Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини.

Дата ___/___/___            Урок №                   Клас  8

ТЕМА УРОКУ:  Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні  рельєфотвірні чинники і процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини. 

Мета:

формувати предметні компетентності:

поглибити та систематизувати знання учнів про рельєф, сформувати уявлення про загальні риси рельєфу на території України та розташування в її межах великих форм рельєфу;

хронологічну: орієнтуватися в дослідженні переміщення материків.

інформаційну: працювати з джерелами географічної інформації; критично аналізувати й оцінювати географічні інформаційні джерела, виявляти об’єктивність і необ’єктивність інформації, її достовірність і науковість; користуватися довідковою літературою

мовленнєву: будувати усні та письмові висловлювання щодо географічних фактів, подій і явищ (усно чи письмово: надавати характеристику об’єктів, явищ, подій, видатних дослідників; складати пазли, висловлювати власну думку, формулювати й захищати власні презентації).

логічну:  аналізувати, пояснювати, формулювати теоретичні поняття, положення; користуватися науково-географічною термінологією, застосовувати поняття як інструмент пізнання нового.

картознавчу:  читати різні види карт, аналізувати їх та використовувати як джерела різноманітної інформації.

розвивати ключові компетентності:

- спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами:

-усно  й письмово  тлумачити  географічні  поняття, факти, явища.

- математична грамотність:

-застосовувати  математичні  методи  для  розв’язання  географічних  проблем  і  задач, розуміти  і  використовувати  математичні  моделі  природних  та  суспільних  явищ і процесів.

- компетентності в природничих науках і технологіях:

-пояснювати  явища  в  живій  природі, використовуючи  наукове  мислення;

-самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля;

-оцінювати  значення  географії  для  сталого  розвитку  та  розв’язання  глобальних  проблем.

- інформаційно-цифрова компетентність:

-використовувати  сучасні  цифрові  технології  і  пристрої  для  спостереження  за  довкіллям, явищами і  процесами  в  суспільстві і  живій природі;

-створювати інформаційні продукти (мультимедійна  презентація)  природничо – географічного  та  суспільно-географічного  спрямування;

-шукати, обробляти і зберігати  інформацію  географічного  характеру, критично  оцінюючи її.

- уміння навчатися впродовж життя:

-організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність самостійно  чи  в групі планувати і проводити спостереження,  ставити перед собою цілі і досягати їх.

- екологічна грамотність і здорове життя:

-працювати в команді під час  реалізації  географічних знань.

виховна:

• виховувати прагнення до активної життєвої позиції;

патріотичне виховання почуття любові до своєї Вітчизни

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, пояснення, бесіда),наочні (демонстрація таблиць, гербаріїв), практичні (робота з таблицями, виконання лабораторного дослідження).

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: історія, біологія, народознавство,українська література, природознавство, хімія,фізика.

Тип уроку. Комбінований

Наскрізні змістові лінії:

Громадянська відповідальність

Формування діяльного члена громади й суспільства, який:

- розуміє принципи й механізми функціонування суспільства;

- є вільною особистістю;

- визнає загальнолюдські й національні цінності;

- керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської

  відповідальності у власній поведінці.

Екологічна безпека та сталий розвиток

- формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної

  свідомості.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка виконання учнями домашнього завдання

Прийом «Географічний диктант»

1.               Наука, що вивчає будову та рухи літосфери. (Тектоніка)
2.               Найбільші тектонічні структури Землі називаються. (Літосферні плити)
3.               Назвіть шари материкової земної кори. (Осадовий, гранітний, базальтовий)
4.               Украї6на розташована в межах… (Східноєвропейської платформи)
5.               Ділянки землі де кристалічні породи виходять на поверхню. (Щит)
6.               Як називаються рухливі ділянки земної кори? (Області складчастості)
7.               Як називаються малорухливі ділянки земної кори7 (Платформи)
8.               Які форми рельєфу утворилися в Україні в межах Середземноморського рухливого поясу? (Карпати Кримські гори)
9.               Яка тектонічна структура розташована на півдні України між Причорноморською западиною та складчасто-бриловою спорудою гірського Криму? (Скіфська платформа)
10.          Якою є найбільша тектонічна структура в межах України, що відповідає підняттю на Східноєвропейській платформі? (Український щит).
11.          Які форми рельєфу утворилися в Україні в місцях із зануреним фундаментом платформи? (Низовини)
12.          Тектонічна структура утворена в епоху герцинської складчастості з численними породами гіпсами, кам’яним вугіллям, вапняками. (Донецька складчаста споруда)

IV. Вивчення нового матеріалу

Для рельєфу України характерні переважно рівнинні території з невеликими висотами. Близько 70% рівнинної частини складають низовини. 25% - височини . Українські Карпати і Кримські гори становлять близько 5% території України.

