих до праці в умовах бригадного підряду.

 Основою виробничого навчання є виробнича праця учнів. Це висуває особливі вимоги до підбору виробничих робіт учнів, до метаріально-технічного оснащення процесу виробничого навчання. Участь учнів у продуктивній праці, необхідність самостійного сприйняття рішень у різноманітних виробничих ситуаціях об’єктивно визначають високий рівень пізнавальної і виробничої активності учнів. Усе це впливає на характер, методику й організацію процесу виробничого навчання.

 

Висновок

 Особливість майстра виробничого навчання, його ерудиція, його вимогливість, його зацікавленість – ось головна складова будь-якої технології навчання, в тому числі і інформаційно-телекомунікаційної. Тільки той майстер, який здатний рости разом із учнем, буде успішний. І лише успішний майстер зможе допомогти учневі сформувати себе як особистість, яка входить упевнено в навколишній світ, уміє правильно вибрати поле своєї діяльності.

 Особистість формується в процесі напруги: фізичної інтелектуальної, етичної. Чим сильніше буде напруга, тим більший ефект. Відпочинком є зміна напруги. Методичного грамотно побудоване заняття – це таке заняття, на якому учень напружується інтелектуально впродовж усього заняття. Це можливо лише в тому випадку, коли учень зацікавлений в одержанні й засвоєнні знань. Процес пізнання має бути привабливим і самостійним. Майстер має тільки направляти розумову діяльність учня в потрібне русло. Допомогою розв’язання цих завдань може стати застосування інформаційно–телекомунікаційних технологій на заняттях. Необхідні якісні мультимедійні презентації, електронні навчально-методичні комплекси, фахові тести тощо, застосування яких допомагало б відпрацювати навички самостійної роботи, навички критичного мислення, здатність самостійно оцінювати свої знання на даний момент, ставити перед собою завдання й розв’язувати їх.

 Для ефективного використання ІКТ у професійній діяльності майстер виробничого навчання має володіти такими технологіями:

•                 готовими програмами продуктами (електронними підручниками, енциклопедіями, посібниками, словниками тощо);
•                 програмами MS Office (Word, Power Point, Microsoft Publisher, Excel);
•                 Інтернет-ресурсами;
•                 Соціальними сервісами Інтернету;
•                 Програмно-апаратним комплексом «Інтерактивна дошка».

Уміння використовувати інформаційно–телекомунікаційні технології в

проведенні уроків виробничого навчання є необхідним сьогодні. Нині неможливо навчитися, працювати, готувати конкурентоздатних фахівців, не використовувати передові технології і методики. Комп’ютерні комунікації повинні істотно вплинути на формування нового змісту освіти, форм і методів навчання.

Використана література

 

•         Професійна педагогіка. Ігнатенко Г.В., Ігнатенко О.В. Видавництво «Видавничий Дім"Слово"», 2013 p.

•         Кривошеєва О. І.Формування професійної етики майстра виробничого навчання у професійно-технічних навчальних закладах // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. пр. / Редкол.: І. А. Зязюн (гол.) та ін. – Київ– Вінниця: ДОВ Вінниця, 2004. – Вип. 5 – С. 191–197.