Отже, рівнини займають 95% площі України (з них 70% - низовини і 25% - височини), а гори лише 5 % ( 4% - Карпати, 1 % - Кримські гори).

Середня висота рівнинної частини України становить 175 м; вона рідко сягає 300-400 м., а на узбережжях морів знижується до 10 – 15 м. Важливим чинником є те, що піднесеність рівнинної частини території України над рівнем моря становить у середньому 175 м., а її максимальна відмітка розташована на Хотинській височині (г. Берда, 515 м).

Робота в парах «Форми рельєфу» відновити схему

        Рельєф

                     Гори                                                                               Рівнини

За висотою     Колір на карті                           За висотою               Колір на карті

Низькі                       ?                                       Низовини                          ?

?                                 коричневий                     Височини                         ?

Високі                      темно-коричневий                            ?                               темно-жовтий

Низовини (Причорноморська, Придніпровська, Поліська, Закарпатська)

Височини (Придніпровська, Подільська, Волинська, Донецький кряж, Середньоросійська, Приазовська, Хотинська: г.Берда 515м)

Кримські гори (Пасма: Зовнішнє, Внутрішнє, Головне: г.Роман-Кош – 1545м)

Карпати (Пасма: Зовнішнє, Вододільно-Верховинське, Полонинсько-Чорногорське: г.Говерла – 2061м, Вулканічне, Чивчинські та Рахівські гори)

На півночі України розташована Поліська низовина, що має похил до річок Прип'яті і Дніпра. В основі Поліської низовини лежать різні тектонічні структури: на заході – Волино - Подільська плита, у центральній частині – Український кристалічний щит, а на сході – Дніпровсько-Донецька западина. Західна частина Полісся складена, в основному, мергелями, крейдою та пісковиками, які утворюють горбисті підвищення. Більшість території низовини формувалася під впливом материкових зледенінь і тому складена пісками воднольодовикового та річкового походження. Поверхня неглибоко порізана, рівнинна, але ускладнена моренними горбами та дюнами. Висоти не перевищують 200 м, тільки Словечансько-Овруцький кряж, що є припіднятим блоком Українського щита, піднімається до 316 м.

Придніпровська низовина розміщена в північній та центральній частині лівобережжя Дніпра. Територія, прилегла до Дніпра, має майже ідеально плоску поверхню з середніми висотами 100-150 м. На північний і південний схід низовина поступово підіймається (найвища точка – 245 м) і стає хвилястою з високими вододілами і крутими схилами річкових долин. Тектонічною основою Придніпровської низовини є Дніпровсько-Донецька западина, кристалічний фундамент якої лежить на глибині 3-8 тис. метрів.

Причорноморська низовина охоплює широку смугу на півдні України вздовж Чорного та Азовського морів, а також рівнинний Крим. В основі низовини залягає Причорноморська западина та Скіфська плита. Максимальна висота до 120 метрів, а середні висоти 50-100 метрів. Окремі ділянки поверхні лежать нижче рівня моря. Так, Хаджибейський лиман має -13 м, Куяльницький – 5 м. Складена поверхня Причорноморської низовини осадовими породами морського походження, а тому дуже розчленована глибокими  долинами річок та балками.

На місці Закарпатського прогину утворилася ще одна рівнина - Закарпатська  низовина, яка прилягає з південного заходу до Українських Карпат. Поверхню Закарпатської низовини утворює плоска терасована долина річки Тиси з її притоками. Пересічна висота 100-200 метрів. Максимальна  висота 369 метрів.

Подільська височина є однією з найвищих частин всієї Східноєвропейської рівнини. Вона розташована в південно-західній частині України. У геоструктурному плані Подільська височина відповідає західному та південно-західному схилу Українського щита та південній частині Волино - Подільської плити.

Пересічні висоти змінюються від 280-320 метрів. Максимальна висота  складає  471м ( гора Камула поблизу Львова).

Рельєф Поділля дуже розчленований численними річковими долинами, ярами, балками, глибина яких сягає інколи 150 м. На більшій частині території характерними є карстові явища (розчинення гірських порід поверхневими і підземними водами та утворення пустот, печер). У гірських породах є понад 60 печер, у тому числі відомих - «Оптимістична»   Її величну красу бачили не багато, але ті хто там побував назавжди запам'ятають відчуття казки. ... Бо ніде і ні з чим не порівняти побачене диво, споруджена самою природою шістдесят метрів під землею. Печера «Оптимістична»  - це найдовша печера в Європі -  близько – 150 км.

Печера «Озерна» , одна з найбільш протяжних у світі. Розташована на Україні в Тернопільській області на Подільській височині. (протяжність лабіринтів близько – 130 км).

Печера «Кришталева», одна із загадкових печер України.

Волинська височина лежить на заході України, головним чином у межах Волинської та Рівненської областей. Абсолютні позначки на ній змінюються від 200 до 300 м. Найвищу її частину називають Мізоцьким кряжем. Ця горбиста височина сягає заввишки 358 метрів і утворена вапняками.

На межиріччі річок Пруту і Дністра розміщене хвилясте горбисте пасмо, що утворює Хотинську височину. Середні висотами 350-400 м; тут знаходиться найвища точка рівнинної частини України – г. Берда (515 м). Височина складена вапняками, глинами, гіпсами, поверхня її розчленована притоками річок Пруту і Дністра, які мають глибокі долини з крутими схилами.

Вздовж правого берега Дніпра розташована найбільша з височин – Придніпровська Формування височини пов'язано із виступами Українського кристалічного щита. Придніпровська височина має слабо горбисту поверхню з середніми висотами 220-240 м. Вздовж річкових долин на Придніпровській височині часто відбуваються зсуви, місцями виходять на поверхню давні кристалічні породи.

В її східній частині виділяється своєрідний район — Канівські гори з висотою 323 м. Тут знаходиться могила генія українського народу Тараса Шевченка.

На територію України займаючи північно-східну частину країни,  заходить південно-західними відрогами Середньоруська височина. Висота її в межах нашої країни не перевищує 236 м. Тут дуже багато ярів, балок. В тектонічній її основі залягає Воронезький масив, в межах якого піднятий кристалічний фундамент платформи, перекритий незначною товщею пухких осадових відкладів. Хвилясте плато поступово знижується від 200 до 150 метрів.

На південному сході країни розташована Приазовська височина з висотами 150-300 м. Тут на поверхню виходять кристалічні породи, що утворюють підвищення, які в народі називають "могилами" (г. Бельмак-Могила, 324 м). У тектонічному відношенні вона відповідає лівобережній частині Українського щита.

На сході України розташована Донецька височина. Її найвищу вододільну частину на південному сході називають Донецьким кряжем. Вона є залишком гір герцинського етапу горотворення. Тепер це горбиста височина, утворена декількома пасмами, складеними крейдяними породами. Значно поширені антропогенні форми рельєфу (кар’єри).

Середні висоти становлять 175-300 м

Найвища точка – г. Могила Мечетна, 367 м.

 Знайти та показати на карті основні форми рельєфу.

     Робота з таблицею

Характеристика низовин і височин України

V. Узагальнення і систематизація вивченого

  За допомогою підручника і атласу діти роблять невеличке  повідомлення (2-3 речення) в яких характеризують основні форми рельєфу України за планом:

1 Географічне  положення.

2 Середні або  максимальні висоти і назви  вершин.

3 Яким тектонічним  структорам відповідає.

4 Інші особливості.

Географічний крос», необхідно закінчити речення.

1. Платформа – це малорухома … (ділянка літосферної плити, що утворена кристалічним або складчастим фундаментом та осадовим чохлом).

2. Тектоніка – це … (одна з геологічних наук, яка вивчає будову та рухи літосфери).

3. Плита – це частина платформи …(перекрита потужним чохлом осадових порід).

4. Цю величезну ділянку Східноєвропейської платформи, де міцні породи фундаменту залягають неглибоко і часто виходять просто на поверхню, він має назву … (Український щит).

5. На півдні з Українським щитом межує, яка западина … (Причорноморська западина).

6. Щит – це … (частина платформи, у межах якої кристалічний фундамент виходить на поверхню або перекривається малопотужним осадовим чохлом).

VI.  Підсумки уроку

Метод «Прес».

« Я вважаю, що... (зовнішні сили створюють нерівності поверхні Землі).»

«Тому, що...»

«Наприклад:..»

«Отже,..»

VII.   Домашнє завдання